Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк із 27 по 30 листопада бере участь у Міжнародній конференції Ради Європи «(Останній) заклик до якісної журналістики», організація якої відбувається за підтримки Міністерства культури Словенії. У заході беруть участь журналісти, представники регуляторів, експерти й інші фахівці країн-членів Ради Європи.
Учасників конференції привітали міністр культури Зоран Позніч і директор департаменту з інформаційного суспільства Ради Європи Генерального директорату з прав людини Патрік Пеннінкс.
У рамках заходу передбачено розширення співпраці, обмін досвідом і кращими практиками щодо просування якісної журналістики, обговорення шляхів відновлення довіри до медіа та використання штучного інтелекту в медіасередовищі. Значну увагу буде також приділено ініціативам із медіаграмотності.
На п’яти панельних дискусіях розглядатимуться питання визначення поняття «якісна журналістика» та засобів виміру категорії «якості». Дискутуватиметься також тема конфлікту співвідношення якісної журналістики із сучасними тенденціями до комерціалізації медіа та необхідністю донесення суспільно-важливої інформації.
У перший день конференції учасники обговорювали саме поняття «якісної журналістики» і намагалися відповісти на запитання: про що ми говоримо, коли говоримо про неї? Чи є журналістика комерцією, чи суспільною цінністю, чи тим і іншим водночас. Також дискусія точилася навколо питань, чому якість журналістики є проблемою, з чого вона створюється і як її вимірювати, а також, хто має оцінювати її якість і чому.
Під час обговорення лунали думки про те, що, можливо, потрібно вживати поняття не «якісна», а «незалежна журналістика», адже самостійна думка і перевірені факти – це те саме, що і якість.
Учасники дискусії наголошували, що світ живе в час «гарячих новин», і тому потрібно звернути увагу на те, що зветься «повільна журналістика» – коли не продукується щохвилини сирий, неперевірений матеріал, а практикується аналіз, перевірка фактів (фактчекінг), зважена подача. Такі моделі журналістики існують в Данії і Нідерландах. Було зауважено, що в таку журналістику має інвестувати держава, вона повинна фінансувати такі моделі, а також вживати заходів до захисту журналістики.
Також ішлося про те, що журналістика має змінитися: від журналістики, що говорить з аудиторією «згори», – до такої, що залучає до діалогу аудиторію. Для утвердження якісної незалежної журналістики на перший план виходить етика й освіта – це завдання і держави, і самих медіа.
Учасники заходу обговорили також питання підтримки суспільного мовлення, яке має бути еталоном якісної журналістики. У деяких країнах суспільне мовлення – це лише вивіска, а держави, крім декларацій про підтримку, мають перейти до реального сприяння, зокрема і фінансового.
Дійшли висновку, що для утвердження якісної журналістики передусім необхідно створити сприятливе середовище.
Також під час конференції відбувся обмін думками стосовно явища дезінформації. Дезінформація, тролінг, мова ненависті зазвичай фінансуються. Тому, можливо, єдиним запобіжником є вимагати прозорості фінансування. Учасники висловилися про необхідність дискусій на цю тему не лише в колі прихильників, а й за столом із політиками і власниками медіа.
Завтра учасники й експерти обговорюватимуть питання розширення можливостей для якісної журналістики за допомогою реалізації різноманітних програм медіаграмотності.
