Притягнення до відповідальності російських пропагандистів за співучасть у воєнних злочинах, стан мовлення на прифронтових територіях та інструменти зміцнення регіональної медіастійкості, дотримання принципів толерантності в медіа – на цих важливих темах сфокусувалися цього тижня представники медіарегулятора в областях. Також поглиблювали взаємодію з представниками єврейського общинного центру, спілкувалися зі студентством про важливість інформаційної гігієни в цифрову епоху та порушували питання соціальної реклами з медіаграмотності, обговорювали нові виклики для місцевих і регіональних мовників. Про регіональні медіаподії за участі наших представників – далі.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко взяв участь у заході, на якому ГО «Кримська правозахисна група» заявила про Подання до Міжнародного кримінального суду щодо фактів співучасті російських пропагандистів Андрєя Гурульова, Владіміра Соловйова та Сєргєя Міхєєва у міжнародних злочинах, зокрема у руйнуванні цивільної інфраструктури на території України. Дослідники зазначили, що системна пропаганда – це складник репресивної політики рф на тимчасово окупованих українських територіях.
Подання базується на доказах, які експерти збирали, зокрема, з використанням штучного інтелекту за допомогою аналітичного сервісу War Of Words. Аналітики громадської організації збирають базу даних злочинних висловлювань росіян, які містять в собі заклики до геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності, до знищення цивільної інфраструктури й енергетики в Україні.
Перше подання стосується поки що трьох пропагандистів – двох ведучих на російських каналах і одного «військового експерта» – завсідника таких пропагандистських ефірів. Та це лише початок, адже учасники проєкту задокументували понад 170 закликів до знищення цивільної інфраструктури в нашій країні, що відповідно до норм міжнародного гуманітарного права є доказами співучасті у воєнних злочинах, які не мають терміну давності.
Під час дискусії Володимир Ляшенко поцікавився в експертів про подальші плани використання задокументованих доказів злочинів російських пропагандистів і посилення відповідальності за дезінформацію в українському інформаційному полі.
Вінницька область
Під час брифінгу для медіа представника регуляторного органу на Вінниччині Вадима Мазурика порушувалися такі теми:
- захист інформаційного простору як одне із найважливіших завдань, визначених Стратегією регулятора;
- медіаграмотність суспільства як чинник протидії ворожим дезінформаційним кампаніям;
- удосконалення інклюзивності медіапростору.
Захід відбувся в офіційному медіацентрі Вінницької обласної військової адміністрації.
Вадим Мазурик також поінформував медіа й громадськість про забезпечення передавальних комплексів енергогенеруючими потужностями.
Також представник медіарегулятора був запрошений до участі в програмі «Інсайт» із журналістом Віктором Мозалевським на Радіо «Місто над Бугом». У прямому ефірі обговорили роль і значення медіаграмотності у цифрову епоху, поділилися власним досвідом написання Національного тесту (спробували проаналізувати, чому не досягли у цьому році максимального результату), а також визначили основні пріоритети розвитку медіапростору регіону.
Слід зазначити, що це інтерв’ю є частиною циклу програм із актуальних проблем функціонування медіа, які періодично виходять на хвилях Радіо «Місто над Бугом» за участі представника Національної ради.
Волинська область
Зустріч з головою Волинського єврейського общинного центру Сергієм Швардовським провела представниця Національної ради на Волині Лілія Бойко.
Під час зустрічі обговорили важливість дотримання медійниками принципів толерантності, уникнення стереотипів та упереджень за національною чи релігійною ознакою.
Волинський єврейський общинний центр об’єднує близько 400 осіб та активно допомагає внутрішньо переміщеним особам, організовує щоденні обіди, тут працює кімната для розвитку дітей. Особливе враження справляє музей при центрі – з великою колекцією експонатів, старовинних книг і предметів, що розповідають про історію єврейської громади у регіоні.
Цього тижня представниця вручила Грамоту Національної ради рідним загиблого Костянтина Кіца. За мирного життя Костянтин Кіц працював телеоператором у телекомпанії ДП ТРК «Аверс». Камера для нього була не просто інструментом роботи – це був його спосіб бачити світ, передавати емоції, розповідати історії, показувати правду. Він умів дивитися серцем, а його кадри допомагали людям розуміти, співпереживати й цінувати життя.
Коли Україна опинилася у небезпеці, Костянтин без вагань став на її захист – у березні 2022 року він добровільно пішов до лав ЗСУ. У травні цього року сталося непоправне – Костянтин Кіц загинув на Бахмутському напрямі, віддавши своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
Грамота Національної ради є знаком вдячності Герою за його професійну відданість, мужність і незламну вірність Україні. Ім’я Костянтина Кіца назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег і всіх, хто цінує свободу, правду і світло, яке він ніс людям.
