НАЦІОНАЛЬНА РАДА ВИРІШИЛА РОЗМІСТИТИ НА ОФІЦІЙНОМУ ВЕБ-САЙТІ ПРОЕКТ КОДЕКСУ МОВЛЕННЯ І ЗВЕРНУТИСЯ ДО СУБ’ЄКТІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ПРОПОЗИЦІЄЮ ПІДТРИМАТИ ЇЇ ІНІЦІАТИВУ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ АКТИВНИХ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНИХ КРОКІВ САМОРЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ.
Національна рада вирішила розмістити на офіційному веб-сайті проект Кодексу мовлення і звернутися до суб’єктів інформаційної діяльності з пропозицією підтримати її ініціативу щодо реалізації активних та результативних кроків саморегулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення. Регулятор також закликає розглянути можливість підписання цього кодексу.
Національна рада вийшла з ініціативою такої дискусії для того, щоб спільно знайти відповіді на питання, які недостатньо чітко виписані в законодавстві. «У нас зараз є багато невизначеностей у законодавстві: яким чином його можна трактувати, дещо взагалі не прописано, але вимагає відповіді, як має індустрія діяти», – прокоментувала пропозицію Національної ради відповідальний секретар Катерина Котенко. Тож, вивчивши практики інших країн – Великої Британії, Норвегії, Польщі, Швеції – щодо укладення кодексів мовлення, регулятор напрацював документ, який збагатив українським досвідом. Так, наприклад, враховані певні особливості діяльності телерадіоорганізацій під час виборчих кампаній. Водночас Катерина Котенко наголосила, що про правила поведінки під час виборів у кодексі йдеться найменше, оскільки регулятор очікує відповідних пропозицій і рішень мовників, «бо не все, що прописано в кодексі, є компетенцією Національної ради». Вона також зазначила, що документ не є регуляторним актом. «Це наша пропозиція для взаєморозуміння з індустрією, щоб ми самі між собою виробили якісь правила», – сказала вона.
Свою підтримку Кодексу мовлення висловила і перший заступник голови Ольга Герасим’юк. «Це те, що не пропишеш в законі, це зведення правил, якими користуються, моральний кодекс, морально-етичний кодекс. Це те, що відображається потім на суспільстві, яке ми зобов’язані інформувати, а не вводити в оману, чи служити інтересам «кишені», політики», – зауважила вона. Робота із моніторингом діяльності ЗМІ під час виборчої кампанії засвідчила, «що в нашому медіа-просторі – велика хвороба, повністю відсутні всі ці речі, про які ми зараз говоримо. І це – жахливо, бо після Революції Гідності журналістська спільнота робить сьогодні погану роботу, і ринок теж. Тому ми сподіваємося, що цей кодекс буде темою для серйозного обговорення», – додала Ольга Герасим’юк.
Пропозиції до Кодексу мовлення можна надсилати на електронну пошту public@nrada.gov.ua
