Частоти для мовлення розподіляють на конкурсах Національної ради – загальнонаціональних, регіональних чи місцевих мовників. А фільтром допуску до конкурсу є територіальна категорія. Про процедуру й логіку присвоєння територіальних категорій у Національній раді «Детектору медіа» розповів заступник голови регуляторного органу Олег Черниш.
Процедура визначення територіальної категорії (загальнонаціональна, регіональна чи місцева) каналу мовлення (частоти), на яку оголошено конкурс, залежить від різних факторів. За словами Олега Черниша, регулятор аналізує ринок, оцінює поточну ситуацію на ринку мовлення в конкретному регіоні й співвідношення мовників різних територіальних категорій і представлених форматів мовлення. У разі якщо частота вже використовувалася, звертає увагу, хто мовив на цій частоті й до якої територіальної категорії належав попередній мовник. Якщо частота нова – хто був ініціатором її прорахунку та до якої категорії мовлення він належить.
Відтак за сукупністю цих факторів Національна рада визначає, мовниками якої категорії доцільно було б поповнити певний населений пункт. Хоча її бачення, зауважив Олег Черниш, не завжди збігаються з зацікавленістю самих мовників і на частину частот відсутні претенденти.
Конкурс із загальнонаціональною категорією оголошується тоді, коли регулятор вважає, що потрібно завести загальнонаціонального мовника. Якщо ж місцевого чи регіонального – тоді дві категорії.
Що стосується конкурсів на радіомовлення, то участь у конкурсах місцевої й регіональної категорії можуть брати нова й місцева компанії. Вони реально можуть стати регіональними мовниками, адже лише дві частоти в різних областях – це вже регіональна категорія. Компанія допускається до конкурсу, а вже під час розгляду заяв на засіданні Національна рада з’ясовує наміри компанії щодо розвитку мереж, зауважив Олег Черниш.
Водночас заступник голови Національної ради звернув увагу, що місцевому або новому мовникові досить непросто на старті стати загальнонаціональним радіомовником (мовлення у половині регіонів країни) з огляду на обмеженість радіочастотного спектра. Адже компанії здебільшого цікавлять обласні центри та міста з населенням понад 50 тисяч людей, а таких частот не так вже й багато. Відтак компанія має все ж таки пройти поступовий розвиток – місцева, регіональна категорія, а потім, якщо вдасться, розширитися до загальнонаціональної.
Логічно, що компанії, які вже мають мережі, беруть участь у конкурсах регіональної або загальнонаціональної категорії (перспектива розвитку).
Стосовно конкурсів на мовлення в мультиплексах ситуація інша. Конкурс оголошується на мовлення з загальнонаціональним покриттям, і новий суб’єкт у разі перемоги в конкурсі одразу має загальнонаціональну категорію.
Національна рада звертає увагу на логотип і позивні в контексті частини другої статті 37 Закону України «Про медіа» (лінійні медіа, що поширюються на одній території в одній і тій самій формі (телемовлення або радіомовлення), не можуть мати однакові логотип або позивні). Що ж стосується використання однакових логотипів і позивних різними юридичними особами, то, наголошує Олег Черниш, обмежень медійне законодавство на це не має. Тут більше питання наявності між компаніями ліцензійних договорів на використання логотипа й позивних.
Територіальна категорія мовлення присвоюється юридичній особі з урахуванням наявних у неї частот і логотипу чи позивних. Якщо дві різні юридичні особи мають по одній частоті в різних регіонах із однаковими позивними, то, за словами Олега Черниша, кожна юридична особа матиме місцеву категорію.
Що стосується допуску до конкурсу загальнонаціональної та регіональної категорії радіостанції з місцевою категорією ТОВ «ФМ Медіа груп» («Радіо «Чемпіон»»), то заступник голови медіарегулятора пояснив, що компанія претендувала на частоти у Львові й Хмельницькому. Відтак, працюючи на частоті в столиці, в разі отримання частоти за межами регіону радіостанція набуває статусу регіонального мовника.
Детальніше читайте в інтерв’ю Олега Черниша «Детектору медіа».
