Робоча група Національної ради означила особливості висвітлення в електронних ЗМІ виборчого процесу

06.11.2015

Розглянувши на черговому засіданні результати моніторингу мовників у період із 19 по 25 жовтня, члени робочої групи Національної ради з нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями виборчого законодавства під час місцевих виборів виокремили кілька особливостей висвітлення цієї виборчої кампанії.

Зокрема, зазначалося про максимальне використання інформаційного ресурсу у виборчих перегонах як загальнонаціональними, так і регіональними й місцевими телерадіоорганізаціями. За період проведення регулятором моніторингів діяльності ЗМІ під час місцевих виборів ніколи раніше не фіксувалося такої кількості перевиборної агітації. З огляду на максимальну концентрацію ЗМІ в руках фінансової та політичної еліт головними критеріями доступу до ЗМІ залишається політична приналежність і фінансові можливості. У цьому аспекті надзвичайно актуальною залишається проблема прозорості медіа-власності ЗМІ та незалежність редакторської політики мовників від власників медіа.

Проявом застосування адміністративного ресурсу можна вважати факти участі в агітації голів держаних адміністрацій Одеської, Закарпатської і Луганської областей, ролики з їх виступами поширювали в останній тиждень виборів майже всі загальнонаціональні телеканали. Наголошувалося на необхідності механізмів унеможливлення застосування подібної форми агітації.

Одним із найпоширеніших маніпулятивних механізмів, що використовувалися у виборчих технологіях упродовж багатьох років, стало оприлюднення соціологічних досліджень. Законодавство має окремі статті, які регулюють подібне інформування, але відповідальності за порушення цих статей не передбачено. Тому випадки порушень оприлюднення неповної соціологічної інформації стали практикою чи не кожної вітчизняної телерадіорганізації.

У цьому контексті йшлося про неефективність застосування Кодексу адміністративних правопорушень. Наголошувалося, що під кожні вибори законодавці створюють новий закон, а Кодекс не змінюється упродовж багатьох років. Тому мінімальний штраф за порушення – 10 неоподатковуваних мінімумів, що становить 170 грн., – ніколи не зупинить порушника.

Також зазначалося, що моніторингом не зафіксовано фактів оприлюднення мовниками правил проведення передач за участі суб’єктів виборчого процесу (ток-шоу, дискусії, дебати), хоча передачі відповідного формату були в ефірі телерадіоорганізацій. У цьому випадку також йдеться про неможливість у законний спосіб вплинути на порушників, бо відповідальність не передбачена чинними нормативними актами.

Відзначалася і необхідність створення дієвого механізму унеможливлення поширення в ЗМІ замовних матеріалів та використання тенденційної передвиборної інформації в новинах. У цьому велика роль має належати самим мовникам, які повинні керуватися єдиними для всіх правилами, тобто принципами саморегуляції.

Учасники робочої групи зауважували, що моніторинг діяльності ЗМІ Національна рада проводила з використанням методології, розробленої спеціально для регуляторного органу в рамках спільної програми Європейського Союзу і Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Особливістю цього моніторингу є кількісний та якісний аналіз інформаційних передач.

Ще однією відмінністю цьогорічних виборчих перегонів є досить обмежене інформування населення через соціальну рекламу. Наголошувалося, що такої реклами було виготовлено вкрай мало, понад те, навіть ті ролики, які завчасно пропонувалися мовникам, з’явилися в ефірі лише наприкінці першого туру виборчої кампанії. Можливо, недостатня поінформованість громадян і спричинила низьку явкуна виборчі дільниці. З огляду на ці факти увиразнюється потреба чіткої координації інформаційного забезпечення виборів.

Робоча група обговорила також план майбутнього звіту. Оскільки виборча кампанія завершиться лише 15 листопада, підсумкове засідання буде проведене після цієї дати, орієнтовно 20 листопада.

На засіданні робочої групи були присутні Марія Лебедєва, помічник медіа-аналітика Місії зі спостереження за виборами Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ і довгострокові спостерігачі Європейської мережі організацій, що спостерігають на виборах (ENEMO), – Мілош Антіч.