З нагоди Дня журналіста Національна рада відзначила грамотами медійників з різних куточків України. Представники медіарегулятора в регіонах протягом тижня мали нагоду відзначити нагородами своїх героїв. Сьогодні ми з радістю розповідаємо про відзначення всіх нагороджених медійників, чия праця є невід’ємною частиною інформаційної боротьби.
Запрошуємо у невеличку подорож Україною, щоб ближче познайомитися з тими, хто став прикладом незламності, наполегливості та відданості своєму покликанню.
Починаємо нашу мандрівку на Вінниччині, де медійники працюють, балансуючи між викликами війни та щоденними потребами громади. Тут особливу відзнаку отримала Світлана Пустовіт з онлайн-медіа «I-VIN.INFO». Її видання стало єдиним в області, що пройшло міжнародний аудит та отримало сертифікат Ініціативи журналістської довіри (JTI). Крім того, Світлана з командою активно працює над проєктом «Сила гендерного різноманіття: гендерно-чутливий підхід в журналістиці», показуючи, що соціальна відповідальність для медіа –не порожній звук. Окремо варто відзначити їхню співпрацю з американськими партнерами, завдяки якій вдалося залучити 70$ тис. на мікроавтобус для дітей з інвалідністю.
Переносимося до Жмеринки, де Яна Сладковська, редакторка «Жмеринської газети», разом зі своєю редакцією не тільки розвиває власну студію, навчає молодь тонкощам інтерв’ю та відеомонтажу, а й популяризує крос-медійну журналістику. YouTube-канал газети є справжнім містком між традиційною газетою та сучасним цифровим світом. Канал має понад 100 тисяч читачів і до 6 мільйонів переглядів на місяць. Така активність читачів перетворюється на реальну допомогу армії: за 2023 рік зібрано понад 3 мільйони гривень, а за два тижні вдалося закрити збори на РЕБи, прилад нічного бачення та автомобіль для ЗСУ. Ще один приклад того, як журналістика може бути рушійною силою для підтримки наших захисників.
У Вінниці також відзначено і Марію Супрун, заступницю головного редактора «ВІТА». Вона відома ведуча новин, авторка важливого фактчекерського проєкту «Давайте перевіримо», що допомагає боротися з російською дезінформацією. Марія також продюсує та веде реаліті-шоу «Ми покажемо вам карти», яке розповідає про історію України. А ще вона ділиться своїм досвідом та навчає студентів Вінницького торговельно-економічного інституту, виховуючи нові покоління журналістів.
Завершує вінницьку низку відзнак Тамара Шаворська, редакторка «Подільського краю» з міста Бар. Пані Тамара – одна з найдосвідченіших журналісток області, яка працює в газеті з січня 1973 року. У складних фінансових умовах, практично на волонтерських засадах, вона продовжує випускати газету, зберігаючи місцеву історію та спільноту.
Далі вирушаємо на схід до Дніпропетровської області. У селищі Царичанка в газеті «Приорільської правди» працює головна редакторка Наталія Мельник. Єдина місцева медійниця, що власними силами видає щотижневу газету: і журналіст, і редактор, і верстальник в одній особі. Незважаючи на економічні труднощі, Наталія не погоджується закрити видання, адже для Царичанки – це єдина друкована газета, що розповсюджується у навколишніх селах.
У Дніпрі відзначили Анастасію Ковальчук, молоду журналістку ТОВ «Вісті Придніпров’я». Анастасія спеціалізується на складних соціальних темах, таких як проблеми переселенців, адаптація ветеранів, реабілітація людей з інвалідністю, а також відновлення житла після обстрілів. Її робота допомагає привернути увагу до важливих, часто болючих питань, які потребують нагального вирішення.
Далі прямуємо на захід, до мальовничого Закарпаття. У Мукачеві нагороду отримала Евеліна Шаповалова, керівниця інформаційного відділу телеканалу «ІнфоПлюс». Евеліна має більше 6 років досвіду в медіасфері. Завдяки її вагомому внеску творчий колектив телеканалу щодня створює якісний та об’єктивний контент: від реклами до документальних фільмів. Її робота допомагає розвивати інформаційний простір області та зміцнювати позиції молодого каналу.
Тепер наш шлях лежить до Івано-Франківської області, де зосереджено багато потужних медіа. Тут відзначено цілу плеяду професіоналів.
