
Про журналістику, актуальну в часи цифрових платформ, безпекові виклики в інформаційному середовищі, роль вітчизняного мовлення на прикордонні – розмірковували представники та представниці регулятора в областях цього тижня. Також вони взяли участь у різноманітних заходах, на яких говорили про протидію інформаційним загрозам та поширенню дезінформації, відповідність контенту вимогам законодавства щодо захисту прав дітей, досвід медіа у міжнародних проєктах і грантових програмах. Детальніше про це читайте у нашому дайджесті.
Вінницька область
Представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик був запрошений як експерт на захист кваліфікаційних робіт здобувачів бакалаврського рівня вищої освіти кафедри журналістики, реклами і зв’язків з громадськістю Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Студенти-четвертокурсники представили екзаменаційній комісії свої творчі проєкти. «Сучасний журналіст — це не просто репортер, а мультимедійний продюсер власного контенту, який поєднує аналітичне мислення науковця, IT-грамотність та непохитні стандарти професійної етики»,- відзначив представник медіарегулятора у своєму вступному слові. Цьогорічні творчі роботи надзвичайно різнопланові: тут і мультимедійні проєкти, і публіцистичні альманахи, і часописи культурологічного напряму. А об’єднує їх професійний підхід до поставленого завдання і високий рівень реалізації. Саме така журналістика є актуальною в часи цифрових платформ і конвергентності контентів.


Також у збірнику матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українські та світові медіа під час повномасштабного вторгнення РФ: нові вимоги та виклики», яка відбулась у Донецькому національному університеті імені Василя Cтуса, опублікована стаття Вадима Мазурика на тему «Безпекові виклики в інформаційному середовищі Вінницької області (2022–2026)». Ця публікація ґрунтується на аналітичних матеріалах представництва Національної ради у Вінницькій області та практичній реалізації положень Стратегії медіарегулятора. Особлива увага приділена пріоритетності захисту інформаційного простору та підвищенню рівня медіаграмотності громадян.
Волинська область
Представниця регулятора у Волинській області Лілія Бойко зустрілася із представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Максимом Шкльодою. Під час зустрічі обговорили низку питань, пов’язаних із діяльністю медіа та дотриманням прав людини в інформаційному просторі. Особливу увагу приділили протидії мові ворожнечі, забезпеченню інклюзивності в медіа, відповідальному висвітленню суспільно важливих і чутливих тем, а також ролі журналістів у формуванні культури поваги, толерантності та недискримінації.

Закарпатська область


Головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради у Закарпатській області Наталя Алексеєва провела зустріч із очільником громадської спілки «Закарпатське товариство угорців» Борисом Вашкебою. Обговорили сучасний стан українсько-угорського діалогу в контексті європейської інтеграції України, актуальні питання, пов’язані з життям національних спільнот Закарпаття, роль медіа у міжкультурній комунікації. Під час зустрічі Наталя Алексеєва вручила Борисові Вашкебі грамоту Національної ради – за багаторічну діяльність у сфері медіа, розвиток багатомовних інформаційних та літературних проєктів, висвітлення тем національних спільнот і сприяння міжкультурному діалогу. Також головна спеціалістка вручила грамоту Національної ради журналістці телеканалу «Info Plus» Ярославі Крисині, яка висвітлює важливі події Закарпаття, створює відеоматеріали та сюжети, присвячені актуальним суспільним темам, життю громад і культурі регіону.
Івано-Франківська область
Представник регулятора в Івано-Франківській області Ігор Маслов на брифінгу в обласній військовій адміністрації поінформував про стан та перспективи розвитку радіомовлення на Прикарпатті. Для потреб ефірного мовлення в області прораховано 63 FM-частоти, на 59 із яких уже транслюються програми. В регіоні працюють 10 радіокомпаній загальнонаціональної, 6 – регіональної та 13 – місцевої категорії. Найбільші радіомережі серед місцевих мовників мають «РАІ», «Західний полюс» і «Радіо «Сяйво» 106,8 FM». Під час брифінгу важливу увагу було приділено конкурсам Національної ради на частоти в Городенці та Малій Тур’ї. Заяви приймаються до 23 липня 2026 року, граничний термін їх розгляду – 21 жовтня. Станом на 19 червня вже надійшла одна заява щодо мовлення в Городенці. Також вільними залишаються частоти у Шевченковому та Раковці. Прорахунок нових частот в області триває.

