Регуляторний орган з питань медіа Франції (CSA) опублікував якісні та кількісні результати дослідження, проведеного з метою покращення розуміння механізмів поширення дезінформації у соціальній мережі Twitter.
Після ухвалення закону Франції про боротьбу з маніпуляцією інформації у 2018 році CSA у листопаді 2020 року провів двоступеневе дослідження для виявлення механізмів розповсюдження ненадійних новин у соцмережі Twitter. Це дослідження стало доступним англійською мовою у червні 2021 року. Його перший етап був зосереджений на певних облікових записах Twitter залежно від рівня їх надійності, а другий – на низці актуальних питань, що сприяють поширенню дезінформації.
Методологія аналізу
Дослідження акцентувало увагу не на відповідності соцмережі Twitter вимогам законодавства Франції, а вивчало реальні механізми й можливості розповсюдження дезінформації. Для цього CSA ґрунтував свій аналіз на поєднанні двох видів даних:
- база журналістів-розслідувачів, особливо інструмент «Decodex» щоденної французької газети «Le Monde», що визначає рівень надійності облікових записів у Twitter;
- дані, зібрані через відкритий API[1] Twitter.
Звіт також містить інформацію від Twitter щодо його політики: механізми зменшення видимості певного контенту, прозорість і доступ до даних, політика щодо COVID-19 та ін.
Ключові аспекти дослідження
Розповсюдження і видимість дезінформації
- Облікові записи Twitter, які розповсюджують фейкові новини, мають менше підписників ніж акаунти з репутацією надійних, але більший обсяг перегляду їх ретвітів (у 10 – 20 разів більше). Варто також зазначити, що відповідно до інформації, опублікованої «Le Monde», дезінформація найбільше приваблює осіб віком від 25 до 49 років, особливо це стосується вищого рівня соціально-професійних категорій.
- Стосовно дезінформації CSA за стислий проміжок часу зафіксував високу концентрацію твітів, що ускладнило роботу спеціалістів з перевірки фактів. Як наслідок достовірна інформація не може витіснити фейкові новини, а перевірена інформація не може досягнути домінантного значення до того, як обговорення припиниться.
Для забезпечення мети дослідження, ґрунтуючись на інструментах «Decodex», було визначено чотири категорії облікових записів Twitter:
Контент-аналіз облікових записів Twitter, які поширюють дезінформацію
- Більша частина контенту облікових записів Twitter, що поширюють дезінформацію, пов’язана з політикою, питаннями імміграції, охорони здоров’я, релігії та тероризму (понад половину дослідженого масиву даних), тоді як факт-чекінгові облікові записи акцентують увагу на інформаційно-аналітичних матеріалах і контенті, пов’язаному з медіаграмотністю.
- Контент, що поширює дезінформацію, здебільшого використовується як засіб для критики влади або розповсюдження панічних настроїв. Використання зображень, відео, посилань тощо для поширення дезінформаційного контенту, ймовірно, означає реалізацію стратегії підвищення рівня законності опублікованого контенту.
Джерело: офіційний сайт CSA
[1]API (application programming interface) – інтерфейс прикладного програмування, набір методів, класів, бібліотек, функцій, які забезпечують взаємодію програм між собою.
