Новини Національної ради з регіонів

10.04.2026

Представники медіарегулятора в областях цього тижня підбили підсумки трьох років дії Закону України «Про медіа», обговорювали діяльність медіа як майданчика для діалогу національних спільнот, значенні журналістських стандартів, обов’язковій реєстрації друкованих видань під час війни, діяльність релокованих медіа задля інформаційної підтримки жителів прифронтових територій. Детальніше про це – далі.

Вінницька область

Робочу зустріч з регіональним координатором ОБСЄ з національних питань у Вінницькій області Володимиром Мережком провів представник медіарегулятора Вадим Мазурик. Обговорили роль національних спільнот у медіапросторі країни та регіону. Йшлося, зокрема, про висвітлення місцевими медіа життя національних громад; діяльність медіа як платформ для діалогу, на яких представники національних меншин можуть озвучувати свої потреби та проблеми; роль медіа у збереженні ідентичності (розповіді про традиційні свята, культурні заходи тощо). У розмові також зупинилися на місії медійників у протидії дезінформації, коли саме місцеві ресурси здатні швидко й оперативно спростовувати міфи і фейки, запобігати міжетнічним конфліктам, надаючи правдиві і перевірені факти. Було наголошено, що національні спільноти роблять значний внесок у розвиток безпеки, економіки та культури Вінниччини.

Івано-Франківська область

Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов взяв участь у прямому ефірі Івано-Франківського міського комунального радіо «Вежа». Під час програми «Що насправді?» з ведучою Мартою Франкевич підсумували три роки дії Закону України «Про медіа»; стан та розвиток медіапростору області; конкуренцію серед різних видів медіа; покриття області радіосигналом, а також роль соціальних мереж і месенджерів, зокрема Telegram, в інформаційному середовищі країни. Приділили увагу необхідності підвищення рівня медіаграмотності; протидії фейкам і маніпуляціям; використанню ШІ  в роботі медіа; викликам цифрової трансформації; питанням інформаційної безпеки та перспективам розвитку українського медійного ринку в найближчі роки.

Також Ігор Маслов провів лекцію для студентів 3-го курсу спеціальності «Журналістика» Карпатського Національного університету імені Василя Стефаника. Під час лекції також Мирослава Надкернична записала відеоінтерв’ю з представником регулятора для студентського телебачення. Основну увагу під час спілкування приділили новому проєкту кафедри журналістики КНУВС – «Гіперлокальні медіа». Йшлося про роль таких медіа у висвітленні життя територіальних громад, оперативному інформуванні жителів про місцеві події, проблеми та ініціативи, а також у формуванні довіри до інформації на локальному рівні. Обговорили значення журналістських стандартів, перспективи розвитку гіперлокальних медіа в цифровому середовищі, їхню присутність у соціальних мережах, взаємодію з аудиторією та важливість медіаграмотності. Було наголошено, що це фактично перший подібний проєкт гіперлокальних медіа в Івано-Франківській області. У перспективі така ініціатива може перерости у створення окремого гіперлокального медіа.

Луганська область

У презентації дослідження «Реальної газети»: «Етнічне заміщення на ТОТ як інструмент російської неоколонізації», що відбулася за підтримки «Медіацентру Україна» у Києві, взяв участь представник Національної ради у Луганській області Володимир Горобець. «Реальна газета» – медіа, яке було створене журналістами з Луганщини та релоковане у 2014 році. Діяльність медіа спрямована на інформаційну підтримку жителів сходу України, переважно тих, хто опинився в окупації. У рамках дослідження були проаналізовані системні демографічні та інституційні зміни, які відбулися на окупованих росією територіях України. Автори дослідження викрили пропагандистські наративи, що подають переселення як «відбудову» або «допомогу».

Сумська область

8 квітня Сумщина відзначила Міжнародний день ромів. На площі Незалежності поряд із синьо-жовтим стягом майорів ромський прапор, що символізує єдність громади. В урочистостях взяли участь Лариса Якубенко, представниця медіарегулятора, та Юлія Ніколаєва, головна спеціалістка секретаріату представника. Представництво медіарегулятора пов’язує тісна співпраця з громадськими організаціями ромів – проведення спільних заходів: квесту з медіаграмотності для дітей; тренінгу «Мінна та дронова безпека»; участь у редакційній колегії щодо видання альманаху про ромську спільноту тощо. Представниця підкреслила величезну роль ромської спільноти, назвавши її активною та дієвою частиною мультикультурного Сумського краю, яка ефективно відстоює свої права, проводить просвітницькі заходи, розповідає про вклад ромів у боротьбу з російськими окупантами, ромську культуру й автентичність. Голова ГО «Ромське національне об’єднання Сумської області» Микола Москальов зазначив, шо саме завдяки Ларисі Якубенко ромська громада навчилася бути помітною та почутою у медійному просторі регіону.

Чернігівська область

Представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко відвідала поліграфічно-видавничий комплекс «Десна» на запрошення його керівництва. «Неймовірне відчуття — опинитися в самому серці друку. Я тут не вперше, але масштаб і організація роботи щоразу вражають і змушують по-іншому дивитися на те, як створюється друковане слово», – поділилася враженнями представниця. Керівник друкарні Олег Жила провів для представниці екскурсію та показав повний виробничий цикл – від дизайну і верстки до друку та випуску готового видання, ознайомив із роботою усіх цехів. «Попри повномасштабну війну, наше підприємство продовжує стабільну роботу та забезпечує випуск місцевої преси й поліграфічної продукції. Наразі щосереди тут «народжується» 22 місцеві газети Чернігівщини. Саме вони й забезпечують життєдіяльність комбінату «Десна», адже друк газет – це 80% видавничої діяльності. Серед видань з найбільшим тиражем на Чернігівщині – «Вісник Ч», «Гарт», – зазначив Олег Жила. Ірина Сенченко подякувала за цікаву екскурсію, знайомство з усім колективом друкарні та нагадала вимоги законодавства щодо обов’язкової реєстрації друкованих видань під час війни. Проговорили можливі подальші шляхи співпраці спільно з редакторами видань.


Перейти до вмісту