Рівненська область


Представниця Національної ради у Рівненській області Лілія Гринюк під час робочої поїздки у Сарненський район провела наради з керівниками та редакторами місцевих медіа, зокрема телерадіокомпанією «Полісся», друкованими виданнями «Сарненські новини» та «Новини Рокитнівщини». Обговорили актуальні питання діяльності цих медіа. Представниця медіарегулятора роз’яснила основні положення медійного законодавства, які регулюють їх діяльність та необхідність дотримання його вимог. Також приділили увагу вітчизняному мовленню на прикордонні з Білоруссю. Перевірили прийом українських теле- та радіоканалів у громаді. Попри близькість розташування до кордону, мешканці цих населених пунктів мають можливість отримувати в належній якості програми українських мовників.
Сумська область
Проблемні питання та практичні аспекти, які виникають в розслідуванні злочинів щодо журналістів, представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко обговорила з представниками слідчого управління ГУНП в Сумській області. Кримінальні правопорушення, пов’язані з перешкоджанням роботі представників медіа, мають свої особливості та потребують належної правової оцінки під час досудового розслідування. Тому Юлія Калина, заступник начальника управління – начальник організаційно-методичного відділу, та Микола Цирлін, заступник начальника управління – начальник відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, навели приклади кваліфікації та документування таких правопорушень. Своєю чергою представниця медіарегулятора поінформувала про особливості реєстрації та ліцензування медіа; проходження акредитації ЗСУ й органів державної влади та органів місцевого самоврядування; вимоги до вихідних даних тощо. Домовилися про механізми взаємодії та обміну інформацією між правоохоронцями й представництвом Національної ради у Сумській області. Така співпраця сприятиме ефективній комунікації, своєчасному реагуванню на повідомлення про правопорушення та забезпеченню всебічного й неупередженого розслідування кримінальних проваджень відповідно до вимог законодавства.


Харківська область

Стан і перспективи взаємодії місцевої влади та медіа, а також розвиток місцевої газети «Голос Лозівщини» обговорила з керівництвом міста Лозова представниця регулятора у Харківській області Ірина Панченко. Особливу увагу приділили викликам воєнного часу, роботі з вразливими групами населення, а також забезпеченню прав і професійних гарантій журналістів. Під час зустрічі представниця вручила грамоту Національної ради секретарю Лозівської міської ради Юрію Кушніру, якою був відзначений колектив газети «Голос Лозівщини». Газета на чолі з головним редактором Володимиром Шевченком є прикладом стійкої та професійної журналістики в умовах війни й економічної кризи. Видання з понад 90-річною історією зберегло регулярність виходу та довіру читачів. Завдяки управлінському досвіду керівника, його професіоналізму та творчому підходу вдалося налагодити власну систему передплати й доставки через старостати. Це дозволило зберегти понад тисячу передплатників навіть за відсутності рекламних надходжень. Нині редакція фактично працює силами кількох людей, які самотужки забезпечують повний цикл створення та випуску видання.
Також Ірина Панченко провела зустріч із колективом газети «Слобідський край» – одного з найстаріших і найавторитетніших медіа Харківщини. Попри виклики воєнного часу, видання продовжує виходити як у друкованому, так і в онлайн-форматі, інформуючи жителів області про події в регіоні, життя громад, відновлення, соціальні ініціативи та історії людей. Головна редакторка газети Лариса Гнатченко розповіла про семінар із саморегуляції медіа за програмою «Проєкти ОБСЄ в Україні», організований Комісією з журналістської етики, який вона нещодавно відвідала. Під час зустрічі обговорили актуальні виклики для регіональних медіа, питання дотримання професійних стандартів, довіри аудиторії та роботи журналістів в умовах війни. Торкнулися і головних положень Закону України «Про медіа», стратегічних питань. За професійні досягнення було відзначено грамотами Національної ради працівниць редакції – випускову редакторку газети Віту Яковлєву, кореспондентку газети Надію Янінович і художню редакторку, дизайнерку та мультимедійну спеціалістку редакції Аліну Меньшову.

