Відповідаючи на запитання представників медіасфери, член Національної ради Олександр Бурмагін наголосив, що Закон України «Про медіа» не створює жодних ризиків для незалежних медіа і аж ніяк не толерує цензуру. Натомість він вирівнює дискримінацію, яка існувала в регулюванні медіа.
Закон запровадив оновлені правила регулювання. Фактично всі обмеження, що стосуються контенту (стаття 36 Закону «Про медіа»), були закріплені законодавчо і раніше. Лише поняття мови ворожнечі і дискримінації застосовуються в такому широкому розумінні, як їх розуміє Європа, пояснив Олександр Бурмагін. Також він нагадав, що є ще окремі норми, які стосуються захисту прав дітей – стаття 42, роботи під час воєнного стану – стаття 119 і правила мовлення у дні пам’яті та жалоби, певні правила внесення інформації до реєстру суб’єктів у сфері медіа. Тож «якщо усі ці моменти не порушуються, то ніякої відповідальності, ніякого реагування з боку державних органів Закон не передбачає», – зауважив він.
Закон «Про медіа» отримав висновки Європейської Комісії і Ради Європи, які зазначили, що Закон як юридичні норми, як сукупність певних норм, механізмів, підходів не порушує Конвенцію або підходи Конвенції про захист прав людини, а також загальні стандарти у сфері свободи слова.
Оновлення медійного законодавства навпаки вирівняло нерівність у регулюванні різних видів медіа. Адже найбільше контролю і нагляду досі було у сфері аудіовізуальних медіа – телебачення і радіомовлення. Онлайн-медіа як виду не існувало взагалі, хоча багато медіа перемістилися в інтернет, виникли нові медіа, онлайн набирав усе більшої ваги, туди активно зайшли рекламні кошти. Але фактично онлайн-медіа перебували поза регулюванням. Окрім реєстрації, жодного нагляду за друкованими медіа також не було. «Тож Закон «Про медіа» у цій частині прибрав таку дискримінацію», – зауважив Олександр Бурмагін.
Водночас він акцентував, що не йдеться про повністю однакове регулювання для різних видів медіа. «Медіа вирівнялися тільки з погляду контентних обмежень. Як на мене, – це абсолютно справедливо. Тому що мова ворожнечі не допустима в жодному виді медіа», – сказав він.
У процесі імплементації Закону очевидними стали певні аспекти, які потребували коригування. Тому перші зміни стосовно реєстрації і ліцензування медіа були внесені до Закону у травні. Санкційну частину Національна рада ще не застосовувала активно, тому, коли буде більше інформації і напрацювань у цьому напрямі, можливо, також з’явиться потреба вносити певні зміни до Закону.
Олександр Бурмагін повідомив, що наразі готують зміни щодо реорганізації комунальних медіа в публічні. Якщо в учасників ринку є конкретні пропозиції щодо потреб змін у Законі «Про медіа», їх можна надіслати до Національної ради або ж Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
