Особливості роботи медіа в умовах воєнного стану, перспективи розвитку телерадіопростору прикордонних регіонів, питання медіаграмотності та безпечного інформаційного середовища, а також тонкощі спілкування журналістів з ветеранами російсько-української війни. Усі ці теми активно обговорювали представники Національної ради в областях під час зустрічей із місцевими медіа та представниками влади.
Вінницька область
Представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик під час робочої поїздки до Ямпільської громади зустрівся із заступником Ямпільського міського голови Михайлом Трубою.
Під час зустрічі обговорили:
- впровадження в життя положень Закону України «Про медіа» в частині реформування місцевої телерадіокомпанії в публічне аудіовізуальне медіа;
- функціонування ефірного цифрового телебачення на території Ямпільщини;
- протидію дезінформації.
Також представник регулятора на запрошення Ямпільського телерадіомовного комітету взяв участь у ефірі, де з редакторкою Оленою Гречанюк поспілкувалися про перспективи розвитку телерадіопростору прикордонних регіонів, підтримку такого розвитку медіарегулятором, а також програму «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство».
Крім того, представник провів нараду з колективом друкованого медіа – газети «Ямпільські вісті», зокрема, редакторкою Оленою Скорупою та її заступницею Світланою Наконечною. Традиційно обговорили: нове законодавство про медіа, тираж видання, передплату на друге півріччя, взаємини з Укрпоштою.
На запрошення кафедри права факультету економіки, менеджменту та права Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету Вадим Мазурик спільно з очільниками Вінницької обласної організації Національної спілки журналістів України Аріною Кантоністовою та Мариною Тепленко провели зустріч зі студентами 1-2 курсів спеціальності «Психологія».
Під час зустрічі представник ознайомив аудиторію з основними принципами формування медіаграмотності, спільно розглянули інструменти протидії маніпулятивним технологіям та практичні кейси виявлення дезінформаційних наративів.
Волинська область
Про зміцнення інформаційної стійкості регіону говорили під час зустрічі представниця Національної ради у Волинській області Лілії Бойко із селищним головою Любешова Олегом Кухом. Сторони обговорили важливі питання реалізації Стратегії діяльності Національної ради у сфері захисту інформаційного простору.
Під час зустрічі домовилися про подальшу співпрацю, зокрема щодо оперативного інформування про факти прийому іноземних телеканалів на території громади.
Учасники обговорили хід впровадження в регіоні Закону України «Про медіа», необхідність запобігання проявам дискримінації в медіапросторі, забезпечення якісного функціонування ефірного цифрового телебачення на території Любешівщини та спільну протидію дезінформації.
Окрему увагу приділили питанню підтримки місцевого друкованого видання «Нове життя», яке відіграє важливу роль у висвітленні подій громади та зміцненні інформаційної стійкості регіону.
Дніпропетровська область
Про особливості роботи медіа в умовах воєнного стану говорили студенти Національного університету ім. Олеся Гончара під час вебінару «Журналістські стандарти під час війни», який провела представниця Національної ради у Дніпропетровській області Олена Демченко.
У ході заходу обговорили:
- дотримання балансу думок під час висвітлення чутливих тем (насильства, робота зі звільненими з полону, вимушеними переселенцями тощо);
- основні принципи висвітлення інформації про обстріли;
- робота з військовими;
- фактчекінг та інформаційна безпека;
- роль та вплив соціальних мереж та месенджерів на роботу журналістів.
Донецька область
До початку повномасштабного вторгнення у Донецькій області здійснювали діяльність 28 провайдерів аудіовізуальних сервісів. Станом на сьогодні їх залишилось всього шість. Представниця Національної ради у Донецькій області Наталія Шах провела нараду із провайдерами аудіовізуальних сервісів, які стійко працюють в регіоні.
На нараді обговорили питання технічного обслуговування станцій ретрансляції з урахуванням специфіки надання послуг у різних містах (оскільки більшість станцій працює в автоматичному режимі), а також необхідність дотримання вимог медійного законодавства щодо ретрансляції програм.
