Представники медіарегулятора цього тижня зосередилися на обговоренні важливих питань – ролі місцевих медіа в житті громад, подальших шляхах співпраці з органами місцевої влади, поглибленні знань із медіаграмотності та захисту прав дітей. Особливу уваги приділили актуальним питанням місцевих радіомовників і друкованих медіа. Розглянули також стан медіапростору та розбудову мовлення і технічне його забезпечення. Переймалися питаннями мови ворожнечі та гендеру. Обговорили й проблеми комунікації медіа з населенням на тимчасово окупованих територіях і нагальні потреби релокованих медіа. Окрім того, відвідали захід, присвячений спільним традиціям українців і кримських татар.
Вінницька область
Представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик під час робочої поїздки до міста Погребища зустрівся з першим заступником міського голови Ігорем Гордійчуком.
Погребище – один із важливих логістичних центрів функціонування мережі ефірного цифрового телебачення на Вінниччині, саме тут розташовані мультиплекси, які забезпечують цифровим сигналом північно-східну частину області. Крім того, у 2022 році, тобто вже під час повномасштабної агресії, у Погребищі на частоті 105,8 МГц запрацювала перша програма Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Ці та інші питання стали предметом обговорення з Ігорем Гордійчуком. Посадовець зазначив, що розвиток медійної сфери є одним з пріоритетів діяльності місцевої влади. Визначили подальші шляхи та перспективи співпраці, домовилися про координацію дій.
Також представник провів нараду з редакцією ТОВ «Колос-Медіа» (газета «Колос»). Під час наради обговорили вимоги Законів України «Про медіа» та «Про рекламу» щодо діяльності друкованих медіа та проблемні питання співпраці з АТ «Укрпошта».
Редактор Микола Маценко поінформував, що газета спромоглася упродовж останніх місяців наростити тираж майже до тисячі примірників. Позаяк примірники видання регулярно надсилаються до Національної ради, було відзначено, що редакція сумлінно виконує чинне медійне законодавство.
Вадим Мазурик прочитав лекцію циклу «Як вижити в інформаційному урагані» для студентів 3 курсу історичного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Йшлося про вміння впевнено почуватися у непростому цифровому просторі. Під час лекції:
- розглянули різноманітні маніпулятивні кейси та протидію їм;
- ознайомилися з основними принципами медіаграмотності;
- проаналізували дезінформаційні наративи.
Слухачам були запропоновані практичні завдання щодо протидії маніпуляції та фейкам. Наостанок cтуденти мали змогу ознайомитися з основними принципами OSINT та інструментарієм штучного інтелекту.
Волинська область
План реалізації Стратегії діяльності Національної ради у сфері захисту інформаційного простору, захист прав дітей, запобігання дискримінації в медіа та протидія дезінформації – ці та інші теми стали головними під час зустрічі представниці Національної ради у Волинській області Лілії Бойко з Володимирським міським головою Ігорем Пальонкою.
Також сторони обговорили:
- розвиток медіапростору, зокрема, оголошений конкурс для розвитку місцевого/регіонального радіомовлення у м. Володимир;
- факти прийому теле- та радіопрограм польських мовників на території регіону.
У рамках візиту представниця медіарегулятора провела нараду з редакцією газети «Слово правди», яку очолює журналістка Антоніна Михальчук. Незважаючи на фінансові труднощі та відсутність опалення в приміщенні, редакція продовжує випускати газету у кольоровому форматі з накладом 2500 примірників. Окрім друкованої версії «Слово правди» має ще й онлайн-медіа, що дозволяє оперативно інформувати читачів про актуальні події та розширювати свою аудиторію.
Також Лілія Бойко у м. Нововолинськ зустрілась з працівниками редакції аудіального медіа ТОВ «Радіо Буг». Радіо активно розвивається – в ефір виходять нові програми, цікаві зустрічі з гостями, які роблять контент ще більш різноманітним та корисним для слухачів.
