Як забезпечити рівний доступ до інформації людей з інвалідністю? Роль медіа у висвітленні тем безбар’єрності та інклюзивності, формуванні української ідентичності та недопущенні мови ворожнечі – теми, яким представники Національної ради приділи увагу цього тижня. Також вони обговорили виклики, з якими стикаються корінні народи України, і зосередилися на методах протидії маніпуляціям та розвитку медіаграмотності серед громадян і медіакомпаній. Про регіональні медійні події за участі наших представників – далі.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко взяв участь у роботі Першого конгресу корінних народів України. Його учасниками стали лідери і делегати кримських татар, караїмів і кримчаків, серед яких були й ті, хто долучився до захисту України, а також представники органів державної влади, міжнародних організацій, дипломати, правозахисники і міжнародні експерти.
У рамках п’яти тематичних панелей на форумі йшлося про виклики для корінних народів України до тимчасової окупації та під час російської агресії проти України. Природньо, що головним лейтмотивом усіх дискусій став вплив збройної агресії росії на подальшу долю корінних народів, оскільки більшість їх представників залишилися на тимчасово окупованих територіях.
На панельних дискусіях обговорили імплементацію Закону України «Про корінні народи України», участь представників корінних народів у захисті країни й подальшу їх роль у миробудівництві та досягненні справедливого миру в Україні.
Також розглянули проблеми збереження ідентичності представників корінних народів України та їх культурної спадщини, яка опинилися під загрозою знищення у зв’язку із російською окупацією. Учасники дискусії зазначили, що в умовах продовження майже 12-тирічної російської агресії надважливо тримати спільний фронт, щоб наближати перемогу України. І в цій боротьбі проти окупантів корінні народи мають важливе значення для України як невід’ємна складова української політичної нації. Тому разом з українцями і представниками інших національностей об’єднані спільною метою – жити у вільній, незалежній і соборній Україні.
Конгрес організували Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Меджліс кримськотатарського народу / Qırımtatar Milliy Meclisi, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Спілка караїмів України, представники кримчацького народу.
Вінницька область
Вінницьку обласну організацію Українського товариства глухих (ВОО УТОГ) відвідав представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик. Під час зустрічі представник вручив грамоту перекладачу з жестової мови Володимиру Метю, який плідно співпрацює як сурдоперекладач із комунальним вінницьким телеканалом «ВІТА». Нагорода була приурочена до Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку.
Також Вадим Мазурик провів зустріч з головою ВОО УТОГ Людмилою Дяченко, під час якої домовилися провести круглий стіл за участі вінницьких медійників і представників організації.
Важливою частиною візиту стало спілкування з людьми, які радо вітали свого перекладача з нагородою і висловлювали побажання до формату подачі інформації у медіа для людей з порушеннями слуху.
Цього тижня Вадим Мазурик взяв участь і виступив на круглому столі «Збройні сили України: гарант безпеки, миру і незалежності», організованому Вінницькою обласною універсальною науковою бібліотекою імені Валентина Отамановського, громадською радою при Вінницькій обласній раді, ГО «Вінницька обласна асоціація ветеранів силових структур України» та ГО «Вінницька обласна рада жінок України». Учасниками круглого столу були представники громадського сектору, науковці, ветерани Збройних сил України.
Представник медіарегулятора розповів про діяльність Національної ради, спрямовану на розвиток медіаграмотності і висвітлив питання інформаційної протидії ворожим впливам і пропагандистським наративам.
Житомирська область
Нараду з колективом радіо «NewDay» («ДП «Телерадіокомпанія «Рекорд Коростень» ТОВ «Коростень Рекорд ФМ») провів представник медіарегулятора у Житомирській області Іван Натикач.
- За останні роки медіа значно розширило власну мережу мовлення – радіо «NewDay» наразі мовить у п’яти містах області: Житомирі, Бердичеві, Звягелі, Коростені та Мáлині.
Під час зустрічі обговорили роль медіа у формуванні навичок і вміння аналізувати інформацію глядачем, а також методи протидії різноманітним маніпулятивним впливам.
