Розвиток радіомережі в областях, інклюзивність медіапростору та протидія дезінформації – теми, які обговорювали представники й представниці Національної ради в регіонах цього тижня. На Вінниччині та Львівщині нагородили медійників за багаторічну професійну роботу та відданість справі, на Волині обговорили впровадження субтитрування для глядачів із порушеннями слуху, а на Прикарпатті та Сумщині акцентували на важливості доступу до достовірної інформації в прифронтових регіонах. На Буковині говорили про медійне звучання національних спільнот, безбар’єрність у медіа та відповідальне висвітлення подій, що стосуються релігійних громад. Детальніше про події тижня – у нашому матеріалі.
Автономна Республіка Крим
У Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка відбулося обговорення питання порушення прав людини у тимчасово окупованому Криму. Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко долучився до обговорення.
Під час заходу представник Уповноваженого з прав жителів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ельвін Кадиров презентував оновлені дані про репресії в Криму протягом 2025 році, в тому числі ключові тенденції, механізми тиску та переслідувань, які застосовує окупаційна влада на півострові.
Учасники розглянули основні напрямки роботи для державних органів України й міжнародних партнерів щодо захисту прав людини на ТОТ АР Крим та міста Севастополя.
Також Володимир Ляшенко взяв участь у пресконференції «Крим за дужками? Чи є шанс звільнити кримських політв’язнів?», яку ГО «Кримськотатарський ресурсний центр» організував до Дня прав людини. Спікерами виступили голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, представник Омбудсмана з прав жителів АРК та м. Севастополя Ельвін Кадиров, голова правління громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець.
На пресконференції обговорили системні переслідування і незаконні ув’язнення громадян України в тимчасово окупованому Криму.
Кримськотатарський ресурсний центр представив оновлені дані стосовно кримських політв’язнів та визначив основні тенденції репресій щодо громадян України в Криму. За майже 12 років окупації Кримськотатарський Ресурсний Центр зафіксував і сертифікував інформацію про 486 осіб, яких окупанти незаконно переслідують за сфабрикованими кримінальними «справами», із них 272 осіб – це представники кримськотатарського народу. Серед незаконно ув’язнених – жінки, молодь, люди похилого віку та особи з інвалідністю. За кожною цифрою – зламані долі та родини, що чекають на повернення. Постійне висвітлення цих фактів на різних майданчиках є критично важливим, аби вони безперервно перебували у фокусі, особливо під час так званих «мирних перемовин».
У своєму виступі представник регулятора звернув увагу, що на завершення 12-го року російської агресії проти України відсутні ефективні механізми повернення українських громадян на підконтрольну територію України після відбування незаконних покарань у росії або на тимчасово окупованих територіях України. Ця проблема потребує негайного вирішення, оскільки перебування цих людей в так званих «центрах тимчасового утримання іноземних громадян» становить для них реальну небезпеку повторного незаконного ув’язнення за черговим сфабрикованим звинуваченням. На жаль, такі випадки вже мали місце, і українці повторно були запроторені в російські місця позбавлення волі на тривалі терміни.
Вінницька область
Під час робочої зустрічі представника медіарегулятора на Вінниччині Вадима Мазурика з деканом факультету філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Віталієм Гандзюком йшлося про співпрацю у наступного році в контексті реалізації Стратегії Національної ради за кількома напрямками.
Передусім йдеться про медіаграмотність студентів – майбутніх журналістів, їх вміння протидіяти дезінформаційним і маніпулятивним технологіям та захищати інформаційний простір від ворожого впливу.
Також Вадим Мазурик вручив грамоти Національної ради двом працівникам вінницької радіокомпанії «Місто над Бугом» – Василю Карпову і Сергію Голубу.
Медіарегулятор відзначив їх високу кваліфікацію та внесок у розбудову радіопростору Вінниччини. Із 2024 року Василь і Сергій захищають Україну в лавах ЗСУ. Грамоти отримав директор компанії Ігор Голуб.
Університет зареєстрував найбільше в області друкованих й онлайн медіа.
