Як цифрове середовище впливає на медіа і чи може медіаграмотність допомогти впоратися з викликами цифровізації. Безпека й інклюзія у медіапросторі – для дітей і людей з інвалідністю. Прифронтові і локальні медіа – їхня цінність для громад і співпраця для подолання викликів воєнного сьогодення. Феномен історичної пам’яті – як українцям формувати меморіальний ландшафт. Представники Національної ради в областях цього тижня приділили цим темам найбільшу увагу. А ще – передали медійникам нагороди від Національної ради з нагоди професійного свята.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко взяв участь у роботі дискусійної панелі «Принципи та стратегії формування ландшафту пам’яті / пам’ятей, які видозмінюють публічний простір – від теорії до практики», яка відбулася в Інформаційно-виставковому центрі музею Майдану «Національного Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності» в рамках Наукового форуму 2025 «Революція Гідності: на шляху до історії».
Спікерами панелі були представники Національного музею Голодомору-геноциду, Крайової ради українців Криму, Міністерства культури України, Українського інституту національної пам’яті й інтернет-видання «Бабель». Вони висвітлили проблематику різних форм меморіалізації, у тому числі й нових, з урахуванням суспільних запитів та наявних сьогодні правових норм. Приділили увагу інструментам, які дають змогу громадам, людям, що пережили окупацію, сім’ям і близьким загиблих у російсько-українській війні брати участь у формуванні меморіальних ініціатив.
Водночас під час загальної дискусії йшлося і про ризики, з якими стикається суспільство країни, яка вже майже 12 років перебуває у війні, – політизацію травми, маніпуляцію пам’яттю, нехтування голосами тих, хто постраждав.
Вінницька область
Із керівниками аудіальних медіа області зустрівся представник регулятора у Вінницькій області Вадим Мазурик. Разом із директором РК «Місто над Бугом» Ігорем Голубом, очільником ТОВ «Медіа інвест про» Володимиром Журавковим, головним редактором ТОВ «ТРК «Такт» Юрієм Квітнем, директором ТОВ «Медіа Дністер» Ігорем Шевченком, директором ПП «ТРК «Тодор» Федором Раком і директором КО «Редакція Барського міського ефірного радіомовлення» Ігорем Лозінським обговорили вимоги щодо реєстрації суб’єктів у сфері медіа, які мовлять без використання РЧС.
Обмінялися думками щодо методів протидії ворожій дезінформації та пропаганді. Представник регулятора поінформував про оголошений конкурс на вільні радіочастоти у Вінниці й Могилеві-Подільському.
Також Вадим Мазурик провів онлайн-лекцію із циклу «Як вижити в інформаційному урагані» для державних службовців Закарпатської області. Розглянули основні види ворожих інформаційно-психологічних операцій та методику їх протидії. Зокрема, йшлося про конверсійну, деморалізуючу та роздільну пропаганду, дезінформаційні наративи, маніпулятивні технології. Наголошено, що медіаграмотність – це безперервний процес набуття знань і компетенцій, який випливає з вимог цифрового суспільства.
Волинська область
Спільну нараду з керівниками аудіовізуальних медіа регіону провели представниця Національної ради в області Лілія Бойко і уповноважений управління протидії кіберзлочинам у Волинській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Назарій Микитюк.
Головною темою розмови стали медіаграмотність і безпека у цифровому середовищі. Йшлося про можливості платформи «Брама», створеної кіберполіцією для швидкого реагування на інциденти, фіксації порушень і підвищення рівня цифрової безпеки. Також говорили про інструменти боротьби з дезінформацією і ворожими наративами, що особливо актуально в умовах інформаційної війни. Наголошено на важливій ролі місцевих медіа у протидії таким загрозам.
Представниця також нагадала керівникам про підстави й порядок внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа.
Житомирська область
У Житомирі відбувся семінар «Партнерство заради стійкості: кооперація локальних медіа прикордонних громад». У ньому взяв участь представник Національної ради у Житомирській області Іван Натикач і медійники Житомирщини, Сумщини і Чернігівщини.
На заході розглянули аналіз поточної ситуації з гіперлокальними медіа в прикордонних регіонах. Представники друкованих та онлайн-медіа з трьох областей спільно обговорювали, як їм вдається справлятися з актуальними для них питаннями, зокрема розповідали про:
- бачення редакціями шляхів виходу з кризи;
- висновки з успішних кейсів співпраці та кооперації медіа.
Учасники зауважили на важливості спільного опрацювання нагальних потреб і рішень, побудови партнерства та окреслення спільних напрямів розвитку в умовах викликів війни.
Іван Натикач розповів про основі тенденції розвитку медіапростору Житомирщини упродовж останніх років і те, яких змін наразі зазнає медійний ландшафт.
