Минув рік, як в Україні запрацювало нове медійне законодавство. Серед семи обов’язкових вимог до виконання для вступу України в ЄС медійна реформа, робота над якою тривала понад 10 років, визнана Європейською комісією як одна з найуспішніших. Про те, як на практиці працюють нові правила регулювання медіа, про розширені можливості регулятора у протидії ворожій пропаганді і регулювання цифрових платформ розповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк в інтерв’ю NV.
- Національній раді вдалося за рік зробити дуже багато. Були адаптовані внутрішні процедури, документи; переформатовано склад медіарегулятора відповідно до нових завдань.
- Національна рада тепер як конвергентний регулятор працює з усіма видами медіа, адже коло суб’єктів, що потрапили під її нагляд, значно розширилося.
- Також нове медійне законодавство надає регуляторові можливість ефективніше протидіяти ворожій пропаганді.
- Законодавство класифікує порушення за трьома видами: незначні, значні та грубі. Кожен тип порушень, розподілених залежно від ступеня суспільної небезпеки, передбачає відповідні заходи реагування. Незалежно від того, зареєстроване медіа чи ні, відповідальність за порушення законодавства однакова для усіх.
Під регуляцією, акцентує голова Національної ради, треба розуміти не лише реагування на порушення. Це також і співпраця з медіаіндустрією задля розбудови якісного, захищеного від маніпуляцій та дезінформації інформаційного середовища.
- У рамках проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство» започатковано комунікацію із представниками єврейських, кримськотатарських, мусульманських, ромських, ветеранських організацій, Радою церков, об’єднаннями людей з інвалідністю, ЛГБТ+ спільнотою.
Боротьба з дезінформацією – наша постійна щоденна битва, наголошує Ольга Герасим’юк. І онлайн зараз є основним її полем.
- Європейський Союз вважає, питання роботи великих цифрових платформ має бути законодавчо врегулюване з огляду на небезпеку поширення російської дезінформації. До переліку таких ресурсів входять, зокрема, Facebook, Meta, Amazon. Телеграм до цього списку ще не увійшов. У Європі нещодавно набули чинності закони про цифрові послуги, про цифрові ринки і закон про свободу медіа. Україна теж з часом муситиме їх імплементувати.
- Телеграм-канали дуже популярні через їхню зручність у користуванні та анонімність. І цим користуються ті, хто просуває через цю платформу дезінформаційні та маніпуляційні повідомлення.
- Медіаосвіта є актуальним викликом сьогодення. Часто поняттям свободи слова маніпулюють.
- Штучний інтелект в медіа можна використовувати для багатьох різних завдань. Щоби ознайомити українських журналістів із актуальними міжнародними практиками у цій сфері, Мінцифри разом із Нацрадою, МКІП та профільними експертами розробили рекомендації з відповідального використання ШІ в медіа.
- Перше комплексне дослідження медіарегулятором спільно з ГО «Жінки в медіа» гендерного профілю українських медіа є унікальним. Воно продемонструвало, якими є наші медіа в гендерному розрізі і чи наближають українське суспільство до стандартів недискримінаційності. В ЮНЕСКО та ООН цю роботу назвали однією з найкращих європейських практик.
- Національна рада створює словник-рекомендації про те, як правильно говорити одне з одним, як говорити в ефірах коректно, щоби наші медіа ставали сильнішими у толерантності мовлення.
Про це та інше детальніше читайте в інтерв’ю Ольги Герасим’юк NV.
Фото: NV
