Вони розповідають про те, що відбувається поруч: у місті, селищі, громаді. Виходять в ефір, друкують газети, працюють із сайтами й цифровими платформами. У прикордонних і прифронтових областях до звичних професійних викликів додаються воєнні ризики. До Дня Державного Прапора України медійники з різних регіонів долучилися до спільного флешмобу. Їхні фотографії стали нагодою побачити людей, які щодня створюють місцеву журналістику, і водночас можливістю поглянути на медійну карту України.
Почнемо з Волині.
На фотографіях – редакції газет «Волинь», «Нова доба» з селища Маневичі та «Нове життя» з Любешіва, газета «Наше місто», колектив ДП ТРК «Аверс» і команда «Радіо БУГ» із Нововолинська. Газети, телебачення та радіо – різні за форматом, але однаково важливі для регіонального медіапростору та аудиторії.
Для Волині тема майбутнього місцевої преси сьогодні цілком практична. Під час зустрічей із представництвом Національної ради редактори говорять про фінансову стійкість видань, кадровий потенціал, співпрацю з громадами та збереження довіри читачів. Окремо порушуються питання передплати й доставки газет. Друковані медіа є важливою частиною інформаційної екосистеми області, зокрема для старшого покоління та жителів сільських територій.
Тому фото волинських медійників із прапором – це водночас портрет різних поколінь і форматів місцевої журналістики, які продовжують шукати свого читача, слухача і глядача.
Далі рухаємося на Хмельниччину.
Тут географія флешмобу вийшла далеко за межі обласного центру – фотографувалися у Хмельницькому, Кам’янці-Подільському та Шепетівці.
У Хмельницькому разом зібралися представники 33 каналу, ТРК «МІСТО», 1 Подільського, «Подільських вістей», «Акцентів», «ХМ-ІНСАЙД», «Поділля NEWS», «Проскурова», «Всім.юа», TV7+, «Суспільного Хмельницький», «Сімейної газети». Свої світлини також надіслали Городоцький районний телерадіопресцентр, TEREN fm і «Дунаєвецький вісник».
Представлені в добірці медіа показують різноманіття місцевого інформаційного простору області: тут працюють телевізійні й радійні редакції, газети та онлайн-медіа, а окремі компанії поєднують одразу кілька способів поширення інформації.
Самі медійники Хмельниччини говорять і про проблеми, з якими доводиться працювати: кадровий дефіцит, нестачу фінансування, скорочення рекламного ринку та конкуренцію за увагу людей із соціальними мережами. Водночас Національна рада фіксує розвиток онлайн-сегмента області.
З Хмельницького – до Кам’янця-Подільського. Тут для фотографії обрали фортецю, а в кадрі зібралися представники ТРК «Кам’янець-Подільський», «Подолянин-TV», газет «Подолянин» і «Край Кам’янецький», КПТРК.
Ще одна точка на медійній карті області – Шепетівка. До флешмобу долучилися головні редакторки газет «Шепетівський вісник» і «Трудівник Полісся «Сьогодні», колектив газети «День за днем» та сайту «Хмельниччина Північ».
Ці фотографії важливі ще й тому, що повертають увагу до журналістики за межами обласних центрів. Місцеве медіа працює там, де його редакція добре знає не тільки назву громади, а й її щоденне життя, проблеми й людей.
Наступна зупинка – Буковина.
До флешмобу тут долучилися колектив медіахолдингу «С4», редакція газети «Карпати» з Путили, ведучі «Радіо 10».
Регіональні медіа Чернівецької області також проходять через фінансові й кадрові труднощі, однак місцеві мовники продовжували працювати, запускали нові проєкти й оперативно інформували людей про небезпеку.
Водночас тут, як і в інших областях, медіа дедалі більше мають думати не лише про сам контент, а й про те, наскільки він доступний різним аудиторіям, як працювати з дезінформацією та як зберігати довіру людей.
З Буковини прямуємо на Закарпаття.
До флешмобу приєдналися представники «М-Студіо», «Інфо Плюс», «Першого Закарпатського», радіо «ЗахідФМ+», а також редакції Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури.
Закарпатський медіапростір має свою особливість – наявність контенту для різних національних спільнот. У регіоні працюють редакції, які створюють матеріали мовами національних спільнот, а також мовами країн ЄС.
Під час зустрічей Національної ради з регіональними партнерами окремо обговорювали присутність програм мовами національних спільнот у місцевому медіапросторі, а також необхідність враховувати регіональний контекст у редакційній роботі.
