В умовах повномасштабної війни росія перетворила агресивні висловлювання на ще один вид зброї. Ворог застосовує мову ворожнечі для дискримінації українців, підбурення до насильства та розпалювання ненависті в суспільстві. Про нове значення терміну «мова ворожнечі» сьогодні у світі, якими підходами керується Національна рада щодо запобігання проявам мови ворожнечі в медіа та як реагує на такі випадки, розповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк в ефірі телемарафону «Єдині новини» на телеканалі «Рада».
Під час ефіру голова медіарегулятора наголосила на тому, що:
- росія системно використовує агресивні висловлювання щодо України як ще один вид зброї у війні;
- війна в Україні стала першою діджиталізованою війною у світі, що проявилося з перших годин повномасштабної агресії. Мова ворожнечі набула нових ознак в умовах війни, і це необхідно пояснювати нашим міжнародним партнерам;
- російська пропаганда дискримінує українців, підбурює до насильства і розпалює в суспільстві ненависть. Ворожі боти генерують масові скарги на повідомлення українців про воєнні злочини, що призводить до блокування таких повідомлень та сторінок у соціальних мережах. Військові також часто скаржаться на блокування їхніх повідомлень у соцмережах. Тому важливо ставити вподобайки, коментувати та підтримувати такі публікації;
- модератори цифрових платформ повинні доводити правдивість тверджень про мову ворожнечі, адже це не лише юридичний термін. Мова ворожнечі включає заклики до насильства та порушення прав людини. Межа між образливими висловлюваннями та мовою ворожнечі дуже тонка;
- в Україні для визначення мови ворожнечі використовують Рабацький тест, який враховує аудиторію, вирази та наслідки. Європейські дослідження підтверджують, що найбільше мови ворожнечі поширюють політики, і вона стосується груп ЛГБТ, ромів та українського суспільства загалом;
- існує проблема ворожих наративів у соціальних мережах, зокрема, Facebook, Instagram, TikTok, Telegram. Європейська комісія планує розслідування щодо недостатньої протидії дезінформації;
- медіа можуть як поширювати мову ворожнечі, так і допомагати суспільству ставати толерантнішим. Національна рада започаткувала проєкт «Компетентні медіа – демократичне суспільство», в рамках якого провела десятки зустрічей з громадськістю, медіаспільнотою та експертами;
- медіарегулятор також активно співпрацює з європейськими колегами для боротьби з мовою ненависті на цифрових платформах.
Докладніше дивіться тут:
