Неурядовий аналітичний центр «European Values», який базується в Чехії, оприлюднив аналітичну працю під назвою «Стисло про те, що має знати кожен політик».
Це збірка зведених аналітичних звітів і відповідних рекомендацій підрозділу Центру «Kremlin Watch Program», який досліджує та відстежує дезінформаційні кампанії та вплив Російської Федерації, спрямовані проти західних демократій.
Документ, який умовно також названий «Путівником по дезінформаційному впливу Кремля», тематично поділений на розділи та містить стисле викладення (і посилання на детальні документи) аналітичних звітів Центру, в тому числі й підготовлених у співпраці з іншими європейськими неурядовими організаціями та аналітичними інституціями, наприклад, українською ГО «Детектор Медіа».
Інформація, що міститься у документі, відповідає на такі питання:
- Як російськомовні ЗМІ зображують європейських лідерів?
- Якою є реакція країни ЄС на агресію Росії проти України?
- Що можуть зробити міжнародні організації, уряди та громадянське суспільство, щоб позбутися ворожого впливу Кремля на Європу?
- Що вже роблять країни ЄС для боротьби з підривними операціями Кремля?
- Що можна зробити для захисту демократичного виборчого процесу?
- Що можна зробити для протидії мові ворожнечі та фейковим новинам на онлайн-платформах?
- Якою мірою Російська Федерація здатна впливати на інформаційний простір країн Центральної та Східної Європи?
- Які праворадикальні групи діють у Центральній та Східній Європі та який їхній зв’язок із Кремлем?
- Які «вразливі місця» Центральної Європи для впливу Кремля?
- Чи вірять громадяни Чехії кремлівським наративам?
- Як Чеська Республіка стала провідною країною у боротьбі з російською дезінформацією?
Дослідники розподілили 28 країн ЄС таким чином:
- 6 країн, які висловили занепокоєння зовнішньополітичною діяльністю Росії, і наразі перебувають на вістрі європейської протидії агресії РФ (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Велика Британія, Данія);
- 5 країн, які значно зрушили свою політику та виказали занепокоєння після російської агресії проти України (Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Чехія, Німеччина);
- 3 країни, які не схвалюють чітку протидію російській агресії (Хорватія, Румунія, Болгарія);
- 3 держави, які фактично не мають важливих відносин з Росією (Португалія, Мальта, Ірландія);
- 6 країн, які намагаються «уникнути проблем» (Австрія, Бельгія, Франція, Люксембург, Іспанія, Словенія);
- 2 країни, які розігрують «російську карту» з внутрішньополітичних причин (Словаччина, Угорщина);
- 3 держави, які досі діють на користь Кремля (Греція, Італія, Кіпр).
У підсумку дослідники відзначають, що європейські країни, які найбільш ефективно протистоять впливу дезінформації Росії – це Велика Британія, Литва, Латвія, Естонія та Швеція.
Загалом, згідно з дослідженням, 14 країн ЄС вочевидь стурбовані російською агресією та російською дезінформаційною загрозою і саме тому 13 із них беруть участь принаймні в одному з трьох союзних проектів (EEAS East STRATCOM, стратегічний центр NATO STRACOM, стратегічний центр Фінляндії з протидії гібридним загрозам).
Водночас, як зазначають експерти, групі із цих 14 країн бракує лідера. Британія на шляху до виходу з ЄС, Німеччина досі не бачить себе як відкритого захисника, а Польща «не користується цим шансом стати справжнім, законним та шанованим лідером групи через неконструктивну поведінку її уряду».
Завантажити звіт (англійською мовою) можна за посиланням.