Під час зустрічі обговорили основні аспекти Закону України «Про медіа», важливість дотримання принципів медіаграмотності при створенні репортажів, протидію дезінформації, запобігання дискримінації, висвітлення чутливих тем.
Житомирська область
Представник Національної ради у Житомирській області Іван Натикач провів робочу зустріч з керівницею ТОВ «Редакція «Коростишівської газети» Надією Меленець.
Аналіз примірників видання засвідчив, що «Коростишівська газета» дотримується вимог медійного законодавства. За словами Надії Меленець – рік після «перезапуску» видання став періодом викликів. Редакція газети докладає максимум зусиль, аби триматися «на плаву».
Найбільше допікають проблеми з доставкою медіа до передплатників, вкрай низька активність на рекламному ринку, відсутність зацікавленості місцевої влади у підтримці фактично єдиного у громаді медіа «традиційного» формату – у Коростишеві немає ані місцевого телеканалу, ані радіостанції. Колектив «Коростишівської газети» намагається залучати потенційних читачів у соцмережах, співпрацює з торгівельними закладами як з платформами продажу видання, активно шукає альтернативні способи доставки медіа.
Запорізька область
Представник Національної ради у Запорізькій області Володимир Циганов на запрошення КП «Муніципальна телевізійна мережа» взяв участь у програмі «На часі».
Обговорили:
- стан медіапростору регіону та шляхи його розбудови;
- інформаційну безпеку та шляхи протидії ворожій пропаганді;
- результати опитування суб’єктів у сфері медіа на тему «Гендерний профіль українських медіа».
Особливу увагу Володимир Циганов звернув на недопущення поширення інформації, що містить дискримінаційні висловлювання, спрямовані на розпалювання ворожнечі, ненависті та дискримінації.
Івано-Франківська область
Під час робочої поїздки до Коломиї 11 березня представник Національної ради у Івано-Франківській області Ігор Маслов зустрівся з колективом ПП «Телерадіокомпанія «НТК», якому 2 березня ц.р. виповнилося 23 роки.
Ігор Маслов поспілкувався з колективом і керівництвом медіа та взяв участь у записі програми «Актуальне інтерв’ю», ведучою якої є головна редакторка компанії Тамара Приходько.
Він розповів про актуальні питання медіапростору, зокрема:
- стан медіапростору Прикарпаття на початку 2025 року;
- ліцензування, реєстрація, моніторинги та перевірки місцевих і регіональних медіа;
- медійне законодавство України;
- дотримання стандартів мовлення та виклики, які постають перед місцевими і регіональними медіа в сучасних умовах;
- медіаграмотність та важливість якісного інформування мешканців регіону;
- результати моніторингів аудіовізуальних медіа на гендерну тематику.
Програми ПП «Телерадіокомпанія «НТК» транслюються в локальному мультиплексі на 44 ТВК в м. Коломия та кабельних мережах Івано-Франківська та Коломиї.
Також Ігор Маслов на запрошення ПП «Радіостудія «Сяйво» взяв участь у прямому ефірі з ведучим Дмитром Гуляком.
Протягом ефіру обговорили актуальні питання, пов’язані з діяльністю місцевих радіомовників, важливістю якісного інформаційного контенту та роллю радіостанцій в сучасному медіапросторі. Окрему увагу приділили змінам у медійному законодавстві, дотриманню ліцензійних вимог до медіа, сучасним викликам у роботі місцевих і регіональних медіа. Не оминули увагою питання медіаграмотності й важливості якісного інформування мешканців області та дотримання мовних квот в ефірах радіостанцій.
Програми ПП «Радіостудія «Сяйво» транслюються в містах Коломия, Бурштин, Косів та селах Татарів, Річка, Гарасимів Івано-Франківської області.
Кіровоградська область
Під час наради представника медіарегулятора на Кіровоградщині Сергія Каракуліна з керівниками місцевих аудіовізуальних медіа щодо дотримання гендерної рівності в ефірах регіональних телеканалів йшлося про результати моніторингів щодо гендерної рівності.
