Національна рада: Регіональний вимір – про наші новини в областях

Здобутки нового медійного законодавства, його вплив на медійне середовище, використання радіочастотного спектра для забезпечення якісного інформаційного простору, а також забезпечення інформаційних потреб румуномовної громади. Про ці та інші теми йшлося на брифінгах, у новинних сюжетах, прямих ефірах за участі представників Національної ради в областях. Розповідаємо про їхні активності, що відбулися цього тижня.

Вінницька область

Гостем програми «На часі» вінницької телекомпанії «ВІТА» став представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик.

Із журналістом Олексієм Літвіновим обговорили низку актуальних проблем:

• відмінність між ліцензуванням і реєстрацією;
• напрацювання критеріїв для онлайн-медіа та роль у цьому процесі органів співрегулювання;
• нові засоби реагування медіарегулятора;
• збільшення частки державної мови в програмах аудіальних та аудіовізуальних медіа у 2024 році;
• протидію дезінформаційному впливу країни-агресора;
• обмеження щодо ксенофобських висловлювань.

Під час зустрічі із директоркою департаменту у справах засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю Вінницької міської ради Наталею Конончук ішлося про  процеси впровадження в регіоні положень нового медійного законодавства. Приділили увагу реформі комунальних ЗМІ у місцеві публічні аудіовізуальні медіа, адже Вінницька міська рада є засновником двох аудіовізуальних медіаорганізацій: телекомпанії «ВІТА» і радіокомпанії «Місто над Бугом».

3 квітня Вадим Мазурик провів нараду з керівниками і представниками компаній – провайдерів аудіовізуальних сервісів Вінниччини. Підбили підсумки першого року імплементації Закону «Про медіа». Усі 10 компаній – провайдерів, що працюють в області, скористалися правом упродовж року безкоштовно перереєструватись. Сім уже отримали ідентифікатори в Реєстрі суб’єктів у сфері медіа, документи трьох – у процесі розгляду.

• Також говорили про вимогу медійного законодавства щодо частки теле – і радіоканалів державною мовою у пакетах, доступ до яких надається користувачам провайдерами аудіовізуальних сервісів. Вона з 1 квітня має становити не менше ніж 30 відсотків.

Волинська область

Про підсумки року дії Закону України «Про медіа» та його вплив на медійне середовище Волинської області говорили в ефірі «Українського радіо» (Луцьк). Гостею студії стала представниця регуляторного органу у Волинській області Лілія Бойко.

• Зупинилися на процедурі ліцензування – воно тепер обов’язкове лише для тих суб’єктів, які використовують радіочастотний спектр.

• Особливу приділили увагу покриттю території регіону телевізійним сигналом, у тому числі в мережі МХ-7.

• Обговорили результати реєстрації друкованих та онлайн-медіа.

Лілія Бойко зустрілася із представниками телеканалу «СТН». Говорили про гендерний баланс і використання у репортажах фемінітивів. Представниця медіарегулятора акцентувала, що для створення безпечного й відкритого інформаційного середовища для всіх громадян важливо дотримуватися вимог, встановлених Законом. Він, зокрема, визначає низку правил, серед яких – заборона використання у медіа мови ворожнечі і матеріалів, що можуть зашкодити правам та інтересам дітей.

Івано-Франківська область

29 березня представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов був гостем прямого ефіру ПП «Радіостудія «Сяйво», м. Коломия.

У прямому ефірі з ведучою ефіру Юлією Калин обговорили такі питання:

• перший рік дії Закону України «Про медіа»;
• стан медійного простору Прикарпаття;
• розширення мовлення аудіальних та аудіовізуальних медіа Івано-Франківської області протягом 2023 – 2024 рр.;
• реєстрації друкованих та онлайн-медіа Прикарпаття;
• превентивні заходи щодо недопущення дискримінаційних матеріалів у медіа;
• результати гендерних моніторингів прикарпатських медіа.

