Протидія мові ворожнечі, дотримання професійних стандартів та журналістської етики стали головними темами дводенного тренінгу для представників прикордонних медіа Чернігівської, Сумської та Харківської областей, організованого Радою Європи спільно з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
Участь у навчанні взяли медійники друкованих та онлайн-видань, керівники й керівниці телерадіоорганізацій, редактори, а також представниці регулятора з трьох прикордонних регіонів. Це медійники, які щодня працюють у надзвичайно складних умовах – поруч із державним кордоном, під постійними російськими обстрілами, забезпечуючи свої громади перевіреною інформацією та залишаючись одним із головних джерел довіри.
Відкрили тренінг офіцерка проєкту Офісу Ради Європи в Україні Анастасія Палюх та Сергій Савельєв із відділу регіонального розвитку Національної ради.
Вітаючи учасників, Сергій Савельєв зазначив, що цей захід став завершальним у серії регіональних тренінгів, які Національна рада спільно з Радою Європи провела для представників українських медіа. За його словами, така співпраця є важливим внеском у розвиток професійних компетентностей журналістів, зміцнення стійкості українського інформаційного простору та впровадження європейських стандартів у медіасфері. В умовах повномасштабної війни особливо важливо, щоб медіа залишалися надійним джерелом достовірної інформації, працювали відповідально, поважали людську гідність та дотримувалися журналістської етики.
Своєю чергою Анастасія Палюх наголосила на важливості партнерства Ради Європи та Національної ради для впровадження європейських стандартів, протидії мові ворожнечі й розвитку відповідального медіасередовища. Вона підкреслила, що саме регіональні, особливо прикордонні, медіа відіграють ключову роль у формуванні культури поваги до прав людини, розвитку суспільного діалогу та зміцненні довіри до журналістики.
Протягом двох днів з учасниками працювали експертки Ради Європи Ірина Федорович та Оксана Гузь, які поєднали європейський досвід із практичними кейсами українського медіапростору.
Перший день навчання був присвячений розумінню природи мови ворожнечі та її ідентифікації. Замість традиційних лекцій учасники працювали з реальними прикладами, аналізували медійні матеріали та вчилися визначати ознаки мови ворожнечі відповідно до стандартів Ради Європи й практики Європейського суду з прав людини.
Однією з найцікавіших тем стала дискусія про межу між свободою вираження поглядів і мовою ворожнечі. Де закінчується право на критику? Коли емоційне висловлювання стає дискримінаційним? Як не порушити свободу слова, але водночас не допустити поширення ненависті?
Саме ці питання учасники обговорювали під час групової роботи, аналізуючи приклади з українського та міжнародного інформаційного простору. Медійники спільно з представницями регулятора визначали форми прояву мови ворожнечі, її вплив на суспільство та можливі наслідки. Також вони проаналізували, які соціальні групи найчастіше стають об’єктами дискримінаційної риторики, обговорили роль медіа у формуванні суспільних стереотипів і шукали редакційні рішення, що відповідають принципам недискримінаційної журналістики.
Другий день був присвячений правовим аспектам, професійній відповідальності та сучасним механізмам регулювання. Учасники детально ознайомилися з підходами українського законодавства та європейською практикою, розглянули роль Національної ради у протидії мові ворожнечі й співрегулювання як одного з ключових механізмів розвитку української медіасфери.
Особливий інтерес викликало практичне опрацювання Рабатського тесту – міжнародної методики оцінювання висловлювань, що можуть містити ознаки підбурювання до ненависті. Працюючи в групах, учасники застосовували його критерії до реальних кейсів, оцінювали контекст, намір автора, аудиторію та можливі наслідки поширення інформації, напрацьовуючи збалансовані редакційні рішення.
Фінальною темою стала журналістська етика та професійні стандарти. До дискусії долучився голова Комісії з журналістської етики Владислав Савенок, представник чернігівської групи медійників, який поділився практичним досвідом роботи українських редакцій та наголосив, що дедалі більше медіа впроваджують власні редакційні політики й етичні кодекси. Війна не скасовує журналістських стандартів – навпаки, саме в умовах війни вони набувають особливої ваги, адже кожне слово може впливати на суспільні настрої, довіру та згуртованість.
Особливу цінність тренінгу забезпечили самі його учасники. Журналісти Чернігівщини, Сумщини та Харківщини мають унікальний досвід роботи в умовах війни. За плечима кожної редакції – висвітлення наслідків обстрілів, робота в прикордонних громадах, боротьба з дезінформацією, постійний пошук балансу між оперативністю та відповідальністю. Тому навчання стало не лише можливістю здобути нові знання, а й майданчиком для професійного обміну досвідом між колегами, які щодня стикаються зі схожими викликами.
Через безпекову ситуацію такі офлайн-зустрічі нині відбуваються нечасто, тож учасники мали змогу не лише навчатися у провідних експерток Ради Європи, а й обговорити спільні виклики, поділитися власними практиками та разом знайти відповіді на складні професійні питання.
Підсумовуючи роботу, учасники поділилися своїми напрацюваннями, обговорили перспективи впровадження отриманих знань у роботу редакцій та отримали сертифікати про проходження навчання.
Такі ініціативи вкотре підтверджують: сильний інформаційний простір починається зі сильних регіональних медіа. Підтримка прикордонних редакцій, які працюють в умовах війни, – це інвестиція не лише у професійний розвиток журналістів, а й у стійкість громад, захист демократичних цінностей та інформаційну безпеку України.
