Про етичні підходи при створенні матеріалів для дітей та підтримку сімейних форм виховання говорили на Волині й Буковині. Вивченню медійного законодавства, рекомендаціям з медіаграмотності та впливу штучного інтелекту на журналістику приділили увагу на Вінниччині, Житомирщині та Івано-Франківщині. На Миколаївщині та Рівненщині обговорили типові порушення, що фіксуються під час моніторингу контрольних примірників друкованих видань, та важливість своєчасного оновлення даних у Реєстрі. А на Полтавщині переймалися питаннями відновлення мовлення після перебоїв з напругою. Про медіаподії, якими жили регіони цього тижня, – у нашому щотижневому дайджесті.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко взяв участь у презентації наукової роботи «Рік 1933», яка відбулася в Залі пам’яті Музею голодомору і була присвячена однойменній картині Віктора Цимбала – українського маляра і графіка, який був членом Студентського Куреня армії УНР, а в подальшому – відомим ілюстратором реклами в Аргентині, куди його закинула доля.
Картину «Рік 33» називають найвідомішою картиною про одну з трагічних сторінок історії України – Голодомор 1930-х років: образ померлої жінки з немовлям, створений В. Цимбалом, став одним з центральних візуальних символів цієї трагедії. Ця картина належить до нечисельних першотворів на тему Голодомору у візуальному мистецтві, створених у 1932-1939 роках: пальму першості у станковому живописі на цю трагічну тематику Віктор Цимбал поділяє з Казимиром Малевичем!
Автор наукової роботи про картину «Рік 1933» – провідний науковий співробітник Музею, кандидат історичних наук Андрій Іванець, який в 2010-2012 роках був представником Національної ради в Автономній Республіці Крим, презентував комплексне дослідження історії створення та експонування картини.
Також Володимир Ляшенко взяв участь у вебінарі «Мова ненависті під час війни: як медіа уникнути стигматизації ВПО та ветеранів», що був організований Комісією з журналістської етики за фінансової підтримки Європейського Союзу та Ради Європи.
Під час вебінару членкиня КЖЕ, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації та спікерка Діана Дуцик зазначила, що іноді стигматизація виникає навіть несвідомо – через мову, метафори чи журналістські акценти. Такі повідомлення можуть посилювати поділ у суспільстві, принижувати гідність людей і підривати довіру до медіа.
Саме від вибору слів і тональності залежить, чи буде матеріал сприяти розумінню та солідарності, чи – навпаки – поглиблювати конфлікти.
Вінницька область
На запрошення адміністрації факультету права, публічного управління і менеджменту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського представник регулятора на Вінниччині Вадим Мазурик провів зустріч з викладачами і студентами факультету, яка була спрямована на вивчення медійного законодавства.
Основні питання, які розглядались під час зустрічі:
- акти і директиви щодо медіа, прийняті у Європейському Союзі;
- Закон України «Про медіа»: ухвалення, етапи впровадження, основні положення;
- перспективи розвитку медійного законодавства, виходячи з особливостей функціонування цифрового суспільства;
- протидія різноманітним маніпулятивним технологіям та розвідка за допомогою відкритих джерел (OSINT);
- основні аспекти розвитку медіапростору Вінниччини.
Також Вадим Мазурик узяв участь у привітанні медійників Вінниччини до Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку, що відбулось у приміщенні офіційного медіацентру Вінницької ОВА. Працівників телевізійних та радіокомпаній вітали перші особи області: перша заступниця голови ОВА Наталя Заболотна та голова Вінницької обласної ради Вячеслав Соколовий.
У своєму виступі представник медіарегулятора подякував редакторам, журналістам, операторам, монтажерам за їх працю; відзначив роль та значення об’єктивної і неупередженої журналістики; згадав колег, які захищають нашу країну у лавах ЗСУ.
До свята Національна рада відзначила грамотами декількох медійників Вінниччини: редакторку Крижопільського радіокомітету «Новини Крижопілля» (сел-ща Крижопіль) Світлану Чепіль; Сергія Голуба та Василя Карпова з вінницької радіокомпанії «Місто над Бугом», а також Геннадія Шаповала, працівника провайдера аудіовізуальних сервісів «Овіс-2» з Могилева-Подільського. Сергій, Василь та Геннадій з 2024 року є військовослужбовцями ЗСУ. Грамотою медіарегулятора нагороджений також перекладач з жестової мови Володимир Меть, який співпрацює з комунальною телекомпанією «ВІТА» (м. Вінниця).