Як на медіа позначився перший рік дії оновленого медійного законодавства цікавилися і журналісти ПП «Телерадіокомпанія «НТК». У розмові з Надією Ніплюхіною також обговорили питання:

• розширення аудіовізуального мовлення на території області (зокрема, результати конкурсів для м. Калуша і с. Дебеславців);
• розширення аудіального мовлення в містах Рогатині, Калуші і Косові;
• результати реєстрації провайдерів, мовників без використання РЧС, друкованих та онлайн-медіа станом на 31 березня цього року;
• підвищення медіаграмотності працівників місцевих медіа та мешканців регіону.

2 квітня Ігор Маслов провів робочу зустріч із працівниками ТОВ «Медіа2Тікетс» (м. Коломия) – субʼєктом у сфері онлайн-медіа, що зареєстрував 3 вебсайти: «Інформатор Івано-Франківськ», «Інформатор Коломия» та «Інформатор Калуш». Розглянули:

• контентні обмеження, передбачені статтями 36 і 42 Закону України «Про медіа»;
• маркування реклами в онлайн-медіа, її відокремлення від іншої інформації з використанням слова «реклама»;
• переліку обовʼязкових вихідних даних для зареєстрованих онлайн-медіа відповідно до статті 37 Закону «Про медіа».

Рівненська область

Спільний брифінг у Рівненській ОВА на тему «Як використовується радіочастотний ресурс для забезпечення якісного інформаційного простору Рівненщини?» провели представниця медіарегулятора у Рівненській області Лілія Гринюк і начальник Рівненського обласного відділу Західної філії ДП «Український державний центр радіочастот» Антон Маняк.

• Лілія Гринюк акцентувала, що безліцензійна діяльність медіа заборонена. Також вона поінформувала про порядок отримання ліцензії на мовлення з використанням радіочастотного спектра.

• Говорили і про наповнення українськими програмами прикордоння Рівненщини з Білоруссю, про те, як доєднатися до мережі цифрового мовлення Т2, зокрема МХ-7.

Сумська область

Представниця медіарегулятора у Сумській області Лариса Якубенко ініціювала проведення прямого ефіру на харківській радіостанції ТОВ «МАТРІКС +» (позивний – «NovaLine») на тему річниці імплементації Закону України «Про медіа» в контексті роботи медіа прифронтових областей.

• У прямому ефірі взяли участь голова Національної ради Ольга Герасим’юк, Лариса Якубенко, представник регулятора в Запорізькій області Володимир Циганов та представниця в Харківській області Ірина Панченко.

• Представники Національної ради зосередилися на особливостях роботи місцевих медіа в умовах війни

Регіональний мовник «NovaLine» – один з небагатьох в Україні, який активно розбудовує власну радіомережу саме на прифронтових територіях. Протягом 2023 – 2024 років радіостанція отримала кілька дозволів на тимчасове мовлення на 7 вільних радіочастотах на територіях з особливим режимом мовлення, до яких належать окремі райони Сумської, Запорізької, Харківської областей.

Лариса Якубенко провела брифінг для медіа Сумщини в Офіційному медіацентрі Сумської ОВА. Вона поінформувала про зміни в медіапросторі краю, що відбулися упродовж року з дня імплементації Закону. Станом на 30 березня Національна рада зареєструвала на Сумщині:

• 30 суб’єктів у сфері друкованих медіа (разом вони видають 50 газет і журналів);
• медіа, які провадять діяльність без використання радіочастотного спектра (у Сумській області це телеканали «СТС», «АКЦЕНТ», «ПУЛЬСАР РТБ» і радіостанція «ОХТИРКА»);
• 11 суб’єктів у сфері онлайн-медіа (18 сайтів).

З метою протидії інформаційній агресії, захисту інтересів держави, ефективного використання радіочастотного спектра Національна рада у 2023 – 2024 роках видала дозволи на тимчасове мовлення на вільних радіочастотах у Сумській області і дозволи на тимчасове мовлення зі збільшеною потужністю передавачів кільком радіостанціям: «Українському радіо», «Радіо Промінь», «Радіо П’ятниця», «Радіо Еммануїл», «Радіо ХІТ», Армія ФМ» тощо.

Тернопільська область

Представниця Національної ради в Тернопільській області Оксана Новосельська взяла участь у тренінгу «Нове медійне законодавство та преса», організованому в місті ГО «Платформа прав людини».

