У регіонах триває активна робота над розвитком медіапростору. Представники Національної ради обговорюють із партнерами та медійниками результати минулого року, актуальні виклики й плани на 2026-й – від співпраці з омбудсменом і розширення радіомовлення до інклюзивності, гендерної рівності та протидії дезінформації в умовах війни. У центрі уваги також — соціальна реклама як інструмент комунікації під час воєнного стану, дотримання рекламного законодавства та відзначення знакових дат у житті регіональних мовників.
Вінницька область
Про співпрацю та перспективу проведення спільних заходів у 2026 році йшлося під час робочої зустрічі представника Національної ради у Вінницькій області Вадима Мазурика з представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Вінницькій області Анатолієм Ковальчуком.
Національна рада та омбудсмен мають чимало спільних завдань, закріплених у відповідному Меморандумі. Зокрема, частина Стратегії Національної ради корелюється з діяльністю омбудсмена в частині протидії дискримінації та вдосконалення інклюзивності. За результатами зустрічі домовилися про подальшу координацію зусиль у цих напрямах.
Волинська область
Поточний стан радіочастотного спектру та перспективи розвитку місцевого радіомовлення обговорили під час зустрічі представниці Національної ради у Волинській області Лілії Бойко з начальником Волинського обласного відділу Західної філії УДЦР Олегом Кузнєцовим та його заступником Сергієм Бойком. Йшлося про результати взаємодії у 2025 році та подальший розвиток мовлення, зокрема у прикордонних громадах.
Також приділили увагу забезпеченню якісного та безперебійного покриття українським телерадіосигналом території регіону. Фахівці УДЦР підтвердили: сигналом українських телемовників охоплено близько 95% області.
Івано-Франківська область
Основні підсумки діяльності медіа Прикарпаття у 2025 році та ключові пріоритети на 2026 рік презентував представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов під час брифінгу в обласній військовій адміністрації.
Станом на 31 грудня 2025 року в області функціонує 194 медіа: 20 аудіовізуальних, 37 аудіальних, 100 друкованих, 29 онлайн-медіа, а також 8 провайдерів аудіовізуальних сервісів. За кількістю ліцензіатів та реєстрантів область посіла 9 місце в Україні (у 2024 році було 10 місце).
Упродовж 2025 року на Прикарпатті:
- проведено 3 конкурси на ефірне радіомовлення на вільних FM-частотах;
- 3 провайдера аудіовізуальних сервісів скасували свої реєстрації;
- за порушення вимог медійного законодавства суб’єкти у сфері медіа отримали 24 приписи, з яких 19 – Карпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Відзначено розвиток сегмента медіа, що використовують технологію ОТТ. У 2025 році зареєстровано 11 таких медіа (3 теле- та 8 радіомовників). Крім того, 2 телекомпанії та 3 радіокомпанії продовжили ліцензії на ефірне мовлення на 10 років.
Серед актуальних проблем медіапростору області: тривала відсутність FM-мовлення ТОВ «ТРК «Львівська хвиля»; недостатнє покриття сигналом цифрового телебачення Т2 окремих територій Верховинського, Косівського та частково Коломийського районів; ризики скорочення сегмента місцевих друкованих медіа через зростання вартості доставки та зменшення доступності поштових послуг у сільській місцевості.
Пріоритетами на 2026 рік визначено:
- протидію дезінформації та пропаганді держави-агресора;
- підвищення інклюзивності медіа та доступності контенту;
- запобігання дискримінації й розвиток гендерно чутливих підходів; підвищення обізнаності щодо застосування штучного інтелекту в медіа;
- розвиток медіаграмотності та якості контенту;
- підтримку мовлення задля забезпечення доступу громадян до різноманітних джерел інформації.
Рівненська область
Під час зустрічі представниці Національної ради у Рівненській області Лілії Гринюк із регіональною представницею Інституту масової інформації Ганною Калаур йшлося про основні зміни медіапростору Рівненщини у 2025 році. Обговорили, зокрема, реєстрацію нових онлайн та друкованих медіа, а також загальні тенденції розвитку регіонального медіаринку в умовах війни.
Також Лілія Гринюк провела зустріч із представником відділу комунікації Оперативного командування «Захід» Сергієм Мінічем. Говорили про роль соціальної реклами як інструменту комунікації в умовах воєнного стану, її зміст і вплив на суспільство. Представниця медіарегулятора наголосила на необхідності дотримання рекламного законодавства, відповідно до положень якого соціальна реклама має чітко визначену мету та спеціальний режим регулювання, а для її поширення в аудіовізуальних медіа обовʼязковим є висновок Національної ради.