Волинська область
Представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко зустрілась із директоркою телеканалу «Конкурент TV» Олександрою Куртєєвою. Під час зустрічі торкнулися окремих аспектів Стратегії діяльності Національної ради на 2024 – 2026 роки. Зокрема, зупинились на питаннях підвищення інклюзивності медіапростору та її практичній реалізації в діяльності телеканалу. Йшлося про необхідність різноманітного контенту і врахування потреб різних соціальних груп.
Крім того, розглянули питання доступності програм для глядачів із порушеннями слуху, зокрема можливість впровадження субтитрування й сурдоперекладу окремих програм.
Житомирська область
Питання медіаетики та протидії дезінформації обговорили на зустрічі з «Радіо Рекорд FM» у Житомирі.
Представник Національної ради у Житомирській області Іван Натикач провів зустріч з колективом «Радіо Рекорд FM» (ПП «Радіопередавальний центр «Телерадіокомпанія «Ефір», м. Житомир).
У фокусі розмови – етичні принципи в журналістиці, запобігання мові ворожнечі в медіа, відповідальність при висвітленні тематики гендерної рівності та безбар’єрності в медіа, а також протидія пропаганді та дезінформації.
Учасники також обмінялися думками щодо ефективного використання соціальних мереж для комунікації з аудиторією.
Запорізька область
Вимоги щодо діяльності провайдерів аудіовізуальних сервісів обговорив представник Національної ради у Запорізькій області Володимир Циганов із керівництвом ТОВ «Гігабіт-онлайн», м. Запоріжжя.
Розглянули положення статті 22 Закону України «Про медіа», зокрема:
- кількість, типи і склад пакетів телеканалів та радіоканалів, які пропонуються користувачам;
- основні обов’язки провайдерів;
- склад універсального медіасервісу;
- подання інформації щодо кількості користувачів.
Особливу увагу приділили питанню роботи провайдера під час відключення електроенергії.
Івано-Франківська область
Під час зустрічі представника Національної ради в Івано-Франківській області Ігоря Маслова із заступником начальника Карпатської філії ДП «Український державний центр радіочастот» Ігорем Лучком обговорювалася низка актуальних питань, пов’язаних із розвитком медіапростору Прикарпаття. А саме:
- рівень покриття території регіону теле- і радіосигналом;
- наявність «білих плям» – населених пунктів і територій з нестабільним або відсутнім прийомом;
- стан прорахунку нових FM-частот для місцевих мовників;
- проведення конкурсів Національної ради й початок мовлення місцевих медіа на нових частотах;
- скарги мешканців області на якість телевізійного сигналу в мультиплексах провайдера ТОВ «Зеонбуд» та шляхи реагування на них.
Увагу приділили також питанням забезпечення стабільного прийому українського телерадіосигналу в умовах воєнного стану, енергетичних обмежень та зростаючих потреб аудиторії у доступі до оперативної й достовірної інформації. Ігор Маслов акцентував на важливості збереження й посилення інформаційної присутності українських мовників, зокрема в прикордонних і гірських районах.
У рамках програми «Підсумок року» Івано-Франківського ОТБ «Галичина» представник медіарегулятора надав коментар журналісту Кирилу Веряскіну щодо інклюзії в медіа та забезпечення доступності інформаційного простору для кожного мешканця Прикарпаття.
Під час розмови йшлося про те, чому інклюзія є невід’ємною складовою сучасних медіа – від забезпечення технічної доступності контенту до поваги до різноманіття аудиторій. Інклюзія – це про людей з інвалідністю, про врахування різних вікових груп, мовних спільнот, мешканців міст і сіл, внутрішньо переміщених осіб, людей з різним рівнем цифрової та медіаграмотності.
Співбесідники обговорили можливості впровадження інклюзивних підходів у різних видах медіа, зокрема:
- телебаченні: субтитрування, сурдопереклад, уважний підбір лексики і візуальних рішень;
- радіоефірах: чітка мова, дублювання важливої інформації на сайтах і в соцмережах, подання контенту у зручних форматах (подкасти, архіви ефірів);
- друкованих медіа: зрозуміла структура, доступна мова, шрифти та верстка, адаптовані матеріали для людей старшого віку;
- онлайн-медіа: доступні сайти, адаптовані для людей із порушеннями зору та слуху, альтернативні текстові описи до зображень, продумана навігація.
