Протягом тижня представники Національної ради в областях обговорили проблему використання мови ненависті у медіа, цифрові платформи, відповідальне застосування штучного інтелекту та забезпечення якісного мовлення на прикордонні. Також відповідали на питання ліцензіатів і студентів, роз’яснювали принципи соціальної реклами та порядок ліцензування, вручали нагороди Національної ради. Про медійне життя в регіонах – далі.
Вінницька область
Представник медіарегулятора у Вінницькій області Вадим Мазурик зустрівся з колективом Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОВА. За словами керівниці Департаменту Світлани Юзвак, співпраця з представництвом Національної ради дуже важлива у питаннях спільної компетенції.
Під час зустрічі було підбито попередні підсумки спільної діяльності за рік та окреслено пріоритети на наступний. Працівники Департаменту долучилися до багатьох ініціатив розвитку інформаційної сфери регіону. Ці урочисті заходи вони організували з нагоди професійного свята медійників.
Волинська область
Представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко провела робочу зустріч із керівником Волинської філії Концерну РРТ Володимиром Наконечним. Сторони обговорили ключові питання функціонування телекомунікаційної інфраструктури регіону.
Основну увагу було зосереджено на безпеці радіочастотного спектра, що є критично важливим для стабільного мовлення в умовах воєнного стану. Також порушили питання безперебійного енергопостачання стратегічних об’єктів телекомунікаційних систем і забезпечення якісного мовлення на прикордонних територіях.
Володимир Наконечний презентував роботу мультиплексів, які забезпечують трансляцію теле- та радіосигналів, а також продемонстрував систему технічного спостереження за телевежами. Система дозволяє ефективно відстежувати стан обладнання й оперативно реагувати на можливі технічні несправності.
Житомирська область
Представник регуляторного органу в Житомирській області Іван Натикач провів нараду з працівниками місцевого медіа КНП «Творче об’єднання «Коростеньмедіа» КМР в Коростені. Він вручив керівниці підприємства Світлані Барановській грамоту Національної ради з нагоди професійного свята.
- «Коростеньмедіа» – єдиний в області комунальний телевізійний і радіомовник (логотип «Коростень ТБ»; позивні «Говорить Коростень FM»). Медіа не чекало завершення воєнного стану, а вже розпочало перетворення у публічне аудіовізуальне медіа.
- Рішенням сесії Коростенської міської ради підприємство отримало статус некомерційного. Наразі вже затверджено нову редакцію статуту медіа, триває робота над створенням наглядової ради.
- За словами колективу медіа, а також місцевих самоврядних органів, головна заслуга впровадження цієї реформи – в ініціативності й активній діяльності пані Світлани.
- Сьогодні вже подолано 80 – 90% непростого шляху перетворення медіа у місцеве публічне. Водночас медіа активно розвивається. Цього року телеканал «Коростень ТБ» розпочав мовлення в Овручі, а радіо «Говорить Коростень FM» запрацювало з більшою потужністю передавача. Ці два фактори додали більше місцевого інформаційного контенту для прикордонних громад Житомирщини.
Івано-Франківська область
Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов провів зустріч із студентами кафедри журналістики Прикарпатського університету ім. В. Стефаника та в ефірі регіонального телемовника «РАІ» обговорив зміни умови роботи Національної ради й медіа.
Спілкування зі студентами відбувалась у рамках підготовки до підсумкової атестації. Представник регулятора відповів на актуальні питання майбутніх магістрів щодо підвищення рівня медіаграмотності.
Зокрема сторони обговорили вимоги медійного законодавства щодо:
- ліцензування аудіовізуальних медіа;
- програмної концепції аудіовізуальних медіа;
- реєстрації друкованих та онлайн-медіа;
- створення органів співрегулювання;
- доступу до публічної інформації.
Також Ігор Маслов взяв участь у записі програми «Новий погляд» в ефірі «РАІ». З керівником компанії Андрієм Русиняком обговорив зміни умови роботи Національної ради та медіа за останні роки і стан медіапростору Прикарпаття, зокрема кількість ліцензіатів і реєстрантів.
Темами розмови в ефірі стали:
- робота місцевих медіа під час воєнного стану;
- випадки призупинення або припинення мовлення на Прикарпатті;
- джерела, яким зараз довіряють споживачі інформації;
- чому інтерес до лінійного мовлення зменшується, водночас зростає популярність онлайн-медіа?
- чому друкованим медіа зараз складніше, ніж іншим видам медіа?
- штучний інтелект і його використання в медіа;
- медіаграмотність працівників медіа та аудиторії.
Сумська область
Представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко взяла участь в обговоренні Спеціальної доповіді Уповноваженого Верховної ради України з прав людини щодо дотримання прав національних меншин (спільнот) та корінних народів в умовах збройної агресії російської федерації проти України.
Круглий стіл відбувся за участі представників національних спільнот Сумщини, органів державної влади та місцевого самоврядування, прокуратури, громадських організацій та експертів тощо.
Олександр Осіпов, представник Уповноваженого ВРУ з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів, наголосив, що «національні меншини – невід’ємна частина українського суспільства. Їхній внесок у розвиток нашої держави є надзвичайно важливим, а захист їхніх прав – наш пріоритет, особливо в умовах війни».