Андрій Русиняк, генеральний директор ТОВ «Телерадіокомпанія РАІ», – справжня легенда медіапростору з 30-річним досвідом. Він засновник, власник і керівник найбільшого місцевого медіа, що охоплює аудіовізуальні, аудіальні, онлайн та друковані медіа. Заслужений журналіст України, доцент кафедри журналістики, член НСЖУ, автор і ведучий проєктів «Сила слова» та «Новий погляд». Його робота та ім’я стали синонімами якості та професіоналізму.
Також відзначено грамотою Ігоря Дебенка, генерального директора Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина». За 10 років роботи в медіа, з яких 8 на керівній посаді, він зарекомендував себе як ефективний менеджер і талановитий журналіст. Кандидат політичних наук, доцент кафедри журналістики, член НСЖУ, автор і ведучий проєктів «Відкритим текстом» та «Позиція Галичини». Він є прикладом інтелектуальної та відповідальної журналістики.
Серед нагороджених є й ті, хто сьогодні стоїть на захисті України. Роман Турій, директор ТОВ «Агентство правових технологій», має 20-річний досвід у медіа, а його портал новин «GALKA.IF.UA» є лідером в Івано-Франківській області за відвідуваністю. Сьогодні Роман служить в Національній гвардії України. Його робота в медіа до війни вже була проявом турботи про громаду, а зараз він продовжує робити це на фронті.
Лариса Фреїшин, виконавча директорка друкованого медіа «Like Лайк» та онлайн-медіа «Місто» і «Франківчани», має понад 20 років досвіду. Вона керує колективами, організовує численні благодійні проєкти на допомогу ЗСУ та релокованому бізнесу зі східних областей. Це якраз приклад того, як медіа можуть бути соціально активними та допомагати громаді під час війни.
Оксана Гузинець-Мудрик, засновниця та видавниця друкованих та онлайн-медіа «Вікна» з Калуша, працює в медіа понад 20 років. Її газета «Вікна», заснована у 2002 році, є єдиним друкованим медіа Калуського району. Вебсайт посідає четверту сходинку серед онлайн-медіа області.
Андрій Кецмур, директор ТОВ «Агенція новин «Фіртка», за 7 років роботи вивів портал новин на друге місце в Івано-Франківській області за відвідуваністю. Він також веде благодійних проєкти та акції на допомогу нашим захисникам.
І, нарешті, відзначено колектив Приватного підприємства «Редакція газети «Галичина». Цього року газеті виповнилося 35 років. Перша демократична газета незалежної України, яка зберегла репутацію авторитетного друкованого медіа та виховала багатьох відомих журналістів.
Наш шлях веде до Луганської області, більшість території якої окуповано російськими загарбниками. Тут особливо цінується кожен голос, що доносить правду. Грамоту отримала Валентина Троян, журналістка та ведуча програм Дирекції «Українське радіо» АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Її голос знайомий багатьом луганцям ще з 2015 року. Подкаст «На зв’язку: окуповані території» громадської організації «Громадського радіо», де вона є ведучою, став джерелом важливої інформації для тих, хто живе в окупації. Валентина має активну позицію у боротьбі за вільний інформаційний простір. Окрім журналістської роботи вона також є представницею Інституту масової інформації в Луганській області.
Переміщуємося до Полтавської області. Тут нагороджені медійники з Кременчука та Гадяча, які своєю працею підтримують армію та зберігають високий рівень інформованості серед мешканців регіону.
Сергій Зотов, директор Приватного підприємства «Телерадіомовна компанія «Аллюр» з Кременчука, з 2007 року активно розвиває медіа, створює цікавий і корисний контент. З початком повномасштабного вторгнення його команда активно підтримує захисників, організовує збори та підтримує волонтерські ініціативи.
Олена Кулініч-Погоріла, директорка ТОВ «Телерадіокомпанія «Пріоритет» з Кременчука, з 2006 року створила радіостанцію з високим рейтингом серед слухачів. Її команда також активно підтримує наших захисників, організовуючи збори на генератори, акумулятори та камери спостереження. Вони дбають про психологічний стан слухачів та оперативно інформують про важливе.