Було окреслено проблемні аспекти й визначено подальші кроки для удосконалення контенту.
Проведені представництвом Національної ради у Кіровоградській області протягом минулого року моніторинги засвідчили, що телевізійний контент у регіоні загалом є гендерно збалансованим. Однак є аспекти, що потребують уваги. Наприклад, більшість сюжетів сфокусовані на представленні людей віком 36-60 років, тоді як представники старшого покоління менш помітні у новинному просторі.
Керівники медіа також поділилися власними напрацюваннями та проблемами, які виникають у процесі створення контенту.
Моніторингами представництва медіарегулятора в регіоні зафіксовано, що рівень використання фемінітивів у місцевих ефірах суттєво зріс, що є позитивною тенденцією.
Учасники наради також приділили увагу перспективам розширення тематичного спектру програм для представлення різних соціальних і вікових груп.
Представник медіарегулятора закликав телемовників регіону сприяти процесу зміни суспільних стереотипів через якісний медіаконтент з урахуванням гендерно паритетного представлення обох статей.
Луганська область
Представник Національної ради у Луганській області Володимир Горобець взяв участь у круглому столі «Медіа окупованих територій: як зберегти звʼязок з людьми». Організував його колектив «Донбас медіа форум» за участі суб’єктів у сфері медіа та представників органів державної влади Луганщини й Донеччини.
Володимир Горобець під час заходу поспілкувався з представниками медіа регіону, зокрема, співзасновником і головним редактором «Реальної газети» Андрієм Діхтяренком, заступницею головного редактора видання «Трибун» Валерією Мельник та засновником «Рекламно-інформаційного агентства «K&K» Дмитром Клєбановим.
Обговорили важливість інформаційної безпеки; проблему комунікації медіа з населенням на тимчасово окупованих територіях, фінансування й нагальні потреби релокованих медіа.
Рівненська область
На брифінгу в Рівненькій облдержадміністрації представниця Національної ради в області Лілія Гринюк охарактеризувала стан медіапростору області й розповіла про плани медіарегулятора на 2025 рік.
Зараз на Рівненщині працюють 56 субʼєктів у сфері медіа, яким присвоєно 92 ідентифікатори медіа.
У 2024 році зареєстровано 24 суб’єкти у сфері друкованих медіа, 6 – онлайн-медіа і 2 – провайдери аудіовізуального сервісу.
Введення в експлуатацію державного мультиплексу МХ-7 розширило до 95% покриття території області ефірним цифровим телебаченням формату Т2. Жителі області, зокрема на прикордонні, мають доступ до перегляду понад 40 вітчизняних каналів. Звісно, це залежить від рельєфу місцевості, висоти підвісу телевізійної антени і налаштувань тюнера.
Пріоритетами для представництва регулятора на цей рік є:
- виконання Плану реалізації Стратегії Національної ради на 2024 – 26 роки;
- захист інформаційного простору, протидія дезінформації, моніторинг мовлення на прикордонних територіях, медіаосвіта;
- захист прав дітей при створенні контенту;
- протидія дискримінації з метою формування толерантного суспільства.
Спільні заходи із забезпечення захисту національних інтересів в інфопросторі та недопущення поширення дезінформації Лілія Гринюк сформувала із заступником директора Департаменту цифрової трансформації та суспільних комунікацій Рівненської обласної державної адміністрації Олександром Корольчуком. Крім того, обговорили взаємодію органів державної влади із медійниками Рівненщини, роботу місцевих онлайн-медіа в контексті інформаційної безпеки, співпрацю та комунікацію в умовах війни.
Лілія Гринюк також мала зустріч із керівником і працівниками Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області. Говорили про:
- дотримання вимог законодавства «Про рекламу» зареєстрованими субʼєктами у сфері медіа;
- розміщення реклами на платформах спільного доступу;
- регулювання рекламного контенту на анонімних сторінках у телеграмі;
- результати моніторингу медіа у 2024 році.
