Як співвіднести саморегулювання і співрегулювання, чи не перетинатимуться їхні повноваження. Членкиня і відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко під час круглого столу «Журналістські стандарти та професійна етика в умовах війни» розповіла, як відбувається процес створення органів співрегулювання. Захід організований Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна» та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Член Національної ради Олександр Бурмагін розповів про законодавчі гарантії саморегулювання.
«Співрегулювання жодним чином не заходить на територію саморегулювання», – зауважила Олена Ніцко. Навпаки, досвід медіа, які вже напрацювали свої власні стандарти мовлення, буде дуже корисними при роботі над спільними кодексами.
Вона нагадала, що Закон України «Про медіа» визначає чіткий перелік питань, які визначені сферою діяльності органів спільного регулювання. Це, наприклад, створення правил мовлення у дні пам’яті чи жалоби, визначення критеріїв зарахування суб’єктів до онлайн-медіа, затвердження вимог до демонстрування спеціальних попереджень тощо.
Серед цих завдань – доволі складна тема визначення критеріїв до інформації, що містить мову ворожнечі, ненависті, дискримінацію до людей за різними ознаками – расовими, етнічними, гендерними, сексуальними, релігійними тощо. Ці питання, сказала Олена Ніцко, було важко описати на рівні закону, тож тепер медіа, регулятор і залучена громадськість разом створюватимуть відповідні правила. Вона нагадала, що в робочих групах, які працюватимуть над мовними кодексами, тільки 30% складу становитимуть представники медіарегулятора.
Національна рада вже розпочала підготовчу роботу зі створення таких критеріїв. Спільно із представниками громадськості, національних та етнічних меншин були напрацьовані матеріали, які будуть передані органам спільного регулювання.
Олена Ніцко висловила переконання, що робота органів спільного регулювання буде корисною, ефективною і вдалою. Такі висновки вона зробила за підсумками діяльності робочої групи, що діє при Національній раді і опікується правами й захистом дітей у медіа.
За словами Олени Ніцко, за 7 років були розроблені чіткі правила для висвітлення певних чутливих тем – дитячих суїцидів, сексуального насильства над дітьми, булінгу тощо, і за цей час ставлення медіа до напрацювання цих правил дуже змінилося. Вони більше усвідомлюють їх необхідність.
«Тому у нас є абсолютна впевненість, що органи співрегулювання будуть дієвими», – сказала вона.
Наразі три робочі групи, які працюють над створенням органів спільного регулювання в аудіовізуальній, аудіальній сферах і сфері онлайн-медіа, вже напрацювали статути і робочі документи і в березні починають процес реєстрації.