На тренінг запрошені журналісти з усієї України. До обговорення особливостей впровадження медіареформи Олександра Степанова, виконавча директорка ГО «Платформа прав людини»,  адвокати й медіаюристи громадської організації Ольга Вдовенко, Микола Гринишак, Євген Воробйов. Окрему сесію проведе в суботу член Національної ради Олександр Бурмагін.

У програмі круглого столу:

• особливості, виклики, статистика – рік імплементації Закону України «Про медіа»;
• особливості, виклики і процес співрегулювання в медіа;
• проведення перевірок Національною радою;
• реєстрація друкованих та онлайн медіа;
• контентні обмеження;
• правове регулювання роботи друкованих медіа;
• відповідальність суб’єктів у сфері друкованих медіа за порушення вимог законодавства.

Хмельницька область

Упродовж тижня представниця регуляторного органу у Хмельницькій області Олена Гавінська для громади висвітлювала події, що сталися в медіапросторі Хмельниччини, відколи запрацював Закон «Про медіа». Цій темі був присвячений її брифінг у Хмельницькій обласній військовій адміністрації і  передача «Актуальне інтерв’ю» за її участі на телеканалі ТРК К-П, ТОВ «Телерадіокомпанія Кам’янець-Подільський».

Під час розмови з Інною Дорогою представниця медіарегулятора розповіла про:

• основні зміни, що сталися в українському медійному середовищі;
• обмеження, встановлені законодавством у період збройної агресії, зокрема контентні обмеження;
• обмеження щодо структури власності та фінансування медіа;
• обмеження діяльності іноземних лінійних медіа в Україні;
• заборону поширення на території нашої держави аудіовізуальних медіасервісів на замовлення держави-агресора.

Станом на 31 березня 2024 року Національна рада зареєструвала 23 суб’єкти у сфері друкованих медіа (загальна кількість друкованих видань – 52); 5 провайдерів аудіовізуальних сервісів Хмельниччини і 7 провайдерів з інших областей, що надають послуги в регіоні; 7 суб’єктів у сфері онлайн-медіа.

Також Олена Гавінська поінформувала про результати реєстрації суб’єктів у сфері медіа Кам’янеччини: станом на 31 березня Національна рада зареєструвала 7 суб’єктів у сфері друкованих медіа і внесла до Реєстру суб’єктів у сфері медіа інформацію про 35 друкованих видань; зареєструвала 2 суб’єкти у сфері онлайн-медіа. Заяви ще кількох суб’єктів перебувають на розгляді регулятора.

Вона звернула увагу, що незважаючи на добровільність реєстрації онлайн-медіа, законом передбачена відповідальність за порушення законодавчих вимог як для зареєстрованих, так і незареєстрованих онлайн-медіа. Із 1 квітня до порушників застосовуватимуться усі заходи реагування, передбачені Законом «Про медіа».

Черкаська область

Під час робочої зустрічі представниці Національної ради у Черкаській області Надії Горбаченко з начальницею відділу періодичних видань Черкаського регіону АТ «Укрпошта» Іриною Овчаренко говорили про:

• співпрацю філії з редакціями друкованих медіа регіону;
• підвищення тарифів на передплату і доставку газет і журналів;
• процес реєстрації черкаських друкованих видань в Національній раді станом на 2 квітня цього року.

Із дня набуття чинності Законом «Про медіа» у Черкаській області зареєстровано 44 суб’єкти у сфері друкованих медіа (74 друкованих видання: 41 газету, 24 журнали та 9 наукових збірників).

На запрошення Черкаської обласної організації спілки журналістів Надія Горбаченко взяла участь у навчальному семінарі «Протидія ризикам розповсюдження незаконної зброї: медійний аспект». Медійники мали змогу поспілкуватися з керівництвом й експертами Головного управління Національної поліції та НДЕКЦ у Черкаській області, психологами.

Спікери заходу розповіли про:

• особливі заходи безпеки, впроваджені під час дії воєнного стану;
• шляхи потрапляння незаконної зброї на Черкашину, способи її поширення і виявлення;
• статистику злочинів, пов’язаних із незаконним обігом зброї;
• дії громади (алгоритм дій) під час виявлення небезпечних предметів тощо.