Понад 10% усіх порушень фахівці Головного управління Держпродспоживслужби у Рівненській області виявляють у мережах Фейсбук, Інстаграм і Телеграм.
Представниця зазначила, що у 2024 році порушень вимог Закону України «Про рекламу» зареєстрованими в регіоні суб’єктами у сфері медіа зафіксовано не було. За результатами зустрічі домовились продовжити спільну роботу з метою недопущення порушення вимог законодавства у сфері реклами.
Лілія Гринюк разом з головною спеціалісткою Русланою Радзіховською, керівництвом області, очільниками силових структур, військовими, духовенством і рідними вшанували памʼять 21 нацгвардійця, які загинули від ракетного удару 14 березня 2022 року під час обстрілу телевежі в Антополі.
Жалобні заходи відбулися біля Алеї Слави у Білій Криниці. Відслужили заупокійну службу, хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх полеглих захисників та захисниць, які загинули у цій війні.
Тернопільська область
Представниця Національної ради у Тернопільській області Оксана Новосельська зустрілася із новопризначеним директором ТОВ «Тернопільської ТРК «ТАКТ» Назаром Франківом. Вони поспілкувалися про:
- вимоги Закону України «Про медіа» і Закону України «Про рекламу» щодо діяльності суб’єкта у сфері аудіальних медіа;
- правила інформаційної гігієни;
- поняття інформаційної безпеки та медіаграмотності.
Про стан і розбудову мовлення в регіоні й технічне його забезпечення йшлося під час зустрічі Оксани Новосельської з новопризначеним керівником Центру технічної експлуатації у місті Тернополі Івано-Франківської філії Концерну РРТ Тарасом Яницьким. Вони, зокрема, зачепили теми
- покриття сигналом цифрового телебачення у стандарті DVB-T2;
- розвиток медійної інфраструктури;
- технічні аспекти роботи передавачів;
- потенційні загрози – технічні та інформаційні атаки;
- заходи протидії їм і забезпечення інформаційної безпеки регіону.
Тарас Яницький підкреслив важливість наявності резервних джерел енергії для забезпечення безперебійного функціонування передавачів. Усі об’єкти Концерну РРТ у Тернопільській області оснащені генераторами, що є критично важливими для підтримки роботи лінійного аудіовізуального мовлення в регіоні, зокрема під час відключення електроенергії. Це дозволяє гарантувати стабільне мовлення навіть у складних умовах війни, що важливо для забезпечення доступу населення до оперативної інформації, а також стабільної роботи системи оповіщення.
Попри значний прогрес у технічному забезпеченні наявні певні проблеми з фінансуванням. А це може обмежувати подальший розвиток інфраструктури. Одним із рішень може стати залучення нових телемовників на вільні частоти в МХ-7, який розбудований КРРТ. Нові учасники на ринку мовлення – це про створення конкуренції, що дасть змогу покращити якість послуг, а також забезпечити нові можливості для розвитку.
Сумська область
Робочою поїздкою у Шосткинський район представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко продовжила серію зустрічей у рамках програми заходів на 2025 рік «Стратегічний вектор – медіапростір районів Сумщини».
Разом із Оксаною Тарасюк, т.в.о. голови Шосткинської РДА-РВА, керівницею апарату Світланою Макаренко та Наталією Романченко, головною спеціалісткою підрозділу РДА, що опікується інформаційною сферою, проаналізували підготовлений Ларисою Якубенко актуальний медіапаспорт Шосткинського району з деталізацією в розрізі громад і населених пунктів.
Території восьми громад Шосткинського району відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій входять у зону можливих бойових дій, територія Середино-Будської міської територіальної громади – у зону бойових дій. Тому увагу приділили стану українського мовлення на північному прикордонні та його стратегічному значенню для інформаційної безпеки держави; наявності інформаційних загроз і механізмам протидії цим загрозам.
