
Цифрові технології повністю поглинають увагу дітей, а реальність для них – це онлайн-простір. Як батькам знайти спільну мову з дітьми в таких умовах? Напередодні Всесвітнього дня дитини розмова про це відбулася в ефірі «Українського радіо» з головою Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольгою Герасим’юк.
Ольга Герасим’юк поділилася враженнями від спеціального заходу в ЮНЕСКО, який відвідала під час робочого візиту у Францію. Захід зібрав експертів, фахівців регулювання, батьків, вчителів та підлітків для обговорення викликів цифрової епохи.
Головний висновок експертів – не забороняти дітям користуватися гаджетами, а бути поряд і вибудовувати довірливі стосунки. Заборони лише підштовхують дітей шукати обхідні шляхи, тоді як відкритий діалог допомагає батькам розуміти, що відбувається в онлайн-житті їхніх дітей. Фахівці радять змінити підхід до спілкування – запитувати не «як твій день у школі», а «як твій день онлайн».
У школах Європи запроваджено практику, коли при вході до навчального закладу діти кладуть свої гаджети у спеціальні скриньки. Ключовий момент – вчителі роблять те саме, аби бути на рівних з учнями та вибудовувати довіру.
Ольга Герасим’юк поділилася, що в Європейському Союзі діє Акт про цифрові послуги (DSA), який дозволяє накладати штрафи на великі платформи за неналежний контент для неповнолітніх. Національна рада поки не має таких важелів впливу на міжнародні платформи. Регулятор звертається до них із застереженнями щодо небезпечного контенту, проте платформи посилаються на власні політики та не завжди реагують на запити з країн, які ще не є членами ЄС.
Серед радикальних прикладів регулювання голова медіарегулятора згадала Австралію, де запровадили заборону на користування соцмережами для дітей до 16 років без спеціальних механізмів дозволу батьків.
Крім цього, Ольга Герасим’юк звернула увагу на проблему поширення російської мови серед дітей через онлайн-контент. Багато підлітків споживають контент російською мовою через YouTube та TikTok, де росія активно працює над поширенням свого впливу.
«Нам потрібно не проводити панелі, де ми просто звітуємо про те, що наша мова сильна, а нам потрібно подумати і подбати про той контент, який би робив мову привабливою, важливою, контент, який би дітям був цікавий», – підкреслила голова медіарегулятора.
Національна рада працює над адаптацією європейських норм захисту неповнолітніх в онлайн-просторі. Для вирішення цих питань важливою є координація зусиль з Міністерством освіти й Уповноваженою із захисту державної мови у сфері медіаграмотності та створення привабливого українськомовного контенту для молоді.