Вічна пам’ять Герою.
Івано-Франківська область
Зі студентами-магістрами спеціальності «Журналістика» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника зустрівся представник медіарегулятора на Івано-Франківщині Ігор Маслов. Зустріч відбулася за участі Христини Мартинюк, яка готує матеріал на цю тему для студентського телебачення.
Розмова була присвячена одному з найактуальніших викликів сучасності – медіаграмотності.
«Сьогодні медіаграмотність – це не просто корисна навичка, а необхідна складова нашої безпеки. Ми живемо в інформаційному середовищі, де кожен користувач одночасно є і споживачем, і поширювачем контенту. Саме тому важливо не лише читати новини, а й розуміти, хто, навіщо і з якою метою їх створює», – наголосив представник.
Під час розмови він відзначив, що критичне мислення, уміння перевіряти джерела та розрізняти факти від маніпуляцій – це ті інструменти, які допомагають зберегти інформаційну гігієну та не стати жертвою дезінформації.
Ігор Маслов підкреслив, що Національна рада підтримує всі ініціативи, спрямовані на розвиток медіаграмотності – від тренінгів для журналістів до просвітницьких проєктів для молоді.
«Поінформоване, критично мисляче суспільство – це найкращий захист від маніпуляцій і дезінформації. Саме з цього починається якісне медіасередовище, в якому є місце для правди, довіри і відповідальності», – зазначив представник.
Також цього тижня Ігор Маслов став гостем прямого ефіру радіостанції «Західний полюс».
Протягом 30-хвилинної розмови з ведучими Марією Марціновською та Ярославом Заровецьким обговорили низку актуальних тем, що безпосередньо стосуються регіонального медіапростору.
Серед ключових питань:
- стан покриття області радіосигналом та наявність так званих «білих плям»;
- проведення конкурсів на ефірне радіомовлення на вільних FM-частотах, які заплановані до кінця поточного року;
- реєстрація мовлення без використання радіочастотного спектра на Прикарпатті;
- медіаграмотність як важлива компетентність сучасного суспільства;
- інклюзія в медіа та необхідність підвищення чутливості редакцій до тем різноманіття і доступності.
Окремо торкнулися питань розвитку локального контенту, нових викликів для місцевих і регіональних мовників, а також впливу технологічних змін на якість медіа та довіру аудиторії.
Такі ефіри, за словами Ігоря Маслова, є не лише майданчиком для роз’яснення рішень регулятора, але й можливістю налагодити відкритий діалог між Національною радою та місцевими медіа, обговорити проблеми галузі та знайти спільні рішення.
Миколаївська область
Про стан мовлення на прифронтових територіях і захист медіапростору від ворожого впливу йшлося під час наради представника Національної ради на Миколаївщині Сергія Бондура з керівництвом управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Миколаївської ОВА.
Також зосередили увагу на дотриманні медійного законодавства, забезпеченні гендерного балансу та інклюзії в роботі медіа. Учасники відзначили важливість розвитку локальних медіа та зміцнення інформаційної стійкості регіону в умовах воєнного стану.
Сумська область
Про відкриття традиційного фестивалю шкільних талантів «Медіасвіт веде у всесвіт» оголосили на пресконференції за участі представниці Національної ради у Сумській області, членкині журі фестивалю Лариси Якубенко.
Фестиваль шкільних журналістських робіт (статей, фотографій, відеопрограм) заснований кафедрою журналістики та філології Сумського державного університету.
«Фестиваль «Медіасвіт веде у всесвіт» проводиться у партнерстві з ГО «Сумський прес-клуб» і Сумською організацією НСЖУ за підтримки Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації. Не було паузи навіть у 2022-му, коли частина області була тимчасово окупована», – підкреслив доктор наук із соціальних комунікацій, завідувач кафедри журналістики та філології університету, голова обласної організації НСЖУ та співголова організаційного комітету Володимир Садівничий.
Про магістральну тему фестивалю 2025-2026, конкурси, новації у їх проведенні й очікуване наповнення творчих робіт розповіли члени оргкомітету Алла Ярова, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри журналістики та філології університету, та Алла Федорина, заслужена журналістка України, доцентка кафедри журналістики та філології університету.
Алла Ярова, зокрема, звернула увагу на номінацію «Кращий матеріал, спрямований на популяризацію української мови як чинника національної ідентичності, безпеки, конкурентоспроможності».