Представниця медіарегулятора відзначила позитивні особливості медійного простору району:
- наявність 2-х веж Концерну РРТ;
- велику кількість різноформатних радіостанцій, що здійснюють мовлення на території Шосткинщини (12 радіостанцій – 15 задіяних частот);
- успішну розбудову мережі суспільного мовника на території району навіть під час повномасштабного вторгнення;
- розбудову мережі «Армія FM»;
- мовлення низки радіостанцій зі збільшеною потужністю передавачів на підставі отриманих дозволів від Національної ради;
- достатню кількість місцевих медіа тощо.
Водночас головним негативним фактором для Шосткинщини є багаторічна інформаційна експансія країни-агресорки на території прикордонних громад. Тож Лариса Якубенко домовилися з очільницею району здійснити додаткові моніторинги наявності російських радіостанцій в інформаційному полі прикордоння із зазначенням кількості населення у населених пунктах, що находяться під впливом ворожих радіостанцій.
Разом із представниками Шосткинської міської ради Лариса Якубенко обговорила декілька важливих для Шосткинської громади питань. Говорили про:
- місцеве інформаційне середовище та роль місцевих медіа як інструменту комунікації всередині громади;
- роботу комунального медіа та його реформування відповідно до вимог Закону України «Про медіа»;
- вплив контенту соціальних мереж і платформ спільного доступу до інформації на суспільну думку; відсутність регулювання цих платформ;
- відсутність інституту репутації в медійній спільноті, що подекуди негативно впливає на якість контенту.
Маркером високого рівня зацікавленості в обговоренні цих тем стала широка представленість на нараді-консультації представників Шосткинської міської ради.
Лариса Якубенко повідомила, що комунальна телерадіокомпанія «Акцент», засновником якої є Шосткинська міська рада, – одна з чотирьох комунальних медіа, що провадять свою діяльність на Сумщині. Вона розповіла про вимоги законодавства щодо алгоритму й термінів реорганізації комунального медіа в публічне; принципи створення наглядової ради, яка гарантує незалежність медіа, та надала зразки документів, необхідних для реформування комунальних медіа (типовий статут, трудовий договір тощо).
Своєю чергою директорка ТРК «Акцент» Ганна Дяглева зазначила, що саме конструктивна співпраця Національної ради, засновників телерадіокомпанії та його колективу стала фундаментом для успішної розбудови ФМ-мовлення, яке компанія розпочала торік.
Наразі є нагальна потреба удосконалити технічний стан компанії задля створення умов для виготовлення якісного контенту на місцеву тематику.
Лариса Якубенко також провела нараду з керівниками медіа Шосткинського району, під час якої зосередила увагу на загальному стані медіапростору Шосткинщини та необхідності дотримання вимог Закону України «Про медіа».
Місцеве інформаційне середовище представлено всіма видами медіа. На території Шосткинського району провадять діяльність 16 місцевих суб’єктів у сфері медіа, які разом мають 22 ліцензії та/або реєстрацію Національної ради:
- 4 провайдери аудіовізуальних сервісів, що надають послуги кабельного телебачення;
- 2 телерадіомовники (комунальний і приватний), що ведуть аналогове й кабельне телевізійне мовлення, ФМ-мовлення);
- 9 друкованих видань (із них 6 – інформаційного спрямування, 3 – наукового);
- 4 онлайн-медіа.
Лариса Якубенко на конкретних прикладах проаналізувала типові порушення, виявлені під час здійснення моніторингів і перевірок місцевих медіа; нагадала про необхідність своєчасного внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа у частині технічних характеристик мовлення; акцентувала увагу на вимогах законодавства щодо запобігання мови ворожнечі та на освітньому проєкті Національної ради «Компетентні медіа – демократичне суспільство».
До участі у нараді Лариса Якубенко долучила Артема Бухтіарова, старшого уповноваженого з оперативного пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій управління протидії кіберзлочинам у Сумській області Департаменту кіберполіції НПУ. Йшлося про інструменти протидії дезінформації та ворожим наративам і роль місцевих медіа в цьому процесі.
