Рада Європи 28 і 29 жовтня організовує міжнародний онлайн-семінар на тему «Боротьба з сексистською рекламою: навчання на практиці», який стане платформою для учасників із держав-членів Ради Європи для обміну інформацією про практику боротьби з сексистською рекламою і роль органів з питань просування рівності у цій сфері.
Захід буде організовано в рамках проекту «Посилення доступу до правосуддя для жертв дискримінації, злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі у регіоні Східного партнерства», що фінансується Європейським Союзом і Радою Європи та реалізується Радою Європи в рамках Програми «Партнерство заради належного урядування» (PGG II).

На цьому дводенному семінарі зберуться представники органів з питань просування рівності, державних установ, до компетенції яких належить контроль ЗМІ й реклами, органів саморегулювання у сфері реклами, організацій громадянського суспільства, гендерні експерти, представники ЗМІ, наукових кіл, міжнародних інституцій, партнерів з розвитку тощо.
Учасники з країн Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна) мали пріоритет при реєстрації своєї участі в семінарі, однак семінар також відкритий для зацікавлених кандидатів з інших країн.
Семінар орієнтований на розширення розуміння учасників явища сексистської реклами і способів її оцінки; надання простору для обміну інформацією про виклики на національному рівні й можливі способи реагування; залучення учасників до обговорення інформації про механізми, за допомогою яких різні національні організації та органи з питань просування рівності можуть боротися із сексистською рекламою в рамках боротьби з дискримінацією.
Досягнення гендерної рівності є центральною і наскрізною метою у досягненні основної місії Ради Європи: захисті прав людини, підтримці демократії та верховенства права.
Хоча за останні десятиліття у реалізації гендерної рівності було досягнуто значного прогресу, багато проблем все ще залишаються: жінки досі недостатньо представлені на всіх рівнях ухвалення рішень, у всьому світі жінкам платять менше, ніж чоловікам за ту саму роботу, жінки й дівчата далі зазнають різноманітних видів насильства, залишаються поширеними та негативно впливають на життя всіх людей гендерні стереотипи і гендерні норми, які диктують поведінку жінок і чоловіків, у багатьох країнах досі діє дискримінаційне або гендерно сліпе законодавство тощо.
ЗМІ і реклама відіграють важливу роль у формуванні уявлень, соціальних установок, цінностей та поведінки, у тому числі стосовно гендерної рівності. Це одна з причин, чому Рада Європи ухвалила численні рекомендації і резолюції, закликаючи країни-члени вжити заходів для забезпечення збалансованого і гідного відображення всіх гендерів у ЗМІ та рекламі. У цьому аспекті Конвенція Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством передбачає, що сторони вживають необхідних заходів для просування принципів гендерної рівності в засобах масової інформації і заохочують приватний сектор та ЗМІ разом з іншими брати участь у розробці й впровадженні політики і встановленні керівних принципів та стандартів саморегулювання для запобігання насильству щодо жінок та підвищення поваги до їхньої гідності.
Те, як реклама зображує жінок, може серйозно зашкодити правам жінок, принижуючи їх імідж і гідність, об’єктивуючи їх і зміцнюючи гендерні стереотипи. Попри те, що жінки частіше фігурують у сексистській рекламі, чоловіки також стикаються зі стереотипним зображенням, яке може посилити гендерну нерівність, пропагувати токсичну маскулінність і спотворити уявлення про гендерну рівність і насильство щодо жінок. Сексистська реклама є проявом гендерної дискримінації, оскільки вона сприяє збереженню гендерних стереотипів у суспільстві за допомогою рекламованих зображень і повідомлень, а також увічнює неповноцінність і підпорядкування однієї статі іншій. Гендерно-стереотипна реклама зміцнює гендерні стереотипи, представляє їх як норму і, таким чином, сприяє підтримці поточного статусу-кво, що спричиняє гендерну нерівність.
У березні 2018 року Рада Європи ухвалила свою Стратегію гендерної рівності на 2018 – 2023 роки, яка ґрунтується на широкому правовому та політичному acquis[1] Ради Європи щодо гендерної рівності. Документ окреслює цілі та пріоритети Ради Європи щодо гендерної рівності на 2018 – 2023 роки, визначає методи роботи і основних партнерів, а також заходи, необхідні для підвищення видимості результатів. Серед шести сфер діяльності Стратегії і запобігання гендерним стереотипам і сексизму та боротьба з ними.
Важливий прорив стався у 2019 році, коли Рада Європи ухвалила Рекомендацію CM/Rec(2019)1 щодо запобігання сексизму та боротьби з ним, яка є першим міжнародним документом, що дає визначення сексизму і закликає держави-члени вживати відповідних заходів для боротьби з ним, в тому числі в рекламі.
У 2019 році Рада Європи розпочала реалізацію Регіонального проекту «Посилення доступу до правосуддя для жертв дискримінації, злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі у регіоні Східного партнерства». Основною метою проекту є посилення доступу до правосуддя для жертв дискримінації, злочинів на ґрунті ненависті і мови ворожнечі через несудові механізми відшкодування в країнах Східного партнерства. У рамках проекту Рада Європи підтримала розробку керівних принципів щодо ролі органів з питань просування рівності в боротьбі з сексистською рекламою – це захід, що випливає з Рекомендації CM/Rec(2019)1 і спрямований на заохочення дій щодо сексистської реклами.
Інтеграція гендерного аспекту, ініціативи щодо боротьби з сексистською рекламою, національні нормативно-правові умови, а також ролі, які відіграють органи з питань просування рівності, омбудсмени та органи регулювання ЗМІ відрізняються та є неоднорідними в країнах Східного партнерства. Тому обговорення між учасниками заходу з країн Східного партнерства та за межами регіону щодо ролі позасудових механізмів боротьби з сексизмом у рекламі було визначено необхідним елементом посилення розуміння учасниками необхідності розгляду сексизму та його специфічної форми – сексистської реклами – серед питань, які мають контролювати органи з питань просування рівності та інші суб’єкти забезпечення захисту прав людини у боротьбі з дискримінацією.
[1] Acquis (Acquis communautaire) – правова система Європейського Союзу, яка включає сукупність актів законодавства, політичних документів та практики їх застосування, що існують у ЄС.
Джерело: вебсайт Ради Європи