Спільний акт узгодження № 5
Висвітлення засобами масової інформації
випадків булінгу (цькування)
м. Київ «21» квітня 2021 р.
Зважаючи на те, що у сучасному світі булінг став важливою суспільною проблемою, визнаний злочином та потребує особливої уваги громадськості,
зважаючи на особливість булінгу як систематично здійснюваного психологічного, фізичного та інших видів насильства (в тому числі з використанням електронних засобів комунікації) проти особи, що не може на рівних дати відповідь,
враховуючи значні негативні наслідки булінгу у вигляді погіршення фізичного і психічного здоров’я жертви, аж до вчинення самогубства, а також того, що всім неповнолітнім, залученим до булінгу, потрібна допомога, не залежно від того, яку роль (нападника, жертви, спостерігача) він/вона виконували,
усвідомлюючи, що інформаційне втручання здатне змінити ситуацію, в тому числі погіршити стан і обставини життя жертви булінгу, викликати вторинний булінг, зокрема проти булерів, які також потребують психологічної допомоги,
розуміючи вплив медіа на суспільство, зокрема на дитячу аудиторію,
телерадіоорганізації, що підписують цей акт, добровільно беруть на себе зобов’язання під час висвітлення теми булінгу в передачах дотримуватися наступних принципів та правил:
1. Висвітлення теми булінгу можливе та необхідне з метою надання суспільству повної, об’єктивної та достовірної інформації про наявність важливої суспільної проблеми, напрями та стан її вирішення, ризики, які ця проблема створює безпосередньо для аудиторії відповідного ЗМІ, а також з метою захисту жертв булінгу та перешкоджання випадкам булінгу.
2. Водночас, повідомлення про випадок булінгу в засобах масової інформації може спричинювати низку суспільно небезпечних наслідків, а саме:
2.1. хибне або спрощене сприймання булінгу як суспільного явища та психології його учасників, що перешкоджає ефективній боротьбі з булінгом в цілому та припиненню його окремих випадків;
2.2. загострення окремого випадку булінгу, який став темою передачі;
2.3. повторна травматизація і стигматизація (закріплення ярлика) жертв булінгу;
2.4. погіршення антисоціальної поведінки нападників (булерів);
2.5. відлякування жертв інших випадків булінгу від звернення по допомогу;
2.6. наслідування неправомірної поведінки потенційними булерами, розширення репертуару знущальної поведінки;
2.7. медіатравматизації аудиторії, особливо дітей до 12 років.
3. Важливими правилами, які забезпечать повноту, об’єктивність і достовірність висвітлення інформації про проблему булінгу, є:
3.1. до офіційного висновку слідства називати булінг як одну з версій слідства, повідомляючи також інші версії за їх наявності;
3.2. без попередньої кваліфікації органами досудового слідства факту булінгу не допускати власних припущень, окрім подачі думки осіб (прямою мовою), які висувають таку версію на власний розсуд;
3.3. уникати власних оцінок і припущень журналіста про можливі причини булінгу, а надавати їх у коментарях спікерів (за винятком передач журналістських розслідувань);
3.4. надавати коментарі експертів, наприклад: представників правоохоронних органів, соціальних служб, психологів тощо (за умови їх згоди); повідомляти, якщо не вдалося отримати такі коментарі.
4. Основними факторами, які можуть спричинити загострення окремого випадку булінгу, який став темою передачі, є:
4.1. інформаційне втручання в систему стосунків, яке викликає додаткові негативні емоційні реакції учасників, які збільшують напругу взаємних звинувачень і протистояння сторін;
4.2. формування ланцюжка булінгу, коли оприлюднення негативного ставлення до булеру загострює його емоційну нестабільність, що стає причиною повторних знущань над жертвою з метою помсти;
4.3. імовірне залучення до кола булінгу нових учасників і нових тем для знущань, пов’язаних із висвітленням випадку в медіа, якщо при висвітленні зачіпаються інтереси третіх сторін.
