Олександр Бурмагін: Журналіст, який дотримується етичних стандартів професії, – юридично захищений

28.02.2024

Питання доброчесності журналістів і дотримання ними правил кодексу етики, впровадження єдиної прескарти і безпеки журналістів під час війни, саморегулювання галузі і співрегулювання обговорили 28 лютого під час круглого столу «Журналістські стандарти та професійна етика в умовах війни». Його організаторами стали Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова за підтримки ГО «Інтерньюз-Україна» та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). До обговорення цих питань приєдналися представники журналістських організацій, громадськості, державних органів. Національну раду представляли членкиня, відповідальна секретарка Олена Ніцко і член медіарегулятора Олександр Бурмагін.

Питання дотримання журналістських стандартів і професійної етики не нове, однак війна значно загострила цю проблематику, сказав у своєму слові Олександр Бурмагін. А все тому, що значно зросла ціна помилок і шкода через їх недотримання.

Він зауважив, що сьогодні в Україні оновлене державне регулювання, почався процес створення органів спільного регулювання, а саморегулювання – це окрема ланка, яка теж має вийти на свій рівень поряд з іншими видами регулювання журналістської професійної і медійної діяльності.

Саме до саморегулювання медіа мають належати питання дотримання журналістських стандартів та етики, і їх повинні вирішувати передусім самі журналісти. Від їх рішення, переконаний Олександр Бурмагін, залежить, яким буде дизайн органів саморегулювання, а також, чи потрібні будуть певні зміни до законодавства. Бо в цьому контексті постає питання, хто має контролювати дотримання стандартів професійної діяльності журналістів. У країнах є різні практики, в тому числі, коли такий контроль здійснюють медійні регулятори.

Сьогодні в умовах війни саморегулювання журналістської спільноти є складовим питанням інформаційної безпеки нашої країни, акцентував член Національної ради.

Він нагадав про ті аспекти стосовно саморегулювання, які передбачає Закон України «Про медіа». Так, визначено гарантії діяльності саморегулівних організацій або рухів – тобто саморегулювання.

«Зазначено, що співрегулювання і державне регулювання не замінює і не може підміняти питання і діяльність саморегулювання».

До таких гарантій належить невтручання держави у цей процес, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема ОБСЄ, задля уникнення впливу на свободу слова.

Також Закон розмежував само- і співрегулювання, визначивши чіткі теми, якими опікуються органи спільного регулювання.

Крім того, Закон зобов’язав журналістів дотримуватися Кодексу етики українського журналіста. Ця норма була введена в Закон на прохання Комісії з журналістської етики, і її ідея полягала в тому, «щоби нагадувати журналістам, що ці стандарти є обов’язковими, вони мають певну імперативну силу, якщо ти професійний журналіст», – розповів Олександр Бурмагін.

Юридичної відповідальності за порушення цієї норми в Законі не передбачено. І, на думку члена Національної ради, це саме те поле, де мають працювати редакційні колегії, органи саморегулювання. Вони повинні стежити, як і наскільки журналісти дотримуються Кодексу етики.

Водночас наявність цієї законодавчої норми даватиме суду змогу оцінювати її дотримання в разі розгляду позовів про захист честі та гідності.

За словами Олександра Бурмагіна, є прямий зв’язок між дотриманням журналістами етичних стандартів і їх юридичною захищеністю. Українське законодавство містить достатньо гарантій, які захищають професійного журналіста.

«Журналіст, який дотримується етичних стандартів професії, – юридично захищений», – наголосив він.

Крім того, у розвитку саморегулювання, високому рівні журналістських стандартів і етики має бути зацікавлене і державне регулювання. Адже що вищим буде рівень професійної етики журналістів, то меншим буде навантаження на державне регулювання.

«Фактично за хорошого рівня професійної етики регулятор буде працювати або з надскладними ситуаціями, коли треба збалансувати суспільний інтерес, приватне життя, безпекові питання і т.д. Або це будуть якісь свідомі речі, коли власник натиснув на журналіста і змусив поширити замовний матеріал. Тобто крайні випадки», – зауважив Олександр Бурмагін.

Про роль спільного регулювання і процес його створення розповіла під час круглого столу Олена Ніцко.