Крім того Лариса Якубенко та Артем Бухтіаров стали гостями ефірів Шосткинської телекомпанії «Телеком-Сервіс» та «Акцент», де розповіли жителям регіону, як розпізнати фейки, дезінформацію та маніпулятивні матеріали. Представниця медіарегулятора та офіцер кіберполіції розповіли, як не стати жертвою фейків та дезінформації і кібершахраїв.
Хмельницька область
Представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська провела брифінг в обласній військовій адміністрації. Під час зустрічі вона представила ключові положення свого звіту за 2024 рік та поділилася аналізом стану медіапростору в регіоні.
Зокрема, вона повідомила, що минулого року Національна рада оголосила й підбила підсумки двох конкурсів, які сприяють розвитку місцевого мовлення на Хмельниччині:
- телемовлення на 47 цифровому ТВК у селі Кульчіївці Кам’янець-Подільського району;
- ефірне радіомовлення на частотах 92,9 МГц у Кам’янці-Подільському, 99,0 МГц у Хмельницькому та 103,3 МГц у селищі Теофіполь.
Ці конкурси стали важливим кроком у забезпеченні жителів області якісною та об’єктивною інформацією про життя в територіальних громадах.
На сьогодні у регіоні діють 75 медіасуб’єктів, які зареєстрували загалом 170 медіа.
Найбільше в області – друкованих видань: 60 газет, 53 наукові видання, 3 журнали та 3 календарі – загалом 119. Телемовлення здійснюють 17 медіа, а радіомовлення – 9. Кабельне телебачення надають 10 провайдерів. Також на Хмельниччині працюють 14 онлайн-медіа та 1 нелінійний аудіовізуальний сервіс.
Питання розвитку медіапростору області та підтримки місцевих медіа обговорили під час зустрічі Олени Гавінської з директоркою Агенції регіонального розвитку Хмельницької області Катериною Савчук.
Представниця Національної ради поділилася актуальною інформацією про медіасередовище області та окреслила головні виклики, з якими стикаються місцеві медіа сьогодні.
З огляду на те, що Агенція сприяє розвитку регіону та виступає майданчиком для співпраці влади, бізнесу, громадськості й наукової спільноти, сторони обговорили можливі напрями взаємодії для підтримки незалежних локальних медіа. Адже без їхнього розвитку – неможливий і сталий розвиток самого регіону.
Також Олена Гавінська взяла участь у програмі «Актуальне інтерв’ю» на запрошення ТРК «Кам’янець-Подільський».
Відповідаючи на запитання ведучої Інни Дорогої, вона розповіла про результати моніторингів медіа Хмельниччини та Кам’янеччини. Зокрема, йшлося про дотримання гендерного балансу в теленовинах, виконання мовних квот, відповідність вимогам Законів України «Про медіа» та «Про рекламу».
Особливу увагу приділили темі відповідальності – як для онлайн-медіа, так і для споживачів контенту. Олена Гавінська наголосила: незалежно від того, зареєстроване онлайн-медіа чи ні, за порушення законодавства передбачена відповідальність. Вона навела приклади, коли Національна рада реагувала на випадки поширення дискримінаційних висловлювань навіть у незареєстрованих онлайн-ресурсах.
Також представниця закликала аудиторію відповідально ставитися до споживання та поширення інформації. Вона підкреслила: навіть на перший погляд нешкідливий контент держави-агресорки приносить їй прибуток – кожен перегляд сприяє монетизації такого контенту і, зрештою, фінансуванню її воєнної машини.
«Свобода слова – це, насамперед, відповідальність», – наголосила вона.
Для довідки: у Кам’янці-Подільському працюють 11 медіасуб’єктів, які загалом зареєстрували 49 медіа.