У Гадячі відзначили Світлану Новікову, головну редакторку друкованого медіа «Рідний край. Газета Гадяцького земства». Світлана має понад 15 років досвіду в регіональні журналістиці. У 2022 році стала ініціаторкою відродження патріотичної газети, яка бере свій початок ще з часів УНР. Попри війну, вона пише та розкриває історичні, соціальні та мовні теми. Її експлейнер «Фемінітиви: традиція чи мода?» став однією з перших академічно обґрунтованих публікацій у регіональній пресі. У 2024 році Світлана розпочала роботу над темою перехідного правосуддя, а її репортажі з фронту, такі як «Дорога на Схід», «Один вечір перед боєм», «Будні сержанта Терещенка», «Курдюмівка» – це приклади глибоко людяної журналістики, що формує національну пам’ять та ідентичність. Вона активно залучає молодь до журналістики, організовує зустрічі з читачами та зберігає пам’ять про полеглих воїнів.
Лілія Пархоменко, спеціальна кореспондентка «Полтавської регіональної дирекції» Суспільного. В умовах повномасштабної війни вона знімає репортажі про обстріли, записує історії очевидців та родичів загиблих, розповідає про українських військових. Лілія є співавторкою документального проєкту «Я чекаю» про жінок, чиї чоловіки захищають Україну, а також авторкою проєкту «Школи Сластіона: загублене минуле» про історичні будівлі. Вона постійно вдосконалює свої знання, пройшла таке необхідне сьогодні навчання з домедичної допомоги. Лілія намагається звертати увагу на важливість вшанування пам’яті загиблих військових та прищеплювати суспільству повагу до воїнів та ветеранів.
Далі вирушаємо до Харківської області, яка щодня потерпає від обстрілів. У Лозовій відзначили колектив Приватного підприємства «Лозівська редакція газети «Голос Лозівщини». На чолі з головним редактором Володимиром Шевченком, колектив газети є показовим прикладом стійкої професійної журналістики в умовах війни. Видання з понад 90-річною історією змогло зберегти регулярність виходу та довіру читачів. Завдяки рішучості редактора та творчому підходу газета налагодила власну систему передплати та доставки. Вони зберегли понад тисячу передплатників навіть при повній відсутності рекламних надходжень. Робота редакції сьогодні тримається на плечах кількох людей, які виконують весь редакційний цикл.
Прямуємо до Черкаської області, де медійники також невтомно працюють щоб мешканці отримували таку необхідну інформацію.
Микола Дубовий, керівник Служби новин ТОВ Телерадіокомпанія «Ільдана», не тільки очолює новинну службу, а й веде підсумкові програми. Під його керівництвом створюються сюжети та репортажі, такі як «Моя Черкащина», «Постаті», «Сильні мають волю». Журналіст завжди ділиться досвідом з молодими колегами, якісно та об’єктивно висвітлює суспільно важливі теми.
Анна Романенко, директорка ТОВ «Інформаційне агентство «ВИЧЕРПНО», має близько 15 років досвіду в журналістиці. Вона започаткувала просвітницькі програми, зокрема «Диктант» на «Вичерпно». Також іініціювала створення проєкту-пам’яті «Полеглі, але не забуті» про загиблих воїнів Черкащини. Анна постійно бере участь в освітніх проєктах з медіаграмотності для молоді та благодійних ініціативах, допомагаючи дітям з важкими захворюваннями.
Далі наш шлях веде до Чернігівської області, яка теж пережила важкі часи окупації та обстрілів.
Ірина Осташко, журналістка ТОВ «Челайн медіа груп», є співавторкою книги «Нескорена Чернігівщина» про воєнні злочини, а також авторкою проєкту «Люди» про історії жителів прикордонних сіл, які продовжують боротися. Ірина постійно вдосконалює свої професійні вміння та ділиться досвідом з молодшими колегами.
Відзначено також технічних фахівців, чия робота залишається за кадром, але є не менш важливою. Валерій Благий, інженер монтажу ТОВ «Челайн медіа груп», – талановитий режисер монтажу з багаторічним досвідом. Він співавтор проєкту «Наші», присвяченого історіям військовослужбовців, та проєкту «У полоні: цивільні бранці Кремля», що розповідає про долі українських громадян, незаконно утримуваних у російських тюрмах. Його професійний монтаж надає емоційної сили та візуальної глибини кожній розповіді.
