Національна рада провела нараду щодо мови ворожнечі і дискримінації в медіа з організаціями ветеранів

29.09.2023

Як у медіа говорити про ветеранів і учасників бойових дій, як журналістам спілкуватися з військовими і комбатантами, як медіа сприяти інтеграції воїнів у мирне життя, які висловлювання є для них болючими і неприйнятними. Ці та інші аспекти обговорив медіарегулятор із представниками ветеранських об’єднань, психологами, експертами, фахівцями інших державних органів під час наради 28 вересня.

Національна рада як медіарегулятор сьогодні активно працює над тим, щоб українське суспільство утверджувалося як толерантне і недискримінаційне. Щоб із цими принципами воно ішло до перемоги і жило з ними далі, сказала, відкриваючи зустріч, голова Національної ради Ольга Герасим’юк. «Зараз, коли медіа дуже змінюються і мають серйозний вплив, необхідно думати, як уникнути мови ворожнечі, як ставити перепони на її шляху. Адже спроби шеймінгу до ЗСУ, наших воїнів зі сторони ворога проявляються щодня», – висловилася вона.

Ольга Герасим’юк також повідомила, що напередодні одна з великих медіагруп мала зустріч із ветеранами.

Представник офісу Омбудсмана Володимир Дятел звернув увагу на те, що нині багато хто не знає, а відтак і не зважає, що ветерани відповідно до законодавства – це не тільки учасники бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни, але й члени родин загиблих військовослужбовців, захисників і захисниць. Медіа, на його переконання, мають це розуміти і розглядати. Важливо, щоб журналісти орієнтувалися в термінах.

Учасники наради представили рекомендації, вже напрацьовані ветеранськими організаціями. Вони про те, як говорити з військовими, про що не варто у них запитувати, як спілкуватися дружинам, дітям, друзям із тими, хто має досвід бойових дій. Зокрема, такі рекомендації були створені Українським ветеранським фондом. Каріна Дорошенко і Юлія Кіріллова, які його представляли на зустрічі, висловили готовність до подальшої роботи над проєктом критеріїв щодо мови ворожнечі і дискримінації осіб за ознакою їх належності до військових та комбатантів.

Юлія Кіріллова поділилися тим, що Український ветеранський фонд проводить багато досліджень своєї цільової аудиторії – ветеранів, аби розуміти їхні проблеми й потреби. За її словами, портрет цільової аудиторії дуже змінився після 24 лютого. Вона акцентувала на тому, що сьогодні на часі не лише питання, як писати чи говорити про ветеранів. А питання їх повернення до цивільного життя: «Нам доведеться всю Україну вчити приймати ветеранів».

Практична психологиня центру «Я Відродження» Ольга Вакулюк-Лукашук, яка із 2014 року працює з військовими, звернула увагу, що вкрай важливим у розмові є емоційний фон. Вона порадила журналістам перед спілкуванням із учасниками бойових дій чи комбатантами готуватися, готувати людину до розмови, щоб не говорити з нею наскоком, уточняти, про що можна в неї запитувати. «Люди, коли відчувають стан «рівний – рівному», тільки тоді можуть розкритися», – зауважила вона.

Експерти і фахівці одностайно говорили про те, що саме медіа дуже великою мірою впливають на сприйняття військових і комбатантів у суспільстві, ставлення до них. Вони поділилися своїми спостереженнями й думками щодо недостатньої обізнаності дітей про війну та військових. З ними мало говорять, мало пояснюють, а відтак важко сформувати в них належну повагу і вдячність нашим захисникам і захисницям. Це трапляється здебільшого тому, що батьки та вчителі не знають, як говорити і пояснювати такі складні речі, як війна, загибель, втрати.

Перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль висловив думку про те, що спільноту ветеранів очевидно треба вносити до переліку спільнот, які мають бути захищені в медіа. «Коли про людину судять лише з огляду на її приналежність до певної спільноти, то це, з одного боку, образа для людини, бо вона може не відображати ту спільноту, про яку ми говоримо. А з іншого боку, спільноту ображає, коли за якісь приватні вчинки людини, яка до неї начебто належить, всю спільноту ображають, навішуючи на неї ярлики», – пояснив він.

У подібних ситуаціях, додала Ольга Герасим’юк, слід, однак, не чинити перекосу в іншу сторону – коли негативні вчинки замовчуються лише тому, що їх зробила людина, яка належить до певної спільноти.

Для Національної ради фахові оцінки експертів, які працюють з ветеранами і учасниками бойових дій, є дуже важливими та помічними у напрацюванні документа, який стане основою для майбутнього кодексу з питання мови ворожнечі і дискримінації. Олександр Дяченко, керівник управління аналізу і контролю, запропонував також провести дослідження: як саме в медіа висвітлюються військові і ветерани, аби регулятор міг напрацювати відповідну практику. Він закликав ветеранські об’єднання, фонди інформувати регулятор про випадки дискримінації та мови ворожнечі.

Усіх учасників наради запросили заповнити гугл-форму із запитаннями щодо теми обговорення. Зібрані матеріали будуть узагальнені і далі надіслані фахівцям для редагування й погодження. Таким чином напрацьований документ згодом буде переданий органам спільного регулювання після їх створення для подальшої роботи над кодексами.