20 листопада 2020 року в рамках 52-го засідання Європейської платформи регуляторних органів відбувся вебінар, присвячений проблемам конкуренції.У заході взяли участь голова Національної ради Ольга Герасим’юк, перший заступник голови Валентин Коваль, відповідальний секретар Юрій Зіневич, керівник апарату регулятора Сергій Кучерук, керівник відділу міжнародного співробітництва та євроінтеграції Ірина Моцар і її заступник Ганна Мазарська.
Модератором заходу стала Марія Донде, віцеголова EPRA, представниця регулятора Великої Британії, яка пояснила актуальність вибору теми вебінару. Споживання медіа та медіаконтенту характеризується стрімким розвитком цифрових можливостей, а вироблення чіткої концепції щодо медіаполітики ускладнюється ситуацією розмитості меж між традиційними та новими формами поширення контенту і споживання, яка, врешті-решт, майже зовсім стирається. Велика кількість пропозицій та розробок як на національному, так і на європейському рівнях продемонстрували наявність різних форм економічного регулювання, що дедалі частіше використовуються для вирішення і економічних, і соціальних завдань, як окремо, так і в поєднанні з новітніми підходами до регулювання онлайн контенту та діяльності платформ спільного доступу. Численні доповідачі на заході, серед яких Христина Барбов (Ofcom, Велика Британія), Кіп Міка (Управління з питань конкуренції та ринків, Велика Британія), Емілі Кларк (компанія «British Telecom»), Феліпе-Флоренс Дункан (консалтингова компанія «Oxera»), представили інформацію щодо основних аспектів конкуренції з позиції регуляторів і відповідних спеціалізованих органів та з боку індустрії.
Так, наприклад, Управління з питань конкуренції та ринків Великої Британії нещодавно опублікувало дослідження рекламного ринку в мережі Інтернет1, де визначено «певне занепокоєння, пов’язане з діяльністю онлайн-платформ, які фінансуються за допомогою цифрової реклами, що може призвести до значно більших обсягів соціальної, політичної та культурної шкоди через занепад авторитетних і надійних медіа, поширення фейків, зникнення локальних медіа, які підтримують громади». Тим часом у Франції орган із питань контролю за конкуренцією наділений повноваженнями щодо забезпечення налагодження взаємодії між видавцями та платформами в рамках застосування положень Директиви про авторські права; в Австралії діє схожий орган – ACCC, який розробляє Кодекс про налагодження взаємодії між аналогічними суб’єктами; а от Парламент Німеччини обговорює внесення змін до Закону про конкуренцію з метою надати відповідному регуляторному органові (регуляторним органам) більш широкі повноваження з ухвалення рішень щодо визнання певної компанії такою, що володіє істотною перевагою на різних ринках.
Щодо діяльності ЄС у цьому розрізі, то нещодавно було ухвалено рішення, в результаті якого положення щодо модерування контенту, відповідальності платформ та пропозицій перегляду проблематики конкуренції для цифрових платформ увійшли до Цифрової стратегії ЄС, яка ґрунтується на двох основних законах – про цифрові послуги та про цифрові ринки.
Доповідачі дійшли одностайного висновку про те, що оскільки споживання медіа та контенту невблаганно переходить у цифровий простір, різні форми економічного регулювання дедалі частіше використовуються для вирішення цілей як економічної, так і соціальної політики. Це може відбуватися окремо або в поєднанні з новими підходами до регулювання інтернет-контенту та платформ для обміну контентом. Тому для регуляторів медіа стає дедалі важливішим не тільки розуміти регулювання конкуренції, а й тісніше співпрацювати з національними органами з питань конкуренції.
