Як захистити суспільство від мови ворожнечі, а дітей від медіаконтенту, який травмує? Чи дотримуються гендерного балансу медіа? Фактчекінг – чому це важливо і чи треба вводити медіаграмотність в освітню програму – ці та інші питання обговорювали представники Національної ради в областях. Також вони сфокусувалися на темах інформаційної безпеки, роботі локальних медіа в умовах війни й відновлення мовлення після деокупації, боротьбі з несанкціонованим використанням радіочастот і захистові авторського права. Докладніше – далі.
Вінницька область
Низку важливих питань, присвячених діяльності національних спільнот Вінниччини у світлі євроінтеграційного поступу нашої держави, обговорили під час зустрічі представник медіарегулятора в області Вадим Мазурик, в.о. начальника управління у справах національностей і релігій Вінницької обласної військової адміністрації Алла Ратинська і голова ради національних товариств регіону Мерабі Нарсіа.
Особливу увагу приділили захисним механізмам від дискримінації та мови ненависті. Вадим Мазурик поінформував про деталі проєкту медіарегулятора «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство».
Наступного тижня у Вінниці відбудеться круглий стіл за участі представників національних спільнот, які проживають на теренах області, та керівників медійних організацій.
Представник регулятора спільно з головною спеціалісткою секретаріату представника Яною Фальштинською провели нараду з керівниками аудіовізуальних медіа Вінниччини. Це найвпливовіші теле- і радіоорганізації області, які мовлять цілодобово. Під час наради обговорили низку важливих питань: виконання вимог статей 35, 37 і 40 Закону України «Про медіа», необхідність дотримання програмної концепції мовлення, розміщення актуальної інформації на веб-сайтах компаній тощо.
Також говорили про участь медійників у круглому столі з представниками національних спільнот регіону, який організовують представництво Національної ради й управління у справах національностей та релігій Вінницької ОВА.
Представник медіарегулятора у Вінницькій області підготував статтю «Ефірне цифрове телебачення Вінниччини». У ній мова йде про історію становлення цифрового мовлення, суть технології та стандарти. Вадим Мазурик детально зупинився на існуючих мережах цифрового мовлення на території області та їхніх перспективах. Станом на березень 2025 року наземне цифрове мовлення покриває 96% території Вінниччини.
Волинська область
Результати гендерного моніторингу за друге півріччя минулого року проаналізували під час наради представниця Національної ради на Волині Лілія Бойко і колектив телеканалу «СТН» (ТОВ «Нововолинське телебачення телефонія інтернет».
Окремо поспілкувалися про результати цьогорічного моніторингу. Розглянули, як змінилася репрезентація жінок і чоловіків у медіа в умовах воєнного часу. Також зупинилися на питаннях медіаграмотності, дезінформації, захисту прав дітей у медіа, зокрема розглянули етичні аспекти висвітлення історій за їхньої участі, забезпечення конфіденційності вразливих категорій.
Окрім того, на запрошення ТОВ «Радіо «Буг» Лілія Бойко стала гостею програми «Тема дня», в якій поспілкувалась із журналісткою Іриною Костюк. Говорили про:
- стан медіапростору регіону;
- факти прийому програм іноземних мовників на прикордонних територіях;
- виклики і проблеми, які постають перед місцевими медіа;
- гендерні тенденції у матеріалах медіа;
- основні положення Закону України «Про медіа» щодо діяльності регіональних мовників;
- шляхи розвитку інформаційного простору регіону.
Представниця медіарегулятора разом із головною спеціалісткою секретаріату представника Оленою Малій провели нараду з колективом ТОВ «Контент менеджмент груп».
Проаналізували результати гендерного моніторингу за друге півріччя 2024 року. Моніторингом було охоплено 210 сюжетів. Абсолютна більшість сюжетів, що транслюються в програмах місцевих новин, гендерно нейтральні або збалансовані щодо гендерних ролей.