Також Іван Натикач вручив колективу медійників відзнаку – Грамоту Національної ради з нагоди професійного свята – Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку.
Івано-Франківська область
Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов взяв участь у програмі «Цікаві люди», яка виходить в ефірі телеканалу «НТК» (м. Коломия). Співрозмовницею у студії стала ведуча програми, головна редакторка ПП «Телерадіокомпанія «НТК» Тамара Приходько.
Під час ефіру обговорили стан телерадіопростору Прикарпаття загалом і Коломийського району зокрема. Представник медіарегулятора окреслив основні тенденції розвитку локальних мовників, наголосив на важливості якісного інформаційного наповнення й дотримання вимог законодавства у сфері медіа, а також торкнувся питань покриття телевізійним сигналом території області.
Увагу приділили й перспективам місцевого та регіонального телебачення в умовах воєнного стану. Йшлося про роль регіональних мовників у підтримці громад, оперативному інформуванні аудиторії, протидії дезінформації та збереженні довіри до медіа у складний для країни період.
Важливим блоком розмови стала тема протидії мові ворожнечі й дотримання стандартів етики в ефірі. Ігор Маслов наголосив, що недопущення дискримінаційних висловлювань, мови ненависті та маніпуляцій є принциповою вимогою як законодавства, так і професійних стандартів журналістики.
Також було розглянуто питання гендерної рівності й інклюзії в медіа. Учасники програми обговорили, як забезпечити рівний доступ до інформації для всіх аудиторій, зокрема людей з інвалідністю, та чому репрезентація різних груп у місцевих і регіональних ефірах є важливою складовою демократичного медіасередовища.
Значну увагу надали темі медіаграмотності журналістів і глядачів. У розмові йшлося про те, яким джерелам інформації варто довіряти, як перевіряти факти та відрізняти якісний контент від маніпулятивного, а також про роль регулятора в підвищенні рівня відповідального споживання медіа.
Також Ігор Маслов в рамках короткострокової програми підвищення кваліфікації «Інформаційна безпека» для посадових осіб місцевого самоврядування та державних службовців категорій «Б» і «В» провів онлайн-лекцію на тему «Маніпуляція в онлайн-медіа, телебаченні, соціальних мережах. Приклади маніпулятивних повідомлень».
Під час навчання, яке організував Івано-Франківський регіональний центр підвищення кваліфікації, розглянули:
- базові типи маніпуляцій в інформаційному просторі;
- специфіку маніпуляцій в онлайн-медіа та на телебаченні;
- особливості маніпулятивного контенту в соціальних мережах;
- типові формати маніпулятивних повідомлень, з якими посадові особи стикаються щодня: фейки про рішення органів влади, перекручені цитати посадовців, провокативні меседжі щодо мобілізації, соціальних виплат, міжнародної підтримки України тощо.
Під час заняття учасники аналізували реальні інформаційні кейси, вчилися «розкладати» маніпулятивне повідомлення на складові: хто говорить, з якою метою, на які емоції тисне, які факти замовчує, які джерела не перевірені.
У завершальній частині лекції були сформульовані практичні рекомендації:
- користуватися правилом «мінімум трьох незалежних джерел»;
- перевіряти першоджерело новини й дату публікації;
- відрізняти факт від оцінки та чітко це позначати у власних комунікаціях;
- робити паузу перед поширенням емоційних матеріалів, особливо в соціальних мережах;
- пояснювати громадянам принципи медіаграмотності мовою, зрозумілою для різних аудиторій.
Національна рада системно долучається до освітніх заходів для органів місцевого самоврядування та державних службовців, адже саме від рівня їхньої медіаграмотності, розуміння природи маніпуляцій і відповідальної комунікації залежить якість публічної інформаційної політики в громадах та стійкість суспільства до інформаційних атак.
Полтавська область
Головний спеціаліст Представництва Національної ради у Полтавській області Ярослав Воробйов взяв участь у тренінгу для медійників Полтавщини «Медіа майбутнього: Право, Захист та ШІ. Полтава».
