В умовах війни, інформаційного хаосу та стрімкого розвитку технологій питання медіа- та інформаційної грамотності перетворюється з освітнього та професійного – на питання національної безпеки та громадянської стійкості. Про це йшлося на міжнародній конференції «Код довіри: інформаційна стійкість в часи війни та штучного інтелекту», організованої ГО «Український інститут медіа та комунікації». У дискусії взяли участь голова Національної ради Ольга Герасим’юк та член медіарегулятора Олександр Бурмагін.
Відкриваючи конференцію, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик зазначила, що сьогодні відновлення довіри та єдності – це питання виживання для українського суспільства.
«І в цьому надзвичайно важливу роль відіграють всі ключові актори сучасного інформаційного поля».
Голова Національної ради Ольга Герасим’юк, яка була серед спікерок панельної дискусії «Що після медіаграмотності? Нові культурні, освітні та політичні підходи до розвитку інформаційної стійкості під час війни», назвала вагому проблему сьогодення – нівелювання знань, через брак яких люди часто не можуть сприймати навіть найкращі навчальні методики. Сьогодні можна констатувати брак базового культурного й освітнього рівня зокрема через те, чому навчають дітей шкільні та вишівські програми.
«Людина – це та інформація, яку вона споживає. І якщо в людини відсутня базова підготовка, якщо в школі вона не вивчила основні речі, то ніколи не сприйме жодну методику, вона буде слухати і не розуміти про що йдеться. Медіаграмотність для мене – це не курс, не предмет, не захід і не подія. Це спроможність людини сприймати життя від того моменту, коли вона починає ставити запитання: а що? а куди?… Медіаграмотність – це культурне середовище, в якому ти присутній, і ким ти є. Тільки тоді ти зможеш відрізнити зло від добра».
Наприкінці модератор зустрічі, голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов запропонував сформулювати гасло панелі. На що Ольга Герасим’юк сказала, що відповідь на виклики нашого часу давно сформулював поет Тарас Шевченко:
«Учітеся, брати мої… – і, додам від себе, сестри, – думайте, читайте». Вважаю, що це основне для того, щоби ми вибудували довіру, мали якісні медіа, про які тут говорили. Без культурної бази – не буде діла».
