Під час дискусійного круглого столу, що відбувся 22 листопада 2012 року в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення за ініціативи Громадської ради при Національній раді й за підтримки Міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна», представники об’єднань провайдерів програмної послуги, регуляторного органу та телерадіомовної індустрії обговорили питання нових технологій (нових медіа), їх застосування і способів регулювання в Україні.
«Випереджальний розвиток нових технологій – проблема регуляторів у всьому світі», – зазначив Тігран Карапетян, координатор проектів ОБСЄ в Україні.
Розповідаючи присутнім про європейський досвід вивчення і регулювання нових медіа і нових технологій, медіа-експерт Діана Проценко наголосила, що принципом ОБСЄ є якомога ширше використання передових технологій, при цьому регулювання новітніх медіа – не означає обмеження. Це швидше, як доповнив голова Громадської ради при Національній раді Павло Моісеєв, – має бути захист прав.
Крім того, згідно з рекомендаціями Ради Європи немає потреби визначати вузьке тлумачення нових медіа, зазначила Діана Проценко. Натомість, орієнтуючись на напрацьовані європейською спільнотою критерії, використовувати їх при ухваленні рішення, чи може та чи інша інформація, що поширюється, вважатися новими медіа. Для України особливо важливо спершу зосередити увагу на напрацюванні визначень, а потім – регуляторних підходів.
Завідувач кафедри новітніх технологій телерадіомовлення Укртелерадіопресінституту (м. Одеса) Олександр Ляхов зауважив, що справді є певне нерозуміння в дефініціях, адже «нові медіа» і «нові технології» – це абсолютно різні поняття. Нові технології чи технологічне середовище – це лише місце, де діють нові медіа. А поняття «нові медіа» можна визначити лише щодо традиційних медіа. «Якщо відомо, де це медіа живе, і якою доріжкою воно їздить, то це – традиційне медіа. Якщо ні – то це треба зараховувати до інших категорій», – сказав він. Тому проблема визначення «нових медіа» потребує ґрунтовного вивчення. Крім того, за словами Олександра Ляхова, регулювати нові медіа й середовище потрібно. Однак не через процедуру ліцензування, а через встановлення правил використання і споживання транспортного та медіа-ресурсу. Держава в особі регуляторного органу, за його переконанням, має сприяти розвитку такого ресурсу, стежити, щоб розвиток ресурсу, який є у руках національного власника, не зазнавав утисків, а контент, який передається за допомогою ресурсу, відповідав би потребам суспільства, громадян і держави. Тому найкращою моделлю, на думку Олександра Ляхова, є модель лібералізації регулювання з поетапним переходом від ліцензування до реєстрації, а далі – до моделі повідомлення.
Водночас має розвиватися антимонопольне законодавство, і законодавство у сфері захисту прав споживачів й авторських прав.
Процес такого переходу може тривати кілька років. Але першим кроком, що може бути зробленим, є розробка проекту поступового переходу до нової моделі регулювання. Він запропонував Національній раді внести хоча б невеликий відповідний розділ до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору України. «Це вже буде конкретний крок, сигнал учасникам ринку, сигнал законодавцям, він буде написаний і озвучений. … Це вже буде конкретна дія, хоч піваркуша, але в нашому документі», – зазначив він.
Зі свого боку заступник голови Національної ради Лариса Мудрак зауважила, що минулого тижня проект цього документа на 2013 рік був затверджений рішенням Національної ради. Він розміщений на офіційному сайті для громадського обговорення, і протягом місяця до нього можна вносити пропозиції.
Наталія Клітна, віце-президент Асоціації правовласників та постачальників контенту, під час обговорення зауважила, що План розвитку національного телерадіоінформаційного простору стосується діяльності тих суб’єктів, які використовують радіочастотний ресурс, і тому, вочевидь, не може стосуватися інших суб’єктів інформаційної діяльності. Тому, можливо, слід говорити про якісь інші шляхи врегулювання означеного питання.
Голова правління Інтернет Асоціації України Сергій Бойко у своєму виступі зауважив, що сьогодні на законодавчому рівні не закріплені поняття, якими всі активно послуговуються на позначення певних технологій – IPTV, OTT тощо. Також потреб у регулюванні нових послуг, як і можливостей для цього сьогодні в регулятора менше, ніж їх було ще кілька років тому. Рішення Національної ради, в якому намагалися визначити усі відомі на час його ухвалення технологічні платформи, і яке є підзаконним актом, стало обмежувати технологічні платформи, які підлягають регулюванню Національною радою.