Начальник відділу комунікації ГУНП у Черкаській області Зоя Вовк звернула увагу медійників на помилки в журналістських дослідженнях, які впливають на точність, об’єктивність та просування матеріалів.

Серед найпоширеніших помилок:

• неперевірена інформація, недостатнє дослідження й перевірка фактів;
• використання сенсаційних заголовків без належної підтримки фактажу;
• вплив особистих переконань або політичної адженди, які можуть призвести до упередженого підходу медіа до теми.

Семінар організований редакцією газети «Черкаський край» у партнерстві з Черкаською обласною організацією спілки журналістів, Центром безпекових досліджень «СЕНСС». Центр є дослідницькою та експертною неурядовою організацією, що спеціалізується на питаннях міжнародної і національної безпеки.

Чернівецька область

Про забезпечення інформаційних потреб румуномовної громади Чернівецької області представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук поспілкувалася з головою обласного товариства румунської культури імені Міхая Емінеску (Societatea pentru Cultura și Literatura Română în Bucovina «Mihai Eminescu»), головним редактором тижневика «Gazeta de Herţa» Василем Бику.

• «Gazeta de Herţa» розповсюджується на території Чернівецької області та виходить один раз на тиждень українською і румунською мовами. Василь Бику є автором та ведучим програми «Rezumat» румунською мовою, яка щотижня виходить на телеканалі «tva».

Василь Бику розповів, що обласне товариство румунської культури імені Міхая Емінеску всіляко сприяє розвиткові румунської культури на Буковині – організовує й підтримує культурні проєкти, зустрічі з письменниками, виставки, презентації книг. Під час одного з останніх заходів було організовано збір коштів на підтримку ЗСУ.

Любов Нечипорук підкреслила, що питання забезпечення інформаційних потреб румуномовної громади Чернівецької області дуже актуальне для Буковини, адже на території регіону компактно проживає румунська етнічна меншина. Вона наголосила, що сприяння розвиткові медіа мовами корінних народів України та національних меншин (спільнот) України – серед цінностей Національної ради, які викладені у Стратегії її діяльності на 2024 – 2026 роки.

Про підсумки року дії Закону України «Про медіа» і зміни в медіапросторі Чернівецької області Любов Нечипорук говорила на брифінгу у прес-центрі обласної військової державної адміністрації.

Станом на початок квітня цього року у Чернівецькій області зареєстровано:

• 18 теле- і радіопрограм (з урахуванням суб’єктів у сфері медіа, які використовують радіочастотний спектр, і тих лінійних аудіовізуальних медіасервісів, які провадять діяльність без використання радіочастотного спектра);
• 16 суб’єктів у сфері друкованих медіа, які зареєстрували 42 видання;
• 2 суб’єкти у сфері онлайн-медіа;
• 2 провайдери аудіовізуальних сервісів.

Заяви на реєстрацію ще низки медіа перебувають на опрацюванні в Національній раді.

Чернігівська область

Представниця регулятора в Чернігівській області Ірина Сенченко привітала колектив телеканалу «Прилуки ТБ», який з 1 квітня цього року розпочав мовлення і в Ніжині (цифрове ефірне телемовлення).

• Комунальне підприємство засноване ще 1995 року, із 2012 року телеканал «Прилуки» отримав ліцензію Національної ради, із 2018 року – цілодобово мовить у цифровому форматі в місті Прилуках Чернігівської області. Того ж року телеканалу вдалося досягти значних успіхів, як у процесі розширення медіаконтенту, так і в поповненні матеріально-технічної бази.
• За інформацією керівниці телеканалу, в Ніжині створений корпункт і працює знімальна група.

Український медіапростір рік функціонує та регулюється Законом України «Про медіа». Яким він був для чернігівських медіа, говорили на телеканалі «Дитинець» з Іриною Ломонос, керівницею телеканалу, в ефірі програми «По суті».

Станом на 31.03.2024 Національна рада зареєструвала на Чернігівщині:

• 33 суб’єкти у сфері друкованих медіа (загальна кількість друкованих видань – 40);
• 5 провайдерів аудіовізуальних сервісів Чернігівщини і 7 провайдерів з інших областей, що надають послуги в області;
• 4 суб’єкти у сфері онлайн-медіа.