Регуляторний орган у сфері медіа Франції (CSA) схвалює готовність онлайн-платформ до співробітництва та наголошує на необхідності більшої кількості даних для здійснення аналізу ефективності реалізації положень закону Франції про протидію інформаційному безладу
З моменту набуття чинності положень закону Франції про протидію інформаційному безладу (22 грудня 2018 року) онлайн-платформи з кількістю користувачів понад 5 мільйонів осіб за місяць повинні щороку звітувати про свою діяльність перед регулятором – CSA – щодо методів та заходів, які були застосовані для протидії інформаційному безладу.
Для покращення ефективності такого звітування регулятор Франції розробив відповідний опитувальник та поширив його серед онлайн-платформ. Отримавши відповіді від 11 операторів, які надають 16 різноманітних
онлайн-послуг, серед яких послуги пошукових систем, обмін відео,
онлайн-форуми, соціальні мережі та інше та здійснивши відповідний аналіз, оприлюднив свій перший звіт щодо ефективності реалізації положень закону про протидію інформаційному безладу.
Ключові висновки звіту:
1. Механізми звітування: хоча механізми звітування для платформ були детально розроблені, відсутність даних про людські та фінансові ресурси, виділені для модерації контенту, значно ускладнюють завдання регулятора щодо оцінювання ефективності запроваджених заходів (наприклад, платформи не надали жодної інформації про організацію й проведення відповідних навчань для модераторів або про умови їх праці).
2. Прозорість алгоритмів: нечіткість та неповнота відповідей, наданих платформами, не дозволяє регулятору здійснити належний аналіз дотримання вимог законодавства.
3. Просування контенту, джерелом якого є видавничі компанії, інформаційно-аналітичні агентства та провайдери аудіовізуальних медіапослуг: у звіті фокусується увага на відсутності спільного підходу щодо механізмів, які були запроваджені (маркування контенту або збільшення/зменшення рівня присутності контенту) та робочих процесів (аутсорсинг, служба перевірки фактів тощо).
4. Протидія акаунтам користувачів, які масово поширюють неправдиву інформацію: онлайн-оператори підкреслюють складність ідентифікації таких акаунтів.
5. Інформація про суб’єктів, які сплачують кошти для просування інформаційно-аналітичного контенту: загалом платформи проводять ідентифікацію контенту, який просувається за кошти, та застосовують рекламну політику. Щодо оплачуваного контенту, який становить суспільний інтерес, існують різні підходи – від повної заборони до обмеженого таргетування.
6. Інструменти та заходи підвищення медіаграмотності: платформи долучаються до ініціатив щодо медіаграмотності через партнерство з галузевими організаціями та державними органами або надають фінансову підтримку дослідницьким проєктам в даному напрямку. Деякі платформи також представляють користувачам певні інструменти для можливості ідентифікації надійного контенту.
Джерело: офіційний сайт CSA