У зустрічі взяли участь представники ТОВ «Агротехсервіс Плюс» (м. Дружківка), ТОВ Телерадіокомпанія «Енергетик» (м. Миколаївка), ФОП Ковальова Т.М. (м. Добропілля).
Деякі провайдери припинили діяльність на початку війни; ліцензії та реєстрацію інших було анульовано. А наприкінці 2024 року внаслідок окупації м. Курахового вимушено припинили діяльність та було евакуйовано обладнання ТОВ «ТРК «Зеніт» та ПП «Дельта».
Івано-Франківська область
Безпека в інформаційному просторі стала головною темою зустрічі представника Національної ради в Івано-Франківській області Ігоря Маслова з начальником відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України майором поліції Миколою Худолієм.
Під час зустрічі обговорили низку важливих тем, пов’язаних зокрема з:
- протидією кіберзлочинності в медіа;
- способам виявлення та реагування на фейки і дезінформацію;
- ризиками, пов’язаними з поширенням персональних даних;
- інформаційною гігієною та медіаграмотністю;
- спільними кроками для підвищення обізнаності громадян щодо цифрової безпеки.
Такі зустрічі – це не лише обмін досвідом, але й важливий крок до формування безпечного та відповідального інформаційного середовища.
Також Ігор Маслов провів робочу зустріч з керівником Івано-Франківської філії Концерну РРТ (регіональна дирекція) Олегом Петрашем.
В ході зустрічі обговорили актуальні питання співпраці, що стосуються забезпечення стабільного мовлення в області, технічних аспектів трансляції та подальшої координації дій у сфері телерадіомовлення:
- технічний стан передавальної мережі та забезпечення стабільного телерадіомовлення в області;
- покриття території Івано-Франківської області телевізійним та радіосигналом, в тому числі телевізійним сигналом МХ-7 та шляхи його розширення;
- забезпечення Концерном РРТ трансляції телевізійного та радіосигналу місцевих мовників під час можливих вимкнень світла в населених пунктах області;
- стан медійного простору Прикарпаття, розбудова нових мереж мовлення на території Івано-Франківської області.
Сумська область
Реінтеграція ветеранів російсько-української війни через відкритий діалог. Зустріч представників медіа Сумщини з ветеранами та членами їх родин організувала представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко та ГО «Сумське обласне об’єднання інвалідів та ветеранів ЗСУ «Громада ветеранів» за сприяння Департаменту культури, туризму та релігій Сумської ОДА-ОВА та Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Як уникнути тригерів у спілкуванні з ветеранами та налагодити взаємодію медіа і ветеранів – ця тема стала лейтмотивом діалогу представників ветеранської та медійної спільнот Сумщини.
До розмови долучилися журналісти телерадіокомпаній, друкованих та онлайн-медіа (представники районних медіа – у форматі ZOOM-конференції).
В обговоренні також взяли участь:
- військовий психолог Олексій «Капелан» Кузнецов;
- регіональна координаторка Сумської області всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Жанна Сидоренко;
- начальник групи комунікацій Сумського обласного ТЦК та СП майор Олександр Бондаренко;
- Валерій Дзех та Михайло Олійник з Культурного десанту – неформального об’єднання військовослужбовців творчих професій;
- студенти двох спеціальностей: журналістика та соціальна психологія – Сумського державного університету.
Ветерани російсько-української війни Валерій «Док», Олександр «Медик», Віталій «Левша», Олег «Морган», Анатолій «Оса» відверто розповіли про свій досвід спілкування з представниками медіа, психологами, працівниками лікарень та шпиталів тощо.
Таїсія Павленко, дружина ветерана та членкиня правління організації «Громада ветеранів» вважає, що медіа мають сприяти створенню ветерано-орієнтовного інформпростору. «Ветерани – це люди зі сталевими нервами, але й на сталі можуть залишатися шрами», – зазначила пані Таїсія, розповідаючи про проблеми адаптації ветеранів та ставлення суспільства до ветеранської спільноти.
