Викорінення української ідентичності на тимчасово окупованих територіях, проблемні питання діяльності онлайн-медіа, інформаційна безпека дітей в інтернеті та роль медіа у формуванні безпечного інформаційного простору – питання, які хвилювали представників регулятора. Окрім того, вони опікувалися питаннями медіапростору на деокупованих територіях і мовлення на прикордонних, ролі місцевих медіа в протидії ворожим інформаційним атакам. Приділили увагу аспектам реорганізації комунальних підприємств і говорили про майбутнє теле- і радіоіндустрії. А ще – організовували зустрічі регулятора із медійною спільнотою та брали участь у заходах із популяризації ромської культури. Далі – про заходи, що відбулися цього тижня в областях за участі представників медіарегулятора.
Автономна Республіка Крим
Участь у круглому столі за результатами проведеного компанією Active Group дослідження на тему «Ідентичність громадян, що мешкають на тимчасово окупованих територіях України» взяли представники медіарегулятора в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко і на Луганщині Володимир Горобець. Захід пройшов у стінах Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.
Дослідження проводилося на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. У ньому взяли участь мешканці цих територій, які залишилися на них проживати після 2014 та 2022 років. Результати дослідження були викладені у звіті і підтвердили факт: що довше територія перебуває під російською окупацією, то важче місцевим жителям підтримувати та зберігати свою українську ідентичність.
У роботі круглого столу взяли участь представники органів державної влади, наукової та освітянської галузей, громадські активісти та студентська молодь.
Під час дискусії обговорили:
- вплив російських наративів на свідомість українських громадян, які залишилися проживати на тимчасово окупованих територіях;
- дії окупаційної влади, спрямовані на викорінення української ідентичності у мешканців ТОТ;
- важливість кроків, які потрібно здійснювати органам влади України з метою підтримання громадян, які намагаються зберегти свою українську ідентичність на ТОТ;
- досвід, у тому числі негативний, який варто в майбутньому врахувати у процесі реінтеграції територій України після їх деокупації.
Учасники круглого столу зійшлися на думці, що такі дослідження мають бути системними, адже вони дають змогу бачити ситуацію на тимчасово окупованих територіях України та врахувати її під час планування наступних кроків держави з деокупації території України.
10 квітня у День кримськотатарської журналістики Володимир Ляшенко взяв участь у презентації книги «Вільні голоси Криму», яка стала результатом спільної ініціативи Українського ПЕН, The Ukrainians Media, видавництва Vivat і Центру прав людини Zmina за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).
У книзі зібрані історії про 16 кримських журналістів, яких окупаційна влада ув’язнила на території Криму та запроторила за грати, з них 13 – представники кримськотатарського народу.
На щастя, одна з цих історій уже має щасливе закінчення: кримськотатарський журналіст Наріман Джелял вийшов на свободу 28 червня 2024 року в результаті обміну українських полонених та політв’язнів.
У презентації взяли участь натхненники та організатори процесу створення книги, авторки деяких історій, що увійшли до збірника, та Левіза Джелял – дружина звільненого кримського журналіста.
Спікери поділилися своїми спогадами, як зароджувався задум цього видання, які труднощі та виклики довелося подолати на шляху до втілення проєкту. Авторки текстів розказали про свою роботу над текстами і що саме їх надихнуло та мотивувало на участь у цій роботі.
Левіза Джелял розповіла про нелегку долю дружин політичних в’язнів і про те, що вона як ніхто розуміє, що такі книги необхідні для того, аби підтримувати тих полонених і політв’язнів, які ще перебувають за гратами за вигаданими звинуваченнями.
Наприкінці презентації Володимир Ляшенко подякував авторам і упорядникам книги за нелегку та важливу працю і закликав присутніх продовжувати роботу з визволення українських бранців та деокупації півострова, а також висловив побажання в найближчий час зустрітися у вільному українському Криму!
Вінницька область
Представник медіарегулятора у Вінницькій області Вадим Мазурик був запрошений на засідання кафедри журналістики, реклами і зв’язків з громадськістю Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, де свого часу він більш як 10 років викладав лекції студентам.
На засіданні обговорили низку питань, а саме:
- особливості викладання у період воєнного стану;
- модифікацію навчальних програм;
- протидію ворожим інформаційним атакам.
