Під час другої частини конференції обговорювався досвід різних європейських країн у контексті впровадження системи співрегулювання медіа-простору. Перед учасниками конференції виступили експерти з Великобританії, Німеччини та керівник структурного підрозділу Національної ради. За підсумками обговорюваних питань можна зробити висновки, що вельми актуальною і в Україні, і світі є проблема захисту неповнолітніх від шкідливого контенту.
Про досвід Великої Британії у цій сфері співрегулювання медіа-ринку учасникам конференції розповів директор із питань стандартів, член Виконавчої ради Агентства з регулювання комунікацій (ОFCOM) Крис Банатлава. Докладніше на темі захисту прав неповнолітніх у ЗМІ та на досвіді Німеччини у цій сфері зупинився віце-президент Академії телебачення FAM Курт-Ульріх Майер. Завідувач сектору міжнародних зв’язків Національної ради Людмила Василенко розповіла про систему саморегуляції медіа простору в Нідерландах, з якою задяки відповідному проекту Ради Європи члени Національної ради ознайомилися в квітні ц. р.
Жваві дискусії викликало питання, наскільки ефективним може бути впровадження європейського, скажімо, Нідерландського досвіду в Україні. «Ми не намагаємося «лобіювати» нідерландський досвід. Просто це одна з найефективніших систем регулювання, визнана багатьма інституціями в світі. Нам здається, що голандська система регулювання це – готовий продукт, який було б доречно імплементувати в нас», – зазначила заступник голови Національної ради Лариса Мудрак. Однак до цієї тези виникло чимало запитань та зауважень. Коли мова йде про впровадження такої моделі регуляції, основна мета – захист дітей від шкідливого контенту. Задля цього в Голандії створена система «Кijkwizer», що становить систему візуальних позначок, тобто єдину споживацьку інформаційну систему про телепродукт, яка надає поради батькам щодо можливого шкідливого для дітей контенту. Дискусія, по-суті, закінчилася низкою риторичних запитань. Адже запровадивши таку систему на телебаченні, діти все одно зможуть знайти загрозливий продукт в інтернеті або на прилавках у магазині.
Досвід Німеччини може бути цікавим з того погляду, що ще 8 років тому там утвердилася модель співрегулювання як «офлайн», так і «онлайн» медіа. За словами запрошеного експерта, Німеччина зуміла створити модель співрегулювання, відповідно до якої різні сторони працюють разом із метою досягнення оптимального захисту прав неповнолітніх. У секторі телебачення та онлайн-послуг задіяні три організації, кожна з яких виконує різний спектр функцій. Якщо пояснити в деталях, то це – регуляторні органи, що діють через Комісію з питань захисту прав неповнолітніх у медіа (КJM), комерційні телемовники, що діють через свою організацію саморегулювання (FSF) та інтернет-оператори, що діють через свій еквівалент організації саморегулювання (FSM). «Ця співпраця розвивається доволі цікавими шляхами, зважаючи на те, що розділяючі лінії між телебаченням, онлайн- та оффлайн-медіа стають все більш і більш примарними. Як така, реформа у сфері захисту прав неповнолітніх мала на меті не тільки стати відповіддю на технологічні зміни, а й на зміни у всьому суспільстві», – прокоментував ситуацію Курт-Ульріх Маєр.
Для України будь-який досвід, пов’язаний з впровадженням системи саморегуляції, є корисним. Однак, підводячи підсумки, доводиться повертатися до доволі загальних висловлювань. По-перше, для того, щоб у нас запрацювала така система, як у провідних європейських державах, потрібно ставитися до цього задуму відповідально. Ця теза стосується всіх учасників: саморегулюючих організацій, регуляторних державних органів і власне споживачів. Нині з різних суспільних причих співпраця між цими сторонами є досить складною. По-друге, потрібно розуміти, що в Україні система, що базується виключно на саморегуляції, не буде працювати, оскільки існує чимало проблемних питань, над вирішенням яких медіа-сектор відмовляється працювати. Більшість експертів зауважували, що саморегуляція не спрацьовує, коли існує велика різниця між інтересами всіх субєктів відповідного ринку.
Концепція співрегулювання дуже популярна в Європі. Наскільки вона перспективна в Україні, учасники конференції почують в наступному блоці, що має назву: «Українські реалії – чи може співрегулювання стати ефективним механізмом вирішення проблем у взаєминах держави та ЗМІ».