Запорізька область
Представник Національної ради у Запорізькій області Володимир Циганов вручив Грамоту Національної ради Грецовій Ользі, начальниці відділу випуску програм КП «Муніципальна телевізійна мережа» м. Запоріжжя. Медійниця отримала грамоту з нагоди професійного свята – Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку за високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток сфери медіа і вміння працювати у складних умовах.
На роботі пані Ольга опікується створенням сітки мовлення каналу, складає перелік програм, веде журнал обліку програм, стежить за дотриманням профільного законодавства. У складні для прифронтового Запоріжжя часи надає перевагу для ефіру програмам з актуальним та якісним контентом задля протидії ворогу в інформаційній війні.
Івано-Франківська область
Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов був гостем прямого ефіру радіо «Сяйво» (м. Коломия). У студії з ведучим програм Віктором Поворозником обговорили головні виклики, з якими нині стикаються медіа Прикарпаття.
У розмові йшлося про важливість локальних медіа для громад. Зокрема, Ігор Маслов наголосив, що локальні мовники залишаються одними з основних джерел інформації для мешканців: «Медіа говорять із людьми зрозумілою, близькою до них мовою, реагують на локальні виклики, показують життя конкретних громад».
У питанні покриття області радіосигналом говорили про райони, де досі є «білі плями», і як можливо забезпечити там мовлення через розрахунок нових частот.
У контексті цифрових трансформацій у медіасфері обговорювали зміни у споживанні контенту, роль онлайн-платформи, а також можливості й ризики використання штучного інтелекту для журналістів і редакцій: «Штучний інтелект може бути корисним інструментом для підготовки матеріалів, аналітики, роботи з архівами. Але він ніколи не замінить етичної відповідальності журналіста та редакції», – зауважив Ігор Маслов.
У підсумку підкреслено, що розвиток медіапростору регіону, покращення покриття мовленням, впровадження нових технологій, а також системна робота з медіаграмотністю населення – взаємопов’язані процеси, від яких безпосередньо залежить якість інформування громадян і стійкість суспільства до дезінформації.
Ігор Маслов взяв участь у дводенному тренінгу для медіафахівців щодо протидії мові ворожнечі та стандартів етичної журналістики, організованому Радою Європи на запит Національної ради у межах проектів VC і PGG. Метою тренінгу було підвищення професійних якостей представників медіа Чернівецької, Закарпатської та Івано-Франківської областей щодо розпізнавання, оцінювання й реагування на прояви мови ворожнечі в медіапросторі.
Учасники працювали з поняттям мови ворожнечі відповідно до європейських стандартів, зокрема до Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи та Загальної політичної рекомендації ECRI № 15.
Розглядали співвідношення свободи вираження поглядів і протидії мові ворожнечі, межі допустимих висловлювань і винятки, а також форми, види і наслідки поширення мови ворожнечі щодо вразливих груп. Почули приклади наративів, що можуть містити ознаки ворожнечі, зокрема щодо меншин в Україні, та обговорювали практичні підходи до їх ідентифікації.
Увагу зосередили і на правових аспектах реагування на мову ворожнечі, практиці Європейського суду з прав людини, а також стандартах етичної журналістики та медіаетики. Під час групової роботи розглянуто кейси з реальної медійної практики, вироблено збалансовані підходи до висвітлення чутливих тем і сформульовано практичні рекомендації для редакцій.
Полтавська область
Головний спеціаліст секретаріату представника Національної ради у Полтавській області Ярослав Воробйов взяв участь у Першому всеукраїнському форумі мілітарної культури «Сталеве слово» – події, що об’єднала авторів, військових, ветеранів, видавців і представників ветеранського бізнесу.
Форум став платформою для поширення й популяризації мілітарної культури як важливої складової української ідентичності та національної стійкості в умовах війни. Подія вкотре підтвердила: сьогодні воює не лише армія — воює все українське суспільство, вибудовуючи культуру відповідальності, взаємопідтримки і критичного осмислення власного досвіду.
Під час форуму презентовано книжки ветеранів і військових авторів, в яких вони зафіксували особисті історії та реалії війни. Відбулися панельні дискусії й круглі столи – понад 50 тематичних сесій, присвячених культурі, мистецтву, обороні, волонтерству і рекрутингу.
На виставці-ярмарку учасники мали змогу оглянути зразки військової техніки, ознайомитися з роботою підрозділів Збройних сил України, придбати видання і сувеніри від ветеранських видавництв. Під час заходу також відбувався збір коштів на підтримку поранених військовослужбовців та підрозділів Сил оборони.
