Новини Національної ради з регіонів

Представниця медіарегулятора на Волині Лілія Бойко зустрілася з деканом факультету креативних індустрій, маркетингу та комунікацій Луцького національного технічного університету Дмитром Авраменком. Обговорили стан медіапростору регіону, виклики для медіа, розвиток медіаграмотності, дотримання журналістських стандартів і перспективи співпраці у підготовці майбутніх фахівців.

Також Лілія Бойко взяла участь у зустрічі редакції «Волинської газети» з європейськими медійниками – членами правління Федеральної спілки громадянських медіа (BVBM), головою ГО European Youth4Media Network e.V. Вольфгангом Рессманном, головою Спілки журналістів Німеччини Мікою Бойсером і представником Спілки журналістів Північної Македонії Джабіром Дераллою.

Представниця Національної ради розповіла про діяльність регулятора, розвиток медіасфери Волині та зміни, запроваджені Законом України «Про медіа». Представила присутнім проєкт Національної ради та Центру протидії дезінформації #RussianHateSpeech, який фіксує прояви російської пропаганди й мови ненависті. . У цьому контексті говорили про те, як навчити людей розпізнавати фейки, протидіяти пропаганді й формувати критичне мислення.

Головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради на Закарпатті Наталя Алексеєва поспілкувалася з керівником радіостанції «Радіо-Захід ФМ+» Аттілою Гануляком. У розмові йшлося про:

• роль локального радіомовлення та його значення для жителів Закарпаття, особливо громад у гірській місцевості;
• діяльність цифрових сервісів та їх вплив на аудиторію;
• переваги локальних мовників в умовах стрімкого розвитку стримінгових платформ;
• порядок продовження строку дії ліцензії;
• взаємодія суб’єктів у сфері медіа з регулятором.

Зупинилися і на нагальних інформаційних потребах місцевих громад та ролі регіонального мовника у висвітленні подій, що мають суспільне значення.

Про тенденції розвитку медіапростору Прикарпаття до 2031 року йшлося в інтерв’ю представника Національної ради на Івано-Франківщині Ігоря Маслова онлайн-медіа «Франківчани».

Регіональні медіа, за його словами, очікує не лише цифровізація, а й глибока структурна трансформація. Онлайн-сегмент зростатиме, телекомпанії перетворюватимуться на мультимедійні відеоредакції, а радіостанції поєднуватимуть FM-мовлення з онлайн-ефіром, подкастами і відеоформатами. Друкованим виданням для збереження аудиторії потрібно буде зосередитися на аналітиці, поясненнях, людських історіях і локальному контексті.

Також йшлося про роль штучного інтелекту, який допомагатиме редакціям працювати швидше, але не замінить журналістської відповідальності та перевірки фактів. Серед головних викликів представник медіарегулятора назвав фінансове становище редакцій, кадровий дефіцит, залежність від платформ, маніпулятивний контент та інформаційну нерівність між громадами області. Основним ресурсом професійних медіа, акцентував Ігор Маслов, залишатиметься саме довіра аудиторії.

Під час онлайн-наради представниці Національної ради у місті Києві та Київській області Ірини Романів sз провайдерами аудіовізуальних сервісів йшлося про дотримання вимог медійного законодавства, які регулюють їх діяльність. Зосередилися на розгляді таких питань:

• основні обов’язки провайдерів аудіовізуальних сервісів;
• дотримання визначених законодавством мовних вимог;
• відповідальність за порушення Закону України «Про медіа».

Ірина Романів нагадала провайдерам про своєчасне подання до Національної ради інформації про кількість користувачів медіа-сервісів та зміни, які необхідно вносити до Реєстру суб’єктів у сфері медіа в установлені законодавством строки.

Учасники мали можливість поставити запитання та отримати роз’яснення щодо практичного застосування окремих положень Закону України «Про медіа». Також увагу приділили практичним аспектам діяльності провайдерів аудіовізуальних сервісів і шляхам ефективної взаємодії з Національною радою.

Станом на липень цього року у Києві зареєстровано 42 провайдери аудіовізуальних сервісів, а в області – 22.

Представник Національної ради у Луганській області Володимир Горобець провів зустріч з директором релокованого постачальника електронних комунікаційних послуг КП «Інноваційно-інформаційний центр» Дмитром Сурженком.

Розглянули поточний стан і проблеми в діяльності підприємства, акцентували на важливості відновлення роботи релокованих компаній. Представник медіарегулятора зупинився на нормах Закону України «Про медіа», що регулюють діяльність  постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра. Володимир Горобець наголосив на обов’язку надавати такі послуги виключно суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіа, які отримали ліцензію на мовлення у відповідній ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі.