Констатували необхідність посилення ролі медіаграмотності у суспільстві, вміння розпізнавати ворожі наративи та маніпулятивні технології. З цією метою на базі кафедри функціонує науково-практична лабораторія медіаграмотності та інформаційної безпеки.
Також представник Національної ради провів онлайн-нараду з керівниками онлайн-медіа регіону, на якій обговорили проблемні питання їх діяльності.
Під час наради було проаналізовано результати моніторингів онлайн-медіа, проведені в березні. Результатами цих перевірок було зафіксовано відсутність вихідних даних на окремих сайтах і сторінках спільного доступу до інформації. З огляду на це, Вадим Мазурик наголосив на необхідності дотримання вимог частини 5 статті 37 Закону України «Про медіа».
Крім цього, увагу приділили питанням маркування реклами відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про рекламу» та дотримання вимог статей 20-22 цього закону. Окремо розглянули вимоги щодо реклами азартних ігор.
Насамкінець наради керівниця сайту I-Vin.info Світлана Пустовіт поділилася досвідом роботи з грантовими програмами.
Волинська область
Онлайн-зустріч із представниками місцевих медіа відбулася на Волині за ініціативи Лілії Бойко, представниці Національної ради в області, та Ірини Цесар, оперуповноваженої відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області, лейтенанта поліції. Головною темою дискусії стала роль медіа у формуванні безпечного інформаційного простору та ефективна протидія дезінформації.
Учасники заходу дійшли висновку, що медіаграмотність і критичне мислення залишаються найефективнішими інструментами захисту від фейків та маніпуляцій. Було детально розглянуто типові ознаки маніпулятивних матеріалів, серед яких:
- використання неперевірених фактів;
- клікбейтні заголовки;
- посилання на анонімні джерела чи телеграм-канали.
Як наголошувалось на зустрічі, ці прийоми активно використовуються в інформаційних атаках, метою яких є дезорієнтація громадськості, викривлення реальності та розпалювання ворожнечі.
Ірина Цесар також презентувала інструменти протидії дезінформації та ворожим наративам, поділилася корисними ресурсами для попередження кіберзагроз. Особливу увагу було приділено платформам кіберполіції, створеним у межах проєкту «Брама», які можуть стати ефективною підтримкою для медіаспільноти у щоденній роботі.
Дніпропетровська область
Онлайн-лекцію з медіаграмотності для керівництва та співробітників бібліотек Дніпропетровської області провела Олена Демченко, представниця Національної ради у регіоні. Захід відбувся на запрошення обласної освітньої платформи з підвищення кваліфікації для працівників комунальних підприємств.
Під час лекції увагу було приділено питанням інформаційної безпеки дітей та підлітків в інтернеті. Для працівників бібліотек це актуально, адже саме вони проводять уроки з медіаграмотності у школах, тому їхня компетентність у цих питаннях має бути на високому рівні.
Івано-Франківська область
8 квітня представник Національної ради в області Ігор Маслов був гостем програми «Європейський вектор» в ефірі Івано-Франківського міського комунального підприємства телерадіокомпанія «Вежа».
З ведучою програми, директоркою компанії Оленою Третяк говорили про те, як нове українське медійне законодавство співзвучне нормам європейського права у цій сфері. Крім того, торкнулися таких тем:
- друга річниця Закону України «Про медіа»: основні результати імплементації;
- стан медійного простору Прикарпаття – основні показники діяльності місцевих і регіональних медіа;
- порушення в діяльності місцевих медіа.
Не оминули увагою й перетворення цього комунального підприємства, засновником і власником якого є міська рада, в місцеве публічне аудіовізуальне медіа. Детально розглянули норми Розділу ІІІ Закону «Про медіа» щодо реформування комунальних медіа та основні засади функціонування публічних медіа.
9 квітня Ігор Маслов став гостем прямого ефіру радіостанції «РАІ». З ведучими ефіру Богданом Горуком та Андрієм Ципугою обговорили:
- як працюють місцеві та регіональні медіа;
- яке майбутнє у телевізійної та радіоіндустрії у звʼязку з розвитком технологій;
- вплив штучного інтелекту на роботу медіа;
- інтернет проти радіомовлення: хто перемагає?
Крім того, представник поспілкувався із журналісткою ТОВ «ТК «Раі», прокоментувавши питання впливу російської пропаганди на свідомість українців. Він перелічив найбільш вразливі до телевізійної пропаганди групи населення і чутливі теми й методи, які використовують росіяни, щоб вплинути на нас. Поінформував про ініціативи Національної ради, спрямовані на боротьбу з інформаційними загрозами.