Сергій Бутько, оператор ТОВ «Челайн медіа груп», – досвідчений і висококваліфікований відеооператор, який досконало володіє технікою та має тонке відчуття композиції. Він також є співавтором проєктів «Наші» та «У полоні: цивільні бранці Кремля». Його робота є невід’ємною частиною створення унікального відеоконтенту, що порушує суспільно важливі теми.
У Прилуках відзначили Олександру Трішину, ведучу програм КП Телерадіокомпанія «Прилуки». Олександра – молода талановита журналістка, яка є авторкою багатьох проєктів. Завдяки її наполегливості вдалося знайти та висвітлити історії ветеранів, родин військовослужбовців. Вона постійно вдосконалює свою професійну майстерність та ділиться нею з колегами.
Наступна зупинка – Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, тимчасово окуповані території, де журналістика – це боротьба за правду в умовах тотальної цензури. Тут особливо цінною є робота тих, хто зберігає зв’язок з українцями в Криму.
Нагороду отримала Камалія Девлетова, журналістка та телеведуча новин «Zaman» на кримськотатарському телеканалі «ATR» громадської організації «Звільнення Криму». Камалія, яка ще навчається в Інституті журналістики, з літа 2023 року працює в новинній редакції, готує та веде щотижневу програму «Zaman» («Тиждень») для мешканців тимчасово окупованого Криму. З жовтня 2023 по березень 2024 року вона також працювала SMM-менеджеркою у складі 48-го окремого штурмового батальйону імені Номана Челебіджихана, створюючи візуальні матеріали та розвиваючи соцмережі підрозділу. Її робота – місток між материковою Україною та окупованим Кримом, що дає надію на повернення.
На завершення нашої подорожі повертаємося до Києва та Київської області, серця України. Тут відзначено багатьох медійників, чия праця є ключовою для загальнонаціонального інформаційного простору, особливо в умовах війни.
Відзначено Сергія Паліводу, заступника директора з технічних питань ДП «Парламентський телеканал «Рада». Завдяки його високому рівню технічної компетентності та інноваційному підходу телеканал «Рада» працює безперебійно навіть у найскладніших воєнних умовах, оперативно висвітлюючи діяльність Верховної Ради та актуальні події в країні.
Особливе місце серед нагороджених посідають військові журналісти, які ризикують життям на передовій.
Володимир Кравчук, молодший лейтенант Центру інформаційних ресурсів, відзначений за професіоналізм та ініціативу під час виконання спеціальних завдань по висвітленню діяльності Сил оборони України у складі мобільної групи інформаційного супроводу бойових дій. Він готує та поширює актуальні матеріали з передової, організовує роботу в умовах обмеженого доступу до зв’язку та ризику для життя, а також плідно взаємодіє з підрозділами ЗСУ.
Данило Оніпко, капітан 3 рангу Телерадіостудії Міністерства оборони України «Бриз» з Одеси, відзначений за своєчасне та об’єктивне висвітлення подій після звільнення Херсона, зокрема наслідків окупації, відновлення інфраструктури та життя місцевого населення.
Ігор Козак, капітан Центральної телерадіостудії Міністерства оборони України, нагороджений за бездоганну службу, об’єктивне та оперативне висвітлення інформації про перебіг широкомасштабного вторгнення, в тому числі в районі бойових дій. Він готує матеріали та інтерв’ю з діючими військовими та ветеранами, доносить достовірну інформацію про злочини окупантів та спростовує фейки російської пропаганди.
Також відзначено команду Іноземного Підприємства «1+1 ПРОДАКШН», яка з перших днів війни висвітлює найактуальніші події. Це:
- Олексій Ліхман, ведучий.
- Андрій Колдріш, головний режисер.
- Карина Клишун, кореспондент.
- Максим Синявський, оператор.
- Анатолій Драгальчук, режисер монтажу.
Їхній високий професіоналізм та якісне виконання службових обов’язків є запорукою того, що українці отримують оперативну та достовірну інформацію про події, що відбуваються в країні.
Відзнаки, які протягом тижня у різних регіонах України знайшли своїх власників, – це не просто грамоти, а наша щира вдячність тим, хто щодня працює щоби інформувати і доносити правду до українців та світу. У воєнних реаліях журналістика набуває нового значення. Саме ці люди, попри ризики, залишаються нашими очима й вухами, перетворюючи хроніки війни на голос мільйонів, які прагнуть жити вільно й без остраху. Їхня стійкість і професіоналізм – наш постійний стимул не здаватися та йти далі.