Учасники обговорили безпечне використання ШІ, захист прав журналістів і практичні питання авторського права. Медійники отримали практичні поради, мали можливість для змістовного обговорення та порушили низку актуальних питань. Захід організований спільно Центром демократії та верховенства права, хабом ІМІ «Медіабаза.Полтава», Українською агенцією з авторських і суміжних прав.
Сумська область
Як працює обов’язкова і добровільна реєстрація медіа – цій темі був присвячений онлайн-семінар для студентів-журналістів фахового коледжу СумДУ. Заняття провела представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко за ініціативи редакторки прикордонної газети «Білопільщина» та викладачки коледжу Наталії Калініченко.
Лариса Якубенко ознайомила студентів із повноваженнями та діяльністю Національної ради в контексті імплементації Закону України «Про медіа», її роллю у розбудові інформаційного простору і функціями нагляду за дотриманням медіа чинного законодавства.
Також вона детально пояснила, які види медіа підлягають обов’язковій, а які – добровільній реєстрації, а також розповіла про:
- процедуру реєстрації;
- маркери, за якими можна визначити, чи зареєстроване медіа;
- вимоги закону щодо вихідних даних;
- відповідальність за порушення вимог чинного законодавства зареєстрованими та незареєстрованими онлайн-медіа.
Представниця медіарегулятора наголосила на необхідності обов’язкової реєстрації друкованих видань під час дії правового режиму воєнного стану. Вона також підкреслила, що з дня набуття чинності Закону «Про медіа» багато суб’єктів у сфері онлайн-медіа Сумської області добровільно проходять процедуру реєстрації, враховуючи її переваги: можливість брати участь у тендерах органів державної влади та місцевого самоврядування на створення інформаційної та рекламної продукції, отримання акредитації ЗСУ, участь у грантових конкурсах національних та міжнародних організацій-донорів.
За словами представниці, кількість зареєстрованих медіа на Сумщині постійно зростає, складнощів із реєстрацією не виявлено. Наразі в регіоні працюють 88 друкованих видань (серед них частка інформаційних становить 34%) та 28 онлайн-медіа (сайти, вебпортали, публічні сторінки у Facebook, канали у Telegram та на відеохостингу YouTube).
Окремий блок семінару був присвячений платформам спільного доступу до інформації та соціальним мережам.
Також Лариса Якубенко зустрілася з колективом ТОВ «СІТБ» (м. Суми) та від імені медіарегулятора вручила Почесну грамоту Національної ради працівникам компанії. Провайдер аудіовізуальних сервісів працює на медійному полі Сумщини з 2011 року. За цей час компанія створила розгалужену телекомунікаційну мережу та надає доступ до кабельного телебачення багатьом жителям області. Під час повномасштабного вторгнення та тимчасової окупації Сумської області компанія не припиняла діяльності й надавала якісні послуги своїм абонентам. Наразі у пакеті ТОВ «СІТБ» 109 теле- та радіоканалів. Провайдер також забезпечує високий відсоток програм, що розповсюджуються державною мовою, – 69,5%.
Провайдери аудіовізуальних сервісів Сумщини відіграють значну роль у забезпеченні інформаційної безпеки регіону, оскільки надають жителям області можливість отримувати інформацію з різних джерел. Частина провайдерів також надає послуги інтернету, забезпечуючи сталий зв’язок.
Львівська область
Представник Національної ради у Львівській області Тарас Шоробура з робочим візитом відвідав місто Стрий Львівської області, де провів зустріч з колективом місцевої радіостанції «Фреш-ФМ» (ПП «ТРК «Лотос-ФМ»). Представник регулятора наголосив на важливості локальних медіа в протидії дезінформації, дотриманні гендерного балансу, недопущенні дискримінації нацменшин та корінних народів, а також на темах безбар’єрності й інклюзивності, які потребують постійного висвітлення у програмах медіа.
Під час візиту оглянув студію та технічні можливості мовника, а з директором Юрієм Карпінським і його заступником Тарасом Демедюком обговорив плани розвитку й виклики, спричинені воєнним станом і перебоями електропостачання.