Рівненська область
«Протиотрута від фейків» – круглий стіл, у якому взяла участь представниця Національної ради у Рівненській області Лілія Гринюк. Його організував субʼєкт у сфері онлайн-медіа «Рівне онлайн». Разом з експертами, представниками громадських організацій, держустанов, медіа й молоддю говорили про механізми протидії дезінформації.
Під час зустрічі йшлося про іноземні інформаційні маніпуляції та втручання в інформаційний простір, а також про підхід Європейської служби зовнішніх справ до протидії дезінформації. Спікери одностайно назвали однією з головних проблем у боротьбі з ворожими фейками велику кількість анонімних телеграм-каналів, що свідомо поширюють неперевірену інформацію.
Представниця медіарегулятора поділилась результатами моніторингової роботи діяльності місцевих медіа, розповіла про стан мовлення на прикордонні краю, а також наголосила на необхідності дотримання медійного законодавства.
На запрошення Рівненського регіонального відділення Асоціації міст України Лілія Гринюк зустрілась із секретарями територіальних громад Рівненщини. Спілкувалися про виклики, з якими сьогодні стикаються громади: законодавчі зміни, ефективну комунікацію з людьми, цифрові інструменти, які можуть покращити роботу органів місцевого самоврядування.
Детально поговорили про інформаційну безпеку і роль місцевих медіа в протидії ворожим інформаційним атакам, питання реєстрації, ліцензування суб’єктів медіа, особливості мовлення на прикордонних територіях. Ішлося про медіаландшафт Рівненщини загалом та виклики й можливості для місцевих медіа в умовах сьогодення.
Сумська область
З нагоди Міжнародного дня ромів, який відзначався 8 квітня, у Сумській області пройшли урочистості. У той день ромський прапор майорів над Сумською ОДА-ОВА поруч з жовто-блакитним стягом. На урочистостях також вперше на Сумщині публічно пролунав національний гімн ромів «Джелем, Джелем». Ця подія стала важливим кроком у популяризації ромської культури та зміцненні єдності громади в Сумському регіоні. В урочистих заходах взяла участь представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко.
Ромська спільнота Сумщини є активною та дієвою частиною мультикультурної громади краю. Микола Москальов, голова ГО «Ромське національне об’єднання Сумської області», та Ольга Міхайленко, голова ГО «Ромський жіночий конгрес «Мануша», є голосами ромів. Вони постійно звертають увагу на необхідність забезпечення прав, свобод і законних інтересів спільноти.
«Хотілося б, звісно, відзначати це свято ромів з колоритними танцями та співом. Але не на часі. Захищаючи нашу Батьківщину гинуть найкращі доньки і сини України. Серед захисників чимало представників і нашої спільноти. Роми воюють, роми гинуть за Україну», – зазначила Ольга Михайленко.
Лариса Якубенко під час спілкування наголосила, що обов’язок суспільства – подолати будь-яку дискримінацію щодо ромського народу. Вона нагадала про відповідальність медіа за поширення висловлювань, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість, а також підбурюють до дискримінації та утисків щодо окремих осіб чи груп осіб за національною, расовою, релігійною та іншими ознаками.
Також представниця медіарегулятора провела зустріч з працівниками евакуйованої газети «Перемога» Ольгою Кисленко та Інною Загорулько.
Харківська область
Робочий візит до Златопільської громади здійснили представниця Національної ради у Харківській області Ірина Панченко разом із спеціалісткою секретаріату представниці Наталією Головановою. Під час візиту вони провели нараду з працівниками ТОВ «Побутрадіотехніка – телекомпанія «Орбіта ТВ».
На нараді було наголошено на важливій ролі місцевих медіа у формуванні суспільної стійкості. Ірина Панченко детально роз’яснила вимоги законодавства щодо діяльності провайдерів аудіовізуальних сервісів та порядок інформування медіарегулятора про зміни в діяльності компанії. Також були обговорені результати моніторингу, який підтвердив, що провайдер дотримується норм чинного законодавства.
«Орбіта ТВ» працює з 2000 року, і поява кабельного телебачення стала значущою подією для місцевих жителів. Місто розташоване на відстані 80 км від Харкова, рельєф місцевості пагорбистий, через що прийом ефірного телесигналу був нестабільним. Кабельне телебачення забезпечило якісне зображення за помірну ціну.
