У рамках Проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» Офіс РЄ в Україні організував для представників Національної ради в областях та працівників апарату регуляторного органу серію вебінарів на тему «Кращі практики регулювання у сфері медіа: стандарти Ради Європи та Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги». До учасників також долучилися представники Громадської ради і ліцензіатів. Під час першого вебінару 16 липня розглядалися питання висвітлення виборчого процесу в медіа, гендерної рівності в медіасекторі і діяльності суспільних мовників.
«Цей захід є черговим кроком, який продовжує наше довготривале та результативне співробітництво з Офісом Ради Європи в Україні у багатьох сферах, напрямах і формах, а сьогодні – з ознайомлення українських експертів із провідним європейським досвідом та кращими практиками регулювання медіа в Європі», – сказав, відкриваючи захід, перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль. Він зауважив, що Офіс РЄ незмінно дослухається до потреб і бажань Національної ради і виступає організатором гарних і корисних заходів.
Хоча пандемія COVID-19 і обмежила людей у пересуванні, за допомогою технологій є можливість надати нові знання дуже широкій аудиторії. Так, вперше в історії Національної ради ми можемо долучити до міжнародного заходу максимальну кількість наших регіональних спеціалістів – понад 60, повідомив Валентин Коваль.
Теми вебінарів абсолютно різні, але об’єднані очікуваними оновленими повноваженнями медіарегулятора, які відображені у проекті Закону України «Про медіа». «Та й сам факт, що положення законопроєкту «Про медіа» № 2693 є важливим кроком до виконання зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію щодо гармонізації законодавства відповідно до вимог законодавства ЄС, стандартів РЄ, вже підтверджений підтримкою Представництва ЄС, Офісу РЄ в Україні, посольств Німеччини, Швеції, Канади в Україні», – зауважив він.
Перший заступник голови Національної ради нагадав, що чинне медійне законодавство України дуже застаріле, а тому тут важко говорити про адекватність реагування, зважаючи на реалії сьогодення. Воно, на жаль, містить цілу низку неефективних процедурних норм, допускає правову невизначеність при виконанні регуляторних і наглядових повноважень у сфері медіа.
Заплановані вебінари дадуть змогу обговорити дискутивні питання і ближче познайомитися із практиками, стандартами і рекомендаціями ЄС і РЄ щодо цих тем.
Зі свого боку керівниця проєкту Офісу РЄ Галина Смірнова, згадуючи про значну проведену роботу із розробки законопроєкту про медіа, сказала: «Національна рада є в центрі цього процесу, в центрі наближення законодавства до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги, до стандартів Ради Європи. Дуже багато дискусій точиться щодо ролі Національної ради, щодо повноважень Національної ради. Ми вважаємо, що повноваження Національної ради мають бути обов’язково частиною цього законопроєкту. І насправді процес рухається у правильному напрямі». Тому Рада Європи сподівається, що законопроєкт про медіа буде ухвалений у першому читанні.
Вона нагадала про дослідження щодо розподілу повноважень інституцій у сфері медіа та інформаційної політики, яке провели європейські експерти у 2017 році. Його висновки залишаються актуальними, зокрема щодо Національної ради, наголосила Галина Смірнова. Ескперти радили значно посилити повноваження Національної ради, надати змогу застосовувати санкції, вдосконалити процедуру призначення членів Національної ради, можливість більш гнучко, поступово і співрозмірно застосовувати санкції щодо різних типів порушень. «Хочу нагадати, що Рада Європи має низку стандартів щодо ефективної роботи регуляторів. Ми вважаємо, що потрібно докладати зусиль для підсилення Національної ради», – резюмувала вона.
Це стосується і проведення виборчих кампаній, адже Національна рада досі не може ефективно реагувати на порушення медіа виборчого законодавства.
Загалом заплановано 4 вебінари-тренінги, до яких залучені експерти Ради Європи.
Під час першого тренінгу із заявленими темами учасників знайомила міжнародна експертка Єлена Сурчулія, яка має більше ніж 15 років професійного досвіду викладання, академічної роботи, досвіду розробки політики у сфері медіа.