Лариса Якубенко своєю чергою повідомила, що Національна рада активно працює над тим, щоб українське суспільство утверджувалося як толерантне та недискримінаційне. Вона звернула увагу на важливість формування у журналістів навичок коректної комунікації, аби уникати повторної травматизації та не завдавати шкоди емоційному стану постраждалих на війні. Відповідні рекомендації щодо формату спілкування з ветеранами та членами їх родин були напрацьовані під час обговорення з ветеранськими організаціями на круглому столі, організованому медіарегулятором в рамках програми «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство».
Військовий психолог Олексій «Капелан» Кузнецов розповів про психологічні аспекти комунікації з чинними військовослужбовцями та ветеранами:
- у військовослужбовців і ветеранів різний емоційний стан, і це треба враховувати у розмовах з ними;
- військовослужбовці й ветерани з різних військових підрозділів по-різному реагують на однакові питання.
- чим довше військовий перебував в окопі, «на бойових», тим більше потребує часу на адаптацію у цивільному житті.
Журналістка газета «Глухівщина» Раїса Вороненко звернулася до ветеранів з пропозицією розказати свої історії для майбутньої книги про спротив сумської тероборони. Про готовність медіа разом з ветеранами формувати дружній до ветеранської спільноти суспільний простір також сказала Алла Федорина, голова Сумського пресклубу та редакторка сайту «Меdiа-коло».
Онлайн-лекцію для студентів 3 курсу за спеціальністю «Журналістика» прочитала представниця медіарегулятора Лариса Якубенко на запрошення Наталії Калініченко, редакторки прикордонної газети «Білопільщина» та викладачки Машинобудівного фахового коледжу СумДУ.
Йшлося саме про друковані та онлайн-медіа, реєстрація яких передбачена Законом України «Про медіа». Зокрема, Лариса Якубенко розповіла:
- чому в новому законі вживається саме визначення «медіа», а не «ЗМІ»;
- яка процедура реєстрації;
- скільки друкованих та інтернет-видань зареєстровано в області;
- чи несуть незареєстровані онлайн-медіа відповідальність за поширення контенту з ознаками мови ворожнечі, антиукраїнської пропаганди та інформації, що загрожує національній безпеці України.
Також акцентувала увагу на тому, що таке платформи спільного доступу до інформації й чому їх не вважають медіа.
Окрім того, представниця медіарегулятора розповіла про роботу Національної ради та її роль у розбудові інформаційного простору; функції нагляду (контролю) за дотриманням чинного законодавства України.
За підсумками лекції майбутні журналісти написали тестову роботу.
Харківська область
Представниця Національної ради у Харківській області Ірина Панченко відвідала Златопільську громаду, де провела нараду з колективом одного із найактивніших місцевих мовників – ТОВ «ТРК «Надія». Попри близькість до лінії фронту, медійники щодня продовжують інформувати свою аудиторію, посилювати соціальну згуртованість і підтримувати стійкість громади.
Під час наради обговорили:
- практичне застосування положень Закону України «Про медіа» в умовах воєнного стану – ліцензування, реєстрація, відповідальність;
- захист прав мовників у прифронтових регіонах;
- залучення грантової підтримки місцевих медіа;
- посилення партнерства з місцевими громадами, військовими, волонтерськими організаціями;
- виробництво чутливого контенту для внутрішньо переміщених осіб і питання інтеграції переселенців у життя громад.
Також ішлося про інклюзивну журналістику та гендерну збалансованість у програмах. Представництво Національної ради у Харківській області ознайомило колектив телеканалу з даними дослідження щодо гендерного балансу у програмах їхнього виробництва.
ТРК «Надія» – незалежне медіа, яке з 2002 року не зупиняє свою роботу навіть в умовах повномасштабної війни.
Колектив ТРК «Надія» виробляє мультимедійний контент, знімає у деокупованих громадах, тримає активний зв’язок із аудиторією прифронтової зони, багато сюжетів і передач присвячує базовій військовій підготовці, вшануванню пам’яті загиблих, проблемам переселенців. Серед найпопулярніших програм – «Особлива думка», «РозмоваPRO», «Твої Герої», «Свідки», «Давайте пригадаємо», «Час інформації». У фокусі – люди, громада, реальні історії.