З часом компанія суттєво розвинулася: збільшилася кількість каналів, на початку 2000-х були запроваджені оптоволоконні лінії. Засновник і директор Григорій Білецький, який присвятив телевізійній справі понад 60 років, не припиняв роботу медіа навіть в умовах повномасштабної війни.
Особливу увагу компанія приділяє внутрішньо переміщеним особам. Сигнал «Орбіта ТВ» отримують переселенці з різних міст Харківщини – Ізюму, Куп’янська, Балаклії, Вовчанська, Дворічної, Великого Бурлуку, а також із Донеччини. Для них підключення, ремонт та трансляція надаються безкоштовно. В ефірі транслюються національні, міжнародні та регіональні програми, зокрема й контент місцевої телекомпанії «ТРК «Надія».
Незважаючи на невеликий колектив (усього сім осіб), компанія намагається виконувати свою роботу на найвищому рівні. Варто зазначити, що двоє працівників компанії зараз захищають Україну на фронті.
За вагомий внесок у розвиток місцевого медіапростору та забезпечення інформаційних потреб громади під час війни представниця Національної ради вручила колективу ТОВ «Побутрадіотехніка – ТК «Орбіта ТВ» Почесну грамоту Національної ради.
За ініціативи Представниці Національної ради у Харківській області Ірини Панченко відбулася зустріч з керівником харківського провайдера аудіовізуальних сервісів ТОВ «Макснет». Під час зустрічі вона нагадала про вимоги законодавства щодо діяльності провайдерів аудіовізуальних сервісів та роз’яснила порядок інформування медіарегулятора про зміни в мережі.
Окремо обговорили результати проведеного моніторингу провайдера. Моніторингом встановлено, що провайдер дотримується норм законодавства щодо умов розповсюдження іноземних лінійних медіа.
ТОВ «Макснет» – провайдер аудіовізуальних медіасервісів, який працює на медіаринку вже 23 роки. З моменту заснування 11 квітня 2002 року ТОВ «Макснет» системно модернізує та розширює мережеву інфраструктуру.
Особливо важливою є робота «Макснет» під час війни, коли постійні обстріли, зокрема в прифронтовому Харкові, унеможливлюють нормальне функціонування інфраструктури, але колектив «Макснет» оперативно ремонтує її за будь-яких обставин.
Компанія «Макснет» безкоштовно підключила до мережі бомбосховища Харкова і Пункти незламності. Упродовж 2022-2024 рр. провайдер надавав абонентам пільговий тариф, частину доходу від якого перераховував у фонди підтримки населення і ЗСУ. Також медіа регулярно допомагає військовим, передаючи автівки та необхідне обладнання.
Варто зазначити, офіс ТОВ «Макснет» було зруйновано під час обстрілу, і через небезпеку більшість колективу працює дистанційно.
За високий професіоналізм, героїзм у справі відновлення телерадіомовлення на Харківщині 2022 року колектив ТОВ «Макснет» був нагороджений Почесною Грамотою Національної ради.
Херсонська область
Робочу зустріч із начальником Херсонської ОВА Олександром Прокудіним провів представник Національної ради на Херсонщині Сергій Мовчан. Говорили про стан медіапростору на деокупованій частині регіону – що вже вдалося зробити і які завдання попереду.
Сьогодні інформаційне середовище регіону поступово відновлюється. Так виглядає медійний ландшафт Херсонщини зараз:
- Телебачення. У Херсоні працюють цифрові мультиплекси МХ-1, МХ-2 і МХ-3. У мережі МХ-7 мовлення здійснюється в обласному центрі та у селищі Велика Олександрівка. А от МХ-5, де раніше були присутні місцеві телеканали, поки що не відновився.
- Радіо. В обласному центрі працюють 12 FM-станцій. Ще 7 передавачів забезпечують сигнал у Бериславському районі.
- Аудіовізуальні сервіси. Діють два провайдери, які надають відповідні послуги.
- Друковані медіа. У Херсонській області зареєстровано 30 видань – від газет і журналів до наукових збірників.
- Онлайн-медіа. Функціонують 9 онлайн-ресурсів – це як вебсайти, так і сторінки в соцмережах, YouTube-канали та Telegram, TikTok.