Також під час наради обговорили тенденції висвітлення гендерної рівності в контексті війни. Питання доступу жінок до військової сфери стає ще більш актуальним і потребує фахового нестереотипного висвітлення у медіа. Увагу приділили результатам проведеного у 2025 році дослідження 54 новинних сюжетів. Зупинилися на питаннях «Репрезентації військових у медіа» та «Реінтеграції ветеранів у цивільне життя».
Дніпропетровська область
Представниця Національної ради у Дніпропетровській області Олена Демченко провела онлайн-лекцію для спеціалістів з комунікації органів місцевої влади та керівництва місцевих бібліотек. Вона розповіла про основні принципи і важливість фактчекінгу й перевірки інформації, ознаки дезінформації та розповсюдження фейків, вплив дезінформації на аудиторію і наслідки такого впливу, протидію маніпуляціям та дезінформації, а також механізм створення новинних повідомлень.
Також Олена Демченко на запрошення Дніпропетровської обласної організації НСЖУ разом із правозахисницею Юлією Сегедою і психологинею Юлією Сидорук взяла участь у круглому столі щодо захисту дітей від травмівного медіаконтенту. На заході також були медійники регіону і студенти факультету журналістики Дніпровського Національного університету.
Представниця поінформувала учасників про актуальні рекомендації щодо захисту дітей у медіапросторі, які нещодавно опублікувала Національна рада, вплив на дитячу психіку різних видів контенту, юридичну відповідальність суб’єктів у сфері медіа та необхідність дотримання журналістської етики і професійних стандартів.
Загалом всі спікери акцентували свою увагу на тому, що інтереси, безпека і благополуччя дитини мають бути визначальними факторами, які треба враховувати під час підготовки відповідних матеріалів.
Донецька область
Про відновлення мовлення після деокупації та особливості реєстрації онлайн-медіа йшлося під час онлайн-наради, яку провела представниця Національної ради у Донецькій області Наталія Шах із представниками місцевих аудіовізуальних медіа. Учасники обговорили стратегії відновлення мовлення після деокупації регіону, можливості продовження термінів дії ліцензій, а також особливості реєстрації та діяльності онлайн-медіа і правила розміщення суспільно чутливого контенту.
- ТОВ «ТРК «Можливість» залишається єдиним в області місцевим аудіальним медіа, яке здійснює мовлення цілодобово, наповнюючи ефір лише власним контентом.
- ТОВ «ТРК «ТВ-7» із Маріуполя вимушено припинило ефірне мовлення з початку окупації у 2022 році. Проте журналісти компанії продовжують активно працювати в різних містах України, не припиняючи свою професійну діяльність.
- Щодо ТОВ «Телебачення «КАПРІ» з Покровська, то восени 2024 року внаслідок ворожого ракетного удару були зруйновані студійні та офісні приміщення телекомпанії, через що колектив було релоковано до безпечного місця.
Наразі всі згадані медіа поширюють контент на всіх доступних онлайн-платформах, де щоденно розміщують соціально важливу інформацію для жителів регіону.
Івано-Франківська область
Чи потрібно вводити «Медіаграмотність» окремим предметом в журналістську освітню програму? Над цим міркували учасники обговорення освітньо-професійної програми «Журналістика та цифрові комунікації» в Університеті Короля Данила. Ця програма розрахована на підготовку бакалаврів, перший набір студентів відбудеться цього року.
У заході взяли участь представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов, прикарпатські медійники, викладачі кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю, директорка департаменту соцмереж та цифрового контенту Суспільного мовлення Олександра Захарченко, головна редакторка журналу Reporters Марія Паплаускайте.
Експерти зійшлися на тому, що майбутнім журналістам необхідно освоювати не тільки теоретичні знання, але й практичні навички під час стажування в прикарпатських медіа.
Під час обговорення Ігор Маслов запропонував розробникам освітньо-професійної програми винести окремим модулем вивчення Закону України «Про медіа» та Кодексу етики українського журналіста.
