27 вересня Рада Європи презентувала звіт щодо розподілу повноважень державних інституцій у сфері інформаційної політики і медіа в Україні. Необхідність розробки нового сучасного законодавства і посилення позиції і незалежності Національної ради – деякі з висновків європейських експертів.
Аналіз міжнародних консультантів Ів Саломон і Тані Кершеван Смоквіної стосувався як законодавчої сфери для регулювання українських медіа, так і повноважень Національної ради. При цьому увагу було приділено й завданням і повноваженням, які є в Міністерства інформаційної політики, а також Державного комітету телебачення і радіомовлення. За словами Ів Саломон, в Україні надто багато органів, які дублюють повноваження Національної ради, водночас немає єдиної інституції, яка була б відповідальна за вироблення державної політики у медіа-сфері.
Низка зауважень і пропозицій були висловлені стосовно призначення членів регуляторного органу, дострокового припинення їх повноважень, незалежності, фінансування Національної ради, сфери її компетенції, особливостей правозастосування тощо. Особливий акцент було зроблено на необхідності надання Національній раді можливості виконувати визначені законом функції і на потребі посилення незалежності медіа-регулятора, що сприятиме і збільшенню довіри до нього як у громадян, так і у представників бізнесу.
Цю думку підтримав і Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, який, крім того, наголосив на потребі внесення змін до чинного Закону України «Про телебачення і радіомовлення». Він був ухвалений більше ніж 10 років тому, а тому в ньому є багато невідповідностей сучасному стану речей, «що бюрократизує, не сприяє ефективному регулюванню медіа-сфери, зменшує прозорість і збільшує ризик корупції».
Практичні поради, що були представлені у звіті й обговорені під час конференції, на переконання Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар, дадуть змогу зрозуміти, що можна насправді змінити, щоб зробити систему більш прозорою, чіткою і ефективною.
Підтримку Європейського Союзу українській стороні у впровадженні необхідних змін у сфері медіа та інформаційної політики обіцяв Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюґ Мінґареллі, який також виступив за чітке розмежування повноважень державних органів, чия діяльність стосується сфери медіа. “Лише три країни Європи досі не мають такого мовлення, це – Росія, Білорусь і Україна. Отже, Україна опинилася не в дуже добрій компанії, – наголосила Ів Саламон, – і вона має виконати свої зобов’язання”.
Учасники конференції, серед яких було багато представників ринку, обговорили можливості перерозподілу повноважень згаданих органів державної влади і водночас те, яка інституція на найвищому рівні мала би бути відповідальною за вироблення державної політики у медіа-галузі. Порушено і питання доступу до публічної інформації, становлення суспільного мовника, про якого особливо турбується міжнародна спільнота. Як європейські експерти, так і українські депутати були одностайними в думці, що не варто надто затягувати процес, намагаючись розробити ідеальне законодавство. Слід ухвалювати кращі рішення крок за кроком, і це сприятиме рухові у потрібному напрямі.
Українські представники висловили подяку за роботу, проведену в рамках проекту Ради Європи “Зміцнення свободи медіа та створення системи Суспільного мовлення в Україні”, що дав змогу зробити такий ґрунтовний аналіз медійної сфери, та висловили думку про потребу подальшої співпраці у цьому напрямі. Всі учасники заявили, що вже назріла потреба інфраструктурних змін у медійній галузі, однак для успішної реалізації цих завдань потрібна також політична воля. Тому ці питання треба обговорювати, необхідно запропонувати кілька варіантів можливих змін і обрати з них найбільш оптимальний.