Волинська область
Представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко разом із головною спеціалісткою секретаріату представника Оленою Малій взяли участь у тренінгу «Як писати про реформу системи догляду та підтримки дітей – з фокусом на дитину».
Під час заходу учасники обговорили, як відповідально висвітлювати теми, що стосуються дітей у медіа, щоб у центрі уваги завжди залишалася дитина, її права, інтереси й безпека. Одне з питань, яке викликало особливу увагу, – «Етика та мова: як писати про дітей і не нашкодити». Цей кейс допоміг краще зрозуміти, як коректно добирати слова, уникати стигматизації та застосовувати етичні підходи при створенні матеріалів, що стосуються дітей.
Серед пріоритетних напрямів роботи медіарегулятора – захист прав дитини у медіа, адже участь у таких заходах є можливістю поділитися досвідом і звернути увагу журналістів, редакторів і комунікаційників на тему дотримання прав дитини в інформаційному просторі. Дитина має бути у фокусі кожної історії – з повагою, обережністю й розумінням.
Також Лілія Бойко зустрілась із старшими уповноваженими Управління протидії кіберзлочинам у Волинській області Департаменту кіберполіції Національної поліції Іриною Цесар і Назарієм Микитюком.
Обговорили актуальні інтернет-проєкти кіберполіції, спрямовані на захист громадян від сучасних кіберзагроз. Йшлося, зокрема, про освітньо-просвітницький проєкт «Брама», який допомагає користувачам оволодіти основами цифрової безпеки, розпізнавати кіберзагрози, перевіряти достовірність інформації та повідомляти про випадки шахрайства у мережі. Також зосередилися на питаннях взаємодії між кіберполіцією, Національною радою і суб’єктами медіа, що має на меті підвищення рівня інформаційної та цифрової безпеки населення. Представники кіберполіції також ознайомилися з медіапростором регіону, його основними учасниками і напрямами діяльності.
Житомирська область
Під час наради представника медіарегулятора на Житомирщині Івана Натикача з колективом телеканалу «СК1» (ТОВ «Медіа-Проспект») обговорювався зміст нещодавно презентованого посібника рекомендацій з медіаграмотності та застосування професійних стандартів у медійній сфері.
Цей посібник розроблено фахівцями Національної ради спільно з медіаекспертами як практичний інструмент для працівників медіа різного формату – для всіх, хто щодня працює з інформацією. Документ містить низку розділів, що торкаються найважливіших і найчутливіших площин медіасередовища, зокрема: етичні принципи у журналістиці; запобігання мові ворожнечі в медіа; як відповідально працювати з темами гендерної рівності та безбар’єрності в медіа; протидія пропаганді та дезінформації.
Також йшлося про актуальність місцевого контенту в медіа та інклюзивність в ефірі – висвітлення проблем і здобутків у сфері інклюзії.
Івано-Франківська область
Представник Національної ради на Івано-Франківщині Ігор Маслов взяв участь у онлайн-навчанні «Сучасні методи навчання дорослих», організоване для викладачів і тренерів Івано-Франківського регіонального центру підвищення кваліфікації.
Захід об’єднав фахівців, які навчають державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, журналістів, педагогів і представників громадського сектору. Програма стала ще однією сходинкою у вдосконаленні тренерської майстерності.
Протягом дня учасники навчання обговорювали такі теми:
- доросла людина як суб’єкт навчання: як мотивувати дорослого слухача, враховуючи його досвід, професійну роль і потребу в розвитку;
- інтерактивні методи та підходи: використання кейсів, групових дискусій, різноманітних технік і навчання через досвід;
- цифрові технології у навчанні: нові онлайн-платформи, інтерактивні сервіси, віртуальні класи, які допомагають зробити навчання гнучким і доступним;
- тренінг як форма сучасної освіти: як будувати динамічну взаємодію і створювати атмосферу співпраці;
- профілактика емоційного вигорання викладачів: психологічна підтримка, баланс між роботою і відпочинком, методи саморефлексії.
