У межах проєкту Twinning відбулася дводенна онлайн-сесія, присвячена впливу штучного інтелекту на медійну сферу та ролі регуляторів у забезпеченні прозорості й відповідального використання цифрових технологій. Європейські експерти з Італії, Греції, Франції та українські фахівці з Національної ради обговорили, як штучний інтелект змінює медіа, які ризики створює для інформаційного простору та яким має бути регулювання в нових технологічних умовах.
Відкриваючи зустріч, Франческо Скіаккітано, представник італійського регулятора AGCOM, наголосив, що технологічні зміни торкаються не лише сфери комунікацій, а й повсякденного життя кожної людини. Він нагадав, як стрімко за останній рік штучний інтелект змінив наші звички, підходи до роботи й сприйняття інформації.
«Ще два роки тому всі питали, навіщо потрібен закон про штучний інтелект. Але коли з’явився ChatGPT, ми зрозуміли: це не просто цікава технологія – це інструмент, який повністю змінює спосіб, у який ми живемо, працюємо і спілкуємося», – акцентував Франческо Скіаккітано.
Він підкреслив важливість пошуку прозорості у використанні джерел, на основі яких навчаються алгоритми, а також визначення прав і зобов’язань, пов’язаних із результатами роботи систем штучного інтелекту.
Під час сесії керівник апарату Національної ради Євген Перелигін наголосив, що для регулятора тема штучного інтелекту має не лише стратегічне, а й практичне значення. Вона стосується як майбутнього регулювання цифрових технологій, так і щоденної роботи самого органу. Національна рада вже вивчає принципи, закладені в Акті про штучний інтелект, і аналізує, як європейський досвід можна адаптувати до українського контексту.
«Для Національної ради Акт про штучний інтелект – це водночас і можливість, і виклик. Наше головне завдання – інтегрувати штучний інтелект так, щоб підвищити ефективність роботи регулятора», – наголосив Євген Перелигін.
Із основними положеннями Акта про штучний інтелект учасників сесії ознайомив засновник і старший партнер юридичної фірми E-Lex, професор приватного порівняльного права університету Салерно Джованні Марія Річчіо. Він пояснив, що цей документ є частиною загальної стратегії Європейського Союзу у сфері цифрових послуг і його норми набувають чинності поступово. Експерт розповів про головні принципи регулювання, зокрема про різницю між тими, хто створює системи штучного інтелекту, і тими, хто їх використовує. Також він звернув увагу на те, як Акт взаємодіє з іншими європейськими нормативними актами, що разом формують основу політики ЄС у сфері цифрових технологій.
Представниці Грецького регулятора електронних комунікацій та поштових послуг (EETT) Крісталленія Колотуру та Галатея Капеллаку розповіли про вимоги до розробників і користувачів систем штучного інтелекту, а також пояснили, які технології не підпадають під дію Акта про штучний інтелект. Експертки наголосили, що документ чітко розмежовує відповідальність різних учасників – розробників, користувачів, імпортерів і дистриб’юторів ШІ-систем. Окремо спікерки підкреслили, що традиційне програмне забезпечення чи прості прогнозні моделі, які не мають здатності до навчання або адаптації, не вважаються системами штучного інтелекту і не регулюються Актом. Таким чином, документ встановлює чіткі межі між справжнім ШІ і звичайними автоматизованими рішеннями.
Після чого Іоанна Чудалакі (EETT), Марко дель Мастро (AGCOM) та Девід Лібо (Arcom) більш детально розкрили тему ролі медіарегуляторів у сфері регулювання штучного інтелекту та поділились основними викликами та досягненнями в цій сфері.
Завершив цей день директор з юридичних питань та політики, головний юрисконсульт Європейської мовної спілки Річард Бернлі який розповів про використання штучного інтелекту саме суб’єктами у сфері медіа. Пан Бернлі пояснив, що медіаорганізації обережно ставляться до ШІ, адже ще не мають спільних позицій щодо його регулювання і галузь лише шукає баланс між свободою вираження та ризиками дезінформації. Попри це, ШІ уже активно використовується у створенні, редагуванні, дистрибуції контенту та в основному для автоматизації рутинних завдань. Головними викликами, на думку пана Бернлі, є кадровий дефіцит фахівців, які знаються на ШІ, юридична невизначеність і проблема використання контенту мовників для тренування моделей без належного визнання авторства чи оплати. Це потребує подальшого врегулювання на рівні ЄС.
Другий день сесії, що відбувся 6 листопада, був присвячений темі «Можливості та виклики, які штучний інтелект приносить у різні регульовані сектори».
У своєму виступі Антоніо де Томмазо, представник італійського регулятора AGCOM, окреслив головні виклики, які штучний інтелект ставить перед медіарегуляторами. Він наголосив, що ШІ – це не майбутнє, а вже теперішня реальність, яка впливає на всі сфери життя, зокрема на медіа. Він звернув увагу на низку питань, що потребують регуляторного осмислення: захист авторських і суміжних прав, використання журналістського контенту для навчання ШІ, ризики для медіаплюралізму, поширення дезінформації та вплив на політичні процеси. Водночас він підкреслив, що штучний інтелект може стати потужним інструментом для регуляторів – допомагати в моніторингу контенту, виявленні діпфейків та забезпеченні прозорості цифрового середовища.
Анна Зізола керівниця відділу питань державної політики ЄС платформи X, представила детальний огляд того, як штучний інтелект інтегрується у роботу соціальної платформи X (колишній Twitter). Вона розповіла, що компанія розробила чат-асистента Grok, подібний за функціональністю до ChatGPT. Grok став прикладом того, як штучний інтелект може бути вбудований у велику онлайн-платформу.
Тімеа Кусмова із Словацької ради з медіа розповіла про вплив штучного інтелекту на інформаційний простір. Вона пояснила, що ШІ часто використовують для дезінформації та маніпуляцій, особливо під час виборів. Користувачам складно відрізнити згенерований контент від справжнього. Вона навела приклади масштабних кампаній у Європі та підкреслила важливість технологій перевірки фактів та підвищення медіаграмотності. Вона також відзначила роль регуляторних інструментів, зокрема Акта про штучний інтелект, Акта про цифрові послуги (DSA) та нового Кодексу практики щодо маркування та позначення контенту, створеного штучним інтелектом, для забезпечення прозорості, захисту користувачів і протидії дезінформації.
Професор Джованні Марія Річчіо детальніше розповів про взаємодію штучного інтелекту та захисту персональних даних, підкресливши, що використання ШІ потребує суворого дотримання правил конфіденційності та безпеки персональної інформації. Він наголосив на важливості прозорих алгоритмів і контролю за обробкою даних, щоб мінімізувати ризики порушення прав користувачів.
Директорка Департаменту авторського права Міністерства економіки, культури та інновацій Албанії Борана Аджазі розповіла про складні питання авторського права у світі штучного інтелекту. Вона пояснила, що ШІ створює новий контент на основі великої кількості матеріалів, більшість з яких захищена авторським правом, і тому його використання не завжди підпадає під законні винятки, що ускладнює захист прав авторів. Також пані Аджазі розповіла про албанську ШІ-міністерку Діеллу, яка в її країні відповідає за державні закупівлі.
Національна рада продовжує вивчати можливості штучного інтелекту і шукати способи його безпечного використання в роботі регулятора. Участь у проєкті Twinning допомагає глибше розуміти європейський підхід до нових технологій і готуватися до впровадження правил, які забезпечать прозорість і захист прав користувачів. Для Національної ради важливо, щоб розвиток штучного інтелекту сприяв якості медіа та підвищував довіру до інформаційного середовища, а не створював нові ризики.
