Фахівці Національної ради провели протягом 6 – 9 травня тематичні дискусії у форматі проєкту Twinning з представниками медіарегуляторів Італії, Франції, Німеччини й Греції. Йшлося про прозорість медіаринку, цифровізацію та боротьбу з монополіями. Національну раду представляли керівник апарату Євген Перелигін і провідні фахівці.
Обговорення та обмін досвідом тривали протягом трьох днів у межах проєкту Twinning «Реформування сфери регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно до стандартів ЄС та кращих міжнародних практик».
З вітальними словами до учасників звернулися Франческо Скіакітано з італійського регулятора AGCOM та керівник апарату Національної ради Євген Перелигін.
Кожен із трьох днів мав свою тематику. У перший день учасники обговорювали цифри, гравців та механізми довіри. Представник італійського AGCOM та генеральний директор ITMedia Consulting (MEDEA) Августо Прета розповів, що для європейського медіаринку характерні динамічні зміни у трендах та складі гравців. Він розповів про нові виклики та можливості, що виникають внаслідок посилення конкуренції та трансформації споживання медіаконтенту.
Про тенденції українського медіаринку розповіла Оксана Приходько, головна спеціалістка Департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради. Вона ознайомила європейських колег з динамікою розвитку українського ринку, зупинившись на зростанні частки онлайн-платформ та викликах, спричинених війною й економічною нестабільністю.
Презентуючи свіжі дані трендів українського медіаринку, Оксана Приходько відзначила, що, за даними Всеукраїнської рекламної коаліції та українського представництва міжнародної організації IAB (Interactive Advertising Bureau) IAB Ukraine, обсяг рекламного ринку 2024 року сягнув 29,4 млрд грн – на третину більше, ніж у воєнному 2023-му, а 2025-й обіцяє додати ще 18% і вийти на 34,8 млрд грн. Найстрімкіше наростає digital-сегмент, тоді як реклама на класичному ТБ підскочила на 58%. Одночасно аудиторія продовжує обирати цифровий контент: 79% українців обирають розважальний контент, середній користувач проводить у соцмережах 2 год 39 хв на добу, а 63% регулярно дивляться відео на YouTube, TikTok, Facebook чи Instagram.
Досвідом своїх країн поділилися Джуліано Де Віта (Італія, AGCOM), Александрос Ойкономоу (Греція, NCRTV), Лора Гарандел (Франція, Arcom) та Генріке Гудат (Німеччина, DLM). Вони порівняли моделі ліцензування та підходи до підрахунку операторів, наголосивши, що прозорість власності й чіткі реєстри є найкращим запобіжником монополізації на ринку.
Як такі реєстри працюють на практиці, пояснив Паоло Лупі з AGCOM, розповівши про роботу італійських електронних баз ROC та IES, що в режимі реального часу відстежують зміни у структурі медіавласності. Генріке Гудат (DLM) та Лора Гарандел (Arcom) презентували німецькі та французькі практики моніторингу трендів: від автоматизованого збору даних до публічних інтерактивних дашбордів, що дозволяють перевірити, хто стоїть за тим чи іншим медіабрендами.
Другий день сесії був присвячений критичній ролі вимірювання аудиторії. Європейські експерти розповіли про регуляторні положення щодо вимірювання аудиторії в країнах ЄС та окремо в Італії. Маріон Озанн (Arcom) та Мішель Вінкельс (DLM) поділилися практичними підходами Франції та Німеччини до контролю якості даних, прозорості методологій та використання рейтингів для формування чесної, конкурентної медіасистеми.
Третій день Твінінгу розкрив тонкощі конкуренції й медіавласності. Начальниця юридичного управління Національної ради Олена Ніколаєнко відразу окреслила головну мету регулювання структури власності та проведення досліджень – зробити ринок прозорим і показати, хто насправді стоїть за медійними компаніями.
Вона акцентувала, що структуру власності формують три ключові категорії осіб: кінцевий бенефіціарний власник, що має вирішальний вплив на діяльність медіа; власник істотної участі, який володіє 10% і більше статутного капіталу; та ключовий учасник із часткою від 2%.
Представниця медіарегулятора також наголосила на обмеженнях щодо захисту економічної конкуренції у сфері медіа. Жоден власник не може контролювати більш як 35% національного чи регіонального телерадіоринку, а у друкованому сегменті – понад 5% усіх зареєстрованих видань. За дотриманням цієї норми стежить Антимонопольний комітет України.
Тема про практичне застосування цих норм і що можна запозичити з європейського досвіду запобігання надмірній концентрації медіавласності викликала жваву дискусію.
Жоан Барата (AGCOM) поділився європейським досвідом, а Себастьєн Леку (Arcom) докладно розповів про французьке регулювання. Практичні механізми втручання Німеччини, Греції та Італії представили Александрос Ойконому (NCRTV), Міхель Вінкельс (DLM) та Луїджія Спадаро (AGCOM).
Дискусія завершилася визначенням наступних етапів співпраці в межах проєкту Twinning, що сприятиме значному наближенню українського медіапростору до європейських стандартів.