Попри постійну загрозу з боку ворога і серйозні пошкодження інфраструктури на правобережжі, робота над відновленням мовлення триває. Фахівці докладають зусиль, щоби український контент був доступним як і в деокупованих районах, так і на тимчасово окупованій частині Херсонщини.
Хмельницька область
Під час робочої поїздки до Полонного представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська провела нараду із суб’єктами у сфері онлайн-медіа, які працюють у цій громаді, – «Полонне.City», «Інфодім» і «Головний медіа центр». На зустрічі, зокрема, йшлося про реєстрацію та відповідальність онлайн-медіа за порушення вимог медійного законодавства.
Олена Гавінська розповіла про переваги реєстрації для онлайн-медіа:
- отримання юридичного статусу суб’єкта у сфері медіа;
- гарантії щодо акредитації та професійної діяльності;
- можливість брати участь у тендерах, оголошених органами державної влади та органами місцевого самоврядування;
- можливість долучитися до роботи органів спільного регулювання.
Представниця медіарегулятора наголосила, що відповідальність за порушення законодавства передбачена і для зареєстрованих, і для незареєстрованих онлайн-медіа. Проте до зареєстрованих онлайн-медіа більш ліберальних підхід у застосуванні заходів реагування.
- Станом на сьогодні на Хмельниччині зареєстровано 15 суб’єктів у сфері онлайн-медіа, які використовують 19 доменів.
Черкаська область
Головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради у Черкаській області Галина Рижак провела нараду з директоркою ТОВ «Телерадіокомпанія Ільдана» Валентиною Душок і колективом медіа. Під час зустрічі говорили про:
- результати моніторингу дотримання мовних квот (ст. 40 Закону України «Про медіа»);
- дотримання норм законодавства про рекламу.
Також у розмові зачепили тему гендерного балансу в медіа. Минулорічний моніторинг показав, що медіа забезпечує гендерний баланс у кількісному представленні чоловіків і жінок серед кореспондентів. В охоплених моніторингом сюжетах кореспондентки і кореспонденти представлені паритетно. У новинних передачах ведучими є чоловіки і жінки.
Чернівецька область
Поточний тиждень був надзвичайно насиченим для медійного простору Чернівецької області: з робочим візитом тут перебували члени Національної ради Олександр Бурмагін та Максим Онопрієнко.
Робочий візит мав на меті не лише поглибити діалог між центральним регулятором і регіональними стейкхолдерами, а й віднайти конкретні, практично орієнтовані рішення, які сприятимуть зміцненню українського медіапростору на регіональному рівні – зокрема через розвиток локального мовлення, удосконалення взаємодії між органами влади та мовниками, адаптацію до нових вимог законодавства, а також посилення інформаційної стійкості громад в умовах гібридних загроз.
Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук у рамках візиту членів медіарегулятора до регіону зорганізувала низку важливих заходів, до яких були залучені всі причетні структури та зацікавлені сторони. Отже, в межах візиту відбулася низка важливих подій:
- обговорення інформаційної безпеки з начальником Чернівецької обласної військової адміністрації Русланом Запаранюком, керівниками і представниками правоохоронних органів, керівниками регіональних представництв УДЦР і Концерну РРТ;
- нарада з медійниками Чернівецької області, присвячена актуальним питанням регіонального медіапростору;
- конференція «Стратегічні аспекти протидії державі-агресору в інформаційній площині: об’єднання зусиль медіа та національних спільнот», у якій офлайн взяли участь більш як 80 учасників (голови національно-культурних товариств, керівники і представники медіа, голови територіальних громад, на території яких проживають представники національних спільнот, почесні консули, представники влади, депутатського корпусу, науковці, експерти, громадські діячі), онлайн – 50 учасників, 1200 користувачів – переглянули пряму трансляцію заходу на Facebook-сторінці представниці Національної ради в області;
- виставка, на якій було представлено колекцію традиційного буковинського одягу, зібрану відомим етнографом Миколою Шкрібляком. У приватній збірці етнографа зберігається витканий одяг буковинців кінця ХІХ – початку ХХ століть з усіх етнографічних регіонів краю: Буковинської Гуцульщини, Буковинського Підгір’я, Буковинського Попруття, Буковинської Наддністрянщини. У день конференції були презентовані раритетні буковинські строї – костюми Буковинського Підгір’я;
- брифінг Максима Онопрієнка й Олександра Бурмагіна за підсумками конференції;
- участь Максима Онопрієнка в програмі «Після новин» на телеканалі «Чернівецький промінь»;
- участь Олександра Бурмагіна в програмі «Постфактум» на телеканалі «tva»;
- зустріч з головою Чернівецької обласної ради Олексієм Бойком щодо ролі місцевої влади в підтримці плюралізму та інклюзії у медіа, розвитку місцевого лінійного аудіовізуального мовлення, забезпечення рівного доступу громадян до об’єктивної інформації, підтримки україномовного контенту, а також дотримання інформаційних прав національних спільнот, що проживають у регіоні;
- зустріч із Чернівецьким міським головою Романом Клічуком, під час якої учасники торкнулися широкого кола питань: від загального стану медіаландшафту міста до реалізації положень Закону України «Про медіа», забезпечення громади якісною, достовірною інформацією, а також викликів, пов’язаних з інформаційною безпекою в умовах війни.