5. Основними факторами, які можуть спричинити повторну травматизацію жертв є:
5.1 розширення кола учасників булінгу, залучення нових спостерігачів за знущаннями (глядачів), що підвищує рівень страждання жертви у випадку відсутності явних ознак підтримки жертви з їхнього боку;
5.2. приєднання до насмішок над жертвою з тем, пов’язаних із висвітленням випадку булінгу в медіа (зображена зовнішність жертви, її поведінка на екрані тощо);
5.3. цькування родини і близьких жертви за факт звернення до медіа по допомогу, навішування ярликів, стигматизація жертви та тих, хто її підтримує.
6. Основними факторами, які можуть спричинити погіршення антисоціальної поведінки нападників (булерів), є
6.1. розкриття інформації, що дозволяє ідентифікацію широкою громадськістю неповнолітньої особи, яка вчинила булінг (прізвище дитини, фото/відео зображення обличчя, назву населеного пункту (крім міст з населенням більше 50 тис.) без узагальнення до більших територіальних масштабів, адреса інтернет-сторінки або акаунтів у соцмережах (зокрема скріншотів, особливо у випадках кібербулінгу) може викликати хвилю булінгу і кібербулінгу проти булера;
6.2. спрощення ситуації до звинувачень булера/булерів при висвітленні їхніх дій як єдиних причин явища булінгу, що перетворює булерів у наступні мішені для знущань, у той час як діти і підлітки булери також потребують допомоги;
6.3. загострення негативних емоцій булера може призводити до посилення знущань, переходу булінгу в приховану форму, здійснення булінгу за рахунок підключення до знущань інших людей (опосередкований булінг) тощо.
7. Основними факторами, які можуть відлякати жертв інших випадків булінгу від звернення по допомогу є:
7.1. негативні вислови учасників передачі на адресу жертви-героя передачі;
7.2. створення образу небезпеки від розголосу інформації про приниження;
7.3. створення образу недієвості звернень по допомогу до соціального оточення та/або уповноважених осіб відповідних інституцій (наприклад, підкреслення того, що звернення до медіа – єдиний ефективний спосіб розв’язання проблеми булінгу).
8. Основними факторами, які можуть спричинити наслідування неправомірної поведінки потенційними булерами:
8.1. детальне висвітлення способів булінгу, яке виконує функцію інструкції, негативного навчання способам знущань, зокрема повторення відеофрагментів з демонстрацією найбільш жорстокої поведінки;
8.2. заохочення або спонукання до булінгу з мотивів наслідування;
8.3. відсутність явного негативного засудження дій булера (саме дій, а не особистості булера);
8.4. подавання булінгу в позитивному ключі як способу вирішення проблем та/або способу, що веде до позитивних наслідків чи винагород;
8.5. романтизація булінгу, виправдання дій булера його стражданнями від нерозділеного кохання чи зради;
8.6. демонстрація будь-якої привабливості булера, яка підвищує імовірність наслідування;
8.7. деталізація інформації про булера, яка сприяє підвищенню ідентифікації з булером.
9. З метою уникнення травматизації аудиторії, зокрема неповнолітніх, які особливо вразливі до інформації про булінг, медіа повинні утримуватись від:
9.1. висвітлення фактів булінгу у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд (у будні із 7.00 по 19.00) без поважного редакторського обґрунтування;
9.2. демонстрації крупним планом і без розмиття зображення тяжких травм або тіла особи, яка постраждала від булінгу;
9.3. деталізації інформації про спосіб нанесення фізичної, психологічної, економічної шкоди, приниження гідності, знущань і насмішок, зокрема пов’язаних з сексуальною/гендерною тематикою над неповнолітнім та/або неповнолітніми;
9.4. використання в передачі візуального і звукового ряду, який підсилює емоційний вплив інформації про булінг (наприклад: повторів сцен знущання) у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд (у будні із 7.00 по 19.00).