У Стрию Тарас Шоробура також провів зустріч із директоркою ТОВ «Едвіжин груп про» Оксаною Паламар, видавцем газети «Фортуна+ТV», що виходить раз на тиждень і розповсюджується по всій Україні. Він підкреслив важливість дотримання Закону України «Про медіа», зокрема щодо вихідних даних, та обговорив роль друкованих медіа у висвітленні тем безбар’єрності й інклюзивності.
Харківська область
Етичні стандарти висвітлення тем війни і ветеранів, недопущення мови ворожнечі, коректність термінології і прозорість редакційної політики – такі акценти були основними під час зустрічі представниці Національної ради у Харківській області Ірини Панченко з головним редактором інформаційного порталу «Новини ветеранів» Олександром Кухаренком. Вони погодилися із потребою відповідального підходу до чутливих тем і створення якісного контенту.
- «Новини ветеранів» – всеукраїнський інформаційний портал, створений ветеранами для ветеранів. Заснований 2019 року громадською організацією «Спілка ветеранів СОУ», він має на меті надання інформаційної підтримки українським військовим, ветеранам та їхнім родинам, а також сім’ям загиблих, безвісти зниклих військовослужбовців і військовополонених.
- Портал висвітлює важливі новини й події, розповідає про успішні ветеранські ініціативи, соціальні й державні програми, діяльність органів влади і волонтерських спільнот. Пропонує корисні матеріали з юридичних питань, медичної й психологічної реабілітації, про соціальні пільги, а також можливості для освіти й розвитку ветеранського бізнесу.
- Активно розвивається ютуб-канал «Новини ветеранів», де поширюють відеоматеріали та інтерв’ю, присвячені актуальним питанням ветеранської спільноти.
Портал покликаний об’єднати ветеранів по всій Україні, стати надійним ресурсом підтримки й взаємодії.
Хмельницька область
Представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська стала членкинею журі обласного творчого конкурсу «Science & education: створи, пізнай, поділись», який організував Хмельницький обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді.
Разом з колегами вона переглянула понад 20 відеоробіт, створених учнями 8 – 11 класів на одну із запропонованих тем:
- український внесок у розвиток різних галузей світової науки;
- перезавантаження освіти, культури й пам’яті;
- несподівані герої української історії;
- молодіжні ініціативи, що змінюють Україну;
- Хмельниччина: вагомі історичні події, видатні вчені та діячі, локальні історії.
Оцінювати роботи дітей складно і відповідально, зазначила Олена Гавінська, адже головна мета – мотивувати і стимулювати їх вивчати й опановувати нове. Водночас дивитися роботи дітей завжди цікаво, адже в них своє бачення і відмінне від дорослих світосприйняття. «Ми побачили цікаві роботи, відчули ставлення авторів до тем, які вони розкривали, дізналися нові факти про внесок українців у світову науку і відкрили для себе імена несподіваних героїв української історії».
Також Олена Гавінська провела онлайн-нараду із суб’єктами у сфері аудіовізуальних медіа Хмельниччини. Головною темою зустрічі з медійниками стала реєстрація суб’єктів, які мовлять без використання радіочастотного спектра. Представниця медіарегулятора зазначила, що відповідно до Закону України «Про медіа» суб’єкти, що планують здійснювати інтернет-телемовлення та/або інтернет-радіомовлення (мовлення без використання радіочастотного спектра), зобов’язані пройти реєстрацію у Національній раді і розпочати таку діяльність можуть лише з дня реєстрації. Діяльність без реєстрації належить до грубих порушень і передбачає стягнення штрафу.
- Станом на сьогодні у Хмельницькій області зареєстрований один суб’єкт у сфері медіа, який здійснює теле- і радіомовлення у мережі Інтернет.
Почесну грамоту Національної ради Олена Гавінська вручила кореспондентці ПП «Городоцький районний телерадіопресцентр», м. Городок, Вірі Лапі.
- Пані Віра розпочала роботу в галузі телерадіомовлення всього три роки тому, коли після початку повномасштабного вторгнення переїхала до Городка і розпочала роботу в телерадіопресцентрі. До цього вона працювала психологом у Запоріжжі.