Хмельницька область
Про захист прав людини, запобігання поширенню дискримінаційних висловлювань і мови ворожнечі в медіа йшлося під час зустрічі представниці Національної ради у Хмельницькій області Олени Гавінської з Оксаною Кізаєвою, представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Хмельницькій області.
Олена Гавінська розповіла, що медіарегулятор здійснює нагляд за дотриманням медіа законодавчих вимог щодо захисту прав дітей, зокрема, поширення інформації, що може завдати шкоди їхньому фізичному, психічному або моральному розвитку; нерозголошення інформації про дитину без згоди хоча б одного з батьків. Поширення такої інформації належить до значних порушень.
Медійне законодавство також передбачає відповідальність медіа за поширення дискримінаційних висловлювань, а також висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу та жорстокість стосовно окремих осіб чи груп осіб за національними, релігійними, гендерними, віковими та іншими ознаками.
Представниця Національної ради відзначила, що за результатами моніторингів медіа Хмельниччини у їхній діяльності не зафіксовано порушення зазначених вище вимог. У свою чергу Оксана Кізаєва повідомила, що Представництво Уповноваженого в Хмельницькій області також не фіксувало порушення прав людини, поширення дискримінаційних матеріалів у медіа області та не отримувало відповідні скарги від жителів Хмельниччини.
Олена Гавінська та Оксана Кізаєва домовилися про подальшу співпрацю у царині захисту прав людини та недопущення дискримінації та мови ворожнечі в медіа Хмельниччини.
Черкаська область
Підвищення прозорості та підзвітності місцевих органів влади, удосконалення процесу інформування громадськості щодо кібербезпеки та цифрової освіти – теми, що активно обговорювалися під час онлайн-наради головної спеціалістки секретаріату представника Національної ради у Черкаській області Галини Рижак із представниками Черкаської обласної військової адміністрації.
У ході наради Галина Рижак обговорила із заступником голови Черкаської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергієм Свєрчковим та начальником відділу з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації ЧОВА Дмитром Хулапзом спільні кроки у напрямках розвитку відкритих даних.
«Ми прагнемо створити максимально прозорий і доступний для громадян веб-ресурс Черкаської ОВА. Зараз працюємо над тим, щоб усі важливі для мешканців дані були відкритими, зрозумілими та легкими у використанні», – зазначив Сергій Свєрчков.
Окрему увагу зосередили також на інформуванні населення з питань цифрової безпеки, зокрема – через створення і поширення навчальних матеріалів, які допомагають українцям уникати кіберзагроз.
«Питання кіберграмотності зараз є надзвичайно актуальним. Разом із партнерами ми плануємо напрацьовувати ефективні механізми протидії інформаційним впливам держави- агресора та реагування на загрози для суспільства, ще активніше інформувати населення, використовуючи, як традиційні канали – аудіовізуальні, аудіальні та друковані медіа так і онлайн-платформи», – підкреслила Галина Рижак.
«Популяризація якісного, сучасного та безкоштовного контенту на платформі «Дія. Освіта» дозволяє охопити широку аудиторію – від школярів до пенсіонерів. Ми відкриті до співпраці з представництвом Національної ради у Черкаській області для поширення цього контенту в області», – додав начальник профільного відділу ЧОВА Дмитро Хулап.
За підсумками наради було досягнуто домовленості про подальшу координацію спільних дій, зокрема – запуску інформаційної кампанії з кіберграмотності та серії освітніх матеріалів для мешканців Черкащини з залученням медіа області з метою протидії інформаційним впливам держави-агресора.
Чернігівська область
На запрошення Чернігівської районної адміністрації та місцевого Центру підвищення кваліфікації кадрів представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко провела тренінг з інформаційної безпеки.
Учасники тренінгу детально розібралися в таких темах:
- як працюють сучасні медіа та як ефективно з ними взаємодіяти;
- що саме робить Національна рада та як перевіряє медіакомпанії;
- правила роботи з інформацією, особливо у випадках із чутливими темами та ризиками поширення шкідливих матеріалів;
- як виявляти мову ворожнечі та правильно на неї реагувати;
- перевірка фактів і використання додатків для аналізу текстів, фото та відео.