Чернівецька область

Про виклики та можливості розвитку локальних медіа, успішні практики цифрової трансформації й підтримку молодіжних журналістських ініціатив говорили під час зустрічі представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук та директорка газети «Карпати» Людмила Федюк. Газета «Карпати», яка виходить на Путильщині і має 85-річну історію, за останні роки пройшла шлях від традиційного районного часопису до сучасної мультимедійної платформи. Редакція розвиває власний вебсайт, сторінки у соціальних мережах та YouTube-канал, поєднуючи друковані й цифрові формати роботи. Також обговорили досвід участі редакції у міжнародних проєктах і грантових програмах. Завдяки підтримці партнерських організацій редакція модернізувала матеріально-технічну базу, створила медіацентр і студію для відеозйомки, розширила можливості виробництва мультимедійного контенту та поліграфічних послуг. «Приклад газети «Карпати» засвідчує, що місцеве медіа може зберігати свою аудиторію та успішно розвиватися, впроваджуючи сучасні технології, підтримуючи молодіжні ініціативи та створюючи нові можливості для громади. Саме такі редакції формують стійкий локальний інформаційний простір», – зазначила Любов Нечипорук. Під час зустрічі також йшлося про вимоги медійного законодавства, процеси цифрової трансформації та можливості розвитку локальних медіа через участь у професійних освітніх і грантових програмах.
Чернігівська область
Представниця регулятора у Чернігівській області Ірина Сенченко взяла участь у розширеному засіданні Експертної ради при Представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області на тему «Освіта під прицілом». Під час заходу презентували результати дослідження руйнувань закладів освіти внаслідок російської агресії. Зокрема, на Чернігівщині пошкоджень зазнали 102 школи та 69 дитячих садків. У своєму виступі Ірина Сенченко акцентувала на інформаційній безпеці дітей та необхідності відповідального поширення контенту в медіа і соціальних мережах. Ірина Сенченко у своєму виступі акцентувала увагу на важливому аспекті захисту прав дитини – інформаційній безпеці. Сьогодні діти та підлітки значну частину інформації отримують із соціальних мереж, відеоплатформ та онлайн-медіа. Тому надзвичайно важливо, щоб контент поширювався відповідально, був належним чином промаркований та відповідав вимогам законодавства щодо захисту прав дітей.



Міжнародного дня протидії мові ворожнечі Ірина Сенченко провела тренінг для представників органів влади та місцевого самоврядування Чернігівщини. Учасники обговорили діяльність Національної ради, особливості роботи медіа в умовах воєнного стану, механізми поширення дезінформації та способи протидії інформаційним загрозам. Окрему увагу приділили перевірці джерел інформації, роботі соціальних мереж і регіональному медіапростору Чернігівщини.
Представниця медіарегулятора провела робочу зустріч з очільником Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеславом Чаусом. Важливим питанням обговорення стали об’єкти Концерну РРТ, які наразі не входять до переліку критичної інфраструктури. Саме тому забезпечення пальним має вкрай важливе значення для мовлення на території області. Також серед обговорених питань – стан мовлення та діяльність медіа на Чернігівщині. Для прикордонної області, яка щодня зазнає ворожих обстрілів, питання доступу до достовірної інформації та безперебійного мовлення є надзвичайно важливими.


