Нові тенденції в журналістиці й виклики, з якими вона стикається під час війни, захист прав медійників та необхідність фіксації воєнних злочинів, вплив штучного інтелекту на медіа та їх роль у системі підтримки дітей – теми, які активно обговорювали представники регулятора в областях. Зосередилися також на правових підходах та інструментах протидії дезінформації й ворожому мовленню на прикордонні, наявних механізмах захисту й розбудови прифронтового інформаційного простору, взаємодії друкованих медіа з Укрпоштою і розвитку онлайн-мовлення. А ще говорили про важливість радіомовлення для громад і дотримання суб’єктами медійного законодавства. Про події, якими жили регіони цього тижня, – розповідаємо далі.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко взяв участь у роботі Третьої міжнародної конференції «Crimea Global. Understanding Ukraine through the South». Подія зібрала у Києві понад 200 учасників – експертів, аналітиків, журналістів, науковців і лідерів громадської думки з різних країн – Демократичної Республіки Конго, Кенії, Нігерії, Аргентини, Бразилії, Коста-Рики, Мексики, Індії, Киргизстану, Малайзії, М’янми, Непалу тощо.
Організатором конференції було Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим разом із низкою українських громадських правозахисних організацій.
У межах «Crimea Global» відбулися 7 панельних дискусій, присвячених питанням глобального сприйняття України в країнах так званого «глобального Півдня» (Близький схід, Азія, Африка, Латинська Америка).
Одна з панельних дискусій мала назву «Журналісти та війна XXI століття», і в ній взяли участь журналісти кількох країн, у тому числі колишній кримський політв’язень, журналіст проєкту «Крим.Реалії» на «Радіо Свобода» Владислав Єсипенко.
- Спікери обговорили ключові виклики, з якими стикається журналістика під час війни, зокрема необхідність фіксації воєнних злочинів і протидії російській пропаганді, проблему залежності глобального Півдня від західних медіа та брак уваги до реальних наслідків війни для цивільних.
- Йшлося і про зростання небезпеки для журналістів, особливо для жінок, включно з гендерно мотивованими атаками та онлайн-насильством.
- Говорили про потребу в нових форматах подання інформації для ефективної комунікації і протидії пропагандистському впливу росії, зокрема через культурні продукти.
- Також у центрі уваги були питання системних переслідувань журналістів у світі та зростання цілеспрямованих атак на медіа, репресії в окупованому Криму, які включають тортури, незаконні ув’язнення і переслідування тих, хто зберігає проукраїнську позицію.
Також Володимир Ляшенко відвідав мистецький комеморативний вечір на полях конференції «Crimea Global» – «Memoria Orbis: памʼять тримає світ», присвячений українським митцям, убитим росією. Центральним посилом події стала думка про те, що пам’ять не долає втрату, але не дає світові зруйнуватися.
Через спогади рідних, друзів і творчі роботи були представлені короткі історії чотирьох митців – Вероніки Кожушко, Ярослава Левицького, Давида Чичкана та Іллі Чернілевського. Кожна історія підкреслювала цінності, які вони втілювали і які далі формують наше спільне культурне поле.
Вінницька область
Представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик став спікером Всеукраїнської науково-практичній конференції «Українська журналістика: вчора, сьогодні, завтра», що відбулась у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського. Захід присвячений пам’яті доктора філологічних наук, професора Володимира Івановича Шкляра. Організатором конференції стала кафедра журналістики, реклами та PR Вінницького педуніверситету. До конференції долучились понад 150 вчених і журналістів практично з усіх регіонів України.
У своїй доповіді на тему «Метамодернізм і журналістика: «Нова щирість vs «Постправда» Вадим Мазурик розповів про нові тенденції в журналістиці, пов’язані з поступовими замінами постмодерністських концепцій метамодерністськими. Докладно було розглянуто важливу ознаку метамодернізму – осциляцію, також акцентовано на протиставленні «нової щирості» постправді, яку активно використовує ворожа пропаганда проти України.
Учасників конференції привітали ректорка ВДПУ імені Михайла Коцюбинського Наталія Лазаренко, декан факультету філології й журналістики ім. М. Стельмаха Віталій Гандзюк, директор ННІ журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Юрій Бондар і директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Вінницької облдержадміністрації – Вінницької ОВА Світлана Юзвак.
Волинська область
Представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко разом із головною спеціалісткою секретаріату представника Оленою Малій взяли участь в тренінгу «Медіа майбутнього: Право, Захист та ШІ», що проходив у м. Луцьк. Захід організували Центр демократії та верховенства права разом із мережею регіональних хабів ІМІ «Медіабаза» Інститут Масової Інформації (ІМІ) за підтримки IMS.