Крім того, Ірина Сенченко зустрілася з керівницею апарату Чернігівської районної адміністрації Тетяною Куриленко. Під час розмови вони обговорили питання покриття району телерадіосигналом і розглянули звернення громадян. Ірина Сенченко також розповіла про поточні моніторинги, які проводить Національна рада, та домовилася про наступну зустріч з новопризначеним головою ради для подальшої співпраці.
Чернівецька область
Про роль медіа, гуманітарну дипломатію та партнерство між країнами говорили в Чернівцях. Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук зустрілася з Почесним консулом Латвії Іллею Хочем. Йшлося про те, як регіональні медіа висвітлюють теми національних спільнот і чому важливо уникати дискримінаційних висловлювань.
«Незалежні та професійні медіа – це щит від маніпуляцій і основа для міжетнічної злагоди», – зазначив Ілля Хочь. Він розповів про підтримку, яку Латвія надає Україні з перших днів повномасштабного вторгнення як на рівні держави, так і через ініціативи громадянського суспільства.
Одним з прикладів такої підтримки є домовленість про організацію поїздок до Латвії для дітей українських військових. А в Чернівцях Ілля Хочь як керівник благодійного фонду «Хесед-Шушана» реалізує гуманітарні проєкти для місцевих мешканців і ВПО.
Любов Нечипорук поділилася досвідом Національної ради щодо формування толерантного інформаційного середовища та тим, як регіональні медіа представляють національні спільноти.
«Сьогодні потрібно об’єднувати зусилля журналістів, національних спільнот, громадських і міжнародних партнерів – щоби медіапростір був відповідальним і стійким до зовнішніх загроз», – підсумувала вона.
Про ризики дезінформації, фейкові акаунти, які маскуються під медіа, і про те, як не потрапити в інформаційну пастку, говорили на Буковині представниця медіарегулятора Любов Нечипорук та начальник відділу протидії кіберзлочинам у Чернівецькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України Олександр Долішняк.
Під час обговорення акцентували увагу на роботі фейкових телеграм-каналів, які поширюють маніпулятивний контент, сіють паніку й спотворюють уявлення про події.
Окремо зупинилися на темі реєстрації провайдерів аудіовізуальних сервісів. У Чернівецькій області офіційно працює чотири компанії, ще дві – зареєстровані в інших регіонах, але мають охоплення й тут.
«Під час воєнного стану особливо важливо, аби споживачі мали можливість впевнено користуватися лише тими сервісами, які працюють у межах правового поля, і несуть відповідальність за вміст, який вони поширюють», – підкреслила Любов Нечипорук.
За результатами зустрічі вирішили створити публічний Перелік офіційно зареєстрованих медіаресурсів Буковини, щоби кожен міг перевірити, чи має справу з надійним джерелом. Це стане ще одним захистом від фейків і черговим кроком до посилення співпраці між медіарегулятором і правоохоронцями в інформаційній сфері.
Про силу єдності, дезінформацію, як зброю та роль національних спільнот у боротьбі з нею йшлося в ефірі радіо «Буковинська хвиля», де ведуча Марина Скінтей поспілкувалася з представницею Національної ради у Чернівецькій області Любов’ю Нечипорук.
Вона розповіла про підсумки масштабної конференції в Чернівцях, присвяченої інформаційній безпеці. Говорили про те, як держава, медіа та національні спільноти можуть діяти разом щоби протистояти фейкам і пропаганді.
Згадали й про важливу роль місцевих медіа, зокрема мовами національних меншин. Представниця медіарегулятора повідомила в ефірі, що майже чверть друкованих видань, зареєстрованих у Чернівецькій області, виходять мовами національних спільнот. На місцевому телебаченні також транслюються програми румунською мовою, які розповідають про життя національних спільнот, волонтерські ініціативи, підтримку військових та інші важливі теми.
