Однією з новацій Закону України «Про медіа», який започаткував реформу медіагалузі, є створення органів співрегулювання. Саме цей важливий інструмент покликаний об’єднати саморегулювання медіа та державне регулювання. Про те, для чого потрібне співрегулювання медіа та які його завдання, як воно функціонуватиме і хто входитиме до його органів, а також яка роль медіарегулятора у цьому процесі в інтерв’ю «Детектору медіа» розповіла членкиня і відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко.
Процес створення органів співрегулювання розпочався наприкінці минулого року – 1 жовтня. Законом передбачено створення п’яти органів спільного регулювання у різних сферах:
- аудіовізуальних медіасервісів;
- аудіальних медіа-сервісів;
- друкованих медіа;
- онлайн-медіа;
- платформ спільного доступу до відео.
Олена Ніцко нагадала, що
- регулятор загалом отримав 120 заяв від бажаючих долучитися до створення органів співрегулювання у трьох сферах – аудіовізуальних, аудіальних та онлайн-медіа;
- на початку грудня минулого року шляхом рейтингового голосування були сформовані три робочі групи;
- станом на сьогодні від робочої групи у сфері аудіовізуальних медіа отримано затверджені протоколи засідання робочої групи, протокол установчих зборів і проєкт статуту. Усі установчі документи вже подаються на реєстрацію до Мін’юсту;
- органи співрегулювання в аудіальній сфері та онлайн-медіа планують податися на реєстрацію найближчим часом;
- друковані медіа та медіа у сфері платформ спільного доступу, на жаль, ще не зверталися до Національної ради з ініціативою щодо створення органів співрегулювання;
- у робочих групах органів співрегулювання, які працюватимуть над кодексами, представників Національної ради буде тільки третина. Решта – представники медіа.
Для регулятора, який на першому етапі підготовки до створення органів співрегулювання забезпечував організацію конференцій із рейтингового голосування за кандидатів у робочі групи, дуже важливо, щоби цей процес відбувався демократично і без порушень. Під час голосування були присутні директорка «Internews в Україні» та представниця Офісу Ради Європи. Жодних нарікань чи порушень не було зафіксовано, акцентує Олена Ніцко.
Міжнародні експерти з цікавістю спостерігають за тим, чи зможуть держава та медіа об’єднатись і створити ефективний орган співрегулювання.
Олена Ніцко зазначає, що найбільший ризик для органів співрегулювання – недовіра представників медіа один до одного і до регулятора. Співрегулювання жодним чином не скасовує і не конкурує з саморегулюванням, акцентує вона.
Органи співрегулювання працюватимуть не лише над кодексами, а й у межах чинного законодавства забезпечуватимуть надання механізму експертних висновків, провадитимуть аналітичну, дослідницьку й методологічну діяльність.
Коли у Національної ради виникатимуть сумніви на неоднозначні випадки чи потрібна буде консультація, вона може замовляти експертний висновок в органу співрегулювання. За словами членкині Національної ради, при ухваленні рішення він буде вагомим аргументом, хоча й не гарантуватиме, що саме таке рішення ухвалить регулятор.
Усі 14 кодексів, які напрацьовуватимуться, будуть різної тематики. Найбільш нагальні правила, над якими представники робочих груп органів співрегулювання працюватимуть насамперед:
- тема захисту дітей;
- кодекси, створені на підставі положень статті 36 («Обмеження щодо вмісту інформації») та статті 119 («Обмеження щодо змісту інформації у медіа, пов’язані зі збройною агресією») Закону України «Про медіа».
На думку Олени Ніцко, найкращі практики потрібно об’єднати і впровадити їх у критерії й кодекси. Відтак основою цих документів можуть стати саморегулювальні акти.
Наразі напрацьовуються критерії щодо мови ворожнечі й ненависті стосовно різних категорій осіб. З цією метою відбулися зустрічі з представниками кримських татар, ромів, євреїв, ЛГБТіК-спільноти, організаціями, що опікуються людьми з інвалідністю, ветеранським рухом.
Національна рада чекає на початок роботи органу спільного регулювання онлайн-медіа, щоби спільно напрацювати критерії, за якими зараховувати осіб до суб’єктів у цій сфері.
Про це та інше детальніше читайте в інтерв’ю Олени Ніцко «Детектору медіа».