Після того, як ГО «Прикарпатська інформаційна корпорація» з Івано-Франківська зареєструвала на останньому засіданні Національної ради одразу 6 онлайн-видань, Ігор Маслов зустрівся із її засновницею Оксаною Камінською і головним редактором Андрієм Менівим. Обговорили необхідність виконання вимог Закону України «Про медіа» щодо обов’язкового оприлюднення зареєстрованими онлайн-медіа вихідних даних у своїх онлайн-профілях. Ігор Маслов також нагадав медійникам про необхідність виконання норм рекламного законодавства стосовно ідентифікації реклами, мова реклами і Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» щодо мови вебсайту або профілю онлайн-медіа.
Рівненська область
Представниця Національної ради у Рівненській області Лілія Гринюк разом із головною спеціалісткою секретаріату Русланою Радзіховською під час робочої поїздки до Національного університету «Острозька академія» провели нараду з ректором закладу Едуардом Балашовим та проректором із науково-педагогічної роботи Дмитром Шевчуком.
Оскільки університет є субʼєктом у сфері друкованих та онлайн медіа і зареєстрував 8 друкованих наукових журналів і збірників та одне онлайн-медіа, під час зустрічі з упорядниками наукової літератури проаналізували дотримання медійного законодавства. Зокрема, йшлося про виконання положень щодо вихідних даних, мови розповсюдження, рекламної інформації та підстав для внесення змін до реєстру.
Із викладачами і студентами поспілкувались про:
- підвищення рівня медіаграмотності;
- роль Національної ради у регулюванні інформаційного простору;
- виклики, що сьогодні постають перед медіа.
Тернопільська область
Представниця Національної ради у Тернопільській області Оксана Новосельська зустрілась із заступником начальника Тернопільського обласного відділу Західної філії УДЦР Романом Шостаком. Під час зустрічі обговорили:
- результати технічного радіоконтролю смуг радіочастот на території Тернопільської області;
- стан користування радіочастотним спектром;
- дотримання ліцензійних умов місцевими мовниками;
- боротьбу з несанкціонованим використанням радіочастот.
Оксана Новосельська поінформувала про актуальний стан медіапростору області, оголошені Національною радою конкурси на мовлення на вільних радіоканалах і результати проведених моніторингів лінійних аудіовізуальних медіа.
Сумська область
Представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко у «стуДІЯПРОФі» зустрілася зі студентами і викладачами кафедри журналістики та філології Сумського державного університету. Представниця медіарегулятора розповіла про позитивні й негативні тенденції в роботі локальних медіа в умовах воєнного часу.
- Станом на 1 березня цього року кількість місцевих суб’єктів у сфері медіа – 86. Ними зареєстровано 144 медіа. Серед медіа Сумщини частка друкованих медіа найбільша – 57%.
- Понад 78% медіа Сумщини провадять діяльність на територіях можливих бойових дій – тобто під обстрілами й бомбардуваннями. Цей фактор значно ускладнює роботу редакцій.
Також Лариса Якубенко розповіла про важливі чинники, зокрема низку рішень Національної ради, які допомагають сумським медіа у прикордонних і прифронтових областях працювати в умовах повномасштабного вторгнення.
За результатами ухвалених Національної ради рішень представниця медіарегулятора надала відеокоментар щодо розвитку мереж радіомовлення на теренах Сумщини. Ефективне використання радіочастотного ресурсу й збільшення різноформатних станцій сприятиме доступу жителів прикордонної області до інформації, підкреслила Лариса Якубенко.
Хмельницька область
Представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська обговорила тему захисту авторського права в ефірі програми «Країна майбутнього» на каналі «TV7+». Вона нагадала, що використання журналістами невласного контенту регулюється Законом України «Про авторське право і суміжні права». Зокрема, телемовники та радіомовники можуть транслювати програми чи будь-які аудіовізуальні твори інших виробників лише на підставі відповідної угоди, дозволу правовласника.
Олена Гавінська закликала дивитися контент на офіційних українських медіасервісах. “Тим самим ми підтримуватимемо українських виробників контенту та й вітчизняну економіку в цілому. Натомість, якщо ми дивитимемося російські медіасервіси і медіаресурси, обходячи заборони, то інвестуватимемо у ворожу зброю, не лише інформаційну”.