10. При поширенні інформації про булінг доцільно поширювати також:
10.1. інформацію про роль спостерігачів у припиненні булінгу, способи запобігання булінгу на початкових етапах його формування, системні способи протидії булінгу, які не погіршують ситуацію (запровадження загальношкільних програм протидії булінгу, моніторингу випадків булінгу і ставлення до булінгу, підвищення психологічної культури взаємодії і цінності особистості, запровадження ненасильницького спілкування, нормалізація звернення по допомогу тощо);
10.2. інформацію про те, що всім неповнолітнім, залученим до булінгу, потрібна допомога, не залежно від того, яку роль (нападника, жертви, спостерігача) він/вона виконували,
10.3. контактні дані гарячих ліній, груп допомоги, кризових психологічних центрів тощо, де особи, що залучені до булінгу, можуть отримувати допомогу, у тому числі про можливість дистанційних звернень і дистанційної психологічної підтримки.
11. Рекомендувати журналістам, редакторам та іншим творчим працівникам, що беруть участь у створенні передач на тему булінгу пройти безоплатний онлайн курс «Протидія та попередження булінгу (цькування) в закладах освіти», рекомендований МОН України. Курс доступний за адресою:( https://bit.ly/3hgIg2J).
Генеральний директор ТОВ «ТРК «Студія 1+1» Ярослав ПАХОЛЬЧУК
з окремою думкою від 21 квітня 2021 року
Генеральний директор ТОВ «СТАРЛАЙТ МЕДІА» Михайло ЦАРЬОВ
Директорка ТОВ ТРК «Україна» Вікторія КОРОГОД
з окремою думкою від 02 червня 2021 року
ОКРЕМА ДУМКА
до Спільного акта узгодження № 5
«Висвітлення засобами масової інформації випадків булінгу (цькування)»
«1+1 Media» підтримує положення Спільного акта узгодження № 5 «Висвітлення засобами масової інформації випадків булінгу (цькування)» від 21 квітня 2021 року та приєднується до складу підписантів. При цьому вважає, що в окремих випадках підсилення емоційного впливу інформації є обґрунтованим та виправданим і переслідує цілком добросовісну та корисну мету. Наприклад, такою метою може бути привернення більшої уваги глядача для донесення важливої інформації (як-то, коментарі чи поради психолога). З огляду на це, положення пункту 9.4 є прийнятним у такій редакції:
«9.4. необґрунтоване використання в передачі візуального і звукового ряду, який підсилює емоційний вплив інформації про булінг (наприклад: повторів сцен знущання) у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд (у будні із 7.00 по 19.00)».
Генеральний директор ТОВ «ТРК «Студія 1+1» Ярослав Пахольчук
21 квітня 2021 року
ОКРЕМА ДУМКА
до Спільного акта узгодження № 5
«Висвітлення засобами масової інформації випадків булінгу (цькування)»
ТОВ «ТРК «Україна», усвідомлюючи значимість діяльності медіа і можливий вплив на суспільство, долучається до Спільного акта узгодження № 5 «Висвітлення засобами масової інформації випадків булінгу (цькування)» (далі – Акт) і здійснює його підписання.
При цьому, маючи намір збалансувати необґрунтований вплив на діяльність засобів масової інформації, що також може мати негативні наслідки для роботи індустрії, повідомляємо щодо наявності окремої думки відносно пунктів 9.1 і 9.4 Акта, зокрема:
«9.1. висвітлення фактів булінгу у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд (у будні із 7.00 по 19.00) без поважного редакторського контролю;»
«9.4. необґрунтоване використання в передачі візуального і звукового ряду, який підсилює емоційний вплив інформації про булінг (наприклад: повторів сцен знущання) у час, коли дитина може здійснювати самостійний телеперегляд (у будні із 7.00 по 19.00)».
Виражаємо готовність і надалі брати участь у спільній роботі Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та телерадіоорганізацій для створення якісного та безпечного медіапростору.
Директорка ТОВ ТРК «Україна» Вікторія КОРОГОД
02 червня 2021 року
