Особливості адміністрування податку на репатріацію і застосування системи умовного доступу обговорили під час чергового засідання 31 січня учасники робочої групи з актуальних питань діяльності провайдерів аудіовізуальних сервісів.
До Національної ради надійшли звернення від Асоціації правовласників і постачальників контенту та Телекомунікаційної палати України щодо пошуку підтримки медіарегулятора в питанні внесення змін до Податкового кодексу України. Йдеться про уникнення зайвих адміністративних витрат при сплаті так званого податку на репатріацію. Наталія Клітна, голова правління АППК, пояснила, що питання не у зменшенні суми податку, а в його адмініструванні, тобто визначенні, хто саме має його сплачувати. Запропонована схема його стягнення податківцями зараз виглядає так:
Вона не є вдалою, оскільки передбачає, що кожен провайдер окремо вносить плату за себе (сьогодні в Україні налічується 577 провайдерів аудіовізуальних сервісів). Натомість, за словами Наталії Клітної, доречніше було б, якби цю плату вносили агенти, адже сама процедура сплачування цього податку передбачає низку інших процесів, серед яких і подання інформації правовласнику за кордоном про те, скільки податку заплатила особа.
«Запропонована податківцями схема оплати податку збільшує адміністративні витрати, створює певні ризики неповної і несвоєчасної виплати цього податку в держбюджет», – зауважила вона.
На її думку, запропонований крок допоміг би підтримати легальний ринок постачання аудіовізуальних сервісів в Україні. Щоб залишити наявну схему, треба внести невеликі уточнення до Податкового кодексу України. Асоціації провайдерів аудіовізуальних сервісів уже розробили проєкт відповідного закону і пояснення до нього та готові за сприяння Національної ради передати його на розгляд Парламенту.
Також на робочій групі розглянули питання застосування провайдерами аудіовізуальних сервісів системи умовного доступу при постачанні аудіовізуальних сервісів для різних технологій. Закон доволі широко визначає це поняття, однак це питання необхідно розглядати в контексті необхідності захисту неповнолітніх під час надання аудіовізуальних медіасервісів. Учасники робочої групи поділилися своїм досвідом, як вони забезпечують кодування каналів, надаючи послуги в країнах Європейського Союзу. Було домовлено, що представники провайдерів надішлють перелік своїх проблемних питань та пропозицій, які будуть систематизовані, і надалі Національна рада, докладно розглянувши це питання і з технічного погляду, надасть свої роз’яснення.
Від учасників робочої групи прозвучала пропозиція для провайдерів підписати меморандум на зразок того, який був напрацьований 2015 року щодо захисту неповнолітніх під час надання програмних послуг. Оскільки для провайдерів не передбачено створення органу спільного регулювання, вони могли б піти таким шляхом вирішення цього питання.
Обговорили також можливість внесення змін до форми витягу з Реєстру суб’єктів у сфері медіа для провайдерів. Така потреба виникла з огляду на необхідність при бронюванні військовозобов’язаних осіб підтверджувати, що в їхніх пакетах ретранслюються не менше як 50% програм національного виробництва.
Голова робочої групи, заступник голови Національної ради Олег Черниш також звернувся до провайдерів із пропозицією визначити кілька компаній, які погодилися б взяти участь у тестовій експлуатації електронного кабінету. Така робота дасть змогу медіарегуляторові краще випробувати розроблений механізм, а провайдери зможуть швидше його освоїти і побачити переваги та дати відгук щодо можливих недоліків.
