21 травня 2021 року триває другий, підсумковий день 53-го засідання Європейської платформи регуляторних органів (EPRA), присвячений тематичному обговоренню проблематики мови ворожнечі. Національну раду на засіданні Платформи представляють перший заступник голови регулятора Валентин Коваль і член регулятора Максим Онопрієнко.
Протягом багатьох років тема мови ворожнечі періодично фігурувала в порядку денному засідань EPRA. Члени обговорювали це складне питання з різних сторін, включаючи питання про юрисдикцію і типологію контенту (Стамбул 2004; Сараєво 2005), найкращі регуляторні практики і прецеденти (Будва 2014). Пізніше акцент змістився на питання протидії контенту, що характеризується мовою ворожнечі, у кризові часи, як з погляду медіагравців, так і з погляду регуляторів, а також на окреслення конкретних напрямів суспільної взаємодії, які є рушіями формування мови ворожнечі, таких як тероризм, міграційні кризи, війни та інші (Барселона та Єреван 2016). У 2019 році (Сараєво) робоча група з питань запобігання мові ворожнечі в ЗМІ в країнах з мультикультурними спільнотами мала можливість відновити цю тривалу дискусію серед членів EPRA і ознайомити учасників засідання з актуальною інформацією про практичні випадки і законодавчі ініціативи, а також представити інформацію щодо релевантних даних нейронаукових досліджень і психологічних передумов розпалювання ненависті. За результатами консультацій з органами-членами EPRA проблематика мови ворожнечі була визначена пріоритетною темою робочої програми Платформи на 2021 рік.
У рамках широкої тематичної дискусії експерти високого рівня з наукових кіл Нідерландів, Сполученого Королівства і США, а також представники медіарегуляторів Німеччини, Сполученого Королівства і Швеції представили учасникам засідання інформацію про науково-теоретичні і практичні підходи до розгляду проблематики мови ворожнечі, зважаючи на її коріння, ключові особливості і аспекти впливу на наші суспільства, обговорили потенційні вимоги до процесу формування засобів правового захисту для вирішення нових пов’язаних викликів.
Минулі обговорення підкреслили і досі актуальний факт наявності труднощів у формуванні визначення мови ворожнечі та постійного виклику для медіарегуляторів щодо балансового порівняння свободи вираження поглядів із рівнем і характером випадків мови ворожнечі, з якими вони стикаються. Визначення поняття мови ворожнечі завжди було проблемою і досі спричиняє пристрасні дискусії. Мова ненависті може набувати різних форм – кібердомагання, підбурювання до насильства, пропаганда тероризму та інші – і виникати з різних питань. Але це «явище без визначення» у нашому суспільстві тягне за собою справжні жертви та масштабні проблеми, які потрібно розв’язувати. На національному рівні у низці європейських країн, на європейському і глобальному рівнях поступово почали з’являтися певні правові ініціативи, зокрема в кримінальному та аудіовізуальному праві, роблячи таким чином внесок у складну, фрагментовану і постійно змінну нормативно-правову базу.
Нещодавно також змінився фокус зосередження на цій проблематиці – він значно розширився, оскільки, окрім наявності мови ворожнечі в ефірних ЗМІ, стала актуальною проблема розповсюдження мови ворожнечі в інтернеті, де онлайн-медіа і соціальні мережі створюють ефект примноження швидкості розповсюдження контенту. Інтернет-середовище порушило традиційні схеми, сприяючи поширенню мови ненависті і виховуючи нових гравців на місцях. Із появою соціальних медіа зловмисників стає все важче ідентифікувати, а контент з мовою ворожнечі тепер має можливість швидше охопити ширшу аудиторію завдяки послугам, постачальники яких не перебувають під жодним редакційним контролем. Змінюються механізми, змінюються актори, але мова ненависті залишається і посилюється.
Важливим є те, що паралельні тематичні напрями роботи в EPRA на постійній основі наголошують на значущості широкого спектра правових і неправових потенційних засобів захисту та інструментів у боротьбі з мовою ворожнечі, таких як медіа плюралізм, само- та співрегулювання, штучний інтелект і медіаграмотність.