Чернігівська область
Представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко на запрошення Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації провела низку онлайн-тренінгів для державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування області на тему: «Інформаційна безпека: виявлення дезінформації та методи перевірки фактів. Персональна безпека онлайн».
У рамках тренінгів Ірина Сенченко розповіла про медіаграмотність, принципи критичного мислення та боротьбу з дезінформацією. Спільно з учасниками навчання було розглянуто основні ознаки пропаганди, методи ворожої інформаційної атаки та алгоритми фактчекінгу.
Також представниця ознайомила слухачів із медійним законодавством та основними напрямами діяльності Національної ради.
Крім того, під час конверсаторіуму на тему «Основні аспекти роботи в соціальних мережах. Що «знає» про вас Інтернет? Безпека в глобальній мережі» було обговорено важливі елементи персональної безпеки, виклики соціальної інженерії та особливості взаємодії з медіа.
Чернівецька область
На запрошення Чернівецького регіонального центру підвищення кваліфікації представниця Національної ради в Чернівецькій області Любов Нечипорук взяла участь у засіданні круглого столу на тему «Підвищення рівня стійкості суспільства через ефективну комунікаційну політику органів публічного управління».
Захід об’єднав державних службовців, представників місцевої влади, науковців, громадських організацій та медіа. Основна увага була зосереджена на питаннях комунікаційної політики, що сприяє зміцненню довіри громадян до влади, забезпеченню суспільної стабільності та ефективному реагуванню на сучасні виклики.
Директор Центру Микола Ярмистий підкреслив, що в умовах повномасштабної війни особливо важливо розвивати відкритий діалог між владою і суспільством, зміцнювати національну єдність і підтримувати демократичні цінності.
Учасники круглого столу проаналізували український досвід кризових комунікацій та його значення для міжнародної практики. Окрему увагу приділили важливості швидкого й достовірного інформування громадськості, а також використанню сучасних технологій для поширення суспільно значущої інформації.
У межах дискусії Любов Нечипорук презентувала проєкт «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство», ініційований Національною радою. Вона зазначила, що проєкт є важливою складовою просвітницької діяльності медіарегулятора, а його мета – підвищення рівня медіаграмотності, розвиток критичного мислення громадян і формування відповідального інформаційного простору в Україні.
«Українське суспільство стикається з безпрецедентними викликами, коли пропаганда та фейки використовуються як зброя. Саме тому об’єднання зусиль державних органів, громадського сектору та медіа є ключовим фактором забезпечення інформаційної стійкості», – зазначила представниця Національної ради.
Окрім того, Любов Нечипорук зупинилася на нещодавно презентованих рекомендаціях Національної ради для медіаіндустрії:
- «Як запобігти медіатравматизації дітей в умовах війни»;
- «Рекомендації щодо гендерно чутливого підходу в медіа для дитячої аудиторії»;
а також розповіла про «Гендерний профіль українських медіа».
Представниця Національної ради взяла участь у культурно-просвітницькому заході, присвяченому спільним традиціям українців і кримських татар
Любов Нечипорук долучилася до культурно-просвітницької події «Піст як шлях до очищення», що відбулася в Чернівцях у межах етнографічного проєкту.
Участь у таких ініціативах є важливим напрямом діяльності Національної ради, адже вони сприяють поширенню знань про культурну та духовну спадщину, підтримують міжетнічний діалог і порозуміння в суспільстві.
Під час заходу голова громадської організації «Ана Юрт» Ніяра Мамутова та кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк розповіли про історію посту в українській та кримськотатарській традиціях, його символіку, духовне значення та спільні риси в культурному досвіді обох народів.
Для Чернівецької області – регіону, де здавна мирно співіснують представники різних національностей, збагачуючи один одного культурно й духовно, – подібні зустрічі мають особливу цінність. Представництво Національної ради активно підтримує такі події як простір для взаєморозуміння, формування толерантності та збереження культурної спадщини.
Окремою частиною заходу стала презентація кримськотатарського орнаменту орьнек, який має сакральне значення і входить до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