Представництво Національної ради у Чернівецькій області забезпечило високий рівень організації візиту, широку залученість місцевих стейкхолдерів, створило платформи для конструктивного діалогу та співпраці серед усіх зацікавлених сторін, що серед іншого сприятиме зміцненню захисту прав національних спільнот в інформаційному просторі та їх активній залученості до протидії інформаційній агресії.
За результатами заходів визначено подальші кроки для підтримки регіонального мовлення у прикордонній Чернівецькій області, узгоджено механізми взаємодії для підвищення інформаційної безпеки громад.
Чернігівська область
Ірина Сенченко, представниця регулятора на Чернігівщині, з робочим візитом відвідала Новгород-Сіверську громаду області, яка є прикордонною і визнана зоною активних бойових дій. Вона зустрілась із Павлом Верченком, заступником Новгород-Сіверського міського голови, і Сергієм Поливодою, керуючим справами виконавчого комітету. Під час зустрічі обговорили життя громади, медіапростір регіону та наявні проблеми.
Населення громади здебільшого користується супутниковим мовленням. Вороже мовлення – це найголовніший виклик в інформаційній сфері прикордонної Новгород-Сіверської громади. Після запровадження державного мультиплексу – покриття вітчизняними програмами стало кращим, однак, місцями в селах, що межують з росією, пробивається вороже мовлення.
Під час візиту Ірина Сенченко завітала до редакції газети «Сіверський край», що видається з 1919 року. Нині видання, очолюване Ганною Халіман, переживає складні часи: зростання вартості друку, падіння тиражу до 1300 примірників, проблеми з доставкою. Попри щоденні обстріли громади, колектив продовжує роботу: «Нас тут п’ятеро, всі жінки, з яких двоє – вдови. Будівля стара, топимо дровами. Нам не холодно, ми робимо улюблену роботу!»
Ірина Сенченко також відвідала кореспондентський пункт Суспільного Чернігів, створений у 2018 році. Журналісти регулярно висвітлюють наслідки обстрілів прикордоння, документують життя мирних мешканців на лінії фронту. Унікальні матеріали місцевих медійників, зокрема Олексія Коцебчука, збирають мільйони переглядів на різних платформах. До Дня військового журналіста представниця регулятора передала від Національної ради відзнаки за професіоналізм і відданість роботі.
На запрошення Чернігівської міської ради та регіонального центру підвищення кваліфікації Ірина Сенченко провела навчання з інформаційної безпеки для посадовців Новгород-Сіверської громади.
У своєму виступі вона наголосила, що широкомасштабна війна спричинила сплеск інформаційної агресії, хвилі якої розповсюдилися по всьому світу. «Штучно підготовлена інформація використовується як зброя, не менш ефективна за армійське озброєння. Метою інформаційної зброї є свідомість людини та масова свідомість», – зазначила представниця Національної ради.
Навчання охопило три ключові блоки:
- Особливості інформаційної безпеки в умовах війни, механізми впливу інформації на людину, робота медійного регулятора.
- Маніпуляції з інформацією: розпізнавання фейків, безпечне споживання новин, методи протидії дезінформації.
- Безпека в глобальній мережі: базові поняття, електронна ідентифікація, безпечне використання ПК.
Учасники активно цікавилися питаннями протидії кіберзагрозам, оцінки інформаційних ризиків та законодавчого захисту від кіберзлочинності.