Крім того, Ярослав Воробйов провів робочу нараду з керівництвом ТОВ «ТРК «ІРТ-Полтава» з питань дотримання норм медійного законодавства. Учасники обговорили виконання вимог Законів України «Про медіа» і «Про рекламу», зокрема правильну ідентифікацію реклами та спонсорства, дотримання мовних квот і виконання ліцензійних умов. Ще одним блоком розглянули питання інформаційної безпеки, протидії дезінформації та необхідності підтримання високих стандартів перевірки інформації.
Також зосередилися на готовності телеканалу до роботи в умовах можливих відключень електроенергії. Йшлося про забезпечення резервним живленням, технічну готовність обладнання, стабільність мовлення та важливість безперебійної комунікації з глядачами в кризових ситуаціях.
Рівненська область
Лілія Гринюк, представниця медіарегулятора в регіоні, під час проведення планової перевірки ТРК «Рівне 1» передала грамоти Національної ради, адресовані Людмилі Жук і Руслану Хомичу. Це – відзнаки до Дня захисників і захисниць України – за високий професіоналізм і внесок у боротьбу з військовою агресією.
Нині медійники служать у Збройних силах України, тому грамоти отримали їхні колеги.
Тернопільська область
Головна спеціалістка представництва Національної ради у Тернопільській області Христина Черешнюк вручила тернопільським медійникам грамоти з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку. Відзнаки засвідчують професійний внесок кожного у розвиток локальних медіа і підтримку якісної інформації в регіоні.
Після вручення Христина Черешнюк провела з медійниками коротку робочу зустріч. Під час розмови обговорили актуальні питання діяльності місцевих мовників, особливості дотримання медійного законодавства і турботи, яких додає воєнний час. Також визначили напрями подальшої взаємодії між редакціями та Національною радою.
Хмельницька область
Виклики, які стоять перед регіональними медіа, обговорювали на Всеукраїнській науковій конференції в Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Серед учасників – представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська.
Науковці й медійники з Хмельниччини і всієї України, зокрема з прифронтових областей, а також студенти кафедри журналістики обговорювали сучасний стан медійного простору, виклики, що стоять перед галуззю, і ділилися власним досвідом їх подолання. Важливою темою стало формування у майбутніх журналістів практичних умінь і навичок, необхідних для роботи в сучасних реаліях.
У своєму виступі Олена Гавінська зосередилася на питаннях, які найбільше хвилюють медіа Хмельниччини. Вона говорила про кадровий дефіцит, брак фінансування, значне скорочення рекламного ринку, роботу в умовах відключення електроенергії та конкуренцію за увагу аудиторії із соціальними мережами. Представниця медіарегулятора водночас відзначила позитивну динаміку розвитку медійного простору області. У 2025 році на Хмельниччині з’явилися 5 нових суб’єктів у сфері медіа, а загалом станом на кінець листопада в області працюють 80 суб’єктів, що зареєстрували 186 медіа. Найбільше представлені друковані видання – 120, половину з них становлять газети. Збільшується також кількість онлайн-медіа: цього року Національна рада зареєструвала 12 онлайн-медіа Хмельниччини, серед яких онлайн-радіо та онлайн-телебачення.
Темі «Місцеві медіа. Переваги, небезпеки і трансформації задля виживання» була присвячена програма «У полі зору» на «Українському радіо. Хмельницький», у якій взяла участь Олена Гавінська. Разом із журналісткою Аллою Коломеєю вони обговорили перспективи розвитку медіапростору області, проблематику, відповідальність за поширення дискримінаційних матеріалів і мови ворожнечі, а також способи протидії фейкам і маніпуляціям.
Брифінг з питань медіаграмотності та протидії дезінформації
Під час брифінгу у Хмельницькій обласній військовій адміністрації Олена Гавінська розповіла про медіаграмотність і протидію дезінформації. Представниця медіарегулятора зазначила, що однією зі стратегічних цілей діяльності Національної ради є «Медіаграмотність суспільства через медіаграмотність медіакомпаній».
За результатами опитування медійників Національна рада спільно з партнерами підготувала «Посібник рекомендацій з медіаграмотності та застосування професійних стандартів для сфери медіа». За сприяння регулятора також проводяться тренінги з медіаграмотності для працівників різних видів медіа.
Олена Гавінська відзначила роботу медіа Хмельниччини у протидії ворожій пропаганді та підвищенні медіаграмотності аудиторії. Зокрема, вона розповіла про програму «Антилокшина» телеканалу TV7+, яка розвінчує міфи російської пропаганди, та програму «Шахрайство.net» хмельницької телерадіокомпанії «Місто», присвячену видам шахрайств і способам їх уникнення. Представниця медіарегулятора закликала споживати інформацію відповідально та свідомо.