Ігор Маслов відзначив, що місцеві та регіональні медіа Прикарпаття вже впроваджують низку практик, спрямованих на розвиток інклюзивності: готують сюжети про людей з інвалідністю, висвітлюють проблеми доступності, створюють спецпроєкти про інклюзивну освіту, культуру та інфраструктуру, а також поступово розширюють використання інструментів, що роблять контент доступнішим ширшому колу глядачів і слухачів.
Окремий акцент було зроблено на ролі Національної ради в питаннях підвищення інклюзивності медіапростору країни.
«Інклюзія в медіа – це не окремий «спецпроєкт», а системний підхід. Йдеться про те, щоб кожна людина, незалежно від місця проживання, стану здоров’я чи соціального статусу, мала можливість отримати інформацію, зрозуміти її та відчути себе повноправною частиною спільноти», – наголосив Ігор Маслов.
Львівська область
Грамоту Національної ради вручив представник регулятора у Львівській області Тарас Шоробура – Юлії Михайлів, яка працює журналісткою місцевої радіостанції «Неорадіо» (м. Шептицький) від початку заснування медіа у 1997 році. Її програми спрямовані на висвітлення волонтерських і соціальних проєктів, а також на розвиток медіаосвіти серед молоді. За ініціативи Юлії Михайлів ще у 2014 році у громаді відбувся один із перших волонтерських заходів на підтримку захисників України.
Також цього тижня представник зустрівся з деканом факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Мар’яном Лозинським та завідувачкою кафедри радіомовлення і телебачення Парасковією Дворянин.
Під час розмови обговорили завдання, які сьогодні є стратегічними для факультету: як забезпечити майбутнім журналістам якісну практичну підготовку, яка допоможе працювати у сучасних інформаційних умовах і долати виклики.
Було окреслено ключові напрями майбутньої співпраці університету та Національної ради:
- спільні з медіарегулятором тренінги, освітні ініціативи, менторські програми та обмін досвідом у питаннях стандартів, медіаетики та медіаправа;
- посилення практичних компетентностей студентів: збільшення кількості реальних практичних кейсів, робота над оновленими стандартами професії, які відповідатимуть вимогами сучасного медіаринку;
- розвиток навчального друкованого видання «Молодий Журналіст»: планується розширити можливості видання як професійної платформи, де студенти зможуть опановувати редакційну культуру, відповідальність, тонкощі щоденної журналістської роботи;
- заснування навчальної радіостанції факультету: проєкт має стати повноцінним освітнім майданчиком зі створення новин, спецпроєктів і набуття навичок роботи у прямому ефірі.
Полтавська область
Онлайн-нараду із суб’єктами у сфері медіа регіону провели головні спеціалісти секретаріату представника Національної ради у Полтавській області Ярослав Воробйов та Тетяна Андрусова.
Під час наради обговорили:
- відповідальність медіа за діяльність без обов’язкової реєстрації та роз’яснили, які види медіа підлягають обов’язковій реєстрації;
- етичні норми та вимоги при висвітленні тем, що стосуються неповнолітніх;
- застосування основних норм Законів України «Про медіа» та «Про рекламу» (маркування, мовні квоти, сурдопереклад);
- практичні кейси найпоширеніших порушень, які допускають суб’єкти у сфері медіа у своїй діяльності, та відповідальність за такі порушення;
- необхідність своєчасного внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа;
- процедуру фіксації порушень, комунікацію з Національною радою та представництвом у регіоні.
Рівненська область
У Міжнародний день прав людини представниця Національної ради у Рівненській області Лілія Гринюк в межах проєкту «Шкільний омбудсман» взяла участь у тематичному заході, який стартував у Рівненській області.
Проєкт «Шкільний омбудсман» впроваджує нову модель комунікації в школі: учень – вчитель – ментор – адміністрація. 85 старшокласників офіційно приєдналися до спільноти шкільних омбудсманів – молодих лідерів, які працюватимуть над тим, щоб у школах панували повага, справедливість і безпека. Головна місія омбудсманів:
- протидія булінгу та дискримінації;
- посередництво у конфліктах між учнями та вчителями;
- консультування з питань прав людини;
- формування культури взаємної поваги та справедливості.