Про новий конкурс, що впроваджується цього року, – конкурс короткого відео у форматі Reels «Одна хвилина натхнення» – розповіла керівниця навчальної телестудії «cтудTV «11 поверх» Раїса Стоян. Вона закликала школярів сміливо братися за свої смартфони і пробувати себе у зйомці, адже «ви цим займаєтеся постійно, а тепер спробуймо зробити це якісно».
На важливості складової медіаграмотності наголосила й членкиня оргкомітету, представниця Національної ради на Сумщині, заслужена журналістка України Лариса Якубенко. За її словами, було б цікаво спробувати зробити соціальну рекламу на тему медіаграмотності, адже таких матеріалів бракує на місцевих телерадіоканалах. Вона також запропонувала розміщення таких роликів (за умови їх якості) на місцевих телеканалах.
Серед іншого на пресконференції йшлося про можливості проведення для шкіл онлайнових уроків із медіаграмотності.
Фестиваль шкільних медіа та юних журналістів Сумщини покликаний виявити шкільні таланти, допомогти їм реалізуватися в журналістиці; підвищити рівень медіаграмотності та знань із української мови. Підсумки фестивалю будуть підведені у 2026 році.
Чернівецька область
Представниця регулятора у Чернівецькій області Любов Нечипорук у рамках робочої зустрічі поспілкувалася з заступником голови Чернівецької ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Валентином Пабатом про розвиток цифрової інфраструктури, інформаційну безпеку та співпрацю у сфері медіа.
Обговорили актуальні питання, що стоять перед регіоном у контексті забезпечення стійкого інформаційного простору:
- необхідність розширення зони впевненого сигналу у прикордонних громадах;
- розбудову мережі радіомовлення;
- підвищення кіберстійкості інфраструктури.
Валентин Пабат поділився здобутками Чернівецької ОВА у сфері цифровізації: нині 50 із 52 територіальних громад області мають власних цифрових лідерів – фахівців, які координують процес упровадження інноваційних рішень, електронних сервісів, розвитку ІТ-інфраструктури й підвищення цифрових компетентностей мешканців.
«Буковина стабільно утримує високі позиції – дванадцяте місце в Україні за індексом цифрової трансформації, а 37 громад демонструють результати, вищі за середні по державі, – зазначив Валентин Пабат. – Це свідчить про системність і злагодженість роботи команд на місцях».
Окрему увагу приділили темі інформаційної безпеки та ролі місцевих медіа у зміцненні довіри, оперативному інформуванні населення, протидії дезінформації. Спільні ініціативи у сфері цифрової освіти, медіаграмотності, кібергігієни можуть стати потужним інструментом зміцнення регіональної медіастійкості.
День відкритих дверей у Німецькому домі – Товаристві німецько-австрійської культури у Чернівцях, яке є важливим осередком громадського та культурного життя міста, відвідала Любов Нечипорук цього тижня.
Члени організації презентували основні напрями діяльності, серед яких – курси німецької мови для дітей, молоді й дорослих; проєкт «Німецька кухня», який знайомить з автентичними рецептами та традиціями німецької й австрійської кухонь; молодіжний німецький театр, що дає змогу проявити творчість і вдосконалити знання мови; хорові та танцювальні колективи, які зберігають народний фольклор. Тут працює майстерня декоративно-прикладного мистецтва, школа третього віку, розмовний клуб та молодіжний напрямок.
Такі події особливо важливі у контексті побудови демократичного, відкритого та толерантного суспільства. Саме тому одним із ключових пріоритетів діяльності Національної ради є забезпечення інформаційних прав усіх громадян, у тому числі представників національних спільнот України.
Готовність об’єктів Концерну РРТ до роботи в осінньо-зимовий період представниця регулятора цього тижня обговорила з начальником Центру технічної експлуатації Івано-Франківської філії Концерну РРТ Михайлом Кожокару.
Михайло Кожокару зазначив, що всі основні об’єкти філії, розташовані у Чернівецькій області, повністю підготовлені до зимового сезону – оснащені дизельними генераторами, створено необхідний запас пального, перевірено системи резервного живлення та стабілізатори напруги. Також проведено профілактичні роботи з перевірки антенних систем і трансляційного обладнання. Отже, у разі відключень електроенергії ефірне мовлення на Буковині не припиниться.
Забезпечення безперервного мовлення в умовах воєнного стану, під час можливих перебоїв з електропостачанням, – завдання стратегічної важливості, яке перебуває в постійній увазі Представництва Національної ради у Чернівецькій області та Центру технічної експлуатації Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Під час робочої зустрічі узгодили план взаємодії цих установ щодо:
- оперативного обміну інформацією у випадку аварій чи технічних збоїв;
- координації з місцевими органами влади;
- використання резервних маршрутів передачі сигналу на випадок пошкодження основних ліній зв’язку.
