Член Національної ради Олександр Бурмагін закликав суб’єктів у сфері друкованих медіа долучитися до формування органів співрегулювання медіа під час виступу на Міжнародній конференції з медіаграмотності та саморегулювання, яка відбулася 26 квітня 2024 року.
За його словами, Законом «Про медіа» передбачено створення п’яти органів співрегулювання – для радіо, телебачення, онлайн-медіа, преси та платформ спільного доступу до відео. Однак представники друкованої преси поки що не ініціювали цей процес.
«Преса, на жаль, поки не ініціювала процес створення таких органів. Вона залишається єдиною індустрією, яка досі не подала ініціативну заявку до Нацради», – констатував Олександр Бурмагін.
Він зазначив, що відсутність органу співрегулювання для преси матиме негативні наслідки, адже Національна рада самостійно застосовуватиме до друкованих медіа контентні обмеження без залучення незалежної експертизи.
«Усі інші індустрії матимуть можливість використовувати кодекси співрегулювання та отримувати незалежну оцінку в конкретних справах. Преса цього всього не матиме, допоки не створить власний орган», – пояснив член Національної ради.
Водночас Олександр Бурмагін наголосив, що ініціювати створення такого органу може будь-коли сама індустрія, адже жодних обмежень щодо термінів не встановлено. За його словами, цей процес є досить тривалим – від 4 до 6 місяців, адже потрібно розробити статути, пройти реєстраційні процедури.
На переконання члена Національної ради, ситуація з дезінформацією ілюструє необхідність активнішої позиції медіа. «Коли журналісти та медіа самі не напрацьовують стандарти, туди рано чи пізно прийде держава», – наголосив він.
Він підкреслив, що розвиток саморегулювання та бажання самостійно розв’язувати проблеми є критично важливими, в іншому випадку державне регулювання лише посилюватиметься.
Також у своєму виступі Олександр Бурмагін звернув увагу на відмінності між підходами України та Євросоюзу в протидії дезінформації. Він нагадав, що в ЄС уже діє кодекс саморегулювання у цій сфері, який підписують медіа. Однак в Україні, попри надзвичайну актуальність проблеми, досі подібних ініціатив немає.
Член Національної ради назвав важливими для розвитку галузі інститути саморегулювання і співрегулювання медіа. Останній, який зʼявився тільки в Законі Україні «Про медіа», зараз активно вивчають та запозичують і в інших країнах Європи.
«Змістовні механізми саморегулювання мають бути впливовими передусім у самій Україні. А для цього потрібен рух знизу – від журналістів та медіа, їхнє бажання брати відповідальність», – резюмував він.
Міжнародна конференція з медіаграмотності та саморегулювання медіа тривала 25 – 26 квітня 2024 року. Під час заходу представники влади і громадянського суспільства обговорили успішні кейси з поширення медіаграмотності, розібрали методи вимірювання рівня медіаграмотності серед населення, обговорили роль саморегулювання у забезпеченні свободи слова.
Серед співорганізаторів Програма підтримки ОБСЄ для України, Офіс Ради Європи в Україні, організація International Media Support, Програма розвитку ООН, UNESCO в Україні, Міністерство культури та інформаційної політики, Представництво Європейського Союзу в Україні, Уряд Японії.