Нагородження до професійного свята
До Дня працівників телебачення, радіомовлення та зв’язку представниця медіарегулятора у Хмельницькій області вручила Почесні грамоти Національної ради Володимиру Сергеєву, інженеру телебачення ТОВ «ТК «Проскурів», і Андрію Клембовському, звукорежисеру КНП «ТРК «Місто». Від роботи цих фахівців залежить якість ефіру телерадіокомпаній, у яких вони працюють. Олена Гавінська від імені Національної ради подякувала їм за високий професіоналізм, уміння працювати у складних умовах і побажала нових здобутків.
Чернівецька область
Розвиток місцевих медіа і зміцнення інформаційної безпеки громад представниця Національної ради у Чернівецькі області Любов Нечипорук обговорила під час робочої зустрічі з виконавчим директором Чернівецького регіонального відділення Асоціації міст України Павлом Горюком.
«Ми бачимо, що якісна комунікація на місцях – один із ключових чинників стійкості громад. Тому важливо, щоби місцеві медіа працювали відкрито, професійно й відповідально, забезпечуючи людей перевіреною інформацією», – зазначила Любов Нечипорук.
Йшлося про механізми взаємодії між медіарегулятором у сфері медіа та органами місцевого самоврядування. Зокрема, обговорили забезпечення громад оперативною та достовірною інформацією з офіційних джерел, розбудову сучасного медіапростору, що враховує потреби невеликих громад і протидії дезінформацію та маніпуляціям, підтримку реформування комунальних медіа у публічні аудіовізуальні компанії – КП «ТРО «Сокиряни» та КП «ТРК «На своїй хвилі». Важливий аспект розмови – впровадження інклюзивних стандартів у медіаконтенті й забезпечення доступу до інформації для людей із порушеннями слуху і зору.
Любов Нечипорук ініціювала робочу зустріч із керівником Служби у справах дітей Чернівецької обласної військової адміністрації Олександром Мадеєм, аби обговорити дотримання прав дітей у буковинських медіа. Закон «Про медіа» зобов’язує враховувати вразливість дитячої аудиторії. Він визначає, яку інформацію не можна поширювати або слід обмежувати. Висвітлюючи випадки насильства, складних життєвих обставин чи тем, медіа повинні пам’ятати про ризики повторної травматизації та уникати їх. Медіа відповідальні за правильне використання вікових позначок і спеціальних попереджень.
Під час зустрічі також обговорили, як висвітлюється діяльність органів опіки та піклування, зокрема щодо дітей, які потребують особливого захисту. Вкрай важливо коректно подавати такі матеріали – без розкриття персональних даних, без будь-якої можливості ідентифікації дитини та без подробиць, що можуть завдати шкоди або створити ризики для її безпеки.
У Представництві Національної ради у Чернівецькій області відбулася нарада за участі заступника директора департаменту – начальника управління контролю, аналізу та регіональної політики департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Дениса Зацерковного, представниці Національної ради у Чернівецькій області Любові Нечипорук та представника Національної ради у Івано-Франківській області Ігоря Маслова. На ній розглянули ключові питання застосування медійного законодавства, моніторингової діяльності, особливостей роботи у прикордонних областях та актуальних викликів, з якими стикаються представництва.
Денис Зацерковний підкреслив важливість таких спільних зустрічей: «Регіональні представництва – це перша лінія комунікації між Національною радою і місцевими медіа. Тому системний обмін досвідом і узгодження підходів до контролю та аналізу медіасередовища є необхідною умовою ефективного регулювання на місцях».
Також обговорили стратегічні напрямки діяльності Національної ради – сприяння медіаграмотності працівників медіа та суспільства, дотриманню прав дітей, інклюзивності медіапростору, запобігання дискримінації та мові ворожнечі. Йшлося й про практичні аспекти реалізації норм Закону України «Про медіа» та посилення координації між центральним та регіональними офісами для оперативного реагування на виклики медіаринку.
Про виклики, з якими сьогодні працюють редакції, трансформацію медіагалузі та необхідність зміцнення інформаційної безпеки, представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук розповіла в інтерв’ю журналістці телеканалу «tva» Юлії Слободян. Вона зауважила, що зміни торкнулися всіх аспектів роботи редакцій – від технологій і способів доставки інформації до щоденної взаємодії з аудиторією.
Водночас редакції працюють в умовах високої турбулентності. Любов Нечипорук наголосила, що медіа постійно стикаються з труднощами, які виникли задовго до повномасштабної війни, але в умовах воєнного стану лише загострилися. Ключове завдання медіа в умовах війни, переконана представниця медіарегулятора, – інформаційна безпека.