Сьогодні освіта дорослих – це не лише передавання знань, а й створення середовища для обміну досвідом, натхнення і розвитку. В умовах швидких змін, цифровізації та інформаційного перевантаження викладач має бути не лише носієм інформації, а й мотиватором і партнером у навчанні.
Також Ігор Маслов провів лекцію для студентів спеціальності «Журналістика» Фахового коледжу Карпатського національного університету імені В. Стефаника.
Протягом двогодинної зустрічі студенти першого і другого курсів разом із викладачами кафедри журналістики обговорили найактуальніші питання, що визначають розвиток сучасного медіапростору України.
Серед тем – основні положення Закону України «Про медіа», тенденції розвитку українських медіа, покриття Прикарпаття теле- і радіосигналом, перспективи друкованої преси, а також зростання ролі онлайн-медіа в умовах цифровізації. Також увагу зосередили на впливу штучного інтелекту на журналістику, проблемах медіаграмотності, гендерному балансу та інклюзивності у медіа.
Під час лекції студенти активно ділилися власними спостереженнями, ставили запитання щодо практичних аспектів регулювання та етики в сучасних медіа.
За підсумками події досягнуто домовленостей про регулярні тематичні заняття у межах курсів з радіо та телевиробництва, що сприятиме формуванню практичних навичок і кращому розумінню механізмів функціонування українського медіапростору.
«Молоді журналісти мають розуміти не лише технології виробництва контенту, а й контекст його впливу – правовий, етичний, суспільний. Саме це і є основою професійних стандартів медіа», – підкреслив Ігор Маслов.
Миколаївська область
Представник Національної ради у Миколаївській області Сергій Бондур провів онлайн-зустріч із головною редакторкою видання «Self Made Woman» (м. Миколаїв) Тетяною Лозенко. Журнал виходить друком в Україні, а також Парижі.
На зустрічі розглянули вимоги законодавства щодо обов’язкового зазначення вихідних даних у друкованих медіа (частина четверта статті 37 Закону «Про медіа»). Також обговорили типові порушення, які фіксуються під час моніторингів контрольних примірників друкованих видань.
Полтавська область
Під час робочої зустрічі головного спеціаліста секретаріату представника Національної ради у Полтавській області Ярослава Воробйова із керівником Центру технічної експлуатації Полтави Харківської філії Концерну РРТ Євгеном Гребелею йшлося про:
- проведення ремонтних робіт і відновлення мовлення після перебоїв, спричинених різким підвищенням напруги в електромережі, внаслідок чого пошкоджено частину обладнання;
- забезпечення аварійного живлення обладнання, підключення до резервних ліній живлення та оснащення генераторами РТП-веж;
- виклики й проблемні питання у роботі філії.
Рівненська область
Представниця медіарегулятора на Рівненщині Лілія Гринюк зустрілася з представником суб’єкта у сфері медіа – Рівненського державного гуманітарного університету, доцентом кафедри інформаційних технологій та моделювання Сергієм Петренком.
Учасники зустрічі провели моніторинг наукових збірників університету щодо дотримання законодавчих норм, наявності вихідних даних, виконання вимог статті 37 Закону України «Про медіа». Заклад зареєстрував дев’ять друкованих медіа та одне онлайн-видання.
Додатково обговорили питання своєчасного оновлення відомостей у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа.
Сумська область
За ініціативи представниці Національної ради у Сумській області Лариси Якубенко у співпраці з громадською організацією «Ромський жіночий конгрес «Мануша» (керівниця – Ольга Міхайленко) відбулося навчання з медіаграмотності через гру: квест «Полювання на фейки» для дітей ромської громади пройшов у Сумській області.
Розробила та провела квест головна спеціалістка секретаріату представника Юлія Ніколаєва. Учасниками гри стали відвідувачі Ромського дитячого освітнього центру.
Діти різного віку, об’єднавшись у три команди, пройшли шість динамічних етапів, кожен із яких був спрямований на розвиток навичок критичного мислення в інформаційному просторі, зокрема у соціальних мережах:
- «Де живуть новини?» – відпрацювання навичок розрізнення надійних і сумнівних джерел інформації;
- «Мисливці за увагою» – розкриття механізмів створення клікбейтних заголовків;
- «Правда чи фейк?» – виявлення фотографій, створених нейромережами або змінених фоторедакторами;
- «Фото без контексту» – аналіз того, як навіть реальні знімки можуть вводити в оману;
- «Фейк чи помилка?» – навчання розрізненню навмисної дезінформації та випадкових неточностей, помилок;
- «Розкрий фейк» – практичне застосування набутих навичок.
