20 березня у Кишиневі відбулася міжнародна конференція «Медіаграмотність та інформаційна цілісність: розбудова стійкості до дезінформації та FIMI в Європі». У заході взяв участь перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
Конференцію організувала Рада Європи разом із партнерами в межах Нового демократичного пакту для Європи. Захід об’єднав представників урядів, медіарегуляторів, міжнародних організацій, експертів і дослідників із різних країн, щоб узгодити підходи до протидії дезінформації та посилення інформаційної стійкості.
Валентин Коваль долучився до панельної дискусії «Боротьба з дезінформацією та FIMI в цифрову епоху». Разом із представниками європейських інституцій, урядів Норвегії та Латвії та експертами Ради Європи він говорив про те, як змінюються інформаційні загрози під впливом цифрових платформ.
Панель відкрив Майкл О’Флаерті, Комісар Ради Європи з прав людини. Він окреслив три ключові принципи протидії дезінформації в демократичному суспільстві: дотримання прав людини і свободи вираження поглядів, пропорційність і обґрунтованість дій держави, а також розвиток медіаграмотності, підтримка незалежних медіа та довіри до інституцій.
Під час панельної дискусії учасники зосередилися на феномені FIMI – іноземному інформаційному впливу та втручанню. Говорили про механізми сучасної дезінформації: її швидке поширення через онлайн-платформи, вплив на громадську думку та ризики для довіри до демократичних інституцій.
Під час дискусії Валентин Коваль представив український досвід протидії системним іноземним інформаційним впливам.
Він наголосив, що Україна протягом десятиліть була полігоном для випробування таких кампаній з боку росії. Медіаграмотність в Україні формувалася у середовищі громадянського суспільства та неурядових організацій, задовго до того, як до неї активно долучилися академічні установи чи держава. Це стало прямою відповіддю на потребу в інформаційній стійкості в умовах постійної інформаційної війни.
Починаючи з 2014 року, Україна запровадила низку проактивних заходів проти російської пропаганди. Було припинено розповсюдження 80 російських телевізійних каналів, які вільно транслювалися українськими кабельними мережами. Також заблоковано популярні соціальні мережі, такі як ВКонтакте, Одноклассники, поштові системи Mail.ru and Yandex Mail та пошукові навігаційні системи Yandex Maps. Ще до повномасштабного вторгнення 2022 року, три проросійські українські телеканали з великою аудиторією були заборонені завдяки санкціям, застосованих до їх власників. Тоді Україна стикнулася з критикою Радою Європи, ОБСЄ, журналістськими організаціями, але все ж відстояла своє та підкреслила, що свобода вираження відрізняється від пропаганди війни та мови ворожнечі. Саме такі рішучі заходи допомогли захистити український інформаційний простір.
Він також пояснив, що Європа спочатку не оцінила серйозність явища FIMI і лише після низки подій, таких як вибори в Молдові та Румунії, Brexit і президентські вибори у США 2016 року, почала звертати увагу на масштаби таких загроз.
Методика таких інформаційних кампаній росії майже однакова. Спочатку наратив з’являється на маловідомих платформах – у телеграм-каналах, коментарях у соцмережах або на маловідомих сайтах. Потім він масштабно поширюється: репости здійснюють боти, «фабрики тролів» розповсюджують контент у різних мережах.
Далі наратив потрапляє у коментарі псевдо-експертів, іноді зі спробами його спростувати, іноді з посиланнями на авторитетні видання. Зрештою його поширюють у основних соцмережах і на каналах разом із відео та зображеннями. Використання штучного інтелекту значно посилює ефект, бо він дозволяє швидко створювати численні варіанти медіаконтенту.
Навіть коли неправду вдається спростувати, такі кампанії часто залишають емоційний слід у людей. Первинна емоційна реакція зберігається і продовжує впливати на сприйняття інформації.
«Україна протягом десятиліть перебуває під тиском інформаційних атак з боку росії. У відповідь ми діяли на випередження – від обмеження російських медіаресурсів і сервісів до санкцій проти проросійських каналів. Водночас важливо чітко розмежовувати свободу вираження поглядів і пропаганду війни та мову ворожнечі. Стійкість до дезінформації неможлива без розвитку медіаграмотності, підтримки відповідальних медіа та системного наповнення інформаційного простору якісним і достовірним контентом», – зазначив він.
На завершення виступу Валентин Коваль порадив ознайомитися з детальним матеріалом щодо протидії FIMI в Україні, який було опубліковано на сайті Європейської аудіовізуальної обсерваторії.
Спеціальний представник з цифрових питань Міністерства закордонних справ Латвії Вікторс Макаровс наголосив на зростаючій ролі штучного інтелекту. На його думку ШІ спрощує та пришвидшує створення та розповсюдження маніпулятивного контенту. Це ускладнює своєчасне виявлення дезінформації. Це ще один виклик сучасної демократії. Особливо небезпечним це є для молоді та дітей, які споживають інформацію не тільки через цифрові онлайн-платформи.
Сьогодні дезінформація впливає на медіапростір, безпеку, демократичні процеси та суспільну довіру. Учасники конференції наголосили, що ефективна протидія таким загрозам потребує поєднання державної політики, відповідальності платформ, розвитку медіаграмотності та міжнародної співпраці.
Конференція стала майданчиком для фахової розмови про виклики сучасного інформаційного середовища і підтвердила, що зміцнення стійкості до дезінформації можливе лише за умови системних і скоординованих дій на національному та міжнародному рівнях.