Олена Гавінська також повідомила, що Національна рада формує Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресорки. Станом на сьогодні у цьому Переліку перебувають 27 медіасервісів держави-агресорки. Доступ до них на території України обмежено. Ці медіасервіси надають доступ не лише до українських телеканалів, фільмів, інших аудіовізуальних творів (без дозволу правовласників, звісно), а також за їх допомогою можна переглянути і контент держави-агресорки. Тому формування такого Переліку і подальше блокування доступу до внесених до нього медіасервісів сприяє не лише боротьбі з медіапіратством, а й захисту нашого інформаційного простору.
Чернівецька область
Про інформаційну безпеку в частині контролю за дотриманням вимог Закону України «Про медіа» щодо ретрансляції теле- і радіоканалів провайдерами аудіовізуальних сервісів, запобігання поширенню ворожого інформаційного впливу через іноземні лінійні медіа в закладах готельного й ресторанного господарства, протидію дезінформації та кіберзагрозам в умовах гібридної війни поспілкувалися представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук і начальник управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій та технічного захисту інформації Чернівецької обласної військової адміністрація Юрій Косуба.
Юрій Косуба окреслив ключові напрями роботи управління, яке опікується питаннями цифрової трансформації регіону, впровадженням електронного урядування, кібербезпекою та захистом державних інформаційних ресурсів. Особливу увагу він приділив заходам з протидії кіберзагрозам та інформаційним атакам.
«Інформаційна безпека – це не лише питання технологій, це питання національної безпеки. Тільки спільними зусиллями державних органів, провайдерів медіасервісів, медійників та громадськості ми зможемо ефективно протидіяти інформаційним загрозам. Нині важливо забезпечити контроль за ретрансляцією медіаконтенту, уникнути ворожої пропаганди і зробити інформаційний простір регіону безпечним», – наголосила Любов Нечипорук.
Також обговорили шляхи запобігання ретрансляції теле- і радіоканалів із порушенням умов розповсюдження іноземних лінійних медіа у готелях, закладах ресторанного господарства та інших суб’єктах, що надають послуги з тимчасового проживання.
За словами Юрія Косуби, для збереження інформаційної стабільності нашої держави необхідно діяти проактивно, на випередження. «Аби не допустити впливу ворожих медіа на громадянську свідомість та запобігти кіберзагрозам, що можуть підірвати нашу інформаційну безпеку…. У контексті інформаційної безпеки проактивні дії можуть включати моніторинг медіапростору, виявлення потенційних загроз ще до того, як вони стануть широкомасштабними, розробку системи раннього попередження про кіберзагрози або впровадження заходів для посилення захисту від ворожої пропаганди та дезінформації. Це також передбачає постійну освіту громадян щодо небезпек і навичок безпечної роботи з інформацією», – наголосив він.
Чернігівська область
Представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко на запрошення Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації в рамках навчальної програми «Інформаційна безпека» провела семінар для посадових осіб місцевих державних адміністрацій щодо алгоритмів фактчекінгу.
Вона ознайомила учасників з діяльністю медіарегулятора, актуальними змінами медійного законодавства і надала приклади практичних кейсів, які слухачі зможуть використати під час здійснення своїх повноважень.
Також Ірина Сенченко зустрілась із першою заступницею голови обласної ради Ніною Лемеш. Під час зустрічі обговорили:
- виклики, що стоять перед місцевими медіа в умовах війни;
- особливості медіапростору регіону;
- залучення фінансової підтримки для медіа;
- роботу місцевих аудіальних медіа та вплив воєнного стану на їх роботу.
У форматі онлайн до зустрічі долучилась керівниця комунальної організації «Радіо Борзна» Ірина Плющ, яка розповіла про те, як радіостанція працює нині і долає виклики сьогодення, а також окреслила першочергові потреби колективу.
Йшлося також про імплементацію Закону України «Про медіа» й необхідність реорганізації комунальних телерадіоорганізацій в публічні аудіовізуальні медіа. Окрему увагу було приділено питанням покриття регіону радіосигналом.