Під час тренінгу учасники обговорили ключові виклики сучасної медіасфери: правові підходи та інструменти протидії дезінформації, питання захисту прав медійників, а також правові аспекти застосування штучного інтелекту в діяльності медіа. Національна рада системно працює у цих напрямах: здійснює моніторинги проявів дезінформації, організовує фахові дискусії та круглі столи щодо безпечного та відповідального використання ШІ, а також сприяє формуванню професійних стандартів у медійному середовищі.
Також Лілія Бойко провела зустріч із редакторами друкованих медіа Волинської області за участю керівника із взаємодії з органами влади АТ «Укрпошта» Віталія Ковпана. Основною темою стали виклики, з якими стикаються друковані видання в регіоні, та пошук шляхів їх вирішення через тісну співпрацю між медіа та «Укрпоштою», зокрема щодо передплати на перше півріччя 2026 року.
Учасники обговорили інструменти підтримки передплатної кампанії, важливість стабільної доставки газет та збереження локального інформаційного простору. Редактори зауважили, що ситуація з доставкою суттєво покращилася, проте залишаються проблеми з роботою деяких пересувних відділень. Представниця наголосила на важливості розміщення вихідних даних відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про медіа» та необхідності вчасного надсилання електронних примірників видань до Національної ради.
Напередодні Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку Лілія Бойко передала відзнаки Національної ради директору телекомпанії «Слово Волині» (12 Канал) Павлу Самолюку для вручення працівникам компанії – телеоператорам Бєлову В’ячеславу Валерійовичу та Марищуку Василю Володимировичу, які наразі несуть службу у лавах Збройних сил України.
В’ячеслав Бєлов працює у «Слові Волині» з 2017 року. За цей час зарекомендував себе як професійний, відповідальний і креативний телеоператор, який якісно виконує завдання та вміє працювати в команді. У вересні 2024 року добровільно підписав контракт і приєднався до лав ЗСУ.
Василь Марищук, телеоператор каналу з 2018 року, проявив себе як кваліфікований та ініціативний фахівець із майстерним баченням кадру та високою відповідальністю. Користується повагою колег і керівництва.
Також представниця привітала з професійним святом Дунця Олександра Васильовича, інженера-електроніка технічного відділу ДП ТРК «Аверс». Олександр Донець – висококваліфікований працівник, який користується авторитетом у колективі. З 22 листопада 2023 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації, сумлінно виконуючи свій громадянський обов’язок.
Житомирська область
Колектив друкованого медіа «Народна трибуна» з селища Ємільчине зустрівся з представником Національної ради у Житомирській області Іваном Натикачем. Газета з майже столітньою історією щотижня виходить тиражем для 5 тисяч читачів Ємільчинської, Барашівської та Чижівської громад.
Редакція активно залучає аудиторію через соцмережі, співпрацює з торговельними закладами як платформами продажу видання та шукає альтернативні способи доставки. Завдяки цим зусиллям виданню вдається зберігати стабільний тираж, широку мережу розповсюдження та розвивати сучасні канали комунікації.
Під час робочої зустрічі сторони обговорили дотримання медійного законодавства, взаємодію з «Укрпоштою» та стратегічні перспективи розвитку видання.
Запорізька область
З нагоди професійного свята – Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку представник Національної ради у Запорізькій області Володимир Циганов привітав колектив ТОВ «Радіостанція «Великий Луг».
23 вересня 2025 року радіостанція відсвяткувала своє 30-річчя. Попри складні умови війни, завдяки наполегливості керівника Якова Бринзи, медіа продовжує працювати у прифронтовому місті. За високий професіоналізм, вагомий внесок у розвиток медіасфери та вміння працювати в екстремальних умовах Яків Олексійович Бринза, директор ТОВ «Радіостанція «Великий луг», отримав Почесну грамоту Національної ради.
Івано-Франківська область
19 листопада представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов став гостем ранкової програми «Спросоння» на радіо «Вежа» (м. Івано-Франківськ). Упродовж півгодинної розмови з ведучою Оленою Колотенко говорили про сучасний стан медіапростору Прикарпаття, розвиток онлайн-мовлення, конкурси на радіочастоти, майбутнє радіо і вплив штучного інтелекту на медіа.
