Цьогоріч, в умовах повномасштабної агресії з боку росії, ми особливо цінуємо роботу телевізійників, радійників і зв’язківців.
Під час війни питання зв’язку та інформації — це питання життя. Так було на початку вторгнення, коли міста й села окуповував ворог, і людям треба було дати знати —де є вода, їжа, де безпечно пересуватися, наскільки близько рашистські війська. Так і зараз, коли наявність українського мовлення і зв’язку практично є синонімом визволення з-під російської окупації.
Яскраві приклади професіоналізму та самопожертви медійники і зв’язківці демонстрували в Маріуполі й Тростянці, Бучі й Харкові, Чернігові і Слов’янську, Запоріжжі та Ізюмі, Куп’янську й Херсоні, у багатьох українських деокупованих містах і селах.
Ми не лише вдячні за їхню відданість, творчість, креативність, подвиг із ризиком для себе передати людям інформацію — дякуємо за надію і за врятовані життя.
Як тільки українські міста і села звільняються від окупантів, перше, що роблять люди, — зв’язуються з близькими, вмикають марафон «Єдині новини», шукають на радіохвилях наші українські станції. Отримують, нарешті, правдиву інформацію замість російської пропагандистської отрути.
Ми розуміємо, наскільки робота українських медійників і зв’язківців важлива для світу. Українські медіа не дають забувати про трагедію, яку принесла в нашу країну кремлівська навала, підтримують наших співгромадян, які опинилися за кордоном, і розповідають про наші військові перемоги — світ знає правду про Україну.
Дорогі друзі, колеги, звитяжні українські воїни інформаційного фронту, ми дякуємо вам за відвагу й мужність, за ваш внесок у Перемогу!
Слава Україні!