Під час події відбулася урочиста посвята учнів, які долучаються до роботи як шкільні омбудсмани та медіатори. Проєкт спрямований на формування безпечного й поважного освітнього середовища, а також розвиток в учнів навичок захисту своїх прав та прав однолітків.
Ініціатива реалізується Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини за підтримки Департаменту освіти і науки Рівненської ОДА та Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Участь у події була важливою з огляду на те, що Національна рада відповідно до Закону України «Про медіа» має окремі повноваження щодо захисту прав та інтересів дітей у медійному середовищі.
Сумська область
Про забезпечення права людини на достовірну інформацію представниця Національно ради у Сумській області Лариса Якубенко розповіла на регіональному форумі «Прифронтова Сумщина: права людини під час війни».
Форум організовано представницею Омбудсмана України у Сумській області Тетяною Мироненко. Він об’єднав представників органів державної влади і місцевого самоврядування, правоохоронних органів, правозахисників, представників громадських організацій, національних спільнот та медіа області. Захід відбувся з нагоди Дня прав людини та в рамках Міжнародної правозахисної конференції «Уроки України для світу: нові виклики у сфері захисту прав людини», що проходила у Києві. Старт форуму дав Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час прямого включення.
Після загальнонаціональної частини в Сумах відбулася регіональна частина конференції, яка з метою безпеки проходила у комбінованому форматі: оффлайн (в укритті) та онлайн. Представниця Нацради в Сумській області Лариса Якубенко виступила на панельній дискусії «Синергія влади, громадськості та медіа у сфері захисту прав людини».
Вона підкреслила, що доступ і право на достовірну інформацію є ключовими потребами мешканців Сумщини, особливо з огляду на спільний кордон із країною-агресоркою та близькість громад до лінії бойових дій.
Також Лариса Якубенко в межах освітнього проєкту «стуДІЯ ПРОФі» кафедри журналістики та філології факультету іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету зустрілася зі студентами, аспірантами й викладачами. Йшлося про обов’язкову складову роботи сучасних журналістів – вміння протидіяти російській дезінформації, яка під час повномасштабного вторгнення все більше набуває локального характеру.
Представниця регуляторного органу на підставі аналізу контенту аудіовізуальних, друкованих та онлайн-медіа розповіла про формати, які використовують місцеві медіа Сумщини для спростування неправдивої та маніпулятивної дезінформації.
Студентів цікавило, які теми є наразі найбільш уразливими для маніпуляцій; які інструменти фактчекінгу є базовими для сучасного журналіста; чи достатньо сьогодні користуватися тільки офіційними джерелами інформації тощо.
Харківська область
Представниця Національної ради у Харківській області Ірина Панченко зустрілася з керівництвом аудіовізуального медіа ПрАТ «ТРК «Право А/ТВК».
Під час зустрічі обговорили практичні аспекти застосування Закону України «Про медіа», порядок проведення перевірок вимог щодо прозорості структури власності, а також питання відповідальності суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа. Представниця наголосила на важливості коректного висвітлення чутливих тем, пов’язаних із війною, безпекою та захистом прав людини.
Учасники зустрічі також зосередили увагу на неприпустимості мови ворожнечі та маніпуляцій, необхідності використання коректної термінології щодо статусу захисників, ветеранів та постраждалих, а також важливості взаємодії з Національною радою.
«Право А/ТВК» розпочав діяльність ще на початку 1990-х років, ставши однією з перших недержавних телекомпаній регіону, тісно пов’язаною з місцевою громадою, суспільними питаннями та культурними проєктами. Програми телеканалу зосереджені на найбільш актуальних темах сьогодення: війні, політиці та геополітиці, питаннях безпеки, охорони здоров’я та культури.
Чернігівська область
Представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко разом з головною спеціалісткою секретаріату представника Наталією Пустовіт відвідали місцеву радіостанцію «КОРОП ФМ» у смт Короп.
Коропщина – регіон, який розташований близько до кордону, де ворог регулярно обстрілює цивільне населення. До викликів додаються відключення електроенергії, нестача ресурсів, складні умови роботи. Попри все це радіо продовжує працювати, тримаючи людей у курсі подій та підтримуючи інформаційну стійкість громади.