Ігор Маслов пояснив, що реєстрація медіа, які здійснюють мовлення за інтернет-технологією (ОТТ), є логічним продовженням медіареформи і вимогою Закону «Про медіа». Вона забезпечує єдині правила гри для традиційних та онлайн-мовників, підсилює захист прав аудиторії і сприяє більшій прозорості власності медіа.
Йшлося і про перспективні конкурсні пропозиції для громад та місцевих мовників, трансформацію FM-мовлення, використання редакціями інструментів штучного інтелекту. Ігор Маслов звернув увагу, що ШІ вже активно використовується для розшифровок інтерв’ю, монтажу, рекомендаційного контенту, а також для створення інформаційних матеріалів. Водночас це породжує ризики: маніпуляції, deepfake-контент, поширення дезінформації. Тому ключовими залишаються професійні стандарти журналістики, відповідальність редакцій і розвиток медіаграмотності аудиторії.
«Роль медіарегулятора полягає не лише в контролі та санкціях, але й у підтримці чесної конкуренції, розвитку локальних медіа та посиленні довіри до інформації, яку отримує кожний громадянин», – сказав представник Національної ради в області.
У коментарі для новинного сюжету телерадіокомпанії «Вежа» Ігор Маслов окресли головні тенденцій розвитку медіа в області:
- поступове зростання кількості місцевих медіа, що мовлять без використання радіочастотного спектра;
- посилення уваги до прозорості власності й відповідальності за інформацію, яка поширюється в ефірі;
- зростання ролі локального контенту, що відображає життя громад Прикарпаття;
- необхідність дотримання професійних стандартів журналістики в умовах воєнного стану та інформаційних загроз.
Сумська область
«Реалії війни відображаються на роботі медіа та на контенті…» – про трансформацію телерадіопростору Сумщини за роки повномасштабного вторгнення представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко розповіла журналістам онлайн-медіа ««TheSumyPost» і «Українського радіо – Суми».
Зокрема йшлося:
- як працюють телерадіомовники Сумщині в умовах війни;
- чи достатня щільність покриття українським мовленням території області;
- яка ситуація з мовленням на прикордонні;
- який контент виробляють місцеві мовники тощо.
Представниця медіарегулятора повідомила, що загалом на території прифронтової Сумщини наразі працюють 33 радіомовники, серед них 10 – місцеві. Разом вони використовують 62 частоти, 20% з них – на прикордонних територіях.
Лариса Якубенко підкреслила, що суспільний мовник є флагманом українського радіомовлення в області і має найбільшу кількість частот: «Українське радіо» – 13, «Радіо Промінь» – 4, «Радіо Культура» – 3.
Відповідаючи на запитання журналістів про наявні механізми захисту і розбудови інформаційного простору прифронтових територій, представниця розповіла про кроки Національної ради, спрямовані на підтримку українського мовлення та медіаландшафту Сумщини.
Зокрема, медіарегулятор замовляє прорахунок нових частот, практикує видачу дозволів на тимчасове мовлення на вільних радіоканалах і на мовлення зі збільшеною потужністю передавачів. Право на такі дозволи мають телерадіомовники, які працюють на територіях з особливим режимом мовлення, перелік яких визначає Національна рада. На Сумщині це Конотопський, Охтирський, Сумський, Шосткинський райони.
Так, у регіоні ведуть мовлення:
- за тимчасовими дозволами – 4 радіомовники на 9 частотах, зокрема суспільний мовник і «Армія FM»;
- зі збільшеною потужністю передавачів – 5 радіомовників на 8 частотах, серед них – два місцеві мовники.
Попри швидкі зміни в медіаспоживанні локальні радіостанції і телекомпанії залишаються важливим джерелом новин і підтримки для своїх громад. «З початку війни значно зріс відсоток кількості новин та інших програм на тему війни та оборони, – зазначила Лариса Якубенко. – Наш контент-аналіз відеоматеріалів телевізійних мовників свідчить, що ефір повністю відображає реалії воєнного часу. Так, у другому півріччі 2025 року майже 58% матеріалів місцевих телекомпаній були присвячені тематиці війни, що на 21% більше ніж у першому півріччі».
Така диференціація, на думку Лариси Якубенко, відображає природну потребу жителів прифронтових регіонів у релевантній інформації, яка безпосередньо стосується подій на лінії бойового зіткнення, безпеки й виживання місцевого населення.
Локальні медіа, підкреслила представниця медіарегулятора, є важливим елементом місцевих спільнот і залишаються для них основними інформаторами. Вони фокусуються здебільшого на новинах, що мають безпосереднє практичне значення для життя людей і громад, завдяки чому контент сприймається як більш близький аудиторії. Вони, на відміну від загальнонаціональних медіа, знають, чим живе громада, і говорять її голосом. Тобто покривають критичні інформаційні потреби громад, де вони базуються.