Найбільший інтерес та емоції викликало завдання з розпізнавання справжніх і згенерованих нейромережами або створених за допомогою фотошопу зображень. Діти успішно шукали «сліди фейку», демонструючи уважність і вміння мислити критично – ключові навички, необхідні для орієнтації у сучасному інформаційному середовищі.
У фіналі всі команди отримали від представництва Національної ради на Сумщині солодкі подарунки, а Ромський освітній дитячий центр – гру «Дартс».
Головним результатом заходу стало набуття учасниками розуміння, як розпізнавати неправду та не ставати жертвою дезінформації у соціальних мережах, якими найчастіше користуються школяри.
Харківська область
Під час зустрічі представниці Національної ради у Харківській області Ірини Панченко з керівництвом Українського державного університету залізничного транспорту йшлося про дотримання вимог медійного законодавства, зокрема ч. 4 ст. 37 Закону України «Про медіа» – щодо вихідних даних і надсилання електронних контрольних примірників до регуляторного органу. Ірина Панченко підкреслила важливість прозорості, відповідальності й подальшої взаємодії з Національною радою у сфері медіаосвіти і наукових публікацій.
В.о. ректора Сергій Панченко ознайомив представницю медіарегулятора з історією університету, науковими журналами й збірниками, а також розповів про основні міжнародні освітні та дослідницькі проєкти. Український державний університет залізничного транспорту – єдиний в Україні державний університет залізничного профілю та головний освітній центр залізничної галузі.
У стінах закладу розпочала свою історію студентська онлайн-радіостанція з позивним «Novaline Radio», яка з часом перетворилася на сучасне ефірне радіо.
Учасники зустрічі обговорили співпрацю з Шотландією, яка є одним із найдинамічніших напрямів інтернаціоналізації УкрДУЗТ. Партнерство з University of the West of Scotland (UWS) у межах програми Twinning забезпечує сталі форми спільного навчання українських здобувачів. Магістерська програма подвійних дипломів «Sustainable Logistics and Supply Chain Management» увійшла до топ-5 UKCISA Awards. Ця програма є унікальною серед освітніх ініціатив українських університетів.
Університет продовжує виконувати важливу соціальну місію: надав допомогу понад 100 переселенцям із Куп’янщини й Вовчанська, підтримав співробітників у перші місяці війни, а також спільно з організацією «Хаб Вокзал» допоміг дітям-переселенцям. До війни заклад опікувався дітьми з особливими потребами, зокрема школою для слабозорих у Харкові.
Чернівецька область
Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук долучилася до форуму «Сім’я в центрі громади: регіональний шлях розвитку соціальних послуг та сімейних форм виховання», який об’єднав представників органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, журналістів. Головна мета заходу – зміцнення партнерства задля розвитку якісних соціальних послуг, підтримки сімейних форм виховання на Буковині та створення безпечного середовища для кожної дитини.
«Система захисту прав дітей неможлива без партнерства держави, громад і медіа. Ми маємо спільно формувати суспільну культуру, у центрі якої – гідність, безпека й розвиток кожної дитини», – відзначила голова Державної служби у справах дітей Валентина Зозуля під час церемонії відкриття форуму.
Одна з платформ форуму – «Реформа, що змінює дитинство: як говорити з суспільством про систему підтримки дітей» – була присвячена ролі медіа та комунікацій у реалізації реформи системи догляду за дітьми. Учасники говорили про важливість сімейних форм виховання, розвиток соціальних послуг у громадах, а також про те, як журналістам відповідально висвітлювати теми, що стосуються дітей.
Також йшлося про етику, мову та стандарти в медіа, адже саме від того, як медіа говорять про дітей, залежить формування чутливого й безпечного інформаційного простору. Цей аспект надзвичайно важливий для Національної ради, адже захист прав дітей у медіа є одним із ключових завдань медіарегулятора, визначених його Стратегією діяльності на 2024-2026 роки.