Під час зустрічі обговорили особливості роботи медіа в прикордонних регіонах в умовах воєнного стану, питання дотримання стандартів мовлення та професійної етики журналістів, а також важливість оперативного інформування населення про загрози безпеці.
Керівниця компанії Лілія Висоцка показала студію, розповіла, як працює команда, що найчастіше цікавить слухачів. Попри те, що станція мовить небагато – 15 хвилин у будні о 6 ранку та по годині на вихідних, за цей час в ефірі встигають повідомити ключові новини, важливу інформацію для населення та оперативні оголошення.
Представниця Національної ради наголосила на важливості роботи локальних медіа у прифронтових регіонах та подякувала команді «КОРОП ФМ» за професійну роботу в складних умовах.
Чернівецька область
Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук поспілкувалася з Ніярою Мамутовою – головою ГО «Ана Юрт», членкинею комітету та екс-головою ГО «Ліга мусульманок України», після її повернення із Першого конгресу корінних народів України. Ніяра Мамутова була однією з його учасниць і представниць кримськотатарської громади. «Важливо, щоб у професійних і суспільних дискусіях, у медіа та міжнародних інституціях були представлені коректні й достовірні позиції щодо корінних народів. Ми прагнемо й надалі посилювати цю комунікацію, пояснювати наш досвід і наші потреби, особливо в умовах війни», – поділилися вона.
На зустрічі з регіональною представницею Інституту масової інформації Альоною Чорною обговорили, як змінюється аудіальний ландшафт Буковини і які кроки робляться для його подальшого розвитку. Йшлося і про виклики, з якими стикаються місцеві медіа, зокрема друкована сфера, що нині переживає непростий період через логістичні та фінансові труднощі.
Представниця медіарегулятора повідомила, що радіомережа області активно розбудовується:
- цього року Національна рада оголосила конкурси на сім вільних радіочастот. Конкурси вже проведені щодо трьох із них, ще дві – у Чернівцях і Кельменцях – наразі відкриті для подання заяв. Окрім того, Національна рада звернулася до УДЦР щодо прорахунку ще однієї радіочастоти для області, адже запит на розвиток локального мовлення зростає.
Під час розмови також обговорили загальний стан медіапростору Буковини: дотримання законодавства буковинськими медіа, реєстрацію суб’єктів у сфері медіа.
Про забезпечення інформаційних прав і медійного звучання румуномовної громади Чернівецької області Любов Нечипорук спілкувалася з головою обласного товариства румунської культури імені Міхая Емінеску (Societatea pentru Cultura și Literatura Română în Bucovina «Mihai Eminescu»), редактором тижневика «Gazeta de Herţa» Василем Бику. Зустріч відбулася в Румунському національному домі.
Обговорили становище друкованих медіа, яке нині залишається критичним. Також йшлося про роль румуномовних медіа у формуванні поінформованості громади. Василь Бику розповів про роботу над тижневиком «Gazeta de Herţa», часописом «PlaiRomânesc» та телевізійною програмою румунською мовою «Rezumat», які забезпечують румуномовних мешканців області актуальними матеріалами рідною мовою.
Любов Нечипорук взяла участь у засіданні Ради безбар’єрності при Чернівецькій ОВА, де визначили пріоритети розвитку доступного й інклюзивного середовища на 2026 рік.
Вона наголосила на важливості якісного й відповідального висвітлення теми безбар’єрності в медіа. Залучення громадських організацій і людей з інвалідністю допомагає уникати стереотипів, показувати реальні бар’єри та пропонувати рішення, формуючи культуру поваги й рівності.
Серед головних напрямів роботи Ради безбар’єрності при Чернівецькій ОВА у 2026 році – впровадження стандартів безбар’єрності у публічних послугах, посилення міжсекторальної взаємодії, розвиток безбар’єрних маршрутів та системний моніторинг доступності.
З огляду на недавній підпал у Садгірській синагозі Любов Нечипорук поспілкувалася з головним рабином Чернівецької області Менахемом Менделем Гліценштейном. Обговорили роль медіа у коректному висвітленні подій, що стосуються релігійних і національних спільнот, та недопущенні стереотипів і мови ворожнечі.
Про необхідність відповідального підходу до таких чутливих тем вона також поспілкувалася із журналісткою телеканалу «С4» Катериною Тарасюк.