Повний текст інтерв’ю «Злови хвилю» на сайті «TheSumyPost».
Харківська область
На запрошення «Українського радіо. Харків» представниця регулятора у Харківській області Ірина Панченко дала інтерв’ю, під час якого з журналістом Романом Кривком обговорили медіаландшафт Харківщини, з якими викликами стикається радіомовлення і чому живий голос в ефірі став настільки важливим для області.
Попри все, медіа регіону живуть і розвиваються: охоплюють нові аудиторії, повертають мовлення на звільнені території та працюють у прифронтових громадах. Радіо «Novaline», «Накипіло», «Слобожанське FM» тримають голос Харківщини навіть у найскладніші моменти, звучать не лише в Харкові, а й там, де український сигнал особливо потрібен – у прикордонних і прифронтових районах. Зокрема, радіо «Novaline» нещодавно відновило мовлення у Великому Бурлуку – це важлива подія для людей, які пережили окупацію.
Представниця також розповіла про новий проєкт – онлайн-радіо «Хартія», радіо сили, досвіду й єдності, частина колективу якого – військові, які говорять про життя прифронтових міст.
Обговорили й телевізійний простір, який, попри небезпеку, продовжує працювати.
Ірина Панченко підкреслила головне: живе мовлення – це більше, ніж інформація. Це присутність і підтримка, це відчуття, що країна поруч і чує своїх людей.
Також цього тижня представниця зустрілася з керівництвом радіо «НоваЛайн» – директором ТОВ «ТРК «Матрікс+» Сергієм Матерієнком та програмним директором Костянтином Ісаєнком. «НоваЛайн» не просто працює, а вибудовує інформаційну мережу, яка охоплює стратегічні райони Харківщини, Сумщини, Запоріжжя й продовжує розширюватися.
Попри постійні бойові дії, колектив регулярно відновлює мовлення на постраждалих від обстрілів територіях. Важлива частина розмови стосувалася розвитку мережі та перемог на конкурсах Національної ради. Мовник 20 листопада став переможцем у конкурсі на нові частоти в Полтаві та Кривому Розі. Це не просто географічне розширення, а формування цілісного інформаційного ланцюга для центральних та східних регіонів.
Обговорили складну ситуацію у Золочеві, – одному з найнебезпечніших районів Харківщини, де вони працюють на частоті 88,9 МГц.
Окрема тема розмови – протидія ворожому мовленню на прикордонні.
«НоваЛайн» транслює значний обсяг соціальної реклами та забезпечує оперативні новини, готує інформаційно-просвітницькі програми, інформує про евакуацію, повітряну небезпеку, допомогу ВПО та відбудову.
Говорили й про контент: програми радіо стали одним із ключових джерел інформації у критичні моменти. Слухачі відзначають якість прямого ефіру, різноманітність соціальної реклами та музичного наповнення.
Окремо обговорили підготовку молодих кадрів: «Матрікс+» став майданчиком для стажування студентів ХНЕУ ім. С. Кузнеця. Дев’ятеро студентів пройшли тут практику, а Анна Задорожна долучилася до редакції.
Матерієнко та Ісаєнко наголошують: розширення мережі – це відповідь на потреби людей прифронтових регіонів, які мають чути Україну за будь-яких умов. Недарма минулого року колектив був відзначений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Черкаська область
Семінар для студентів другого курсу спеціальності «Журналістика» Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького провела головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради у Черкаській області Галина Рижак.
Під час семінару обговорили:
- завдання та основні напрямки роботи Національної ради;
- особливості медіаландшафту Черкащини;
- розвиток медіапростору регіону;
- дотримання суб’єктами медійного законодавства;
- кейси медіарегулятора щодо винесення приписів за порушення законодавства.
Чернівецька область
Про медіаграмотність, гендерну рівність, виклики, з якими нині стикаються буковинські суб’єкти у сфері медіа, а також про медіапростір Чернівецької області в прямому ефірі «Радіо10» представниця регулятора Любов Нечипорук поспілкувалася із ведучою Ольгою Лайт.
Під час розмови Любов Нечипорук наголосила, що в умовах повномасштабної війни медіаграмотність стає не просто навичкою, а необхідністю. Саме медіаграмотність допомагає громадянам розрізняти правдиву інформацію від маніпуляцій, а медіа – відповідально працювати з чутливими темами.