Представниця Національної ради привітала колектив телеканалу «Рівне 1» з 30-річчям від дня виходу в ефір. За три десятиліття телеканал пройшов шлях від перших телевізійних проєктів у регіоні до впізнаваного медіа, яке формує місцевий інформаційний простір, розповідає про життя Рівненщини, її людей, події та виклики. «Рівне 1» – це історія становлення регіонального телебачення, професійного зростання та розвитку медіагалузі.
З нагоди ювілею вона вручила колективові мовника Почесну грамоту Національної ради за багаторічну роботу, відданість професії та внесок у розвиток українського медіапростору.
Чернівецька область
У Представництві Національної ради у Чернівецькій області відбулася робоча зустріч представниці медіарегулятора Любові Нечипорук із редакторкою онлайн-медіа «Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування» Лілією Халавкою. Видання спеціалізується на висвітленні діяльності органів державної влади й місцевого самоврядування, рішень громад та управлінських процесів у Чернівецькій області. Під час розмови йшлося про особливості висвітлення тем, пов’язаних із людьми з інвалідністю, ветеранами та внутрішньо переміщеними особами, а також про роль медіа у формуванні безбар’єрного й недискримінаційного інформаційного простору. «Чутливість цієї тематики, умови воєнного стану та суспільна увага до таких питань вимагають від журналістів максимально виваженого й відповідального підходу», – поділилася Любов Нечипорук.
Також обговорили важливість коректної термінології, уникнення узагальнень, стигматизуючих формулювань і надмірної емоційності, а з огляду на багатонаціональність Буковини – відповідальне висвітлення тематики національних спільнот і протидію мові ворожнечі та дискримінації. Любов Нечипорук нагадала про законодавчі вимоги до онлайн-медіа: правильне використання офіційно зареєстрованої назви без будь-яких розбіжностей та обов’язкове розміщення вихідних даних на вебсайті або сторінках у соцмережах, зокрема офіційної назви, поштової адреси, номера телефону, електронної адреси та ідентифікатора у Реєстрі.
Представниця медіарегулятора також провела робочу нараду з керівниками лінійних аудіовізуальних медіа – телеканалів і радіостанцій, що зареєстровані та працюють у Чернівецькій області. Нині в регіоні діють 4 телеканали і 6 радіостанцій з використанням радіочастотного спектра та 6 лінійних аудіовізуальних медіасервісів без використання радіочастот. Вони цілодобово інформують населення, забезпечують оповіщення про сигнали тривоги та працюють єдиним інформаційним фронтом для протидії державі-агресору. Під час наради обговорили підсумки роботи галузі за минулий рік, виклики й досягнення, дотримання Закону України «Про медіа» та визначили пріоритети діяльності на 2026 рік. Участь у нараді взяли керівники телеканалів «tva», «С4», «Чернівецький промінь», «Місто ТБ», радіостанцій «На своїй хвилі», «Радіо10», «СОК ФМ», «Буковинська хвиля», «ТВА ФМ», «Сі чотири», а також низки лінійних медіасервісів без використання радіочастотного спектра.
Особливу увагу під час зустрічі приділили питанням:
- дотриманню мовних квот,
- результатам гендерних моніторингів,
- виконанню ліцензійних умов щодо дитячого контенту та доступності медіасервісів для людей з інвалідністю.
До відома, упродовж 2025 року порушень мовних квот у регіоні не зафіксовано: середня частка програм державною мовою на телеканалах становила 99%, радіостанції мовлять виключно українською. Аналіз гендерного моніторингу засвідчив високий рівень використання фемінітивів і відсутність гендерно стереотипних сюжетів, водночас Любов Нечипорук звернула увагу на потребу більшої представленості людей віком 60+. Серед пріоритетів на поточний рік – захист медіапростору від впливу держави-агресора, протидія дискримінації та дезінформації, забезпечення прав дитини, інклюзивності та гендерної рівності.
Для глядачів телеканалу «tva» Любов Нечипорук підсумувала розвиток медіапростору області у 2025 році. Попри фінансові труднощі, кадровий дефіцит і роботу в умовах воєнного стану, медіа мовили в повному ліцензійному обсязі, запускали нові проєкти, оперативно інформували про небезпеку та підтримували Збройні сили України. Серед позитивних подій року – початок мовлення радіостанції ТРО «Сокиряни» у Кельменцях, розширення мовлення в Новодністровську та оголошення конкурсів Національною радою на нові радіочастоти. У 2026 році медіа регіону й надалі підтримуватимуть державну інформаційну політику, розвиватимуть інклюзивний і дитячий контент, проєкти з медіаграмотності та утвердження гендерної рівності.