Тому Сергій Бойко вважає перспективним перехід від ліцензування до реєстрації. Регулювання ж має базуватися не на принципах «дозволяти», а «контролювати». Також, на його думку, відповідальність із державою мають розділяти і саморегуляторні чи співрегуляторні організації. У разі, якщо не буде вирівняно підходів до учасників ринку за технологічними платформами, вони можуть їх змінити і перейти в нерегуляторну сферу, застерігає експерт. Тому основні завдання державного органу у сфері телерадіомовлення, за його міркуваннями, полягають у тому, що «регулювання має більше стосуватися діяльності зі створення й розповсюдження інформації, а не способів чи методів, або ж технологій її доставки, чи доступу до неї – це загальносвітова тенденція”, – сказав експерт.
Думку про те, що регуляторний орган має більше уваги приділяти контенту, активно підтримав Юрій Лабунський, голова правління Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж. Аналізуючи ситуацію з погляду далекого майбутнього (в контексті стрімкого розвитку нових технологій), Лабунський зазначив, що, на його думку, регулювання – це відстеження, щоб у мережах не було негативу, насилля, перекручувань тощо. Він також зазначив, що оператори кабельного телебачення почуваються ображеними, коли вони змушені отримувати ліцензію Національної ради, а ті, хто надають послуги OTT, ні. «Або ліцензуйте всіх, або і нас відпустіть з цього ліцензійного поля», – емоційно заявив він. За словами Юрія Лабунського, необхідно урівняти в правах провайдерів незалежно від технологій, які вони використовують.
Особливістю сучасної сфери телекомунікацій, як висловився Олег Єлісєєв, генеральний директор ТОВ науково-виробничого підприємства «Те-Нет», м. Одеса, стало те, що сьогодні ті послуги, які ми звикли отримувати, мігрували в інтернет-технологію. Й усі нові послуги базуються на документі, що має назву інтернет-протокол телевіжн. «Давайте дотримуватися механізму видачі ліцензії провайдера, але не робити різниці за технологіями», – зауважив медіа-фахівець. Інакше, за його словами, гроші, технології і учасники ринку підуть за кордон, як це раніше трапилося з послугами IP-телефонії. «Якщо послуги не можна буде надавати в країні, бізнес їх виведе. Технологія дерегуляції – правильна», – підсумував Олег Єлісєєв.
Видавець журналу «Медіасат» Олександр Глущенко, який долучився до дискусії, зауважив, що «поки галузь намагається воювати між собою: правовласники з телеканалами, телеканали з провайдерами, провайдери з регулятором, перемагає поки на цьому етапі піратство». Його підтримав Андрій Колодюк, власник проекту «Диван.ТВ». «Усі мають бути зацікавлені, щоби регулятору було делеговано більше функції із боротьби з піратством», – висловився він.
Відповідаючи на пропозиції експертів щодо посилення контрольної функції регулятора, член Національної ради Микола Фартушний погодився із висловленим, однак зауважив, що на сьогодні в державного органу немає таких можливостей: ні законодавчої, ні фінансової. «Коли нас усі дружньо вмовляють послабити дозвільну функцію, я кажу: ми, напевне, вже також морально готові…і це, напевне, єдино правильний вихід зі становища», – сказав він. Водночас Діана Проценко поінформувала, що менше ніж у половини європейських країн є програми для моніторингу. Але це не єдиний можливий для застосування механізм. Можна, наприклад, реагувати на скарги. Однак знову ж таки слід, за її словами, проаналізувати, наскільки доречним і можливим є такий механізм в українських реаліях.
Консолідувати зусилля всіх учасників ринку в підготовці нового проекту закону про телебачення і радіомовлення закликала Наталія Клітна. За її словам, IPTV-послуги треба підтримувати, бо у цю сферу нині вкладають значні інвестиції.
Підсумовуючи роботу дискусійного круглого столу, Лариса Мудрак зазначила, що їй було приємно почути виважену позицію представників ринку і побачити, що у всіх є почуття і розуміння спільної відповідальності за ситуацію, яка склалася на ринку, і розуміння того, що лише спільними зусиллями можна знайти правильні шляхи вирішення цих проблем.