Обговорили також тему гендерної рівності, акцентуючи на важливості коректного та збалансованого представлення різних груп у медійному контенті.
Один із головних викликів для медіа – вимкнення електроенергії, які суттєво ускладнюють стабільну роботу мовників. Через ці перебої редакції вимушені використовувати додаткові джерела живлення, оптимізувати виробничі процеси й одночасно зберігати оперативність інформування краян. Символічно, що прямий ефір «Радіо10» відбувався під час чергового вимкнення електропостачання.
Попри труднощі буковинські медіа продовжують виконувати свою роль – інформувати, пояснювати та підтримувати громаду.
Про актуальний стан медіапростору Чернівецької області, способи споживання контенту аудиторією, а також про медійне законодавство Любов Нечипорук поспілкувалася з журналісткою телеканалу «С4» Галиною Тарасюк.
За останні кілька десятиліть медіаландшафт держави та регіону змінився кардинально. «Якщо раніше головними джерелами новин були традиційні телебачення, радіо та газети, то сьогодні багато громадян отримують інформацію через онлайн-медіа, – відзначила представниця. – Водночас велика частка населення зберігає довіру до новин на ефірному телебаченні та радіо, сприймаючи їх як більш надійні джерела, особливо під час криз».
Нині в Чернівецькій області зареєстровано 55 суб’єктів у сфері медіа, які забезпечують роботу 97 медіаресурсів – це телеканали, радіостанції, друковані видання, онлайн-медіа (вебсайти, канали на YouTube, публічні сторінки у соцмережах), провайдери аудіовізуальних сервісів і постачальник електронних комунікаційних послуг.
Цього тижня Любов Нечипорук долучилася до фахової сесії для медіа та комунікаційників регіону, що відбулася в межах форуму «Сім’я в центрі громади». Інтерактивну дискусію та практичний блок провела директорка з комунікацій Координаційного центру з розвитку сімейних форм виховання та догляду дітей Катерина Грабовська.
Під час платформи «Реформа, що змінює дитинство: як говорити з суспільством про систему підтримки дітей» учасники зосередилися на ролі медіа у впровадженні реформи системи догляду за дітьми, розвитку сімейних форм виховання, посиленні соціальних послуг у громадах та отримали ґрунтовні поради щодо етичної та відповідальної комунікації на теми, які стосуються дітей.
Під час зустрічі окрему увагу приділили комунікації щодо дітей з інвалідністю. Катерина Грабовська наголосила на важливості фокусування на самій дитині та її потребах: спілкуватися безпосередньо з нею, уникати зменшувальної лексики й надмірної емоційності, не створювати образів «героя» чи «жертви». Обговорили й етичні стандарти щодо дітей, які зазнали насильства, пережили окупацію або депортацію.
Учасники платформи також детально обговорили потенційні ризики некоректної роботи журналіста чи комунікаційника – повторну травматизацію, стигматизацію, дискримінацію, небажаний цифровий слід, руйнування довіри до близьких і навіть ризики переслідування.
Це навчання стало надзвичайно корисним для всіх учасників, адже дало змогу глибше зрозуміти, як відповідально працювати з темами, що стосуються дітей, як мінімізувати можливу шкоду та створювати контент, який не лише інформує, а й захищає маленьких громадян.
Аби обговорити безпечну комунікацію, протидію інформаційним загрозам, забезпечення безперебійного зв’язку у період воєнного стану, а також роботу медіа в умовах війни і технологічних трансформацій, у Чернівцях на одному інформаційному майданчику – форумі «На зв’язку: медіастійкість і цифрова трансформація в умовах війни» – зібралися представники медіа, провайдерів, операторів мобільного зв’язку, технічних служб, комунікаційних підрозділів, УСБУ, кіберполіції, Держспецзв’язку та обласної виконавчої влади.
До форуму онлайн долучився член Національної ради Максим Онопрієнко. Він наголосив, що інформаційна стійкість сьогодні є стратегічним пріоритетом держави та кожного медіа, і подякував місцевим мовникам за професіоналізм, Чернівецькій ОВА, Мінцифрі й Концерну РРТ – за системну співпрацю.
У рамках трьох панельних дискусій учасники обговорили:
- як спільними зусиллями сприяти стійкості інформаційного простору Буковини;
- механізми протидії дезінформації та ІПСО;
- реагування на кіберінциденти;
- технологічні рішення, які дають змогу підтримувати безперервний зв’язок, мовлення і доступ до достовірної інформації.