До відома, на Сумщині проживають представники 95-ти різних національностей і народностей, а взагалі Україна є домівкою для понад 130 національних спільнот.
Лариса Якубенко нагадала, що Закон України «Про медіа», який набув чинності у 2023 році, розширює перелік інформації, яку заборонено поширювати. Зокрема, це стосується:
- мови ворожнечі за ознаками національності;
- висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків щодо окремих осіб та груп осіб на основі етнічного походження та раси.
Розпалювання міжнаціональної ворожнечі, акцентувала вона, є однією з цілей у гібридній війні. Російські медійні ресурси роздмухують ненависть і міжнаціональну ворожнечу, спрямовану на дискредитацію України.
«Усі меседжі, які містять мову ворожнечі, сьогодні йдуть на травмоване суспільство. Травмована людина емоційно та викривлено сприймає будь-яку інформацію. І навіть із простої фрази вона буде вичитувати саме те, що може стати початком побутової ксенофобії», – наголосила Лариса Якубенко.
За словами представниці Національної ради, є серйозна проблема з великими цифровими платформами, адже Закон України «Про медіа» не регулює їх діяльність. Вона навела приклади ксенофобії у соціальних мережах, які стосувалися єврейської спільноти та народностей Кавказу.
Закон України «Про медіа» за поширення висловлювань, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб та їх груп на основі етнічного походження передбачає серйозну відповідальність для медіа.
Лариса Якубенко звернула увагу, що чинне законодавство наділяє новими повноваженнями медійного регулятора. Зокрема, до медіа-порушників застосовуватимуться:
- штрафи, подвійні штрафи (за кожне наступне порушення);
- скасування реєстрації чи анулювання ліцензії (після отримання 6 штрафів для аудіовізуальних медіа, 5 штрафів для друкованих та онлайн-медіа);
- заборона видання та розповсюдження за рішенням суду (для незареєстрованої преси);
- тимчасова заборона поширення онлайн-медіа на 14 днів за рішенням регулятора (для незареєстрованих онлайн-медіа).
Окрім того, вона поінформувала, в яких випадках суб’єкти у сфері онлайн-медіа звільняються від відповідальності за поширення недостовірної чи забороненої інформації.
Культура національних спільнот є частиною української культури, і саме на цьому мають наголошувати наші медіа, наголосила вона.
За дорученням Національної ради представниця медіарегулятора вручила Подяку Кабінету Міністрів України колективу Громадської організації «(НЕ)ПРИЧЕТНІ», які під час повномасштабного вторгнення створили інформаційний ресурс «КордонМедіа».
Сьогодні «КордонМедіа» – одна з найпопулярніших інформаційних платформ Сумщини та один із найцитованіших місцевими та загальнонаціональними медіа ресурс.
Чернівецька область
Про вплив штучного інтелекту на медіа та суспільство, загрози Telegram, а також важливість розвитку критичного мислення у споживачів інформації поспілкувалася з ведучими Андрієм Рудіком і Діаною Польовою в прямому ефірі «Радіо10» представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук.
Україна має низку напрацювань у сфері регулювання ШІ. Зокрема, Міністерство цифрової трансформації та Міністерство культури та стратегічних комунікацій у співпраці створили рекомендації, спрямовані на відповідальне використання ШІ у медіа та рекламі.
Любов Нечипорук акцентувала, що найбільша небезпека Telegram полягає в його анонімності. Месенджер несе реальні загрози для інформаційної безпеки нашої держави. Важливо розуміти, що мова не йде про заборону цього месенджера, а про встановлення комунікації з ним.
Чернігівська область
Практичні аспекти ліцензування під час онлайн-наради з медіа обговорила представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко. Вона відповіла на запитання керівників компаній, а також торкнулася поширених помилок, які допускають ліцензіати під час заповнення бланків на продовження строку дії ліцензії. Наразі такі пакети документів готують кілька телекомпаній. Ще кілька – готуються внести зміни до своїх ліцензій. Домовлено подібні наради робити регулярно, водночас завжди можна проконсультуватися із представницею додатково. Такою нагодою цього тижня скористалася керівниця ТОВ «ТРО Ліга» (телеканал «Дитинець») Ірина Ломонос.
Також Ірина Сенченко зустрілася із керівником благодійної організації «Меджекс» Миколою Іванішиним. Вона пояснила, як реклама зараховується до соціальної згідно з вимогами чинного законодавства.
Представниця Національної ради підготувала письмові роз’яснення до Закону України «Про медіа» щодо соціальної реклами й порядку ліцензування, які надіслані для ознайомлення суб’єктам у сфері медіа регіону.
Відомий громадський діяч краю Олександр Підгорний планує зареєструвати нове друковане видання. Ірина Сенченко проконсультувала його щодо алгоритму реєстрації. Приємно, що на прикордонній Чернігівщині, яка перебуває під частими обстрілами ворога, створюються нові медіа. Загалом на листопад 2024 року в області зареєструвалися 50 суб’єктів у сфері друкованих медіа (68 видань).