Сьогодні Віра Лапа розвиває радіомовлення Городоцького телерадіопресцентру, веде ранкові ефіри, формує сітку програм, а ще створює освітні матеріали з медіаграмотності і проводить тренінги.
Олена Гавінська подякувала Вірі Лапі за роботу й побажала нових досягнень і здобутків.
Черкаська область
Ситуацію із якістю покриття області цифровим сигналом обговорила під час зустрічі з начальником центру технічної експлуатації м. Черкаси Київської філії КРРТ представниця Національної ради в області Галина Рижак. Також зачепили питання накопичення заборгованості кількох черкаських медіа перед Концерном і роботи технічних служб та комунікаційних підрозділів через відключення електроенергії.
У надскладних умовах вимкнень світла Концерн РРТ забезпечує безперебійне живлення веж і трансляцію в населених пунктах регіону телевізійного та радіосигналу місцевих мовників. Завдяки цим зусиллям глядачі і слухачі області отримують доступ до об’єктивної інформації.
Від імені Національної ради Галина Рижак подякувала за забезпечення трансляцій мовлення в регіоні, оперативність у діяльності, постійну співпрацю і якісну комунікацію.
Чернівецька область
Про стан аудіального лінійного мовлення на Буковині, результати конкурсів на вільні радіоканали та перспективи прорахунку нових частот у краї представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук поспілкувалася з журналісткою телерадіокомпанії «tva» Тетяною Дубіцькою.
Нині на території Чернівецької області працюють шість місцевих радіостанцій: три в обласному центрі («Буковинська хвиля», «Радіо10», «Сі чотири») та три у районах («На своїй хвилі», «СокФМ», «ТВА ФМ»), разом вони використовують десять частотних присвоєнь. Крім того, у Чернівцях мовлять ще десять загальнонаціональних радіостанцій.
Протягом цього року Національна рада оголосила конкурси на сім вільних радіоканалів. Конкурси на п’ять частот уже відбулися: три у Чернівцях, а також по одній у Новодністровську та Шепоті. Ще на дві частоти – у Чернівцях та Кельменцях – триває прийом заяв. Також Національна рада звернулася до УДЦР щодо прорахунку ще однієї радіочастоти для регіону.
Представниця в рамках робочої зустрічі поспілкувалася з головою ГО «Товариство австрійсько-німецької культури» Інгою Вітталь. Обговорили діяльність організації, її інформаційні потреби.
«Чернівецька область є регіоном із багаторічною традицією культурної та мовної різноманітності, – акцентувала Любов Нечипорук. – Саме тому тут дуже важливо забезпечувати умови, у яких національні спільноти мають доступ до якісної інформації, медійні майданчики та можливість брати участь у суспільному діалозі. Адже саме медіапідтримка різних громад формує стійке та згуртоване суспільство».
- Інга Вітталь розповіла, що товариство австрійсько-німецької культури створене у Чернівцях у 1990 році. Нині до нього входить близько 150 членів, а загалом в області проживає приблизно п’ятсот етнічних німців. Під час повномасштабного вторгнення до регіону переїхали й кілька родин із інших областей.
«Товариство об’єднує людей різного віку та національностей, створюючи простір для збереження й розвитку культурної спадщини», – зауважила Інга Вітталь. Серед активностей – курси німецької мови, гастрономічний проєкт «Німецька кухня», молодіжний театр, хорові й танцювальні колективи. Також працюють майстерня декоративно-прикладного мистецтва, школа третього віку, розмовний клуб і молодіжні програми.
У Чернівцях відбувся круглий стіл «Діалоги про Українську Ідентичність. Локальний вимір» за участі науковців, експертів, громадських діячів. Під час заходу презентували проєкт «Діалоги про Українську Ідентичність», провели публічну дискусію «Українська ідентичність: синергія локального, національного та європейського», секцію про національну ідентичність молоді, а також англомовну панель щодо взаємодії України, Чехії та Польщі у формуванні європейської ідентичності.
