24 липня члени Національної ради зустрілися із представниками Офісу Ради Європи і Представництва Європейського Союзу в Україні. Від Ради Європи були присутні голова Офісу Мортен Енберг і керівниця проєкту «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» Галина Смірнова. Від Представництва Європейського Союзу в Україні у зустрічі взяли участь Наташа Єфімоф, голова відділу преси та інформації, Володимир Кондрачук, керівник напряму «Реформа державного управління», і Танел Танг, із Групи підтримки України, Європейська комісія (Брюссель). Метою зустрічі було визначення актуальних для регулятора і європейських колег напрямів співпраці в рамках нового проєкту, який планує розпочати європейська сторона.
Учасники передусім висловили вдячність один одному за вже реалізовані проєкти, які дали змогу досягти значних результатів, у тому числі в законодавчому полі, і таким чином принести позитивні зміни в телерадіоінформаційному просторі України. Мортен Енберг назвав сфери, в яких буде розвиватися новий проєкт РЄ і ЄС. Це – посилення системи Суспільного мовлення; зміцнення роздержавлених місцевих друкованих видань; безпека журналістів і протидія безкарності злочинів проти свободи вираження поглядів; ухвалення законодавства про аудіовізуальні медіасервіси та посилення можливостей Національної ради; покращення доступу до публічної інформації для ЗМІ; збалансоване і професійне висвітлення виборів у ЗМІ, інформаційна безпека України відповідно до європейських стандартів.
Питання повноважень Національної ради є особливо важливим для Ради Європи. Мортен Енберг нагадав про раніше напрацьовані експертами РЄ висновки, які рекомендували посилити важелі впливу українського медіарегулятора і його фінансову та інституційну незалежність. Перші такі зміни можуть відбутися з ухваленням нового закону про аудіовізуальні медіасервіси. Його прийняття є зобов’язанням України в рамках виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Цей аспект особливо актуалізується під час проведення виборів. За підтримки Ради Європи під час президентської та парламентської виборчих кампаній цього року громадські організації проводили незалежний моніторинг медіа. Беручи до уваги його результати, а також законодавчі норми, Рада Європи вважає, що Національна рада повинна мати більше механізмів, щоб реагувати на порушення ЗМІ виборчого законодавства. Члени Національної ради погодилися із цими висновками, оскільки неодноразово заявляли про недостатні важелі впливу і способи реагування, якими законодавство наділило регуляторний орган. Пропозиції щодо змін до законодавства знову будуть висловлені у звітах Національної ради за підсумками обох виборчих кампаній.
Перший заступник голови Національної ради Ольга Герасим’юк висловилася про те, що експертна підтримка і консультації фахівців будуть дуже доречними при визначенні нових інструментів дії для регулятора. При розгляді цього питання, на її думку, слід зважати і на новітні тенденції розвитку інформаційної сфери – появу штучного інтелекту, все більший реальний ефект, який чинить інтернет. Водночас, на переконання членів Національної ради, регуляторний орган має залишитися незалежним, далеким від цензури і політичних впливів. Тож робота у цьому напрямі триватиме і далі для досягнення якісних результатів.
Європейські партнери зауважили на тому, що проблемою для українських ЗМІ є їх олігархізація. Причиною цьому, сказала заступник голови Національної ради Уляна Фещук, є те, що медіа в Україні не є способом заробітку грошей, а інструментом інформаційного впливу. Серед можливих кроків вона назвала зміни до антимонопольного законодавства в частині зменшення порогу концентрації із теперішніх 35% до 20-ти. Водночас член Національної ради Сергій Костинський зауважив, що поки не буде змін у засадах економічної політики і незалежності судової гілки влади, усі дії залишатимуться лише невеликими тактичними кроками.
Реальною противагою олігархічним медіа має стати Суспільне мовлення, переконані обидві сторони зустрічі. Український суспільний мовник потребує подальшої підтримки на етапі свого розвитку, особливо це стосується його достатнього фінансування. Національна рада зі свого боку вже чимало зробила для розбудови мережі «Українського радіо» і полегшення внутрішніх процесів взаємодії з регулятором. Нині по всій Україні виставлено на конкурс пакети частот, які дозволять розширити мережі «Радіо «Промінь» і «Радіо «Культура» в разі їхньої участі в конкурсах і виконати зобов’язання регулятора, визначені в законі.
Важливим для регулятора і телерадіоінформаційного простору України напрямом роботи є і захист дітей від негативного впливу медіа та шкідливого контенту, зауважила Ольга Герасим’юк. За сприяння Ради Європи вже були зроблені певні кроки, галузь розробила кілька саморегулівних актів, якими керується у своїй діяльності. Національна рада сподівається, що це питання і надалі буде в полі спільної уваги.
Під час зустрічі європейські колеги також цікавилися станом впровадження в Україні цифрового телебачення.
Представники Європейського Союзу висловили пропозицію щодо організації твінінгового проекту з європейськими медіарегуляторами. Це дало б змогу налагодити тіснішу взаємодію і на ближчому рівні ознайомитися з досвідом іноземних колег.
Сторони висловили впевненість, що і надалі будуть партнерами в питаннях розвитку інформаційного простору України і підтримуватимуть зусилля один одного для якісних змін на медіаринку.