КП «Інноваційно-інформаційний центр» має досвід роботи у Луганській області під час АТО, а після релокації надає послуги у Волинській та Сумській областях.

Представник Національної ради на Львівщині Тарас Шоробура провів робочу зустріч із директором Львівської філії Концерну РРТ Андрієм Майковичем і директором ТРО «Телефакт» Романом Хруневичем. Обговорили стан використання радіочастотного спектра в регіоні, перспективи розвитку місцевого мовлення, зокрема у прикордонних громадах, а також актуальне для медіасфери питання тарифів на послуги з поширення теле- і радіопрограм.

Роман Хруневич повідомив, що ТРО «Телефакт» планує розпочати діяльність як постачальник електронних комунікаційних мереж для цифрового телемовлення DVB-T2 на 37 ТВК у Львові та 38 ТВК у Бориславі, Новому Роздолі, Підбужі, Рожевому, Старому Самборі й Турці.

Співпраця представника медіарегулятора з місцевою філією Концерну РРТ має важливе стратегічне значення. Вона охоплює контроль за ефективним використанням радіочастотного ресурсу, моніторинг ефірного мовлення, виявлення й припинення випадків несанкціонованого мовлення, а також сприяє дотриманню ліцензійних вимог мовниками.

Про механізми запобігання мові ворожнечі й реалізацію спільних просвітницьких проєктів із медіаграмотності йшлося на зустрічі представниці Національної ради у Сумській області Лариси Якубенко з головою Сумської іудейської релігійної громади, директоркою БО «Сумський єврейський фонд «Хесед Хаїм» Єлизаветою Шерстюк.

Представниця медіарегулятора нагадала, що стаття 36 Закону України «Про медіа» визначає чіткі табу для поширення будь-якими медіа висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість на ґрунті національної, расової, релігійної, гендерної чи іншої дискримінації.

Пані Єлизавета своєю чергою розповіла, як реагує єврейська громада на факти виявлення мови ворожнечі проти членів громади.

Крім того, Єлизавета Шерстюк запропонувала приміщення «Безпечного Хабу» єврейської громади як майданчик для майбутніх заходів представництва Національної ради на Сумщині з суб’єктами у сфері медіа регіону.

БО «Сумський єврейський фонд «Хесед Хаїм» діє з 1998 року. Організація надає соціальну, гуманітарну та медичну допомогу єврейським родинам Сумщини. Фонд спрямовує зусилля на підтримку як своєї громади, так і інших мешканців міста, які опинилися в скруті.

Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук поспілкувалася з головою ГО «Ана Юрт», членкинею Ліги мусульманок України та координаторкою спільноти «Нур. Мусульманки Чернівці» Ніярою Мамутовою.

Обговорили громадські ініціативи, спрямовані на популяризацію культурного розмаїття, взаємоповаги та суспільної згуртованості. Під час освітніх заходів для дітей і молоді організатори порушують теми недискримінації, протидії расизму й ксенофобії, культури спілкування та поваги до людської гідності.

Ніяра Мамутова поділилася досвідом розвитку міжкультурного й міжрелігійного діалогу та наголосила на важливості просвітницької роботи з дітьми, молоддю, педагогами, медійниками. Такі ініціативи сприяють утвердженню культури взаємоповаги, допомагають руйнувати стереотипи та запобігати проявам дискримінації.

Любов Нечипорук разом із буковинськими медійниками долучилася до презентації у Чернівцях книги відеооператора Максима Шварцмана «Не про війну», який загинув, захищаючи Україну.

Назва книги має особливу історію. Надсилаючи дружині одне зі своїх оповідань із передової, Максим написав: «Це не про війну». Саме ці слова Марина Шварцман обрала, міркуючи про назву для видання творів. Попри те, що тексти створювалися під час війни, вони розповідають про родину, любов, Чернівці, мрії та внутрішню свободу.

Друзі, колеги, побратим згадували Максима як талановитого відеооператора, людину з тонким почуттям гумору, внутрішньою шляхетністю, уважністю до деталей, відданістю своїй справі.

24 лютого 2022 року Максим Шварцман вступив до лав Чернівецької територіальної оборони, а згодом виконував бойові завдання у складі 107 окремої бригади Сил територіальної оборони України. 15 липня 2023 року він загинув на Бахмутському напрямку. Нині його слово повернулося до читачів на сторінках книги, про появу якої він мріяв.

Під час зустрічі представниці медіарегулятора у Чернігівській області Ірини Сенченко з заступником директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської ОВА Валерієм Сорокіним йшлося про критерії і порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими. Для прикордонної Чернігівщини ця тема особливо актуальна, тож скоординували подальшу взаємодію та обмінялись практичними напрацюваннями.