Любов Нечипорук на запрошення організаторів долучилася до секції «Наративи, канали та стратегії комунікації національної ідентичності на локальному рівні», де разом із науковицями Лілією Шутяк, Іванною Макух-Федорковою та Наталією Нечаєвою-Юрійчук обговорювали, як формувати стійкі локальні наративи української ідентичності, зважаючи на багатонаціональність і культурну різноманітність регіону. Модерував секцію автор проєкту Богдан Бевза.
У своєму виступі представниця медіарегулятора наголосила, що медіа відіграють ключову роль у формуванні української ідентичності. Окреслила пріоритети Стратегії діяльності Національної ради на 2024-2026 роки: захист інформаційного простору від впливу держави-агресора, інклюзивність медіа, захист прав дітей, протидія мові ворожнечі та розвиток медіаграмотності серед громадян і медіакомпаній. Це – основа стійкості інформаційного середовища та важливий складник формування свідомої української ідентичності.
Чергова робоча зустріч із головою «Єврейської громади міста Чернівці» Шапсою Авербухом відбулася у Представництві Національної ради у Чернівецькій області. Під час зустрічі представниця регулятора традиційно обговорила питання забезпечення рівних прав і можливостей національних спільнот у медіапросторі, а також захист українського інформаційного середовища від впливу держави-агресора, зокрема у частині протидії поширенню мови ворожнечі та дезінформації.
Любов Нечипорук та Шапса Авербух обговорили медійну діяльність громади, зокрема роботу онлайн-ресурсу «Czernowitzer Zeitung», який створює авторські матеріали про культурне життя єврейської спільноти, сучасні ініціативи та історичні дослідження.
Аби обговорити актуальні питання радіочастотного нагляду, моніторингу ефіру та забезпечення дотримання законодавства у сфері лінійного аудіовізуального мовлення на території регіону, представниця зустрілася з начальником Чернівецького обласного відділу Карпатської філії Українського державного центру радіочастот Андрієм Тараненком.
Під час розмови зосередили увагу на особливостях використання радіочастотного ресурсу в Чернівецькій області, яка є прикордонним регіоном і де традиційно фіксується присутність сигналів з передавачів Румунії та Молдови. Трансляцій мовників російської федерації в області не зафіксовано.
Спільні кроки для зміцнення толерантного, безпечного та інклюзивного медіасередовища на Буковині Любов Нечипорук обговорила під час робочої зустрічі з керівницею Управління культури Чернівецької ОВА Ерікою Черней.
Представниця та Еріка Черней обговорили, зокрема, запобігання мові ворожнечі та недопущення дискримінаційних висловлювань щодо національних спільнот. У регіоні, де функціонують румунський, польський, німецько-австрійський та єврейський Центри культури національних спільнот, а також діє комплексна Програма підтримки національно-культурних товариств, відповідальна робота медіа відіграє важливу роль у збереженні атмосфери взаємоповаги.
Послідовна реалізація ініціатив, поєднання освітніх заходів, професійних стандартів і підтримки культурних інституцій створює міцну основу для розвитку стійкого та відповідального медіасередовища.
Також цього тижня представниця долучилася до роботи діалогової платформи «За філіжанкою кави», участь у якій також взяли представники органів влади, громадських організацій, соціальних служб, експертного середовища та активних представників громад для обговорення комплексної підтримки людей з інвалідністю в Чернівецькій області. Захід відбувся у контексті Міжнародного дня людей з інвалідністю та став важливим простором для фахового діалогу між різними секторами.
Під час зустрічі учасники обговорили питання, що стосуються механізмів підтримки та практичних рішень, які впроваджуються у громадах. Зокрема, йшлося про забезпечення соціального захисту людей з інвалідністю та доступності відповідних послуг, розвиток соціальних сервісів у територіальних громадах області, підтримку сімей, у яких виховуються діти з інвалідністю, реалізацію безбар’єрних проєктів та роботу громадських організацій, можливості участі громад у грантових програмах, сприяння зайнятості та доступу до програм служби зайнятості, питання пенсійного забезпечення й соціальної підтримки, планування проєктів і ініціатив на наступний рік.