Для прикордонного Закарпаття це природна частина медійного життя: говорити з різними аудиторіями, зберігати місцеву специфіку і водночас працювати в єдиному українському інформаційному просторі.
Далі – Рівненщина.
У кадрі – представники «Радіо Трек», «Сфера-ТВ», «Рівне 1», «Радіо Полісся», ТРК «РИТМ», ГО «Медіацентр Третя столиця», «Рівне онлайн».
За останні роки медійний простір області помітно змінився. Національна рада фіксує активний перехід традиційних медіа у цифровий формат, розвиток локальних онлайн-платформ і дедалі більшу роль соціальних мереж у поширенні новин.
Але для Рівненщини важливий і інший контекст – північ області межує з Білоруссю. Представництво Національної ради перевіряє, як у прикордонних громадах приймають українські теле- і радіоканали. Перевірка показала, що українські програми там доступні у належній якості.
Отже, цифровізація місцевих медіа тут відбувається паралельно з дуже традиційним і водночас принциповим завданням – доступом громад до українського мовлення.
Вінниччина на черзі.
Вінниччина долучається до флешмобу із Замкової гори – однієї з найвищих точок Вінниці, де майорить найбільший у регіоні Державний Прапор України.
Серед тем, які нині обговорюють представники регулятора з медійною спільнотою Вінниччини, – значення професійної журналістики під час війни, робота з ветеранською тематикою, безбар’єрність, медіаграмотність та інформаційна безпека. Це вже не додаткові теми для редакцій – вони дедалі частіше стають частиною повсякденної журналістської роботи.
Далі маршрут веде на Харківщину.
Свої фотографії надіслали команда ТОВ «Матрікс+» – радіо «NovaLine», газета «МАЯК» із Богодухова та ТРК «ВЕКТОР» із Лозової.
Тут медійний контекст нерозривно пов’язаний із війною. Моніторинг Національної ради за перше півріччя 2026 року показав, що війна залишається головною темою новин місцевих медіа Харківщини. Помітно більше уваги редакції приділяють і проблемам внутрішньо переміщених людей.
Показовою є й історія NovaLine. Радіостанція працює в області по дозволу на тимчасове мовлення у Великому Бурлуку, Богодухові та Балаклії. Для регіону, де частина громад пережила окупацію, а частина й далі живе в умовах постійної воєнної загрози, наявність українського місцевого ефіру має важливе значення.
Саме тому робота харківських редакцій сьогодні – це створення новин в умовах, коли безпекова ситуація безпосередньо впливає і на теми матеріалів, і на життя людей, для яких ці матеріали створюються.
Із Харківщини рухаємося на Сумщину.
До флешмобу тут приєдналися ТРК «Акцент» із Шостки, ТРК «Тростянець», ТРК «Охтирка», «Всі Суми Панорама-медіа», а також ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «Телеком-Сервіс».
Це область, де робота медіа особливо тісно переплетена з безпековою ситуацією. За інформацією представництва Національної ради, 84% медіа Сумщини працюють у громадах, віднесених до зон бойових дій та/або можливих бойових дій.
І попри це місцевий інформаційний простір не завмирає. Тут активно розвиваються онлайн-медіа, друковані редакції створюють цифрові платформи, а місцеві медіа реєструють як онлайн-медіа навіть окремі сторінки у соціальних мережах. Так редакції намагаються бути там, де сьогодні перебуває їхня аудиторія.
Один із учасників флешмобу – «Всі Суми Панорама-медіа». Під час повномасштабної війни редакція висвітлює життя прифронтової громади, проблеми ветеранів і їхньої адаптації, соціальні програми для внутрішньо переміщених людей, працює з темою протидії дезінформації.
На Сумщині місцева журналістика особливо наочно показує свою практичну роль: люди потребують оперативної інформації саме про ту громаду, в якій живуть.
До флешмобу долучилися представники та представниці Національної ради у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Волинській, Чернівецькій, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській, Миколаївській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській і Харківській областях, а також працівники регіональних секретаріатів.
Усі ці світлини складаються в спільний портрет регіональної журналістики – від редакцій із багаторічною історією до медіа, які сьогодні активно працюють у цифрових форматах.
Вони різні, але всіх об’єднує близькість до своєї аудиторії. Саме місцеві журналісти щодня розповідають людям про те, що відбувається поруч – у їхніх містах і громадах.
Флешмоб до Дня Державного Прапора зібрав у кадрі лише частину цієї великої медіаспільноти. За кожною світлиною – редакція, а за кожною редакцією – люди, які щодня залишаються поруч зі своєю громадою.
